中国南极科考队举行应急消防弃船演练(1)

У В?к?пед?? ? статт? про ?нш? значення цього терм?на: Чорногор?я (значення).

百度 ”全国人大代表、火箭军政治工作部主任程坚说，走好新时代的长征路，进行伟大斗争、建设伟大工程、推进伟大事业、实现伟大梦想，我们比任何时候都更需要一个坚强的领导核心。 Чорногор?я чорн. Crna Gora / Црна Гора
Прапор Герб
Г?мн: ?Oj, svijetla majska zoro? ?О, св?тла травнева зоре?
Розташування Чорногор??
Столиця (та найб?льше м?сто)	Подгориця 42°47′ пн. ш. 19°28′ сх. д.
Оф?ц?йн? мови	Чорногорська
Форма правл?ння	Республ?ка
- Президент	Яков М?латович
- Прем'?р-м?н?стр	М?лойко Спа?ч
Незалежн?сть
- Проголошено	3 червня 2006
- Визнано	8 червня 2006
Площа
- Загалом	13 812 км2 (156)
- Внутр. води	2,6 %
Населення
- оц?нка 2017	▲ 642 550 ос?б (164)
- перепис 2003	620 029 ос?б
- Густота	45 ос?б/км2 (121)
ВВП (ПКС)	2018 р., оц?нка
- Повний	▲ $11 млрд ( —)
- На душу населення	$18 261 (74)
ВВП (ном.)	2020 р?к, оц?нка
- Повний	▲ $5,5 млрд (-)
- На душу населення	$8 772 (80)
Валюта	?вро (EUR)
Часовий пояс	CET (UTC+1)
- Л?тн?й час	CEST (UTC+2)
Коди ISO 3166	ME  / MNE  / 499
Домен	.me
Телефонний код	+382
В?к?сховище ма? мультимед?йн? дан? за темою: Чорногор?я

Чорного?р?я, або Чо?рна Гора? (чорн. Crna Gora / Црна Гора, МФА: [t?sr???na? ɡǒra], ?тал. Montenegro, МФА: /?mon.te?ne.ɡro/) — кра?на в П?вденно-сх?дн?й ?вроп?. Лежить на узбережж? Адр?атичного моря на Балканському п?востров?. Межу? ?з Серб??ю, Босн??ю та Герцеговиною, частково визнаним Косовом, Албан??ю та Хорват??ю. Столиця та найб?льше м?сто — Подгориця (150 000 ос?б), також статус культурно? та ?сторично? столиц? ма? м?сто Цетин?.

У ранньому Середньов?чч? на територ?? сучасно? Чорногор?? були три п?вденнослов'янськ? княз?вства: Дукля (п?вдень), Травун?я (зах?д) та Рашка (п?вн?ч). У XIV—XV стол?ттях тут виникло княз?вство Зета. З к?нця XIV до к?нця XVIII стол?ття велику частину п?вденно? Чорногор?? контролювала Венец?йська республ?ка (п?д назвою Венетська Албан?я). Саме з венец?йсько? мови походить м?жнародна назва кра?ни Montenegro, уперше вжита в к?нц? XV стол?ття. П?сля пер?оду османського правл?ння Чорногор?я в?дновила незалежн?сть у 1696 роц? за династ?? Петрович-Негош, спершу як теократична, а згодом як св?тська монарх?я. Велик? держави визнали незалежн?сть Чорногор?? на Берл?нському конгрес? 1878 року. У 1910 роц? кра?на стала корол?вством.

П?сля Першо? св?тово? в?йни Чорногор?я стала частиною Югослав??. П?сля ?? розпаду республ?ки Серб?я й Чорногор?я утворили сп?льну федерац?ю. П?сля референдуму про незалежн?сть у травн? 2006 року Чорногор?я проголосила незалежн?сть, ? федерац?я мирно розпалася.

Економ?ка Чорногор?? ма? середн?й р?вень доходу ? пос?да? 48-ме м?сце у ?ндекс? людського розвитку. Кра?на ? членом ООН, НАТО, СОТ, ОБС?, Ради ?вропи та Центрально?вропейсько? асоц?ац?? в?льно? торг?вл?. Також Чорногор?я ? серед кра?н-засновниць Середземноморського союзу, а також перебува? в процес? при?днання до ?вропейського Союзу.

Назва

Свою назву кра?на одержала через кол?р м?сцевих г?р, укритих темними (чорними) л?сами.

Першим, про ?Чорну гору?, на як?й стояло святилище з величезною стату?ю Сатурна, згадував арабський географ Аль Масуд?. Його опису в?дпов?да? пагорб Гориця у сучасн?й чорногорськ?й столиц? Подгориц?, де за римсько? доби ? справд? було святилище ?з стату?ю м?сцевого божества. Пагорб ? сьогодн? вкритий л?сом, кол?р дерев якого скида?ться на чорний.

• 
  Пагорб Гориця .

За ?ншою верс??ю назву кра?н? дала гора Ловчен.

• 
  Гора Ловчен.

До укра?нсько? мови назва ?Чорногор?я? потрапила безпосередньо, як переклад, з чорногорсько?, де в ориг?нальному вигляд? кра?на назива?ться ?Crna Gora?, а в?дпов?дно до правил граматики укра?нсько? мови ?Чорна гора? перейшла в назву кра?ни — Чорногор?я через рос?йську (Аналог?чно, наприклад, Швейцар?я та Франц?я). До б?льшост? зах?дно?вропейських мов (англ?йсько?, французько?, ?спансько?) назва кра?ни потрапила з венец?йського ?Montenegro?, що склада?ться з сл?в Mons (гора) ? Niger (чорний кол?р). До ?нших мов св?ту назва кра?ни потрапила як переклад (тур. Karada?, ?сл. Svartfjallaland, алб. Mali i Zi).

Географ?чн? дан?

Територ?ю кра?ни можна умовно розд?лити на три частини: узбережжя Адр?атичного моря, в?дносно р?внинна центральна частина кра?ни, на як?й розташован? два ?? найб?льших м?ста: Подгориця ? Никшич, ? г?рськ? системи сходу кра?ни.

Зла-Колата, найвища точка держави

Протяжн?сть сухопутних кордон?в держави становить 614 км: на заход? — з Хорват??ю (14 км); на п?вн?чному заход? — з Босн??ю ? Герцеговиною (225 км); на п?вн?чному сход? — ?з Серб??ю ? Косово (203 км); на п?вденному сход? — з Албан??ю (172 км).

Супутниковий зн?мок Чорногор??

Континентальна берегова л?н?я Чорногор?? ма? протяжн?сть близько 300 км. Чорногор?я ма? у сво?му склад? 14 морських остров?в, сукупна довжина берегово? л?н?? яких становить 15,6 км. На п?вденному заход? кра?ни лежить велика затока Бока Которська, яка ма? площу водно? поверхн? 87,3 км2 ? вр?за?ться в сушу на 29,6 км.

Карта Чорногор??

Протяжн?сть пляж?в Чорногор?? — 73 км. Температура морсько? води протягом семи м?сяц?в колива?ться в д?апазон? в?д +12 до +26 °C, прозор?сть морсько? води м?сцями перевищу? 35 м.

Скадарське озеро

Найб?льш? р?чки Чорногор??: Тара (144 км), Л?м (123 км), Чеот?на (100 км), Морача (99 км), Зета (65 км), Ц??вна (56 км) ? Бояна (30 км). Близько 52,2 % чорногорських р?чок належать до басейну Чорного моря, ?нш? 47,8 % — до басейну Адр?атичного моря. Три чорногорських р?чки (Морача, Зета ? Пива) течуть виключно по територ?? Чорногор??. Р?чка Бояна ран?ше була ?диною судноплавною р?чкою Чорногор??; зараз не судноплавна. Б?льш?сть чорногорських р?чок — г?рськ?. Вони утворюють глибок? каньйони. Каньйон р?чки Тара глибиною близько 1200 м, ? найглибшим у ?вроп? та другим за глибиною у св?т?. Р?чки Чорногор?? волод?ють енергетичним потенц?алом в 115 кВт на 1 км2 територ??, що ? дуже високим показником. Проте з р?зних причин (у тому числ? еколог?чних) г?дроенергетика в кра?н? не розвинена.

Найб?льше озеро Чорногор?? та всього Балканського п?вострова — Скадарське. Загальна площа його водно? поверхн? становить 369,7 км2. Дв? третини озера (за площею) лежать на територ?? Чорногор??, одна третина — на територ?? Албан??. Друге за площею озеро Чорногор?? — Шасське (3,64 км2), що поблизу м?ста Ульцинь. Також на територ?? Чорногор?? ? 29 невеликих г?рських озер льодовикового походження (так зван? ?г?рськ? оч??), сукупна площа яких становить 3,89 км2.

Понад 41 % площ? кра?ни становлять л?си та л?сов? уг?ддя, 39,58 % — пасовища. Рослинний св?т Чорногор?? р?зноман?тний: всього на територ?? кра?ни заф?ксовано 2833 види рослин, з них 212 — ендем?ки Балканського п?вострова, а 22 — ендем?ки Чорногор??. Зг?дно з Конституц??ю Чорногор??, республ?ка ? ?еколог?чною державою?, п?д р?зними природоохоронними режимами перебувають 8,1 % територ?? (у тому числ? нац?ональн? запов?дники Дурмитор, Ловчен, Биоградська гора, Скадарське озеро).

Кл?мат

Б?оградська гора, один ?з п'яти нац?ональних природних парк?в

У п?вн?чн?й частин? Чорногор?? — пом?рно-континентальний, на Адр?атичному узбережж? — середземноморський. У приморськ?й област? л?то зазвичай тривале, спекотне (+23…+27 °C) ? досить сухе, зима — коротка ? прохолодна (+3…+7 °C). В пер?оди весняних на ос?нн?х м?сяц?в бувають невеличк? землетруси по дек?лька на сезон. Зазвичай без пошкоджень буд?вель та ?нфраструктури. У г?рських районах пом?рно тепле л?то (+19…+25 °C) ? в?дносно холодна зима (в?д +5 до ?10 °C), опади випадають в основному у вигляд? сн?гу. Опад?в випада? в?д 500 до 1500 мм на р?к, переважно у вигляд? дощу, в горах поблизу морського узбережжя м?сцями випада? понад 3000 мм. У п?вн?чних областях Чорногор?? сн?г лежить до 5 м?сяц?в у роц?. К?льк?сть сонячних годин на р?к: в ?гало — 2386, в Ульцин? — 2700.

Еколог?я

Уряд Чорногор?? заявля?, що прид?ля? еколог?? багато уваги. Насправд? ситуац?я складна: см?тт?переробн? заводи в кра?н? дос? не працюють, тому см?ття або спалюють, або захороняють у м?сцях кра?ни, далеких в?д курорт?в.Тому сортування см?ття, його правильна утил?зац?я ? переробка — це т? проблеми, з якими Чорногор?я повинна з?ткнутися в майбутньому.

Пляж?

Зг?дно ?з даними державного мон?торингу води, що в?дбулося 23 травня на пляжах Чорногор??, вода на б?льшост? пляж?в ? ?деально? якост?. Лише 2 пляж? в ?гало та 1 у Топл? отримали позначку ?задов?льно?. А 1 пляж у Сав?на — позначку ?добре?. Як?сть води визначалась по к?лькост? кишкових ентерокок?в та кишково? палички (?ншими словами — фекальних бактер?й)

?стор?я

Давня ?стор?я

VI стол?ття — на ц? земл? прийшли слов'яни та зм?шалися з м?сцевими племенами.

Середньов?ччя

1042 — проголошено слов'янську державу Дукля (п?сля перемоги над в?зант?йцями). Держава називалася за столичним м?стом Дукля (Д?оклея, Д?оклет?я).

1077 — Папа Римський Григор?й VII визнав державу Дукля та надав титул rex Dioclea (король Дукл?) князю М?хайлу з династ?? Во?славович?в. Згодом державу називають Зета, за ?менем р?чки Зети.

?стор?я Чорногор??
?стор?я Чорногор??
До?сторичний час
?лл?р?я
?лл?рик
Далмац?я
Превал?тан?я
Дукля
Княз?вство Зета
Венец?йська Албан?я
Санджак Чорногор?я
Князь-?пископство
Княз?вство Чорногор?я
Корол?вство Чорногор?я
Зетська бановина
Корол?вство Чорногор?я
Соц?ал?стична Республ?ка Чорногор?я
СФРЮ
Республ?ка Чорногор?я
Серб?я ? Чорногор?я
Чорногор?я
Портал ?Чорногор?я?

1186 — Зету при?днано до Серб??.

1356 — в?дновлення незалежност? княз?вства Зета, яке очолюють династ?? Балшич?в та п?зн?ше Црно?вич?в.

П?сля поразки сус?дньо? Моравсько? Серб?? у в?йн? з османами (1389) постала загроза османського поневолення. Деякий час цього вдавалось уникати завдяки протекторату Венец?йсько? республ?ки.

1496 — Чорногор?я змушена прийняти протекторат Османсько? ?мпер??, але н?коли ц?лком ?й не належала (османи контролювали лише п?вденно-сх?дн? терени колишньо? Зети).

У 1516—1852 рр. ?снувала де-факто незалежна теократична держава Князь-?пископство Чорногор?я, якою правили владики (княз? з церковним титулом ?пископа). Б?льш?сть владик походили з роду Петрович?в-Негош?в, влада в якому передавалася переважно в?д дядька до плем?нника. Столиця кра?ни знаходилася в ?? церковному центр? — м?ст? Цетин? (Cetinje).

Х?Х стол?ття

1852 — Чорногор?я ста? св?тською державою. Владика Данило II зр?кся церковного сану та проголосив себе князем Данилом I.

3 березня 1878 р. — за Сан-Стефанським мирним договором, Княз?вство Чорногор?я значно зб?льшило свою територ?ю, користуючись колишн?ми османськими волод?ннями.

13 липня 1878 р. — за Берл?нським договором, Княз?вство Чорногор?я визнано 26-ю суверенною державою св?ту; частково п?дтверджен? ?? нов? територ?альн? набутки.

XX стол?ття

Князь Н?кола I (1841—1921) проголошу? себе королем в 1910 роц?.

Корол?вство Чорногор?я бере участь у Балканських в?йнах 1912 ? 1913 рр.

Чорногорська корол?вська родина та Н?кола I Петрович

П?д час Першо? св?тово? в?йни була окупована австро-угорськими в?йськами; з 1918 року — сербськими.

26 листопада 1918 — скупщина, сформована п?д контролем сербських в?йськ, попри протести прихильник?в самост?йност?, проголосувала за при?днання кра?ни до новоствореного Корол?вства Серб?в, Хорват?в ? Словенц?в (п?д владою корол?в Серб??), в якому чорногорцям в?дмовляли у власн?й ?дентичност? ? вважали сербами.

1919—1924 — повстання проти сербсько? влади.

12 липня 1941 р. — 1943 — п?сля н?мецько-?тал?йсько? окупац?? Корол?вства Югослав?я Чорногор?я була корол?вством п?д протекторатом Корол?вства ?тал?я.

1943—1944 — п?д н?мецькою окупац??ю.

1944—1945 — п?д контролем югославських партизан?в.

1946 — стала найменшою з 6 республ?к Народно? (згодом — Соц?ал?стично?) Федеративно? Республ?ки Югослав??.

1979 — найруйн?вн?ший землетрус у Чорногор??, тод?шн?й частин? Югослав??.

Березень 1992 р. — на референдум? мешканц? Соц?ал?стично? Республ?ки Чорногор?я проголосували за те, щоби республ?ка залишилася в склад? Югослав?? (референдум бойкотували мусульманська та албанська меншини).

XXI стол?ття

Церемон?я прийняття Чорногор?? до НАТО

21 травня 2006 р. — у Республ?ц? Чорногор?я в?дбувся референдум з питання державного статусу республ?ки, на якому понад половини учасник?в висловилась за повну незалежн?сть в?д Белграда (на той час Чорногор?я вже мала окрему в?д Республ?ки Серб?я валюту ? митний кордон ?з нею).

М?ло Джуканович

3 червня 2006 р. — скупщина (парламент) Чорногор?? проголосив незалежн?сть республ?ки. Одну з пров?дних ролей у в?дновленн? незалежност? Чорногор?? з?грав тод?шн?й прем'?р-м?н?стр кра?ни М?ло Джуканович, що очолював уряд Чорногор?? з 1993 по 1998 та з 2003 по 2006, а також був президентом кра?ни у 1998—2002 рр.

17 грудня 2010 року ?С надав Чорногор?? оф?ц?йний статус кандидата на вступ до сп?льноти, п?сля чого прем'?р-м?н?стр кра?ни М?ло Джуканович п?шов у в?дставку. Прем'?р-м?н?стром став ?гор Лукшич.

У жовтн? 2012 року в?дбулися трет? за рахунком парламентськ? вибори в незалежн?й Чорногор??. Перемогу здобула коал?ц?я парт?й ??вропейська Чорногор?я? на чол? з Демократичною парт??ю соц?ал?ст?в М?ло Джукановича. Попри те, що вперше з 2001 року коал?ц?я очолювана Демократичною парт??ю соц?ал?ст?в не отримала у Скупщин? Чорногор?? абсолютно? б?льшост?, Джукановичу все ж вдалося знайти п?дтримку серед представник?в ?нших парт?й ? сформувати новий уряд.

4 грудня 2012 року каб?нет м?н?стр?в М?ло Джукановича було оф?ц?йно затверджено парламентом.

5 червня 2017 року Чорногор?я при?дналася до НАТО.

30 листопада 2018 року Скупщина Чорногор?? прийняла резолюц?ю, у як?й визнала нечинним р?шення 1918 року про при?днання до Корол?вства Серб?я.

Державно-пол?тичний устр?й

20 жовтня 2007 була прийнята Конституц?я Чорногор??. В?дпов?дно до першо? статт? Конституц??, Чорногор?я ? в?льною, демократичною, еколог?чною державою, заснованою на принципах верховенства закону.

Пол?тичний устр?й

Зг?дно з конституц??ю влада розд?лена на законодавчу, виконавчу ? судову. Президент формально не входить у систему под?лу влади.

Законодавча влада належить Скупщин? — парламенту кра?ни, а виконавча влада — президенту та уряду Чорногор?? — Влада. Вс? ц? владн? структури перебувають у столиц?.

Президент обира?ться на п'ятир?чний терм?н у ход? загального прямого та?много голосування. З 2003 року посаду президента Чорногор?? займа? Ф?л?п Вуянович.

Скупщина — однопалатний парламент кра?ни, склада?ться з 81 депутата. Депутати обираються всенародним голосуванням строком на 4 роки. Вибори проходять за пропорц?йною системою. Обираються 76 депутат?в плюс 5 албанських представник?в висуваються в?д албансько? меншини.

Виконавчу владу зд?йсню? Уряд (Влада). Склад уряду затверджу?ться Скупщиною за пропозиц??ю Президента.

Судова система двор?внева. Верховний суд Чорногор?? забезпечу? ?дн?сть правозастосовчо? практики на вс?й територ?? республ?ки.

Кр?м двор?внево? судово? системи ?сну? також Конституц?йний суд.

Зовн?шня пол?тика

Нараз? Чорногор?я визнана незалежною державою з боку 173 м?жнародно-визнаними державами. Також вона п?дтриму? дипломатичн? в?дносини з частково визнаними Державою Палестина та Республ?кою Косово, а також з ?вросоюзом ? Мальт?йським орденом. Чорногор?я не ма? дипломатичн? в?дносини з наступними державами:

• Багами, Барбадос, Бел?з,
• Венесуела,
• Камерун, Кот-д'?вуар, Мадагаскар, Н?гер, Н?гер?я, Сан-Томе ? Принсип?, Сомал?, Сь?рра-Леоне, Танзан?я, Центральноафриканська Республ?ка, Чад, Екватор?альна Гв?нея, Бутан,
• Маршаллов? Острови, Папуа Нова Гв?нея, Тонга.

2 грудня 2015 кер?вники МЗС кра?н НАТО фактично запросили Чорногор?ю вступити в НАТО, ухваливши р?шення запропонувати ?й розпочати переговори про ?? вступ в Альянс. За словами Столтенберга, це було ?сторичне р?шення, ?добре для Чорногор??, для Балкан ? для всього Альянсу?. Р?шення поклало початок перемовинам про вступ, як? розпочалися на початку 2016 року. Як т?льки вони завершаться, протокол про вступ Чорногор?? належить ратиф?кувати парламентам ус?х 28 держав-член?в НАТО. У в?дпов?дь, Рос?я та пророс?йськ? налаштован? сили спробували завадити цьому р?шенню, що призвело до пол?тично? кризи у Чорногор?? та ?н?ц?йовано? ззовн? спроби зд?йснення державного перевороту.

Пол?тичн? парт??

? виконавчий, ? законодавчий органи влади Чорногор?? контролюються ?Коал?ц??ю за ?вропейську Чорногор?ю? — ДПСЧ ? Соц?ал-демократичною парт??ю Чорногор??.

Адм?н?стративний устр?й

Територ?я Чорногор?? розд?лена на 23 громади/общини (чорн. община/op?tina), названих за ?? центром:

Община Андр??виця (Andrijevica) Община Бар (Bar) Община Беране (Berane) Община Б??ло Пол? (Bijelo Polje) Община Будва (Budva) Община Цетин? (Cetinje) Община Даниловград (Danilovgrad) Община Гусин? (Gusinje) Община Херцег-Новий (Herceg Novi) Община Колашин (Kola?in) Община Котор (Kotor) Община Мойковаць (Mojkovac) Община Никшич (Nik?i?)

Община Петниця (Petnjica) Община Плав (Plav) Община Плужине (Plu?ine) Община Пл?вля (Pljevlja) Община Рожа? (Ro?aje) Община Шавник (?avnik) Община Тиват (Tivat) Община Ульцинь (Ulcinj) Община Жабляк (?abljak) Община Подгориця (Podgorica) М?ська община Голубовц? (Golubovci) М?ська община Туз? (Tuzi)

Населення

Населення Чорногор?? за даними перепису 2011 р. становило 620 029 ос?б, майже не зм?нившись у пор?внянн? з 2003 роком (620 145 ос?б). У 2012 роц? Чорногор?ю в?дв?дало 1 439 500 турист?в.

р?к перепису	населення	густота населення (ос?б на км2)
1921	311 341	22,5
1931	360 044	26,1
1948	377 189	27,3
1953	419 873	30,4
1961	471 894	34,2
1971	529 604	38,3
1981	584 310	42,3
1991	615 035	44,5
2003	620 145	44,9
2011	620 029	44,9

Етн?чний склад

Найчисельн?ш? нац?ональност? за переписом 2011 року

За результатами останнього перепису, серед населення переважають чорногорц? (45,0 %) та серби (28,7 %), проживають також босняки (8,7 %), албанц? (4,9 %), мусульмани (3,3 %) та цигани (1,0 %).

Найчисельн?ш? народи Чорногор?? за переписом 2011 р.:

	Чисельн?сть	Частка
Чорногорц?	278 865	44,98 %
Серби	168 110	27,73 %
Босняки	53 605	8,65 %
Албанц?	30 439	4,91 %
Мусульмани	20 537	3,31 %
Цигани	6 251	1,01 %
Хорвати	6 021	0,97 %
?нш?	46 201	7,44 %

Розселення основних народ?в Чорногор?? за переписом 2011 року

чорногорц?		серби		босняки		албанц?

Мова

Найпоширен?ш? мови за переписом 2011 року

За переписом 2011 р. найпоширен?шими р?дними мовами населення Чорногор?? були:

	чисельн?сть	частка
сербська	265 895	42,88 %
чорногорська	229 251	36,97 %
босн?йська	33 077	5,33 %
албанська	32 671	5,27 %
циганська	5 169	0,83 %
босняцька	3 662	0,59 %
хорватська	2 791	0,45 %
?нша	47 513	7,68 %

Поширення мов у Чорногор?? за переписом 2011 року

чорногорська		сербська		босняцька		албанська

Рел?г?я

Найпоширен?ш? рел?г?? за переписом 2011 року

За даними перепису 2011 р. населення Чорногор?? складалося з таких рел?г?йних груп:

	чисельн?сть	частка
православн?	446 858	72,07 %
мусульмани	118 477	19,11 %
католики	21 299	3,44 %
?нш?	27 756	5,38 %

Поширення рел?г?й у Чорногор?? за переписом 2011 року

Православ'я		?слам		Католицизм

Культура

Природний ? культурно-?сторичний район Котор
Natural and Culturo-Historical Region of Kotor
Св?това спадщина
Природний ? культурно-?сторичний район Котор
42°46′00″ пн. ш. 19°13′00″ сх. д.
Кра?на	Чорногор?я
Тип	суверенна держава середземноморська кра?наd кра?на ? держава-наступникd
Критер??	Cultural: i, ii, iii, iv
Об'?кт №	125
Заре?стровано:	1979 (3 сес?я)
Чорногор?я у В?к?сховищ?

Зах?д ? сх?д, православ'я та ?слам, романський стиль ? готика, бароко та абстракц?он?зм брали активну участь у формуванн? зовн?шнього та внутр?шнього вигляду культури Чорногор??. Першими св?доцтвами про прояву людського ген?я на територ?? Чорногор?? можна вважати знайден? в печерах Червона Ст?на, Б?оче (каньйон р?чки Морача), Мал?ш?на печера ? М?дна скеля (каньйон р?чки Чеот?на) поселення з притаманними для бронзово? доби культурними вишукуваннями. Розвиток сусп?льства, зародження ?ноземних в?дносин, сприяли становленню нового культурного середовища, головною ареною для вираження яко? стало м. Котор. Його величн? та витончен? церкви та фортеця, громадськ? будинки й споруди, що збереглися до наших дн?в, нин? внесен? ЮНЕСКО в список всесв?тньо? спадщини, щоб подальше покол?ння могло вивчати ?стор?ю. Кр?м того, не мало п?знавальних урок?в п?днесуть молод?, що успадкували ?сламськ? традиц?? мечет?, наприклад, Хусейн-паш? Болян?ча в Плевля або св?тськ? буд?вл?, як-от Будинок пом?щика Реджепаг?ча в Плав'? ? численн? монастирськ? комплекси Чорногор??: Морача, П?вськ?й монастир, високог?рний монастир Острог, вв?брали в себе в?зант?йськ? канони живопису та розпису.

Мистецтво

Сучасна художня творч?сть Чорногор?? виклика? неп?дробний ?нтерес поц?новувач?в мистецтва, до числа нових майстр?в пензля, в?дносяться абстракц?он?сти Петар Лубарда, М?ло М?лунович, Дадо Джурич, Бранко Пилипович-Ф?ло, Войо Стан?ч, чи? роботи представлен? не т?льки в музеях Чорногор??, а й у найб?льших галереях св?ту.

Л?тература та театр

Л?тературна стор?нка культури Чорногор?? пов'язана з? створенням у друг?й половин? XII стол?ття перших писемних пам'яток: Л?тописи Попа Дуклян?на ? ?вангел?я Мирослава, саме з них починалося чорногорське слово. Новий виток розвитку культура Чорногор?? отримала в XV стол?тт? п?сля впровадження в сусп?льство правителем Георг??м Черно?вичем ? ??ромонахом Макар??м — друкарського верстата, першою роботою набрано? на якому стала книга ?Окто?х первогласник?. Наступн? стол?ття характеризуються появою нових л?тературних ?мен, у сво?й творчост? виражали непохитний дух чорногорського народу, до ?х числа належать поет ? доктор богослов'я Андр?й Змаевич, письменники та правител? Петро I та Петро II Петрович (Негош?), поети Р?сто Раткович, Радован Зогович, проза?к Михайло Лалич та ?нш?.

К?нець XIX стол?ття став тр?умфальним для чорногорського театру, твори м?сцевих та ?ноземних автор?в з аншлагами проходили в п'яти театрах кра?ни, п?сля друго? св?тово? в?йни театр почав здавати сво? позиц?? чорногорськ?й, а точн?ше югославськ?й к?нематограф?чн?й культур?.

Транспорт ? зв'язок

Швидк?сний потяг Чорногорських зал?зниць

Зал?зниця ма? два основних напрямки: на п?вн?ч з Подгориц? до сербського Белграда ? Н?кшича, а на п?вдень в?д Подгориц? до Бара. М?ський транспорт у Чорногор?? розвинений погано. М?жм?ськ? автобусн? перевезення через зношен?сть транспорту та гористого рель?фу кра?ни часто виконуються не за розкладом.

У кра?н? функц?онують два м?жнародн? аеропорти. Аеропорт Подгориця ор??нтований в основному на регулярн? рейси, а Т?ват — на чартерн?. Нац?ональний ав?аперев?зник Чорногор?? — Montenegro Airlines викону? рейси в м?ста ?вропи, в основному Белград, В?день, Стамбул та Франкфурт.

У кра?н? д?ють три ст?льникових оператори: m:tel, Црногорск? Телеком ? Telenor.

Туризм

Свет?-Стефан, мальовничий остр?в-курорт

Херцег-Нов?

Традиц?йна чорногорська ?жа

Чорногор?я може запропонувати широкий д?апазон туристичних послуг: вл?тку це пляжний в?дпочинок на узбережж? Адр?атичного моря, взимку — г?рськолижн? курорти. Найпопулярн?ш? курорти Чорногор??: Будванська рив'?ра, Свет?-Стефан, Петроваць, Ада Бояна, Герцег-Нов?, ?гало, Будва, Котор. Популярними серед ?ноземних турист?в ? Подгориця, Ульцинь ? Цетин?. Багато турист?в при?жджа? до Чорногор?? в?дв?дати численн? монастир? та церкви, зайнятися рафтингом в г?рських каньйонах.

Оф?ц?йна статистика Чорногор?? св?дчить, що з 2010 року к?льк?сть турист?в у кра?н? росте:

К?льк?сть турист?в

Р?к	К?льк?сть, млн
2010	1 262 985
2011	1 373 454
2012	1 439 500
2013	1 492 006
2014	1 517 376

Будва, один з головних туристичних напрямк?в

Попит на туристичн? послуги у 2014 роц? був таким:

Типи в?дпочинку

Тип в?дпочинку	Популярн?сть
Пляжний в?дпочинок	90,3 %
В?дпочинок у столиц?	4,7 %
Г?рський в?дпочинок	3,0 %
?нш? туристичн? м?сця	2,0 %

Б?льш?сть турист?в при?жджа? до кра?ни з Рос?? та Серб??. Структура в?дв?дувач?в за 2014 р?к (найсв?ж?ша оф?ц?йна статистика на лютий 2016 року) була такою:

В?дв?дування за кра?нами

Кра?на	%
Рос?я	30,0 %
Серб?я	24,0 %
?нш? кра?ни	16,4 %
Босн?я ? Герцеговина	7,5 %
Укра?на	5,8 %
Косово	2,9 %
Б?лорусь	2,7 %
Польща	2,6 %
Франц?я	2,4 %
Н?меччина	2,1 %
Чех?я	1,9 %
?тал?я	1,7 %

Спорт

Проходять р?зн? змагання з багатьох вид?в спорту. У футбол? проводяться чемп?онати в дек?лькох л?гах. З л?тн?х Ол?мп?йських ?гор 2008 року в Пек?н? Чорногор?я виступа? окремою зб?рною. У 2012 роц? в Лондон? першу в ?стор?? незалежно? Чорногор?? ол?мп?йську нагороду принесла кра?н? ж?ноча зб?рна з гандболу, вигравши ср?бло.

Див. також

• Список ссавц?в Чорногор??
• Туризм у Чорногор??
• Зона в?льно? торг?вл? м?ж Укра?ною та Чорногор??ю

Джерела та л?тература

• А. О. Руккас. Чорногор?я // Енциклопед?я ?стор?? Укра?ни : у 10 т. / редкол.: В. А. Смол?й (голова) та ?н. ; ?нститут ?стор?? Укра?ни НАН Укра?ни. — К. : Наукова думка, 2013. — Т. 10 : Т — Я. — С. 566. — ISBN 978-966-00-1359-9.
• Fine, John Van Antwerp (1991), The Early Medieval Balkans: A Critical Survey from the Sixth to the Late Twelfth Century, University of Michigan Press, ISBN 978-0-472-08149-3
• John V.A. Fine. (1994). The Late Medieval Balkans: A Critical Survey from the Late Twelfth Century to the Ottoman Conquest. The University of Michigan Press. ISBN 0-472-08260-4
• Pavlowitch, Stevan K. (2007). Hitler's New Disorder: The Second World War in Yugoslavia. New York: Columbia University Press. ISBN 978-1-85065-895-5.
• Banac, Ivo. The National Question in Yugoslavia: Origins, History, Politics Cornell University Press, (1984) ISBN 0-8014-9493-1
• Fleming, Thomas. Montenegro: The Divided Land (2002) ISBN 0-9619364-9-5
• Longley, Norm. The Rough Guide to Montenegro (2009) ISBN 978-1-85828-771-3
• Morrison, Kenneth. Montenegro: A Modern History (2009) ISBN 978-1-84511-710-8
• Roberts, Elizabeth. Realm of the Black Mountain: A History of Montenegro (Cornell University Press, 2007) 521pp ISBN 978-1-85065-868-9
• Stevenson, Francis Seymour. A History of Montenegro 2002) ISBN 978-1-4212-5089-2
• ?zcan, U?ur II. Abdulhamid D?nemi Osmanl?-Karada? Siyasi ?li?kileri [Political relations between the Ottoman Empire and Montenegro in the Abdul Hamid II era] (2013) Türk Tarih Kurumu Turkish Historical Society ISBN 978-975-16-2527-4

Посилання

• Чорногор?я // Юридична енциклопед?я : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (в?дп. ред.) [та ?н.]. — К. : Укра?нська енциклопед?я ?м. М. П. Бажана, 2004. — Т. 6 : Т — Я. — 768 с. — ISBN 966-7492-06-0.
• Чорногор?я (Црна Гора) на мап? Серб?? та Чорногор??(серб.)
• Останн? уламки Югослав?? прямують до незалежност?. Чорногор?я проводить референдум
• Official website of the Government of Montenegro (English)
• Montenegro на сайт? The World Factbook (англ.)
• Чорногор?я, каталог посилань Open Directory Project
• Culture Corner — leading Montenegrin web portal for culture
• В?к?сховище : Атлас Montenegro.
• Географ?чн? дан? про Чорногор?я // OpenStreetMap