大渡口区“半岛逸景.乐园”2017年4月下旬...

У В?к?пед?? ? статт? про ?нш? значення цього терм?на: Азербайджан.

百度 学生生下一个女婴后患肺炎，不治身亡，年仅18岁。 Азербайджанська Республ?ка азерб. Az?rbaycan Respublikas?
Прапор Герб
Дев?з: Odlar Yurdu (укр. Кра?на вогн?в)
Г?мн: Az?rbaycan Respublikas?n?n D?vl?t Himni
Розташування Азербайджану
Столиця (та найб?льше м?сто)	Баку 40°22′ пн. ш. 49°53′ сх. д.
Оф?ц?йн? мови	азербайджанська
Форма правл?ння	Президентська республ?ка
- Президент	?льхам Ал??в
- Прем'?р-м?н?стр	Ал? Асадов
Формування
- Азербайджанська Демократична Республ?ка	28 травня 1918
- радянська окупац?я	28 кв?тня 1920
- в?дновлення незалежност?	30 серпня 1991 (оголошено) 18 жовтня 1991 (незалежн?сть) 25 грудня 1991 (завершено)
- вступ до ООН	2 березня 1992
- чинна конституц?я	12 листопада 1995
Площа
- Загалом	86 600 км2 (113)
- Внутр. води	1,6 % %
Населення
- оц?нка 1 липня 2019	▼ 9 981 457 (91)
- перепис 2009	8 922 447
- Густота	112,9/км2 (96)
ВВП (ПКС)	2020 р., оц?нка
- Повний	$184,418 м?льярди (73)
- На душу населення	$18,076 (74)
ВВП (ном.)	2018 р?к, оц?нка
- Повний	$45,418 м?льярди (77)
- На душу населення	$4,569 (103)
?ЛР (2007)	▲ 0,746 (середн?й) (98)
Валюта	Манат (AZN)
Часовий пояс	(UTC+4)
- Л?тн?й час	(UTC+5)
Коди ISO 3166	AZ / AZE / 031
Домен	.az
Телефонний код	+994
В?к?сховище ма? мультимед?йн? дан? за темою: Азербайджан

Азербайджа?н, оф?ц?йно Азербайджа?нська Респу?бл?ка (азерб. Az?rbaycan Respublikas?) — держава на перетин? П?вденно-сх?дно? ?вропи та Зах?дно? Аз??, на узбережж? Касп?йського моря. Межу? на п?вноч? з Рос??ю, на заход? з В?рмен??ю, Груз??ю, Туреччиною, на п?вдн? з ?раном. Кра?на ? членом ООН, ГУАМ та СНД.

Назва

Оф?ц?йна назва — Республ?ка Азербайджан (азерб. Az?rbaycan Respublikas?). Назва кра?ни Азербайджан означа? — земля вогн?в, або кра?на в?чного вогню, що може бути пов'язано ?з зороастр?йськими храмами вогню в цьому рег?он?. В античних грецьких ? римських джерелах кра?на зветься Атропатеною. ?сну? верс?я, що назва кра?ни походить в?д класично? перс. ????????? та виводиться в?д ?мен? останнього ахемен?дського сатрапа М?д?? Атропата, який уперше в 320 роц? до нашо? ери створив у п?вн?чн?й частин? М?д?? незалежну державу. Топон?м Атурпатакан утворений за допомогою середньоперського патрон?м?чного суф?кса -акан в?д власного ?мен? Атурпат, що також означа? захищений (святим) вогнем. П?сля завоювання ?рану Арабським хал?фатом у VII—VIII стол?тт?, топон?м Атурпатакан п?д впливом арабсько? мови трансформувався в Адарбайджан (араб. ?????????).

?сну? також теор?я, що Азербайджан ? отюрченою формою зараб?зовано? верс?? перського топон?ма ?zarabadagan (Азар — вогонь; abadag — м?сце в?дправлення культу ? суф?кс множини), або кра?на в?чного вогню, що може бути пов'язано ?з зороастрийськими храмами вогню в цьому рег?он?.

Географ?я

Супутниковий зн?мок територ?? Азербайджану, березень 2003 року

Азербайджан розташований загалом у субтроп?чному пояс? й витягнутий з п?вн?чного заходу на п?вденний сх?д у б?к Касп?йського моря. Азербайджан — г?рська кра?на, де висок? хребти ? плоског?р'я по?днуються з р?внинами й низовинами. Близько 60 % вс??? територ?? займають гори, а 40 % — низовини (Куро-Араксинська низовина).

Територ?я Азербайджансько? Республ?ки становить 86,6 тис. км2, населення 9 494 000 ос?б. За ?нформац??ю ООН, Азербайджанська Республ?ка займа? 0,06 % територ?? св?ту, питома частка у всесв?тньому виробництв? продукц?? та послуг становить 0,03 %, а у м?жнародн?й торг?вл? — 0,01 %.

Рель?ф

У рель?ф? вид?ляють 5 частин:

• На п?вноч? простяглися хребти Великого Кавказу — Головний Кавказький ? Б?чний з вершинами Базардюзю (4480 м), ? Шахдаг (4250 м).
• На заход? та п?вденному заход? г?рська система Малого Кавказу ?з Шахдагським (гора Г?налдаг, 3373 м), Мровдагським (гора Гямиш, 3722 м), Сх?дно-Севанським, Зангезурським (гора Капутджух, 3 906 м), Карабаським та Карабаським вулкан?чним наг?р'ям.
• На п?вденному-сход? Ленкоранська г?рська система — Талиськ? гори з висотами до 2500 м (гора Кьомюркьой, 2477 м).
• М?ж горами Великого ? Малого Кавказу чверть площ? держави займа? Кура-Араксинська низовина, частина яко? лежить нижче р?вня океану (до ?28 м). Под?ля?ться на Ширванський, Карабаський, М?льський, Муганський ? Сальянський степи.
• На узбережж? Касп?йського моря розташован? Самур-Д?в?чинська (на п?вн?чному сход?) ? Ленкоранська (на п?вденному сход?) низовини.

Геолог?я та корисн? копалини

Докладн?ше див?ться: Геолог?я Азербайджану, Сейсм?чн?сть Азербайджану.

Кра?на багата на корисн? копалини. ? нафта (в основному на Апшеронському п?востров? та п?д дном Касп?йського моря), газ, алун?ти, зал?зна руда, м?дь, пол?металев? руди, кам'яна с?ль та ?нше. Понад 600 м?неральних джерел (найб?льше в?дом?: ?ст?су типу ?Карлов? Вари?, Бадамлинськ? типу ?Нарзан?, Сураханськ?). На сх?д в?д Гяндж? розташоване ?дине у св?т? родовище л?кувально? нафти — Нафталан.

Кл?мат

Кл?мат кра?ни р?зноман?тний, загалом субтроп?чний:

• На Куро-Араксинськ?й низовин? — сухий субтроп?чний (с?чень +1 °C, липень +26 °C; опад?в 200—400 мм на р?к).
• На Ленкоранськ?й низовин? — вологий субтроп?чний, з опадами 1400—1700 мм.
• У передг?рських ? г?рських районах — пом?рний, пом?рно холодний ? холодний (перес?чна температура с?чня в?д 0 до ?10 °C; липня — в?д +20 до +10 °C ? нижче, опад?в — в?д 400 до 1300 мм).

Г?дролог?я

Кра?на малих г?рських р?чок (понад 1000). Б?льш?сть з них належать басейну Кури. В Азербайджан? прот?кають найб?льш? р?чки Кавказу — Кура з притоками Араксом (на кордон? з ?раном) ? Алазан?, як? використовуються для зрошення ? одержання г?дроенерг??. В Азербайджан? нал?чу?ться понад 250 озер, найб?льш? з них: Хадж?кабюль (16 км2) ? Беюкшор (10 км2).

?рунти ? рослинн?сть

?рунти ? рослинн?сть р?зноман?тн?. У низовинах переважно с?роземи й лучн? ?рунти, солончаки з нап?впустельною та степовою рослинн?стю, вище, до 500 м, — каштанов?; на схилах г?р, до 2000—2200 м, — бур? г?рсько-л?сов? з широколистяними л?сами (бук, граб, дуб). Особливо розвинута л?сова рослинн?сть на п?вденних схилах Головного Кавказького хребта. Вище 2000—2200 м — г?рськолучн? ?рунти й субальп?йськ? та альп?йськ? луки, яйлаги — л?тн? пасовища. На Ленкоранськ?й низовин? жовтоземн? субтроп?чн? ?рунти, як? використовують для вирощування чаю, цитрусових та ?н. На схилах Талишу район вологих субтроп?к?в. У широколистяних л?сах зустр?чаються рел?кти третинного часу (зал?зне дерево, дуб каштанолистий, дзелква, шовкова акац?я та ?н.). В Азербайджан? нал?чу?ться понад 400 вид?в дерев ? чагарник?в.

Тваринний св?т

Див. також: Список ссавц?в Азербайджану

Сучасна фауна кра?ни нал?чу? до 12 000 вид?в, з них безхребетних понад 10 тис., птах?в 343, ссавц?в 92, пр?сноводних риб 88 вид?в тощо. У степах ? нап?впустелях, болотах, тугаях водяться численн? гризуни, г??на, антилопа-джейран, вовк, шакал, дика свиня, наземн? черепахи; в г?рських л?сах — бурий ведм?дь, рись, сарна, олень, куниц?, дятли. На Ленкоранськ?й низовин? багато водяних ? чорних щур?в, зустр?чаються дика свиня, л?совий к?т, багато птах?в. Колись тигр заходив з ?рану. У л?сах Талишу — леопард, рись, борсук, у високог?р'ях — дагестанська коза, сарна, грифи. Касп?йське море багате на рибу. З ц?нних пор?д присутня б?луга, севрюга, лосось, касп?йськ? оселедц? ? тюлька, короп та ?нш?. З ссавц?в у мор? присутн?й лише касп?йський тюлень.

?стор?я

XX стол?ття

Азербайджан став незалежною республ?кою в 1918 роц?. Червона арм?я окупувала республ?ку в 1920 роц?. З 1936 року Азербайджан став окремою союзною республ?кою СРСР. Конфл?кт ?з В?рмен??ю з приводу Наг?рного Карабаху викликав заворушення в 1988—1989 роках. Радянськ? в?йська були введен? в Баку, щоб в?дновити порядок. У 1990 роц? введено надзвичайний стан. У 1991 роц? л?дери Азербайджану п?дтримали путчист?в у Москв? (ДКНС). П?сля ?хнього провалу Азербайджан оголосив себе незалежним. Було п?дписано ? знову порушено перемир'я в Наг?рному Карабас?, останн?й оголосив про свою незалежн?сть. У грудн? 1991 року Азербайджан ув?йшов до складу СНД. У 1992 роц? став членом ООН ? при?днався до Конференц?? з безпеки сп?вроб?тництва. Знову в?дновилася в?йна у Наг?рному Карабас?. Президент Абульфаз Ельчибей поступився м?сцем колишньому л?деров? Комун?стично? парт?? Азербайджану Гейдару Ал??ву, а Сурет Гусейнов у 1993 роц? очолив уряд, став прем'?р м?н?стром.

В?йна в Карабаху

У ход? в?йськового конфл?кту, що почався в 1990-х м?ж в?рменами ? азербайджанцями з питання приналежност? Наг?рного Карабаху, В?рмен?я за допомоги в?йськ РФ окупувала Наг?рний Карабах ? прилегл? до нього с?м район?в: Агдам, Джебра?л, Фюзул?, Кяльбаджар, Лачин, Зангелан ? Губадли. Через в?йну загинуло б?льше 25 тис. ос?б. Близько м?льйона азербайджанц?в стали б?женцями ? вимушеними переселенцями.

Рада Безпеки ООН у сво?х резолюц?ях № 822 в?д 30 кв?тня 1993 року, № 853 в?д 29 липня 1993 року, № 874 в?д 14 жовтня 1993 року ? № 884 в?д 12 листопада 1993 року засудила окупац?ю територ?? Азербайджану. Рада Безпеки зажадала також негайного, повного ? беззастережного виведення в?рменських озбро?них формувань з окупованих територ?й. Уже 12 травня 1994 року м?ж Азербайджаном ? В?рмен??ю було п?дписано угоду про припинення вогню.

На окупован?й територ?? Наг?рного Карабаху ?снувала невизнана Наг?рно-Карабаська республ?ка, що мала т?сн? економ?чн? та в?йськово-пол?тичн? зв'язки з В?рмен??ю. У самопроголошен?й держав? проживало 140 тис. ос?б, переважно етн?чних в?рмен?в. Азербайджан в цей час домагався в?дновлення свого контролю над Наг?рним Карабахом.

У вересн? — жовтн? 2020 року розпочався великомасштабний конфл?кт високо? ?нтенсивност? м?ж збройними силами Азербайджану ? збройними формуваннями невизнано? Наг?рно-Карабасько? республ?ки, який став наймасштабн?шим, тривалим ? кровопролитним в рег?он? з моменту зак?нчення Карабахсько? в?йни у 1994 роц?. Найб?льш ?нтенсивн? бойов? д?? велись на напрям? Гадрут — Джебра?л, у долин? р?чки Аракс, яка служить природним кордоном м?ж Азербайджаном ? ?раном. Наступ азербайджанських в?йськ з масштабним застосуванням ав?ац??, бронетехн?ки, артилер??, ударних БПЛА почався вранц? 27 вересня. Обидв? сторони пов?домляють про численн? жертви серед в?йськовослужбовц?в ? мирного населення. 28 вересня 2020 року, у В?рмен?? ? невизнан?й Наг?рно-Карабахсько? республ?ц? оголосили в?йськовий стан ? загальну моб?л?зац?ю. На вс?й територ?? Азербайджану також було оголошено в?йськовий стан та часткову моб?л?зац?ю.

Станом на 22 жовтня 2020 року, п?вденна зона безпеки невизнано? Наг?рно-Карабахсько? республ?ки була повн?стю л?кв?дована. Азербайджанськ? в?йська зайняли село Агбенд, на кордон? Карабаху ? власне територ?? В?рмен??. Це означа?, що Азербайджан повн?стю зв?льнив всю л?н?ю свого державного кордону з ?раном.

19 вересня 2023 року, Азербайджан почав в?йськову операц?ю на територ?? Наг?рно-Карабасько? республ?ки. Вже наступного дня, 20 вересня, кер?вництво Наг?рно-Карабасько? Республ?ки погодилось вивести в?йськових, розформувати та повн?стю роззбро?ти формування арм?? оборони Наг?рного Карабаху.

24 вересня 2023 року 120 тис. в?рмен Карабаху планували ви?хати до В?рмен??, побоюючись етн?чних чисток. Станом на 27 вересня, до В?рмен?? повернулася третина населення НКР (42,5 тис. ос?б).

28 вересня, де-факто ?влада? Наг?рного Карабаху оголосила про припинення ?снування невизнано? республ?ки. Де-юре республ?ка припинила сво? ?снування 1 с?чня 2024 року.

Державний устр?й

?льхам Ал??в, президент Азербайджану

Азербайджанська держава — демократична, правова, св?тська республ?ка, що розвива?ться на засадах економ?чних ринкових в?дносин. У Республ?ц? державна влада обмежу?ться у внутр?шн?х питаннях т?льки правом, а в зовн?шн?х — т?льки положеннями, що випливають з м?жнародних договор?в, учасником яких вона ?.

Державна влада орган?зу?ться на основ? принципу розпод?лу влади:

• Законодавчу владу зд?йснюють однопалатн? Нац?ональн? збори — М?лл?-Меджл?с (азерб. Milli M?clis) Азербайджансько? Республ?ки, що склада?ться з? 125 депутат?в, як? обираються на 5-р?чний терм?н.
• Виконавча влада належить Президенту Азербайджансько? Республ?ки. Посада введена у 1991 роц?. Президент обира?ться на загальних виборах та?мним голосуванням на 5 рок?в. Нин?шн?й президент Азербайджану — ?льхам Ал??в. Вищий орган виконавчо? влади — Каб?нет м?н?стр?в, що признача?ться президентом, а також затверджу?ться М?лл?-Меджл?сом. Д?? орган?в влади регламентуються Конституц??ю республ?ки, прийнятою на референдум? в листопад? 1995 року.
• Судову владу зд?йснюють суди. Законодавча, виконавча ? судова влади вза?мод?ють в?дпов?дно до положень Конституц?? Азербайджансько? Республ?ки ? незалежн? в межах сво?х повноважень. Судова система кра?ни загалом близька до т???, що ?снувала в колишньому СРСР. Вищим судовим органом ? Верховний суд, що обира?ться парламентом на п'ятир?чний терм?н. До складу Суду входять палати з карних ? цив?льних справ. Судочинство зд?йснюють м?сцев? суди.

Адм?н?стративний под?л

Територ?ально Азербайджан под?ля?ться на 59 район?в (множина азерб. rayonlar, однина азерб. rayon), 11 м?ст (множина азерб. ??h?rl?r, однина азерб. ??h?r) ? 1 автономну республ?ку (азерб. muxtar respublika) — Нах?чеванську Автономну Республ?ку. Автоном?я Наг?рного Карабаху була оф?ц?йно л?кв?дована в 1991 роц?.

Пол?тичн? парт??

П?сля лютого 1988 року, коли почалася в?йна з В?рмен??ю через Наг?рний Карабах, на хвил? в?рмено-азербайджанського конфл?кту виникло к?лька пол?тичних парт?й ? груп. Одночасно з розпадом СРСР стався крах Комун?стично? парт?? Азербайджану. 14 вересня 1991 року на XXIII надзвичайному з'?зд? була прийнята резолюц?я про ?? саморозпуск. Проте багато колишн?х комун?ст?в зберегли кер?вн? посади в уряд?, державних ? м?сцевих органах влади. У 1992 роц? був ухвалений Закон про пол?тичн? парт??. Зараз д?ють понад 30 парт?й. З 1995 року пров?дною пол?тичною силою кра?ни стала парт?я ?Новий Азербайджан? п?д кер?вництвом Гейдара Ал??ва. ?й належить б?льш?сть м?сць у парламент?.

Зовн?шня пол?тика

Представники азербайджансько? д?аспори в Ки?в? з прапорами кра?н

Азербайджанська Республ?ка налагодила дипломатичн? в?дносини з? 160 кра?нами св?ту. У столиц? Азербайджану — Баку д?ють 38 посольств, 2 головн? консульства, 12 представництв м?жнародних орган?зац?й, 7 почесних консульств. У республ?ц? також акредитован? кер?вники 43 дипломатичних представництва, резиденц?? яких розташован? в ?нших м?стах Азербайджану (Маммедьяров). Налагодження пол?тико-дипломатичних та економ?чних в?дносин з кра?нами-членами ц??? орган?зац?? — Сауд?вською Арав??ю, Об'?днаними Арабськими Ем?ратами, Кувейтом, Катаром, Оманом та Бахрейном займа? особливе м?сце у зовн?шн?й пол?тиц? Азербайджану — в межах об'?днання ССАГПЗ (1981).

Основн? дипломатичн? в?дносини Азербайджан п?дтриму? з ?зра?лем, ?раном, Казахстаном, США, Рос??ю, Туреччиною, ?тал??ю. Азербайджан бере участь у багатьох св?тових ? рег?ональних м?жнародних орган?зац?ях:

• ООН
• ОБС?
• СНД
• Рух непри?днання
• ГУАМ
• Орган?зац?я економ?чного сп?вроб?тництва
• Орган?зац?я чорноморського економ?чного сп?вроб?тництва
• Орган?зац?я ?сламського сп?вроб?тництва
• Тюркська рада
• Програма НАТО ?Партнерство заради миру?

В?дносини з Укра?ною

Посол: М?щенко Олександр Павлович Надзвичайний ? Повноважний Посол Укра?ни в Азербайджанськ?й Республ?ц?.

Економ?ка

Економ?чн? райони Азербайджану.

П?сля здобуття незалежност? в 1991 роц? Азербайджан став членом М?жнародного валютного фонду, Св?тового банку, ?вропейського банку реконструкц?? та розвитку, ?сламського банку розвитку та Аз?йського банку розвитку. Банк?вська система Азербайджану склада?ться з Центрального банку Азербайджану, комерц?йних банк?в ? небанк?вських кредитних орган?зац?й. Нац?ональний (нин? Центральний) банк створений в 1992 роц? на баз? Азербайджанського державного Ощадбанку, ф?л?? колишнього Державного Ощадного банку СРСР. Центральний банк виступа? в рол? центрального банку Азербайджану, уповноваженого видавати нац?ональну валюту, азербайджанський манат, ? контролювати вс? комерц?йн? банки.

У 2008 роц? Азербайджан пос?в м?сце у десятц? найкращих реформатор?в зг?дно з рейтингом Св?тового банку Doing Business Report.

Азербайджан займа? також 57-ме м?сце, сказано у Зв?т? з глобально? конкурентоспроможност? на 2010—2011 роки, що вище ?нших кра?н СНД. До 2012 року ВВП Азербайджану вир?с в 20 раз?в у пор?внянн? з його р?внем 1995 року.

Азербайджан — ?ндустр?ально-аграрна держава, основний нафтогазовидобувний район Закавказзя. Основн? галуз? економ?ки: нафто- ? газовидобувна, нафтопереробна, обладнання для нафтовидобутку, рудовидобувна, чорна ? кольорова металург?я, цементна, х?м?чна ? нафтох?м?чна, текстильна, машинобудування (нафтопромислове обладнання, електронна, електротехн?чна, приладобуд?вна, харчосмакова промислов?сть).

Дан? Index of Economic Freedom, The Heritage Foundation, U.S.A.:

• ВВП на 2001 р?к становило 3,4 млрд $, темп його зростання — 10 %, на душу населення припада? 431 $.
• Прям? закордонн? ?нвестиц?? (2000) — 748 млн $.
• ?мпорт — 3,3 млрд $ (переважно Рос?я — 21,9 %; Туреччина — 13,8 %; США — 8,0 %; ?ран — 4,6 %; Н?меччина — 4,5 %).
• Експорт (нафта ? нафтопродукти — до 91 % експорту) — 1,2 млрд $ (головним чином ?тал?я — 33,7 %; Рос?я — 8,9 %; Туреччина — 7,4 %; Груз?я — 2,6 %; ?ран — 2,4 %).

Нафтогазова промислов?сть

Ключовий сектор економ?ки — нафтогазовий (58 % ВВП). У структур? паливно? промисловост? нафта ? газ займають основне м?сце. Нафтопродукти у велик?й к?лькост? експортуються.

Розв?дан? запаси газу в Азербайджан? становлять близько 1,5 трильйона кубометр?в газу, найб?льше в?доме родовище ?Шах-Ден?з? — запаси понад 1,2 трильйона кубометр?в. При цьому в 2007 роц? кра?на видобувала лише 28 м?льярд?в кубометр?в.

С?льське господарство

Другим важливим сектором азербайджансько? економ?ки ? с?льське господарство. На с?льськогосподарськ? земл? припада? 46 % загально? площ? кра?ни (близько 50 % з них пасовища). Вирощують зернов?, техн?чн? (бавовник, тютюн), субтроп?чн? (гранат, чай, цитрусов?, хурма) культури, виноград. Виробляють натуральний шовк.

Транспорт

Транспорт — зал?зничний, автомоб?льний, розвинений трубопров?дний. Баку — основне портове м?сто ? перевальний пункт для нафти, нафтопродукт?в, л?су. Найб?льш? м?ста Азербайджану пов'язан? з Баку ? м?ж собою. В Баку ? м?жнародне летовище.

Арм?я

Збройн? сили Азербайджану (азерб. Az?rbaycan Silahl? Qüvv?l?ri) були в?дновлен? зг?дно Закону Азербайджансько? Республ?ки ?Про Збройн? Сили Азербайджансько? Республ?ки? в?д 9 жовтня 1991 року. Азербайджанська Демократична Республ?ка (АДР) початково утворила сво? збройн? сили 26 червня 1918 року, однак вони були розпущен? п?сля анекс?? Азербайджану Радянським Союзом, як Азербайджансько? Радянсько? Соц?ал?стично? Республ?ки в?д 28 кв?тня 1920 року. П?сля розвалу Радянського Союзу у 1991—1992 роках збройн? сили були в?дтворен? на основ? радянських баз та оснащення, що залишились на територ?? кра?ни. За кер?вництво ЗС АР в?дпов?да? М?н?стерство оборони Азербайджану.

Населення

Демограф?чна крива Азербайджану (в тисячах).

Населення кра?ни становить 9 164 600 ос?б (станом на 2011 р?к)

Етн?чний склад	Чисельн?сть	В?дсоток
Азербайджанц?	8 152 405	95 %
Дагестанц? (лезгини, аварц?, цахури, х?налугц?, будухи)	542 100	2,7 %
Рос?яни	151 700	1,8 %
Талиш?	75 800	0,9 %
?вре?	8 000	0,09 %
?нш?:	85 000	1 %

Зг?дно з статистичними даними, у 2001 роц? д?ти й п?дл?тки у в?ц? до 15 рок?в становили 32 % населення, група економ?чно активного населення (чолов?ки у в?ц? 16—62 рок?в, ж?нки — 16—57 рок?в) — 59 %, люди пенс?йного в?ку — 9 %.

Високий р?вень приросту населення був характерний для Азербайджану в пер?од з 1979 по 1989 роки ? становив 1,7 % на р?к. У 1990-х роках темпи приросту населення спов?льнилися: з 1991 по 1998 рр. вони оц?нювалися в 0,5—0,7 % на р?к, у 2001 становили 0,4 %. Зг?дно з даними 2001 року, тривал?сть життя — 63 роки (58,6 рок?в — для чолов?к?в ? 67,5 — для ж?нок). Дитяча смертн?сть — 83,08 немовлят на 1000 новонароджених.

51 % населення кра?ни прожива? в м?стах, причому б?льше половини з них зосереджен? у Великому Баку ? Сумга?т?. Населення Баку становить 1,817 млн ос?б, а всього столичного рег?ону — 2,072 млн. Другим за к?льк?стю населення м?стом кра?ни ? Гянджа — 301,4 тис., трет?м — Сумга?т — 288,4 тис. чолов?к. ?нш? велик? м?ста — М?нгечаур, Ширван, Нах?чевань, Ленкорань.

Демограф?я

• 1990 — 7 145 600 ос?б
• 2010 — 9 000 000 ос?б

Культура

У кра?н? працюють Азербайджанський державний музей килима ? народного прикладного мистецтва ?мен? Лят?фа Кер?мова, Азербайджанський державний музей мистецтв ?мен? Рустама Мустафа?ва, Азербайджанський державний музей музично? культури.

У 2011 роц? Н?гяр Джамал разом з Ельдаром Гасимовим брали участь в азербайджанському в?дбор? на ?вробачення — Milli Se?im Turu 2010. Дует виграв конкурс з 11 очками, ? це надало можлив?сть Н?гяр ? Ельдару представити Азербайджан на п?сенному конкурс? ?вробачення 2011, який проходив у травн? 2011 року в Дюссельдорф?, Н?меччина. Дует здобув переконливу перемогу, отримавши 221 бал. Тод? по 12 бал?в в?ддали Азербайджану — Рос?я, Туреччина, Мальта; 10 бал?в — Укра?на, Сан-Марино, Хорват?я, Румун?я, Молдова.

П?сня ?Running Scared? написана шведською авторською командою — Стефаном Орном, Сандрою Б'юрман ? Аяном Фаргухансоном. Цей же гурт написав п?сню для ?ншо? виконавиц? в?д Азербайджану на ??вробаченн?? — Сафур? Ал?заде (?Drip Drop?).

Спорт

Азербайджан насамперед в?домий сво?ми борцями у греко-римському ? в?льному стилях, дзюдо?стами ? боксерами. Ус? вони на Л?тн?х Ол?мп?йських ?грах у Пек?н? 2008 року здобули 7 медалей — золото, 2 ср?бла ? чотири бронзи.

Золот? медал?

1. Ельнур Маммадл? Дзюдо 73 кг Чолов?ки

Ср?бн? медал?

1. В?тал?й Рах?мов Греко-римська боротьба 60 кг Чолов?ки
2. Ровшан Байрамов Греко-римська боротьба 55 кг Чолов?ки

Бронзов? медал?

1. Мовлуд М?рал??в Дзюдо 100 кг Чолов?ки
2. Мар?я Стадник В?льна боротьба 48 кг Ж?нки
3. Хетаг Газюмов В?льна боротьба 96 кг Чолов?ки
4. Шах?н ?мранов Бокс Нап?влегка вага Чолов?ки

Див. також

• Список м?ст Азербайджану
• Список об'?кт?в Св?тово? спадщини ЮНЕСКО в Азербайджан?
• Список собор?в Азербайджану
• Президент Азербайджану
• Ун?верситет ?Хазар?
• Санатор?? в Азербайджан?

Л?тература

• Орлова Т. В. ?стор?я пострадянських кра?н: п?дручник. Ки?в: Знання, 2014.
• Азербайджан: 100 вопросов и ответов / [ред. Т. Гейдаров, Т. Багиев]. — Баку: Англо-Азербайджанское молодежное общество, 2008. — 200 с. — ISBN 9952 806816.
• B?lükba?? S. Azerbaijan: A Political History. I.B.Tauris, 2011.
• Cornell S.E. Azerbaijan Since Independence. Routledge, 2011.
• Tabachnik M. Citizenship, Territoriality, and Post-Soviet Nationhood: The Politics of Birthright Citizenship in Azerbaijan, Georgia, and Moldova. Springer International Publishing; Palgrave Macmillan, 2019.

Посилання

• Azerbaijan Links News
• Azerbaijan Photo Gallery
• azerbaijan.az