《任天堂明星大乱斗》登场人物资料大全

У В?к?пед?? ? статт? про ?нших людей з таким ?м'ям: Публ?й Ел?й.

У В?к?пед?? ? статт? про ?нших людей з таким ?м'ям: Публ?й.

Адр?ан лат. Publius Aelius Hadrianus
Римський ?мператор
11 серпня 117 — 10 липня 138
Попередник:	Траян
Наступник:	Антон?н П?й
?м'я при народженн?:	лат. Publius Aelius Hadrianus
Народження:	24 с?чня 76  ?тал?ка, Бет?ка, Римська ?мпер?я
Смерть:	10 липня 138 (62 роки)  Baiad, ?тал?я (Стародавн?й Рим), Римська ?мпер?я
Причина смерт?:	серцева недостатн?сть
Поховання:	Замок Сант-Анджело
Кра?на:	Стародавн?й Рим
Рел?г?я:	давньоримська рел?г?я
Р?д:	Антон?ни
Батько:	Публ?й Ел?й Адр?ан Афер
Мати:	Дом?ц?я Паул?на
Шлюб:	В?б?я Саб?на
Д?ти:	Луц?й Ел?й Антон?н П?й
Мед?афайли у В?к?сховищ?

Адр?а?н (лат. Hadrianus; 24 с?чня 76(00760124) — 10 липня 138) — римський ?мператор (117–138). Представник дому Антон?н?в. Народився в ?спан??. Вир?с при двор? свого родича ?мператора Траяна, спадко?мцем якого став (усиновлений в 117 роц?). Повне ?м'я — Пу?бл?й Е?л?й Трая?н Адр?а?н (лат. Publius Aelius Traianus Hadrianus). Один ?з п'яти ?добрих? римських ?мператор?в. Посмертно оголошений божественним.

Б?ограф?я

Молодий Адр?ан вибрав шлях в?йськового. Був в?йськовим трибуном в Нижн?й Панон??, Нижн?й Менез?? та Верхн?й Герман??. П?сля початку правл?ння свого родича й оп?куна Траяна, супроводжував його в Рим? де й одружився з В?б??ю Саб?ною (онукою Траяна). Цьому шлюбу ? п?зн?шому приходу до Адр?ана,як ?мператора, ймов?рно, посприяла джуна Траняна — Помпея Плот?на. В 105 Адр?ан став народним трибуном, 107–108 нам?сником Панон??, 108-консул ? дов?рена особа Траяна. З 114 року — нам?сник Сир?? до смерт? Траяна 11 серпня 117 року був проголошений ?мператором ? визнаний сенатом у 118.

Серед найближчого оточення Траяна проголошення Адр?ана викликало невдоволення. Незважаючи на всю талановит?сть Адр?ана (займався матиматикою, скульптурою, писав в?рш?), за спогадами сучасник?в мав ? непри?мн? риси : недов?ра, др?б'язков?сть, педантизм. Тому ще до прибуття ?мператора до Риму префект претор?я заарештував трьох сенатор?в й стратив ?х. Це значно пог?ршило ставлення до нього в сенат?, що буде пом?тно до к?нця його правл?ння. Адр?ан старався налагодити зв'язки з р?зними верствами населення продовжував пол?тику ?хл?ба й видовищ? для плебе?в. Для його правл?ння характерна подальша централ?зац?я державних установ. На чол? ?мператорських канцеляр?й зам?сть в?дпущеник?в стали вершники, була л?кв?дована система в?дкуп?в податк?в, заснована державна пошта, виданий ?Пост?йний едикт? (лат. Edictum perpetuum) про використання юридичних норм римсько? громади до племен та народ?в, що ув?йшли до складу Римсько? ?мпер??, розширена система ал?ментац??, введен? куратори в пров?нц?ях, почаст?шали випадки над?лення пров?нц?ал?в правами римського громадянства ? т. д. Б?льшу частину правл?ння Адр?ан проводив у по?здках, контролюючи пров?нц?йне управл?ння та ?нспектуючи в?йська. Зокрема, 129 року в?н побував у III лег?он? Августа, де про?нспектував як?сть вишколу лег?онер?в та подякував за це легату Кв?нту Фаб?ю Катулл?ну. Адр?ан орган?зував ?мператорську раду. Рада представляла собою ком?тет з 15 сенатор?в, 2 консул?в ? представник?в ?нших маг?стратур.

Значна увага прид?лялась пров?нц?ям. ?стор?я не зна? жодного ?ншого ?мператора який би пров?в понад половину свого 21 л?тнього правл?ння в ?нспекторських по?здках. Це можна пояснити не т?льки любов'ю до мандр?вок, а й бажанням вир?шити нагальн? проблеми рег?ону. Чимало пров?нц?йних м?ст отримали нов? статуси колон?й чи мун?цип??в. Адр?ан мабуть був першим ?мператором, який розглядав територ?? Римсько? ?мпер?? не лише з погляду ?нтерес?в власне Риму.. ?мпер?? належало стати живим орган?змом не т?льки в центр?, а й у будь-як?й ?? частин?, не прим?тивним скупченням захоплених ? п?дкорених земель, а сп?вдружн?стю, в як?й кожен окремий рег?он вважав би себе частинкою одного ц?лого. Його ревний, безперервний нагляд за станом справ на м?сцях був викликаний бажанням показати, що в?н справд? розум?? прагнення пров?нц?й, завдяки цьому Адр?ан поставав як кер?вник ? об'?днуючий символ. Активно розбудовувався не лише Рим, а й ?нш? пров?нц??, особливого значення Адр?ан надавав Грец??, оск?льки був затятим грекоф?лом. На його честь в Аф?нах було створено культ Зевса Ол?мп?йського, а його дружин? поклонялись, як Гер?. За його правл?ння був збудований г?гантський храм Зевса, висота колон якого доходила до 20 м. ?мператор кр?м того великим поц?новувачем мистецтва й в?домим меценатом. Жоден ?мператор за вс? п'ять стол?ть не в?дв?дав ст?льки пам'яток. В?н не т?льки в?дв?дав ?гипет, але й проживав у Александр??, Ф?вах (де наказав реставрувати колоси Мемнона), плавав Н?лом, у Фрак?? заснував м?сто Адр?анополь. Кр?м бажання подорожувати ?мператор також керувався метою п?дняти обороноздатн?сть Риму. В?н стежив за створенням нових укр?плень, комплектац??ю в?йськ (за його наказом кр?м римських громадян в лег?они набирались також м?сцев? мешканц?), навчанням в?йськ, тощо.

Д?он Кас?й писав: ?Адр?ан об'?жджав одну пров?нц?ю за ?ншою, в?дв?дуючи р?зн? област? та м?ста й ?нспектуючи вс? гарн?зони ? фортец?; при цьому одн? з них в?н перем?стив у б?льш п?дходящ? м?сця, ?нш? зруйнував, а трет? заснував заново. В?н особисто оглядав ? заглиблювався буквально в усе, включно з? звичайними приналежностями в?йськових табор?в (я маю на уваз? зброю, машини, рови й пал?сади), а також з приватними справами та потребами кожного окремого во?на, як тих, хто служив рядовими, так ? ?хн?х начальник?в, — ?хн?м способом життя, житловими прим?щеннями, звичками; ? багато чого в?н зм?нив ? виправив там, де сталися в?дступи в?д звичних порядк?в ? виявилася схильн?сть до надм?рно? розкош?. В?н вправляв во?н?в у вс?х видах бою, нагороджуючи одних ? сварячи ?нших, ? вчив ?х усьому, що необх?дно робити. ? для того, щоб вони належно виконували сво? обов'язки, маючи перед очима його власний приклад, в?н незм?нно сл?дував суворому способу повед?нки, будь-який перех?д зд?йснюючи або п?шим, або верхи, ? не було випадку, щоб в?н с?в у кол?сницю або чотирикол?сний в?зок?.

• 

Зовн?шня пол?тика

П?сля тривало? експанс?он?сько? пол?тики свого попередника Адр?ан переходить до оборони сво?х територ?й. У результат? перемовин уникнуто ново? в?йни з Парфянським царством. В?рменам в?н дозволив мати власного царя, зам?сть якого ран?ше Траян у них поставив правити римського легата, а в?д Месапотам?? перестав вимагати данину. З албанами (жител? сучасно? територ?? Азербайджана) та ?берами (грузинами) дружив, а цар ?бер?в, нав?ть, разом з с?м'?ю в?дв?дав Рим ? на Марсовому пол? йому збудували статую. На ?нших кордонах римляни також зупинили свою експанс?ю й перейшли до оборони. ?мператор в?дв?дав вс? небезпечн? прикордонн? рег?они так? як: Герман?я, Африка, Дак?я, Британ?я. Скр?зь в?н зводив серйозн? оборонн? споруди, наприклад, вал Адр?ана. Така пол?тика зумовлена не миролюбн?стю Адр?ана, як ? не войовнич?стю його попередник?в. При Траян? ?мпер?я зробила останн? спроби призупинити внутр?шню кризу ц?ною г?гантських зусиль, воюючи з сус?дами, з метою завоювання нових територ?й. Незважаючи на значн? усп?хи, завоювання проводились ц?ною значних в?йськових й ф?нансових зусиль. Тому Адр?ан ч?тко розум?в, що така пол?тика ? недоц?льною й неможливою в майбутньому.

Повстання Бар-Кохби

Мирна пол?тика Адр?ана й полегшення становища пров?нц?й дало юдеям над?ю на в?дновлення ?х рел?г?йно? громади. Але Адр?ан мав зовс?м ?нш? нам?ри щодо них. ?скрою що запалила повстання стали спроби римлян побудувати храм Юп?тера Кап?тойського на м?сц? зруйнованого ран?ше храму Яхве в ?русалим?, заборонялись також обр?зання, були й ?нш? втручання в обрядов? справи юде?в. В результат? цього спалахнуло антиримське ?врейське повстання, яке очолив Симон, на пр?звище Бар-Кохба, що значить ?син з?рки?. З огляду на фрагментарний характер ?снуючих св?дчень, неможливо встановити точну дату початку повстання. Ймов?рно, воно розпочалося м?ж л?том ? ос?нню 132 р.

Повстанц? закр?пились в горах поблизу Мертвого моря. М?сце було вибрано невипадково, оск?льки в тамтешн?х горах було схована велика к?льк?сть збро? й там повстал? могли вести партизанську в?йну. Римляни були приголомшен? жорсток?стю повстання. Бар-Кохба вир?зав нав?ть ?вре?в, як? в?дмовлялись при?днуватись до нього. Адр?ан викликав свого генерала Секста Юл?я Севера з Британ?? ? прив?в в?йська аж з Дунаю. Втрати римлян були великими: ц?лий лег?он, тобто близько 4 000 чолов?к. У зв?т? Адр?ана про в?йну перед римським сенатом не було звичайного прив?тання: ?Якщо ти ? тво? д?ти здоров?, то це добре; я ? лег?они здоров??.

Незважаючи на впертий спротив, римлянам вдалося розправитись з повсталими, вц?л?лих учасник?в продали в рабство (близько 90 тисяч). Пров?нц?я була перейменована на Сир?йську Палестину, а на м?сц? ?русалима орган?зували римську в?йськову колон?ю, названу на честь Адр?ана та Юп?тера Кап?тол?йського — Ел?я Кап?тол?на.Таким чином придушення повстання поклало край пол?тичн?й незалежност? ?вре?в в?д римського ?мперського порядку.

Особисте життя

У Адр?ана не було сво?х д?тей. Був закоханий у В?ф?нського юнака Антиноя. Говорили, що Антиной прин?с себе в жертву для продовження життя ?мператоров?. Адр?ан познайомився з Антино?м у 124 роц?, коли подорожував по пров?нц?? В?ф?н?я на п?вн?чному сход? Мало? Аз??. З 128 року юнак нев?дступно знаходився б?ля ?мператора. У 130 роц?, коли вони перебували в ?гипт?, Антиной потонув у Н?л?. Обставини трагед?? були загадковими й надали п?д?рунтя для багатьох пл?ток. Достеменно в?домо, що горе Адр?ана було невт?шне, ? в?н наказав жерцям обожнити Антиноя.

На м?сц? загибел? свого фаворита Адр?ан заснував м?сто Антинополь, де щороку проводились ?гри на честь молодого бога. Культ Антиноя поширився по вс?й ?мпер??. В?н був останн?м богом античного св?ту, що отримав багато проклять в?д ранн?х християн. Незл?ченн? стату? в?добразили його чутт?ву, меланхол?йну красу— до нашого часу збереглось близько п'яти тисяч таких статуй, як? ?мператор спорудив на честь свого улюбленця в багатьох м?стах, було виконано також велику к?льк?сть його скульптурних портрет?в. Масштаби вшановування його пам'ят? були виключн? — до нас д?йшло б?льше зображень Антиноя, н?ж багатьох ?нших в?домих ? б?льш визначних римлян. Придворн? астрономи виокремили в неб? суз?р'я Антиной, що згадувалось аж до XIX стол?ття, але нин? скасоване.

Останн? роки життя

Останн? два з половиною роки свого життя Адр?ан пров?в в ?тал??, живучи на сво?й розк?шн?й в?лл? побудован?й в Тибур?, де колекц?онував р?дк?сн? твори мистецтва й твор?ння природи з усього св?ту. На стар?сть посилилася його невр?вноважен?сть: впадав у хворобливу меланхол?ю, тужив за Ант?но?м, тощо. В 136 роц? Адр?ан, не маючи власних д?тей, всиновив молодого Луц?я Цейон?я Комода Вера, який не вир?знявся н?чим, окр?м краси, але вже в 138 той помира?. У в?дча? ?мператор всиновлю? та робить спадко?мцем Тита Аврел?я Антон?на, за умови, що той всиновить улюбленц?в ?мператор Марка Ан?я Вера та Луц?я Ел?я Вера, 17-ти й 8-ми р?чних син?в померлого спадко?мця. Антон?н, сини котрого загинули, виконав волю ?мператора.

Адр?ан помер у 138 роц? й був похований у гранд?озному круглому мавзоле? на берез? Тибру. Сенат не хот?в надавати Адр?ану божественн? почест?, але Антон?н переконав ?х, погрожуючи в?дмовитися в?д посади ?мператора.

Адр?ан у художн?й л?тератур?

У 1951 роц? був опубл?кований роман французько? письменниц? Мар?ер?т Юрсенар ?Спогади Адр?ана? (фр. ?Mémoires d'Hadrien?). Цей роман, написаний у вигляд? ф?ктивно? автоб?ограф??, прин?с авторц? св?тове визнання й привернув увагу до постат? ?мператора Адр?ана.

Вшанування

7446 Адр?ан — астеро?д, який було названо на честь правителя.

Л?тература

• Henderson Bernard W. The life and principate of the Emperor Hadrian, A. D. 76–138. London, 1923.
• Birley Anthony R. Hadrian. The restless emperor. London, 1997.
• Everitt A. Hadrian and the Triumph of Rome. London: Random House, 2009. 462 с.
• Eshel, H. (2008). "The Bar Kokhba Revolt, 132-135." Journal of Roman Studies.
• ?стор?я Антично? цив?л?зац?? 2 том / О.В.Балух 2008. 486-49 c.
• Грант М. Римские императоры / Пер. с англ. Москва : Терра-Книжный клуб, 1998. 528 с.
• Римская история. Книги LXIV-LXXX / Дион Коккейян Кассий
• Chronicle of Jerome, s.v. Hadrian. See also Yigael Yadin, Bar-Kokhba, Random House New York 1971, p. 258.