中日韩主战坦克大PK 韩国黑豹坦克表现差强人意
| |||||||||||||||||||||||||||
_flag_according_to_1576_Portuguese_map.svg){kind=small}
Султанат Могад?шо (сом. Saldanadda Muqdisho , араб. ????? ??????) (пер?од 9- 13 стол?ття), також в?домий як Корол?вство Магадазо,[1] середньов?чна держава з центром на п?вдн? Сомал? . Була одною з визначн?ших держав Африканського Рогу п?д владою Фахр ад-Д?на, перш н?ж стати частиною розширювано? ?мпер?? Аджурану в 13 стол?тт?. Султанат Могад?шо п?дтримував розгалужену торгову мережу, дом?нував у рег?ональн?й торг?вл? золотом, карбував власну монету та залишив велику арх?тектурну спадщину на сучасному п?вдн? Сомал?.[2]
Етн?чне походження засновник?в Могад?шо було предметом багатьох дискус?й сомал?йських досл?джень . ?. М. Лью?с стверджував, що м?сто було засноване та керувалося радою арабських та перських с?мей.[3][4] . Але зараз загальновизнано, що на узбережж? Сомал?, на той час, вже ?снували громади з м?сцевими африканськими ел?тами, у яких арабськ? та перськ? с?м'? повинн? були просити дозволу поселитися у сво?х м?стах.[5]
Це п?дтверджу?ться грецьким документом ? стол?ття нашо? ери ?Пер?пл Еритрейського моря?, де детально описуються численн? розвинен? портов? м?ста в стародавньому Сомал?, а також ототожнення давнього Сарап?она з м?стом, де згодом виникне Могад?шу.[6] Коли ?бн Баттута в?дв?дав Султанат у 14 стол?тт?, в?н визначив султана як людину барбар?йського походження[7], що ? давн?м терм?ном для опису предк?в сомал?йського народу . На думку Росса Е. Данна, н? Могад?шо, н? будь-яке ?нше м?сто на узбережж? не можна вважати анклавами араб?в або перс?в, тому що насправд? вони були африканськими м?стами.[8]
Протягом багатьох рок?в Могад?шо функц?онував як найвидатн?ше м?сто в Б?лад аль-Барбар ("Кра?на бербер?в "), як середньов?чн? нос?? арабсько? мови називали узбережжя Сомал?.[9][10][11][12] П?сля свого в?зиту до м?ста сир?йський ?сторик 12-го стол?ття Якут аль-Хамав? (колишн?й раб грецького походження) написав глобальну ?стор?ю багатьох м?сць. В?н в?дв?дав Могад?шо, ? назвав його найбагатшим ? найпотужн?шим м?стом та центром ?сламу на всьому узбережж? ?нд?йського океану.[13][14]
П?д час археолог?чних розкопок було знайдено багато монет з Китаю, Шр?-Ланки та В'?тнаму . Б?льш?сть китайських монет датуються династ??ю Сун, хоча, за словами Р?чарда Панкхерста, монети династ?й М?н та Цин також знаходили[15]
На початку 13 стол?ття Могад?шу разом з ?ншими прибережними та внутр?шн?ми сомал?йськими м?стами на п?вдн? Сомал? та сх?дн?й Аб?сс?н?? потрапив п?д контроль Аджуранського султанату та пережив ще один Золотий В?к.[16] До 1500-х рок?в Могад?шо вже не був васальною державою ? став повноц?нним Аджуранським м?стом. С?м'я Мудуффар, з Аджурану заснувала в м?ст? династ?ю, таким чином, об'?днавши, обидва державних утворення на наступн? 350 рок?в.[17]
П?д час подорожей ?бн Са?д аль-Магр?б? (1213—1286) зазначав, що м?сто Могад?шо вже стало пров?дним ?сламським центром у рег?он?.[18] На час появи марокканського мандр?вника ?бн Баттути на сомал?йському узбережж? в 1331 роц? м?сто було в зен?т? свого процв?тання. В?н описав Могад?шо як ?надзвичайно велике м?сто? з багатьма багатими купцями, яке славилося сво?ми високояк?сними тканинами, як?, серед ?ншого, експортувалися до ?гипту .[19][20] В?н також зазнача? гостинн?сть жител?в Могад?шо та те, як м?сцев? жител? гостинно приймають мандр?вник?в у себе в оселях, щоб допомогти м?сцев?й економ?ц?. П?сля прибуття в гавань Могад?шо маленьк? човни п?дходили до судна, що прибува?, ? м?сцев? мешканц? пропонували ?жу та запрошення до осел? торговцям на корабл?. Якщо купець приймав таку пропозиц?ю, то в?н був зобов'язаний поселитися в будинку ц??? людини ? прийняти ?х послуги в якост? агента з продажу у будь-яко? справ?, яку вони зд?йснювали в Могад?шо[21] Баттута додав, що м?стом правив сомал?йський султан Абу Бакр ?бн Шейх'Умар[22][23] який був мавром ? в?льно розмовляв м?сцевою сомал?йською гов?ркою або Банад?р? (або, як ?меновав ?? ?бн Баттута,- Бенад?р).[24] Султан також мав свиту в?зир?в (м?н?стр?в), юридичних експерт?в, командир?в, корол?вських ?внух?в та ?нших чиновник?в. ?бн Халдун (1332—1406) зазначав у сво?й книз?, що Могад?шо був величезним метропол?сом . В?н також стверджував, що в м?ст? мешкало багато заможних купц?в .[25]
В цей пер?од жив Абд аль-Аз?з аль-Могад?ш?, одна з визначних ф?гур султанату, якого ?бн Баттута[26][27][28] називав губернатором ? правителем Мальд?в?в[26][27][28] Його ?м'я носила мечеть, яка протягом стол?ть залишалася одною з пров?дних арх?тектурних ознак м?ста.[29]
Султанат Могад?шо направив посл?в до Китаю для встановлення дипломатичних зв'язк?в, створивши першу в ?стор?? африканську сп?льноту в Кита?, ? найб?льш в?домим був Са?д аль-Могад?ш?, який був першим африканцем, який ступив на землю Китаю . Натом?сть ?мператор Йонг Ле, трет?й ?мператор династ?? М?н (1368—1644), в?дправив один з найб?льших флот?в в ?стор?? для торг?вл? з султанатом. Флот п?д кер?вництвом знаменитого Чжен Хе прибув до Могад?шо, в часи коли м?сто було в зен?т?. Поряд ?з золотом, ладаном ? тканинами, Чжен повернувся до Китаю в перше в ?стор?? з дикими тваринами Африки, серед яких були бегемоти, жирафи та газел? .[30][31][32][33]
Васко Да Гама, який мандрував в цих краях в 15 стол?тт?, зазначав, що це було велике м?сто з будинками висотою чотири-п'ять поверх?в ? великими палацами в центр?, а також безл?ччю мечетей з цил?ндричними м?наретами. У 16 стол?тт? Дуарте Барбоза зазначив, що багато корабл?в з корол?вства Камбая плавали до Могад?шо з тканинами та спец?ями, за як? вони натом?сть отримували золото, в?ск та слонову к?стку . Барбоза також наголошував на велик?й к?лькост? м'яса, пшениц?, ячменю, коней та фрукт?в на прибережних ринках, що приносило величезн? прибутки купцям. Могад?шо, як центр потужного ткацького промислу, в?домий як toob benadir (ор??нтований на ринки ?гипту та Сир??)[34] разом ?з Маркою та Баравою також служив транзитною зупинкою для купц?в суах?л? з Момбаси та Мал?нд? та для торг?вл? золотом з К?лвою .[35] ?врейськ? купц? з Ормузу також привозили св?й ?нд?йський текстиль та фрукти на узбережжя Сомал? в обм?н на зерно та деревину.[36]
Португальськ?й ?мпер?? не вдалося завоювати Могад?шо, коли флот видатного та могутнього португальського мореплавця та вояка Жоао де Сепувельди був вщент розбитий потужним флотом Аджурану у битв? при Бенад?р? .[37]
За словами досл?дника 16 стол?ття, Лева Африканського кор?нн? мешканц? держави Могад?шо мали таке саме походження, як ? мешканц? м?ста Сейли, що на п?вн?ч, столиц? Адальського султанату . Вони, як правило, були високого зросту з оливковою шк?рою обличчя, а деяк? темн?шими. Вони носили традиц?йний одяг з насиченого б?лого шовку, обмотавши навколо сво?х т?л, ?сламськ? тюрбани, а прибережн? люди носили лише саронги, ? арабську мову вживали т?льки як lingua franca. ?х озбро?ння складалося з традиц?йно? сомал?йсько? збро?, тако? як меч?в, кинджал?в, спис?в, бойових сокир та лук?в, хоча вони також отримували допомогу в?д ?хнього найближчого союзника Османсько? ?мпер??, зв?дки до них потрапляла вогнепальна зброя, така як мушкети та гармати . Б?льш?сть з них були мусульманами, хоча деяк? з них дотримувались язичницьких традиц?й беду?н?в; була також верства аб?сс?нських християн дал? вглиб кра?ни. Сам Могад?шо був багатим ? добре побудованим м?стом-державою, який п?дтримував комерц?йну торг?влю з корол?вствами по всьому св?ту.[38] М?сто мегапол?су було оточене мурованими кам'яними укр?пленнями.[39][40]
Сомал?йськ? купц? з Могад?шо заснували в Мозамб?ку колон?ю для видобутку золота з шахт у Софал? .[41] Протягом 9 стол?ття султанат карбував власну монету для сво?? середньов?чно? торгово? ?мпер?? в ?нд?йському океан? .[42][43] В?н централ?зував свою комерц?йну гегемон?ю, карбуючи монети для сприяння рег?ональн?й торг?вл?. Валюта мала ?мена 13 посл?довних султан?в Могад?шо. Найдавн?ш? монети датуються 923-24 роками, ? на них нанесено ?м'я ?мса?л ?бн Мухахамад, тод?шн?й султан Могад?шу.[44] На зворот? монет вписан? ?мена чотирьох хал?ф?в Праведного хал?фату .[45] ?нш? монети також карбувались у стил? д?ючих хал?фату та османських монет. Монети султанату були в широкому об?гу. ?х знаходили аж у сучасних Об'?днаних Арабських Ем?ратах, де була знайдена монета з ?м'ям сомал?йського султана 12 стол?ття Ал? Юсуфа. Бронзов? ф?гури, що належали султанам Могад?шо були також виявлен? в Бел?д? поблизу Салала в Дофар? .[46]
В?дом? наступн? ?мена правител?в султанату:
- Абу-Бакр бен Фахрудд?н
- ?сма?л бен Мухаммад
- Ар-Рахман бен Муса?д
- Юсуф бен Са?д
- Султан Мухаммед
- Расул бен Ал?
- Юсуф бен Абу-Бакр
- Малик бен Са?д
- Султан Умар
- Зубайр бен Умар
В?домост? про султан?в Могад?шо в основному здобут? з напис?в на монетах як? карбувалися в Могад?шо. Однак дати ?х правл?ння та генеалог?чн? стосунки неясн?.[47] В приватн?й колекц?? монет, знайдених у Могад?шо, виявлено монети з ?менами м?н?мум 23 султан?в.[48] Засновником Султанату, як вважа?ться, був Фахр аль-Д?н, який був першим султаном Могад?шу та засновником династ?? Фахр-аль-Д?н.[49] Незважаючи на те, що лише к?лька з монет були точно датован?, в?домо що перш? монети султанату Могад?шо були викарбуван? на початку 13 стол?ття, а останн? випущен? приблизно на початку 17 стол?ття. Для торг?вл? валюту Могад?шо також використовував Аджуранський султанат, який наприк?нц? 16 стол?ття став союзником династ?? Музаффар?в з Могад?шо.[43] Монети Могад?шо були знайден? аж на територ?? сучасних Об'?днаних Арабських Ем?ратах на Близькому Сход? .[50]
- ↑ Africanus, Leo (1526). the second kingdome of the land of Aian, situate upon the easterne Ocean, is confined northward by the kingdome of Adel, & westward by the Abassin empire[... unto the foresaid kingdome of Adea belongeth the kingdome of Magadazo, so called of the principall citie therein The History and Description of Africa]. Hakluyt Society. с. 53.
- ↑ Jenkins, Everett (1 липня 2000). The Muslim Diaspora (Volume 2, 1500-1799): A Comprehensive Chronolog. Mcfarland. с. 49. Арх?в January 2017 ориг?налу за 23 жовтня 2020. Процитовано 28 жовтня 2020.
- ↑ I.M. Lewis, Peoples of the Horn of Africa: Somali, Afar, and Saho, Issue 1, (International African Institute: 1955), p. 47.
- ↑ I.M. Lewis, The modern history of Somaliland: from nation to state, (Weidenfeld & Nicolson: 1965), p. 37
- ↑ Cities of the Middle East and North Africa: A Historical Encyclopedia edited by Michael Dumper, Bruce E. Stanley Page 252
- ↑ Making Sense of Somali History: Volume 1 — Page 48
- ↑ he Travels of Ibn Battuta, A.D. 1325—1354: Volume II Page 375
- ↑ The Adventures of Ibn Battuta: A Muslim Traveler of the Fourteenth Century Page 124
- ↑ M. Elfasi, Ivan Hrbek ?Africa from the Seventh to the Eleventh Century? [Арх?вовано 30 грудня 2019 у Wayback Machine.], ?General History of Africa?. Retrieved 31 December 2015.
- ↑ Sanjay Subrahmanyam, The Career and Legend of Vasco Da Gama, (Cambridge University Press: 1998), p. 121.
- ↑ J. D. Fage, Roland Oliver, Roland Anthony Oliver, The Cambridge History of Africa, (Cambridge University Press: 1977), p. 190.
- ↑ George Wynn Brereton Huntingford, Agatharchides, The Periplus of the Erythraean Sea: With Some Extracts from Agatharkhidēs ?On the Erythraean Sea?, (Hakluyt Society: 1980), p. 83.
- ↑ Roland Anthony Oliver, J. D. Fage, Journal of African history, Volume 7, (Cambridge University Press.: 1966), p. 30.
- ↑ I.M. Lewis, A modern history of Somalia: nation and state in the Horn of Africa, 2nd edition, revised, illustrated, (Westview Press: 1988), p. 20.
- ↑ Pankhurst, Richard (1961). An Introduction to the Economic History of Ethiopia. London: Lalibela House. ASIN B000J1GFHC., p. 268
- ↑ Lee V. Cassanelli, The Shaping of Somali Society: Reconstructing the History of a Pastoral People, 1600—1900, (University of Pennsylvania Press: 1982), p.102.
- ↑ Dumper, Michael. Mogadishu. Cities of the Middle East and North Africa: A Historical Encyclopedia. ISBN 978-1-57607-919-5. Арх?в ориг?налу за 26 жовтня 2020. Процитовано 28 жовтня 2020.
- ↑ Michael Dumper, Bruce E. Stanley (2007). Cities of the Middle East and North Africa: A Historical Encyclopedia. US: ABC-CLIO. с. 252.
- ↑ P. L. Shinnie, The African Iron Age, (Clarendon Press: 1971), p.135
- ↑ Helen Chapin Metz (1992). Somalia: A Country Study. US: Federal Research Division, Library of Congress. ISBN 978-0844407753.
- ↑ Battutah, Ibn (2002). The Travels of Ibn Battutah. London: Picador. с. 88—89. ISBN 9780330418799.
- ↑ Versteegh, Kees (2008). Encyclopedia of Arabic language and linguistics, Volume 4. Brill. с. 276. ISBN 978-9004144767. Арх?в ориг?налу за 16 жовтня 2015. Процитовано 28 жовтня 2020.
- ↑ David D. Laitin, Said S. Samatar, Somalia: Nation in Search of a State, (Westview Press: 1987), p. 15.
- ↑ Chapurukha Makokha Kusimba, The Rise and Fall of Swahili States, (AltaMira Press: 1999), p.58
- ↑ Brett, Michael (1 с?чня 1999). Ibn Khaldun and the Medieval Maghrib. Ashgate/Variorum. ISBN 9780860787723. Арх?в ориг?налу за 29 березня 2022. Процитовано 6 кв?тня 2018.
- ↑ а б Forbes, Andrew; Bishop, Kevin (2004). The Maldives: Kingdom of a Thousand Isles (англ.). Odyssey. ISBN 978-962-217-710-9. Арх?в ориг?налу за 29 березня 2022. Процитовано 28 жовтня 2020.
- ↑ а б Bhatt, Purnima Mehta (5 вересня 2017). The African Diaspora in India: Assimilation, Change and Cultural Survivals (англ.). Taylor & Francis. ISBN 978-1-351-37365-4. Арх?в ориг?налу за 29 березня 2022. Процитовано 28 жовтня 2020.
- ↑ а б Kenya Past and Present (англ.). Kenya Museum Society. 1980. Арх?в ориг?налу за 29 березня 2022. Процитовано 28 жовтня 2020.
- ↑ The Somali Nation and Abyssinian Colonialism (англ.). Ministry of Foreign Affairs, Somali Democratic Republic. 1978. Арх?в ориг?налу за 29 березня 2022. Процитовано 28 жовтня 2020.
- ↑ Wilson, Samuel M. ?The Emperor's Giraffe?, Natural History Vol. 101, No. 12, December 1992 Archived copy. Арх?в ориг?налу за 2 грудня 2008. Процитовано 14 кв?тня 2012.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Стор?нки з текстом ?archived copy? як значення параметру title (посилання) - ↑ Rice, Xan (25 липня 2010). Chinese archaeologists' African quest for sunken ship of Ming admiral. The Guardian. Арх?в ориг?налу за 27 грудня 2016. Процитовано 28 жовтня 2020.
- ↑ Could a rusty coin re-write Chinese-African history?. BBC News. 18 жовтня 2010. Арх?в ориг?налу за 1 листопада 2020. Процитовано 28 жовтня 2020.
- ↑ Zheng He'S Voyages to the Western Oceans 郑和下西洋. People.chinese.cn. Арх?в ориг?налу за 30 кв?тня 2013. Процитовано 17 серпня 2012. [Арх?вовано 2025-08-06 у Wayback Machine.]
- ↑ Alpers, Edward A. (1976). Gujarat and the Trade of East Africa, c. 1500-1800. The International Journal of African Historical Studies. 9 (1): 35. doi:10.2307/217389. JSTOR 217389.
- ↑ Harris, Nigel (2003). The Return of Cosmopolitan Capital: Globalization, the State and War. I.B.Tauris. с. 22. ISBN 978-1-86064-786-4. Арх?в ориг?налу за 6 с?чня 2017. Процитовано 28 жовтня 2020.
- ↑ Barendse, Rene J. (2002). The Arabian Seas: The Indian Ocean World of the Seventeenth Century: The Indian Ocean World of the Seventeenth Century. Taylor & Francis. ISBN 978-1-317-45835-7. Арх?в ориг?налу за 18 кв?тня 2017. Процитовано 28 жовтня 2020.
- ↑ The Portuguese period in East Africa — Page 112
- ↑ Njoku, Raphael Chijioke (2013). The History of Somalia (англ.). ABC-CLIO. ISBN 978-0-313-37857-7.
- ↑ (Africanus), Leo (6 кв?тня 1969). A Geographical Historie of Africa. Theatrum Orbis Terrarum. Процитовано 6 кв?тня 2018.
- ↑ Dunn, Ross E. (1987). The Adventures of Ibn Battuta. Berkeley: University of California. с. 373. ISBN 978-0-520-05771-5., p. 125
- ↑ pg 4 — The quest for an African Eldorado: Sofala, By Terry H. Elkiss
- ↑ Northeast African Studies, Volume 2. 1995. с. 24. Арх?в ориг?налу за 5 липня 2014. Процитовано 28 жовтня 2020.
- ↑ а б Stanley, Bruce (2007). Mogadishu. У Dumper (ред.). Cities of the Middle East and North Africa: A Historical Encyclopedia. ABC-CLIO. с. 253. ISBN 978-1-57607-919-5.
- ↑ Esposito, Ed (1999). The Oxford History of Islam. с. 502. ISBN 9780195107999. Арх?в ориг?налу за 7 серпня 2020. Процитовано 28 жовтня 2020.
- ↑ The Numismatic Chronicle. 1978. с. 188.
- ↑ Proceedings of the Seminar for Arabian Studies, Volume 1. The Seminar. 1970. с. 42. ISBN 0231107145. Арх?в ориг?налу за 8 кв?тня 2015. Процитовано 28 лютого 2015.
- ↑ Bosworth, Clifford Edmund (1996). The New Islamic Dynasties. Columbia University Press. с. 139. ISBN 0231107145. Арх?в ориг?налу за 6 кв?тня 2015. Процитовано 28 лютого 2015.
- ↑ African Abstracts — Page 160
- ↑ Luling, Virginia (2001). Somali Sultanate: The Geledi City-state Over 150 Years. Transaction Publishers. с. 272. Процитовано 15 лютого 2017.
- ↑ Chittick, H. Neville (1976). An Archaeological Reconnaissance in the Horn: The British-Somali Expedition, 1975. British Institute in Eastern Africa. с. 117—133. Арх?в ориг?налу за 25 липня 2020. Процитовано 28 жовтня 2020.