bang什么意思

Укра?нськ? гривн? (2007)

Укра?нськ? 1-гривнев? монети

百度 另一方面，中国也需要使用更多财经语言，更多以财经视角对外传播，以令国际社会了解和适应，中国经济增长由高速转向中高速的新常态，同时能够进一步掌握我国经济变化，相信中国经济的增速既是经济规律，也是中国政府主动调控的结果，以此让一带一路沿线国家相信中国经济增速虽放缓，但仍有实力、仍有能力推动一带一路的建设，能够促进沿线各国的经济发展。

Валю?та (?тал. valuta — ?ц?нн?сть?, ?варт?сть? в?д лат. valere — ?мати силу, коштувати?) — грошова одиниця, що використову?ться як зас?б розрахунку при торг?вл?.

?вропейський банк реконструкц?? та розвитку нада? визначення слову: ?Валюта – означа? законний зас?б грошового об?гу кра?ни, що ? законним плат?жним засобом для сплати державних ? приватних борг?в у ц?й кра?н??.

Валютою, зазвичай, ? монети та банкноти певно? держави, що ? ф?зичним аспектом державно? грошово? маси. ?нша частина грошово? маси кра?ни склада?ться з банк?вських депозит?в (депозитних грошей), власн?сть на яку може бути передана за допомогою чек?в, дебетових карток або ?нших форм грошових переказ?в. Депозитн? грош? та валюта ? грошима у тому сенс?, що обидва вони ? допустимими як зас?б платежу.

В давнину валютою часто було золото, ср?бло та ?нш? метали, як? мають власну м?нову варт?сть. Тепер валютою зазвичай ? паперов? грош?, варт?сть яких визнача?ться законодавчо. Валюта визначено? держави проголошу?ться законодавством ?? законним плат?жним засобом, ? обов'язковою до прийому для оплати будь-якого платежу. В?дмова в?д такого прийому ? порушенням закону.

Станом на 2015 р?к, у св?т? нал?чу?ться понад 150 валют р?зних держав та валютних об'?днань.

Етимолог?я

Валюта — рос?йське, б?лоруське валюта, польське, верхньолужицьке waluta, чеське, словацьке valuta, болгарське, македонське, сербохорватське валута, словенське valuta; — запозичено з ?тал?йсько? мови за посередництва рос?йсько?, також можливо, польсько? та н?мецько? мов; ?тал?йське valuta ?ц?нн?сть, варт?сть? походить в?д лат. valere ?мати силу, вартувати?.

Поняття валюти

Поняття валюта вжива?ться в трьох значеннях:

• грошова одиниця кра?ни (американський долар, японська ?на, укра?нська гривня та ?н.) та ?? певний тип (золота, кредитно-паперова, ср?бна);
• ?ноземна валюта, тобто грошов? знаки ?ноземних кра?н, а також кредитн? ? плат?жн? засоби, як? виражен? в ?ноземних грошових одиницях ? використовуються у м?жнародних грошових розрахунках;
• м?жнародна (в тому числ? рег?ональна) грошова розрахункова одиниця ? плат?жний зас?б (СПЗ (SDR), ?вро).

Сучасна валюта под?ля?ться на:

• в?льно конвертовану (яку в?льно можуть обм?нювати на валюту будь-яко? кра?ни як ф?зичн?, так ? юридичн? особи), якою можуть розраховуватися за експортно-?мпортн? операц??, депонувати в нац?ональних банках та ?нше)
• частково конвертовану (обм?н яко? частково обмежу?ться для певних категор?й ф?зичних ? юридичних ос?б ? для окремих вид?в операц?й).

Часткова конвертован?сть означа? допущення лише зовн?шньо? конвертованост? ? т?льки в поточних, а ?нколи лише в зовн?шньоторг?вельних операц?ях.

Розр?зняють також неконвертовану валюту, що означа? заборону держави на проведення будь-яких операц?й щодо обм?ну нац?онально? валюти на ?ноземну або дозв?л це робити за погодженням уповноважених валютних орган?в.

Вид?ляють також нац?ональн? ? резервн? (ключов?) валюти.

Нац?ональна валюта — випущена державою (?? центральним банком) ? перебува? в об?гу переважно на територ?? ц??? держави.

Валютн? ц?нност?

Укра?нське законодавство використову? загальний терм?н ?валютн? ц?нност??, який включа?:

• валюту Укра?ни – грошов? знаки у вигляд? банкнот?в, казначейських б?лет?в, монет та в ?нших формах, що перебувають в об?гу та ? законним плат?жним засобом на територ?? Укра?ни, а також вилучен? з об?гу або так?, що вилучаються з нього, але п?длягають обм?нов? на грошов? знаки, як? перебувають в об?гу;
• ?ноземну валюту – ?ноземн? грошов? знаки у вигляд? банкнот?в, казначейських б?лет?в, монет, що перебувають в об?гу та ? законним плат?жним засобом на територ?? в?дпов?дно? ?ноземно? держави, а також вилучен? з об?гу або так?, що вилучаються з нього, але п?длягають обм?нов? на грошов? знаки, як? перебувають в об?гу;
• плат?жн? документи та ц?нн? папери (акц??, обл?гац??, купони до обл?гац?й, вексел? (тратти), боргов? розписки, акредитиви, чеки, банк?вськ? накази, депозитн? сертиф?кати, ?нш? ф?нансов? та банк?вськ? документи), виражен? у валют? Укра?ни, в ?ноземн?й валют? або банк?вських металах;
• банк?вськ? метали – золото, ср?бло, платина, метали платиново? групи, доведен? (аф?нован?) до найвищих проб в?дпов?дно до св?тових стандарт?в, у зливках ? порошках, що мають сертиф?кат якост?, а також монети, вироблен? з дорогоц?нних метал?в.

Класиф?кац?? валюти

?сну? багато класиф?кац?й валюти, зокрема:

За державою-ем?тентом

• нац?ональна
• ?ноземна
• колективна (наприклад, СПЗ (SDR), ще ран?ше ?снувала ЕКЮ, зараз — ?вро)

За можлив?стю обм?ну на ?ншу валюту

Конвертован?сть валюти означа? можлив?сть для особи, компан?? або державного органу перевести м?сцеву валюту в ?ншу валюту або навпаки з/без втручання центрального банку чи уряду. На п?дстав? зазначених вище обмежень та свободи ? легкост? обм?ну, валюти под?ляються на:

• в?льно конвертован? — коли нема? н?яких обмежень на к?льк?сть валюти, яка може бути продана на м?жнародному ринку, ? уряд не нав'язу? штучно ф?ксовану варт?сть або м?н?мальну варт?сть валюти у м?жнародн?й торг?вл?. Прикладами повн?стю конвертованих валют долар США та ?вро, що ? одними з основних валют, якими торгують на ринку Форекс.
• частково конвертован? — центральн? банки зд?йснюють контроль над ?ноземними ?нвестиц?ями, що ?дуть в/з кра?ни, а, одночасно, б?льш?сть в?тчизняних торговельних операц?й в?дбуваються без будь-яких спец?альних вимог; ?снують значн? обмеження на закордонн? ?нвестиц??, часто, щоб конвертувати на ?нш? валюти, потр?бн? спец?альн? дозволи. Прикладом частково конвертовано? валюти ? ?нд?йська руп?я та укра?нська гривня.
• неконвертован? валюти не можуть брати участь у м?жнародному ринку FOREX, не передбачений обм?н цих валют ф?зичними особами та компан?ями. У результат?, ц? валюти часто називають заблокованими валютами. Такими валютами ?, наприклад, п?вн?чнокорейська вона ? кубинський песо.

За сп?вв?дношенням валютних курс?в

• сильна / тверда (тобто ст?йка до свого ном?налу ? до курс?в ?нших валют)
• слабка / м'яка

За терм?ном д??

• пост?йна
• тимчасова

За ступенем використання

• резервна валюта — ?ноземна валюта, у як?й центральн? банки держав накопичують ? збер?гають резерви для м?жнародних розрахунк?в за зовн?шньоторговельними операц?ями та ?ноземним ?нвестиц?ям
• пров?дн? св?тов? валюти — с?м основних валют, як? мають повну конвертован?сть ? найб?льш часто використовуваних у м?жнародних розрахунках. (Долар США, ?вро, Швейцарський франк, Фунт стерл?нг?в, Японська ?на, Канадський долар, Австрал?йський долар)

У залежност? в?д фактичного ?снування вид?ляють реальну, тобто таку, що викону? безпосередньо функц?ю грошей або умовну, наприклад, ЕКЮ.

ISO 4217

М?жнародна Орган?зац?я з? Стандартизац?? у 2001 роц? опубл?кувала стандарт ISO 4217, який п?дпорядкову? валютам трил?терн? та трицифров? коди. Стандарт дозволя? уникнути двозначностей у ситуац?ях коли валюти р?зних кра?н мають однакову назву. Трил?терн? коди складен?, як правило, з двол?терного коду кра?ни зг?дно з? стандартом ISO 3166-1 та першо? л?тери латинсько? назви валюти. Наприклад, гривня ма? код UAH, британський фунт стерл?нг?в — GBP (P в?д англ. pound — фунт), але PLN для польського злотого, EUR для ?вро.

Нац?ональна валюта Укра?ни

Нац?ональна валюта Укра?ни — гривня — введена у ход? грошово? реформи, що в?дбулася 2–16 вересня 1996. Сота частина гривн? — коп?йка. Код валюти: л?терний — UAH, цифровий — 980. До реформи в об?гу в?д 1992 перебувала тимчасова валюта, розрахована на перех?дний пер?од, — укра?нський карбованець (купоно-карбованець). При грошов?й реформ? за встановленим курсом були перерахован? у гривн? ц?ни, тарифи, оклади й ставки зароб?тно? плати, стипенд??, пенс??, кошти на рахунках юридичних ос?б, а також вклади громадян. Перерахунок зд?йснювався з розрахунку 100 000 крб за одну гривню.

Валютн? операц??

Валютн? операц?? — це:

1. операц??, пов'язан? з переходом права власност? на валютн? ц?нност?, за винятком операц?й, що зд?йснюються м?ж резидентами у валют? Укра?ни;
2. операц??, пов'язан? з використанням валютних ц?нностей в м?жнародному об?гу як засобу платежу, з передаванням заборгованостей та ?нших зобов'язань, предметом яких ? валютн? ц?нност?;
3. операц??, пов'язан? з ввезенням, переказуванням ? пересиланням на територ?ю Укра?ни та вивезенням, переказуванням ? пересиланням за ?? меж? валютних ц?нностей.

Випуск ? контроль

У б?льшост? випадк?в монопол?ю над випуском власно? валюти ма? центральний банк держави. Окр?м виключного права ем?с?? гот?вки, центральний банк регулю? також процес утворення безгот?вково? грошово? маси комерц?йними банками, використовуючи засоби монетарно? пол?тики. Для полегшення торг?вл? м?ж зонами, як? обслуговуються р?зними валютами, ?снують обм?нн? курси. Залежно в?д режиму обм?ну валюти можуть мати або плаваючий або ф?ксований курс.

У кра?нах, що мають контроль над власною валютою, його зд?йсню? або центральний банк, або м?н?стерство ф?нанс?в. У будь-якому раз?, в?дпов?дну ?нституц?ю називають монетарним органом. Монетарний орган до значного ступеня незалежний в?д уряду. Наприклад, у США Федеральна резервна система д?? без нагляду н? з боку законодавчо?, н? з боку виконавчо? влади. Важливо, що монетарний орган створений ? п?дтриму?ться урядом, тож його незалежн?сть може бути зменшена або в?дм?нена. Однак практично, в?дм?на повноважень монетарного органу малоймов?рна. У б?льшост? Зах?дних кра?н монетарний орган до великого ступеня незалежний в?д уряду.

Валютне регулювання

Валютне регулювання — д?яльн?сть держави, спрямована на регламентац?ю м?жнародних розрахунк?в ? порядку зд?йснення угод з валютою та валютними ц?нностями.

У законодавчому та адм?н?стративному порядку з метою п?дтримки р?вноваги плат?жного балансу та ст?йкост? валюти встановлю?ться сукупн?сть правил ? норм ?з обмеження операц?й з ?ноземною валютою, золотом та ?ншими валютними ц?нностями (регулювання ввезення ? вивезення та переказ?в валюти, заборона в?льного продажу, державний контроль за валютними операц?ями, обов'язковий продаж частини валютно? виручки п?дпри?мств, надання ?ноземним юридичним ? ф?зичним особам кредит?в та позик). У багатьох кра?нах також встановлено л?м?ти на вивезення валюти за кордон та введено спец?альну систему дозвол?в на надання кредит?в ?ноземним юридичним особам. Валютне регулювання ? переважно нормативним ? зд?йсню?ться переважно шляхом укладання м?жнародних валютних угод та видання нац?ональних нормативно-правових акт?в.

Валютний ринок

Торг?вля валютами проводиться на валютних ринках. Валютний ринок (форекс, forex, FX в?д англ. foreign exchange market) — глобальний децентрал?зований сектор ф?нансового ринку призначений для торг?вл? валютами та пох?дними ф?нансовими ?нструментами базованими на курсах валют. Форекс працю? 24 години на добу з перервою на вих?дн?. Валютний ринок форму? в?дносну ц?ну валют. Середн? денн? обороти на валютному ринку пост?йно зростають. Зг?дно з рапортом Банку м?жнародних розрахунк?в у кв?тн? 2010 року обсяг денних торг?в становив 3,98 трильйон?в долар?в США пор?вняно з 1,7 трильйон?в долар?в у 1998 роц?. З квоти 3,98 трильйон?в долар?в на спотов? операц?? припадало 1,5 трильйона долар?в, а на терм?нов? контракти та ?нш? пох?дн? ?нструменти — 2,5 трильйона долар?в.

Валютна система

Валютна система: а) система валютних в?дносин; б) державно-правова форма орган?зац?? валютних в?дносин. За територ?альною ознакою розмежовують: нац?ональну, рег?ональну та св?тову валютну систему.

Елементи нац?онально? валютно? системи

• Нац?ональна валюта;
• Паритет нац?онально? валюти;
• Умови конвертованост?;
• Режим курсу нац?онально? валюти;
• Валютн? обмеження / валютний контроль;
• Нац?ональне регулювання м?жнародно? валютно? л?кв?дност? держави;
• Регламентац?я використання м?жнародних кредитних засоб?в об?гу;

Становлення та розвиток м?жнародно? валютно? системи

Золотий стандарт

?сторично спочатку виникли нац?ональн? валютн? системи. М?жнародна валютна система сформувалася до середини XIX ст. В ?? основ? лежав так званий золотий стандарт, характерними ознаками якого ?:

• об?г золотих монет та ?х необмежене карбування державними монетними дворами;
• в?льний обм?н кредитних грошей на золот? монети за ном?налом;
• в?дсутн?сть обмежень на вв?з та вив?з золота;
• використання на внутр?шньому ринку поряд з золотими монетами ? банкнотами розм?нно? монети та державних паперових грошей з примусовим курсом до золота через встановлення золотого вм?сту нац?онально? грошово? одиниц? (золотий паритет).

Золотий стандарт д?яв з 1816 року, коли вперше був оф?ц?йно введений у Велик?й Британ??, до 1914 року, хоча окрем? елементи збереглися до 1970-х рок?в. Юридично м?жнародну валютну систему було закр?плено у 1867 роц? на Паризьк?й конференц??. Паризька валютна система ?рунтувалася на золотомонетному стандарт? як форм? золотого стандарту. Встановлювався режим в?льно плаваючих валютних курс?в, в основ? якого лежали ринковий попит ? пропозиц?я. Ц? коливання обмежувалися так званими золотими точками, котр? являли собою меж? в?дхилень курс?в валют в?д монетного паритету. Максимальний (?мпортний) курс дор?внював монетному паритету плюс витрати при транспортуванн? золота за кордон; м?н?мальний (експортний) дор?внював монетному паритету м?нус транспортн? витрати. У пер?од золотомонетного стандарту ц? точки виконували роль стих?йного регулятора коливань курс?в.

Валютна система, заснована на золотомонетному стандарт?, виключала ?нфляц?ю, так як зайв? по в?дношенню до потреб об?гу золот? грош? накопичувалися у вигляд? скарб?в. Кр?м того, в?льний перелив золота з одн??? кра?ни в ?ншу мав велике значення для встановлення валютних паритет?в, ? вони були б?льш-менш стаб?льними. Золотомонетний стандарт виступав, як автоматичний регулятор св?тово? валютно? системи та св?тового ринку.

В умовах золотомонетного стандарту банки окремих кра?н були зобов'язан? обм?нювати паперов? грош? на золото за ном?налом, тобто за варт?стю, зазначеною на цих грошах. Тому неможливо було випускати безконтрольну к?льк?сть паперових грошей. У пер?од Першо? св?тово? в?йни в ус?х кра?нах почались ?нфляц?йн? процеси. Ц?ни зросли, але цей процес вже не супроводжувався переливом золота з кра?ни в кра?ну, тому що золото стало стратег?чним товаром. В результат? зростання витрат на в?йськов? потреби його резерви скоротилися. Скр?зь, кр?м США, було припинено обм?н банкнот на золото. У 1920-? роки в Англ??, Франц?? та США був введений так званий золотозлитковий стандарт, при якому банкноти обм?нювалися на золот? злитки вагою 12,5 кг. Для цього, природно, у банку до оплати була потр?бна досить велика сума в банкнотах. В результат? у пер?од д?? золотозлиткового стандарту золото застосовувалося лише у м?жнародних розрахунках. Цей стандарт був останн?м етапом панування ?чистого? золотого стандарту ? про?снував до Велико? депрес??.

Золотовалютний стандарт

В ?нших кра?нах передбачався обм?н кредитних грошей на дев?зи (плат?жн? засоби в ?ноземн?й валют?, призначен? для м?жнародних розрахунк?в) у валютах кра?н золотозлиткового стандарту, а пот?м на золото (так званий золотодев?зний стандарт). На Генуезьк?й конференц?? в 1922 роц? було закр?плено перех?д до золотодев?зного стандарту. Дев?зами валют виступали американський долар, французький франк, англ?йський фунт стерл?нг?в. Нац?ональн? кредитн? грош? стали використовуватися як м?жнародн? плат?жно-резервн? засоби, був в?дновлений режим коливних валютних курс?в. У результат? св?това валютна система стала представляти, по сут?, дек?лька конкуруючих м?ж собою валютних блок?в. Кр?м того, золотодев?зний стандарт створював потенц?йну можлив?сть в?дриву валют в?д золото? основи та виникнення ?нфляц??. У м?жво?нний пер?од багато кра?н в?дмовилися в?д цього стандарту ? вийшли з системи золотодев?зного стандарту. Золотодев?зна валютна система зазнала краху.

У пер?од Друго? св?тово? в?йни знову зросла роль золота як св?тового резервного ? плат?жного засобу, а куп?вельна спроможн?сть грошей пост?йно знижувалася в результат? ?нфляц??. У 1944 роц? через кризу св?тово? валютно? системи, з одного боку, та необх?дн?сть зм?цнення та нарощування м?жнародних економ?чних зв'язк?в — з ?ншого, було розроблено ? прийнято про?кт ново? Бреттон-Вудсько? валютно? системи. Основн? положення системи зводилися до такого:

• встановлено тверд? обм?нн? курси кра?н-учасниць до курсу пров?дно? валюти (долар США);
• курс пров?дно? валюти був ф?ксований у золот?;
• центральн? банки повинн? були п?дтримувати ф?ксований курс сво?? валюти по в?дношенню до пров?дно? валют? за допомогою валютних ?нтервенц?й.

Так як в?дпов?дно до Бреттон-Вудсько? угоди лише валюта одн??? кра?ни збер?гала зв'язок ?з золотом (долар США), то цю валютну систему називають ?нод? золотодоларовою та розглядають як останн?й вар?ант золотовалютного стандарту .

У результат? Бреттон-Вудсько? конференц?? були створен? М?жнародний валютний фонд (МВФ) та М?жнародний банк реконструкц?? та розвитку (МБРР) як спец?ал?зован? установи ООН.

Система плаваючих валютних курс?в

П?сля Друго? св?тово? в?йни США стали пров?дною св?товою державою. При золотодоларовому стандарт? св?това система стала залежати в?д стану американського долара ? усп?шного функц?онування економ?ки ц??? кра?ни. Однак по м?р? в?дновлення економ?к, зруйнованих в?йною, ? ширшого використання ?нших нац?ональних валют (ФРН, Швейцар??, Япон??) долар поступово втрачав монопольне становище у валютних в?дносинах, а валюти деяких кра?н стали ширше використовуватись як м?жнародний плат?жний ? резервний зас?б. У результат? сформувалися три валютних центри: США, ?С та Япон?я.

Св?това економ?чна криза к?нця 1960-х рок?в супроводжувалася ? валютною кризою. Валютна система, заснована насамперед на долар?, зайшла в суперечн?сть з ?нтернац?онал?зац??ю св?тового господарства. У результат? ослаблення економ?чних позиц?й США зб?льшився зовн?шн?й борг кра?ни (за 1948—1971 роки у 8,5 раз?в), а оф?ц?йн? валютн? резерви скоротилися в 2,4 рази. Виявилась недостача золотовалютних резерв?в для забезпечення платоспроможност? за зовн?шн?ми зобов'язаннями багатьох кра?н. На в?льних ринках золота у травн? 1969 його ц?на була вищою в?д оф?ц?йно? на 20-25 %. У березн? 1969 ?золотий пул? було розпущено.

У результат? загострення м?жнародно? валютно? л?кв?дност? (тобто легко реал?зованих ц?нностей, як? можуть бути використан? для погашення боргових зобов'язань) у 1970 роц? МВФ були випущен? так зван? Спец?альн? права запозичення (СПЗ, англ. special drawing rights, SDR, SDRs; код валюти за ISO 4217 — XDR) ? обумовлен? зобов'язання кра?н — член?в МВФ надавати один одному кредити пропорц?йно до сво?х квот в основному кап?тал? МВФ, що було нац?лене на подальше скорочення сфери застосування золота в м?жнародних розрахунках. У 1971 роц? США в?дмовилися в?д обм?ну долара на золото за оф?ц?йним курсом (35 долар?в за одну тройську унц?ю золота для центральних банк?в ?нших кра?н). Ц?на на золото на св?тових ринках ще б?льше п?дскочила. П?дтримувати систему ф?ксованих валютних курс?в стало неможливо. Бреттон-Вудська система практично перестала працювати. Долар втратив право бути ?диною резервною валютою. Роль резервних додатково почали виконувати валюти ?нших кра?н (марка ФРН, швейцарський франк, японська ?на, СПЗ). Хаос м?жнародних валютних в?дносин вилився в 1976 роц? в угоди (набрали чинност? 1 кв?тня 1978 року), п?дписан? в К?нгстон? (Ямайка), в результат? чого сформувалася так звана Ямайська валютна система. За цими угодами:

• завершено демонетизац?ю золота, скасовано його оф?ц?йну ц?ну ? золотий паритет;
• узаконено режим плаваючих (в?льних) валютних курс?в;
• базою сучасно? валютно? системи проголошено м?жнародну розрахункову одиницю СПЗ, а зам?сть системи золото — долар — нац?ональна валюта впроваджено систему СПЗ — нац?ональна валюта.

Ц? заходи були спрямован? на забезпечення збалансованост? розрахунк?в м?ж кра?нами.

Наприк?нц? XX ст. стало популярним кредитування через МВФ з метою скорочення деф?циту плат?жних баланс?в. У результат? ямайських угод фактично була закр?плена тенденц?я до багатовалютного стандарту ? вид?лення рег?ональних валютних систем США, кра?н Зах?дно? ?вропи, Япон??. Проте насправд? основною валютою в м?жнародних економ?чних в?дносинах був ? ? дос? американський долар. Його частка у м?жнародних розрахунках у 2016 рост? становила 87,6 %.

Найпоширен?ш? валюти

За обсягами торг?вл?

Нижче в таблицях поданий рейтинг валют та валютних пар з найб?льшою часткою торг?вл? (обм?ну) на м?жнародному валютному ринку. Дан? Банку м?жнародних розрахунк?в (БМР), станом на кв?тень 2022. В рейтинг включен? валюти кра?н-член?в БМР.

Рейтинг	Валюта	Код ISO 4217 (символ)	Частка, %
1	?Долар США	USD ($)	88,5 %
2	??вро	EUR (€)	30,5 %
3	?Японська ?на	JPY (￥)	16,7 %
4	?Британський фунт	GBP (￡)	12,9 %
5	?Китайський юань	CNY (元)	7,0 %
6	?Австрал?йський долар	AUD (A$)	6,4 %
7	?Канадський долар	CAD (C$)	6,2 %
8	?Швейцарський франк	CHF (Fr)	5,2 %
9	?Гонконгський долар	HKD (HK$)	2,6 %
10	?С?нгапурський долар	SGD (S$)	2,4 %
11	?Шведська крона	SEK (kr)	2,2 %
12	П?вденнокорейська вона	KRW (?)	1,9 %
13	Норвезька крона	NOK (kr)	1,7 %
14	?Новозеландський долар	NZD (NZ$)	1,7 %
15	?нд?йська руп?я	INR (?)	1,6 %
16	?Мексиканський песо	MXN ($)	1,5 %
17	?Новий тайванський долар	TWD (NT$)	1,1 %
18	П?вденноафриканський ранд	ZAR (R)	1,1 %
19	Бразильський реал	BRL (R$)	0,9 %
20	Данська крона	DKK (kr)	0,7 %
?нш?			7,2 %
Разом *			200,0 %

Рейтинг	Валютна пара	Коди ISO 4217	Частка, %
1	?Долар США / ??вро	USD / EUR	22,7 %
2	?Долар США / ?Японська ?на	USD / JPY	13,5 %
3	?Долар США / ?Британський фунт	USD / GBP	9,5 %
4	?Долар США / ?Китайський юань	USD / CNY	6,6 %
5	?Долар США / ?Канадський долар	USD / CAD	5,5 %
6	?Долар США / ?Австрал?йський долар	USD / AUD	5,1 %
7	?Долар США / ?Швейцарський франк	USD / CHF	3,9 %
8	?Долар США / ?Гонконгський долар	USD / HKD	2,4 %
9	?Долар США / ?С?нгапурський долар	USD / SGD	2,3 %
10	??вро / ?Британський фунт	EUR / GBP	2,0 %
11	?Долар США / П?вденнокорейська вона	USD / KRW	1,7 %
12	?Долар США / ?нд?йська руп?я	USD / INR	1,6 %
13	??вро / ?Японська ?на	EUR / JPY	1,4 %
14	?Долар США / ?Мексиканський песо	USD / MXN	1,4 %
15	?Долар США / ?Новозеландський долар	USD / NZD	1,3 %
16	?Долар США / ?Шведська крона	USD / SEK	1,2 %
17	?Долар США / Новий тайванський долар	USD / TWD	1,1 %
18	?Долар США / Норвезька крона	USD / NOK	1,1 %
19	??вро / ?Швейцарський франк	EUR / CHF	0,9 %
20	?Долар США / ?П?вденноафриканський ранд	EUR / ZAR	0,9 %
?нш?			13,9 %
Разом			100,0 %

Прим?тки:

• Загальна сума становить 200 % оск?льки в процес? торг?вл? (обм?ну) беруть участь дв? валюти.

За розм?щеними резервами

Нижче в таблиц? поданий рейтинг валют з найб?льшою часткою розм?щених у них оф?ц?йних валютних резерв?в у св?т?. Дан? М?жнародного валютного фонду.

Розпод?л за валютами оф?ц?йних валютних резерв?в у св?т?:

	2024	2023	2022	2021	2020	2019	2018	2017	2016	2015	2014	2013	2012	2011	2010	2009	2008	2007	2006	2005	2004	2003	2002	2001	2000	1999	1998	1997	1996	1995	1984	1983	1982	1980	1976	1972	1970
Долар США	57,80 %	58,42 %	58,52 %	58,80 %	58,92 %	60,75 %	61,76 %	62,73 %	65,36 %	65,75 %	65,17 %	61,28 %	61,50 %	62,69 %	62,24 %	62,15 %	63,77 %	63,87 %	65,04 %	66,51 %	65,51 %	65,45 %	66,50 %	71,51 %	71,13 %	71,01 %	69,28 %	65,10 %	61,98 %	58,96 %	65,8 %	68,5 %	68,4 %	67,2 %	76,6 %	78,6 %	77,2 %
?вро	19,83 %	19,95 %	20,37 %	20,59 %	21,29 %	20,59 %	20,67 %	20,17 %	19,14 %	19,15 %	21,21 %	24,21 %	24,07 %	24,44 %	25,76 %	27,70 %	26,21 %	26,13 %	24,99 %	23,89 %	24,68 %	25,03 %	23,65 %	19,18 %	18,29 %	17,90 %
Н?мецька марка																											13,79 %	14,48 %	14,67 %	15,75 %	12,1 %	11,2 %	12,4 %	14,8 %	8,8 %	4,6 %	1,9 %
Японська ?на	5,82 %	5,69 %	5,54 %	5,52 %	6,03 %	5,87 %	5,19 %	4,90 %	3,95 %	3,75 %	3,55 %	3,82 %	4,09 %	3,61 %	3,66 %	2,90 %	3,47 %	3,18 %	3,46 %	3,96 %	4,28 %	4,42 %	4,94 %	5,04 %	6,06 %	6,37 %	6,24 %	5,77 %	6,71 %	6,77 %	5,4 %	4,7 %	4,6 %	4,3 %	2,1 %	0,1 %
Британський фунт	4,73 %	4,86 %	4,90 %	4,81 %	4,73 %	4,64 %	4,43 %	4,54 %	4,35 %	4,72 %	3,70 %	3,99 %	4,04 %	3,84 %	3,94 %	4,25 %	4,22 %	4,82 %	4,52 %	3,75 %	3,49 %	2,86 %	2,92 %	2,70 %	2,75 %	2,89 %	2,66 %	2,58 %	2,68 %	2,11 %	2,8 %	2,6 %	2,4 %	2,9 %	1,9 %	7,1 %	10,4 %
Канадський долар	2,77 %	2,59 %	2,39 %	2,38 %	2,08 %	1,86 %	1,84 %	2,03 %	1,94 %	1,78 %	1,75 %	1,83 %	1,43 %
Китайський юань	2,18 %	2,29 %	2,61 %	2,80 %	2,29 %	1,94 %	1,89 %	1,23 %	1,08 %
Австрал?йський долар	2,06 %	2,14 %	1,97 %	1,84 %	1,83 %	1,70 %	1,63 %	1,80 %	1,69 %	1,77 %	1,60 %	1,82 %	1,46 %
Французький франк																											1,62 %	1,44 %	1,85 %	2,35 %	1,0 %	1,1 %	1,3 %	1,7 %	1,6 %	0,9 %	1,1 %
Швейцарський франк	0,17 %	0,19 %	0,23 %	0,17 %	0,17 %	0,15 %	0,14 %	0,18 %	0,16 %	0,27 %	0,24 %	0,27 %	0,21 %	0,08 %	0,13 %	0,12 %	0,14 %	0,16 %	0,17 %	0,15 %	0,17 %	0,23 %	0,41 %	0,25 %	0,27 %	0,23 %	0,33 %	0,35 %	0,30 %	0,33 %	2,0 %	2,3 %	2,7 %	3,2 %	2,2 %	1,0 %	0,7 %
Н?дерландський гульден																											0,27 %	0,35 %	0,24 %	0,32 %
?нш?	4,64 %	3,87 %	3,48 %	3,09 %	2,65 %	2,51 %	2,45 %	2,43 %	2,33 %	2,82 %	2,78 %	2,78 %	3,20 %	5,33 %	4,27 %	2,88 %	2,20 %	1,83 %	1,81 %	1,74 %	1,87 %	2,01 %	1,58 %	1,31 %	1,49 %	1,60 %	4,50 %	3,86 %	4,48 %	4,87 %	10,9 %	9,6 %	8,2 %	5,9 %	6,8 %	7,7 %	8,7 %
	Джерела: World Currency Composition of Official Foreign Exchange Reserves М?жнародний валютний фонд (1995-2024), The evolution of reserve currency diversification, December 1986 Банк м?жнародних розрахунк?в (1970-1984)

Див. також

• Валютний курс
• Класиф?кац?я валют
• Список ?сторичних валют
• Грошова одиниця
• Банк?вськ? метали
• Електронн? грош?
• Криптовалюта
• Торговий долар
• Приватн? грош?

Л?тература

• М?жнародн? розрахунки ? валютн? операц?? : навч.-метод. пос?б. / ?. М. Шевчук ; Льв?в. комерц. акад. — Л., 2004. — 147 c. — Б?бл?огр.: 34 назви.
• Обл?к ? контроль банк?вських операц?й з ?ноземною валютою : моногр. / Б. Ф. Усач, Г. П. Стадник ; Нац. банк Укра?ни, Льв?в. банк. ?н-т. — Л., 2005. — 142 c. — Б?бл?огр.: с. 137—141.
• Рогач О. ?., Чуга?в О. А.. Валюта // Укра?нська дипломатична енциклопед?я : у 2-х т. / редкол.: Л. В. Губерський (голова) та ?н. — К : Знання Укра?ни, 2004 — Т. 1. — 760 с. — ISBN 966-316-039-X.
• Валюта [Арх?вовано 10 березня 2016 у Wayback Machine.] // Фармацевтична енциклопед?я
• Валюта [Арх?вовано 7 березня 2016 у Wayback Machine.] // ЕСУ
• Валюта // Словник ф?нансово-правових терм?н?в / за заг. ред. д. ю.н., проф.Л. К. Вороново?. — 2-е вид., переробл. ? доповн. — К. : Алерта, 2011. — 558 с.
• Валютн? операц?? // Словник ф?нансово-правових терм?н?в

Посилання

• ?ноземна валюта [Арх?вовано 19 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопед?я : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (в?дп. ред.) [та ?н.]. — К. : Укра?нська енциклопед?я ?м. М. П. Бажана, 1998. — Т. 2 : Д — Й. — 744 с. — ISBN 966-7492-00-8.
• Валютн? операц??; ?ноземна валюта // Терм?нолог?чний словник з питань запоб?гання та протид?? легал?зац?? (в?дмиванню) доход?в, одержаних злочинним шляхом, ф?нансуванню тероризму, ф?нансуванню розповсюдження збро? масового знищення та корупц?? / А. Г. Чубенко, М. В. Лошицький, Д. М. Павлов, С. С. Бичкова, О. С. Юн?н. — Ки?в : Ва?те, 2018. — С. 132; 308. — ISBN 978-617-7627-10-3.
• Валюта // Банк?вська енциклопед?я / С. Г. Арбузов, Ю. В. Колобов, В. ?. М?щенко, С. В. Науменкова. — Ки?в : Центр наукових досл?джень Нац?онального банку Укра?ни : Знання, 2011. — 504 с. — (?нституц?йн? засади розвитку банк?всько? системи Укра?ни). — ISBN 978-966-346-923-2.

• Валюти та купюри кра?н св?ту [Арх?вовано 28 березня 2018 у Wayback Machine.]