本溪:“小创客”科技节上显身手(图)

Резервною (?нод? ?твердою?) валютою називають загальновизнану у св?т? валюту, що використову?ться для створення в центральних банках ?нших кра?н резерву грошових кошт?в з метою зд?йснення м?жнародних розрахунк?в. Вона викону? функц?ю резервного засобу, слугу? засобом визначення валютного паритету, валютного курсу, використову?ться як зас?б проведення валютно? ?нтервенц??, валютно? системи кра?н.
?нод? цим терм?ном також називаються нац?ональн? кредитн? грош?, валюта пров?дних держав св?ту, як? використовуються для м?жнародних розрахунк?в.
Статус резервно? валюти да? переваги кра?н?-ем?тенту: можлив?сть покривати деф?цит плат?жного балансу нац?ональною валютою, сприяти зм?цненню позиц?й нац?ональних експортер?в в конкурентн?й боротьб? на св?товому ринку. В той же час висунення валюти кра?ни на роль резервною поклада? певн? обов'язки на ?? економ?ку: необх?дно п?дтримувати в?дносну стаб?льн?сть ц??? валюти, не вдаватися до девальвац??, валютних ? торгових обмежень. Статус резервно? валюти зобов'язу? кра?ну-ем?тента приймати заходи з л?кв?дац?? деф?циту плат?жного балансу ? п?дпорядковувати внутр?шню економ?чну пол?тику завданню досягнення зовн?шньо? р?вноваги.
З найдавн?ших час?в роль грошових одиниць найчаст?ше в?д?гравали дорогоц?нн? метали так? як золото та ср?бло. З них карбувалися монети р?зною вагою (чи вм?стом) ? в?дпов?дно р?зною варт?стю. У стародавн? часи найпоширен?шими монетами були грецьк? драхми (V стол?ття до н. е.), римськ? денар?? та в?зант?йськ? сол?ди, у часи середньов?ччя — арабськ? динари, венец?йськ? дукати та флоренц?йськ? флорини. У XVI та XVII стол?ттях у ?вроп? найпоширен?шими монетами були голландськ? гульдени та французьк? франки, у св?т? найпоширен?шими були песо та реали ?спансько? ?мпер??. У XVIII стол?тт? ?х почали вит?сняти фунти стерл?нг?в Британсько? ?мпер??.
Британськ? фунти грали пан?вну роль в м?жнародних розрахунках до початку XX стол?ття. Внасл?док розпаду Британсько? ?мпер?? а також Першо? ? Друго? св?тових во?н як? завдали велико? шкоди економ?ц? Велико? Британ??, ?? валюта втратила статус основно? резервно? валюти у св?т?. П?сля Друго? св?тово? в?йни, ? по сьогодн?, цей статус в?д?гра? долар США.
Р?шеннями конференц?? в Бреттон-Вудс? (США, 1944 р?к) був введений золотодев?зний стандарт, заснований на золот? ? двох валютах — долар? США ? фунт? стерл?нг?в Велико? Британ??. Зг?дно з новими правилами, долар ставав ?диною валютою, прив'язаною до золота безпосередньо. Казначейство США зобов'язувалося обм?нювати долари на золото ?ноземним урядовим установам ? центральним банкам в сп?вв?дношенн? 35 долар?в за тройську унц?ю. Фактично золото перетворилося з основно? в резервну валюту.
У 1976 роц? за насл?дками угод Ямайсько? валютно? конференц?? (м. К?нгстон, Ямайка) була оф?ц?йно узаконена Ямайська валютна система, яка передбачала в?льне коливання курс?в валют. Як резервн? валюти стали використовуватися н?мецька марка, японська ?на, швейцарський франк.
Станом на початок XXI стол?ття долар США залиша?ться основною резервною валютою св?ту. В?н займа?, за р?зними оц?нками, частку в?д 50 до 61 в?дсотка в м?жнародних резервах центральних банк?в.
?вро — друга за використанням резервна валюта. П?сля введення ?вро в 1999 роц? ця валюта успадкувала частку в розрахунках ? резервах в?д н?мецько? марки, французького франка ? ?нших ?вропейських валют, як? використовувалися для розрахунк?в ? накопичень. В?дтод? частка ?вро пост?йно зб?льшу?ться, оск?льки центральн? банки прагнуть диверсиф?кувати сво? резерви.
Фунт стерл?нг?в був основною резервною валютою в б?льшост? кра?н св?ту в XVIII ? XIX стол?ттях. Важка економ?чна ситуац?я у Велик?й Британ?? п?сля Друго? св?тово? в?йни ? посилення дом?нування США у св?тов?й економ?ц? привело до втрати фунтом стерл?нг?в статусу найзначим?шо? валюти.
Японська ?на розглядалася як третя найважлив?ша резервна валюта протягом к?лькох десятил?ть, але останн?м часом ступ?нь використання ц??? валюти знизився.
Швейцарський франк використову?ться як резервна валюта через його стаб?льн?сть, хоча частка вс?х валютних резерв?в в швейцарських франках, як правило, нижче 0,3 %.
Також роль резервних валют у рег?ональних масштабах в?д?грають так? валюти як канадський долар (в латиноамериканських кра?нах) та австрал?йський долар (аз?йсько-тихоокеанський рег?он).
За останн? роки зац?кавлен?сть в просуванн? сво?х валют для використання ?х як св?тов? резервн? виразили ц?ла низка кра?н.
Про можлив?сть надання рублю статусу резервно? св?тово? валюти на вищому р?вн? вперше заговорив президент Рос?? Володимир Пут?н, що виступав в червн? 2007 року на Петербурзькому м?жнародному економ?чному форум?. Вт?м зараз це вигляда? малоймов?рним через малу поширен?сть рос?йсько? валюти (станом на 2016 р?к рубль займав лише 17 м?сце в рейтингу найторгов?ших валют у св?т?) та слабк?сть ?? валютного курсу (у 2014 роц? на тл? санкц?й Заходу та пад?ння ц?н на нафту варт?сть рубля впала б?льш н?ж наполовину).
Китай хоч ? не робив оф?ц?йних заяв про надання юаню функц?й резервно? валюти, проте завдяки зростаюч?й рол? ц??? кра?ни в м?жнародн?й торг?вл? роль юаня у св?т? активно росте. Китай вже використову? юань в розрахунках з сус?дн?ми кра?нами. У 2016 роц? китайська валюта була додана до кошика резервних валют МВФ а у 2018 вона п?днялася на п'яте м?сце в рейтингу резервних валют у св?т?.
Рада сп?впрац? кра?н Персько? затоки, у свою чергу, плану? у майбутньому ввести рег?ональну валюту Динар затоки, яка може використовуватися як резервна валюта.
Кр?м того, КНР ? Рос?я в рамках ?н?ц?атив запропонувала доручити МВФ вивчити можлив?сть створення наднац?онально? резервно? валюти, а також в обов'язковому порядку диверсиф?кувати валютну структуру резерв?в ? операц?й нацбанк?в ? м?жнародних ф?нансових орган?зац?й.
М?жнародний валютний фонд створив кошик резервних валют у 1969 роц? для визначення курсу безгот?вково? плат?жно? одиниц? — спец?альних прав запозичення (SDR). Спочатку цей кошик включав 16 валют, але 1981 року ?хню к?льк?сть скоротили до п'яти пров?дних: долара США, н?мецько? марки, французького франка, британського фунта та японсько? ?ни. У 2000 н?мецька марка та французький франк були зам?нен? на ?вро. У 2016 до кошика був доданий китайський юань.[4]
2024 | 2023 | 2022 | 2021 | 2020 | 2019 | 2018 | 2017 | 2016 | 2015 | 2014 | 2013 | 2012 | 2011 | 2010 | 2009 | 2008 | 2007 | 2006 | 2005 | 2004 | 2003 | 2002 | 2001 | 2000 | 1999 | 1998 | 1997 | 1996 | 1995 | 1984 | 1983 | 1982 | 1980 | 1976 | 1972 | 1970 | |
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Долар США | 57,80 % | 58,42 % | 58,52 % | 58,80 % | 58,92 % | 60,75 % | 61,76 % | 62,73 % | 65,36 % | 65,75 % | 65,17 % | 61,28 % | 61,50 % | 62,69 % | 62,24 % | 62,15 % | 63,77 % | 63,87 % | 65,04 % | 66,51 % | 65,51 % | 65,45 % | 66,50 % | 71,51 % | 71,13 % | 71,01 % | 69,28 % | 65,10 % | 61,98 % | 58,96 % | 65,8 % | 68,5 % | 68,4 % | 67,2 % | 76,6 % | 78,6 % | 77,2 % |
?вро | 19,83 % | 19,95 % | 20,37 % | 20,59 % | 21,29 % | 20,59 % | 20,67 % | 20,17 % | 19,14 % | 19,15 % | 21,21 % | 24,21 % | 24,07 % | 24,44 % | 25,76 % | 27,70 % | 26,21 % | 26,13 % | 24,99 % | 23,89 % | 24,68 % | 25,03 % | 23,65 % | 19,18 % | 18,29 % | 17,90 % | |||||||||||
Н?мецька марка | 13,79 % | 14,48 % | 14,67 % | 15,75 % | 12,1 % | 11,2 % | 12,4 % | 14,8 % | 8,8 % | 4,6 % | 1,9 % | ||||||||||||||||||||||||||
Японська ?на | 5,82 % | 5,69 % | 5,54 % | 5,52 % | 6,03 % | 5,87 % | 5,19 % | 4,90 % | 3,95 % | 3,75 % | 3,55 % | 3,82 % | 4,09 % | 3,61 % | 3,66 % | 2,90 % | 3,47 % | 3,18 % | 3,46 % | 3,96 % | 4,28 % | 4,42 % | 4,94 % | 5,04 % | 6,06 % | 6,37 % | 6,24 % | 5,77 % | 6,71 % | 6,77 % | 5,4 % | 4,7 % | 4,6 % | 4,3 % | 2,1 % | 0,1 % | |
Британський фунт | 4,73 % | 4,86 % | 4,90 % | 4,81 % | 4,73 % | 4,64 % | 4,43 % | 4,54 % | 4,35 % | 4,72 % | 3,70 % | 3,99 % | 4,04 % | 3,84 % | 3,94 % | 4,25 % | 4,22 % | 4,82 % | 4,52 % | 3,75 % | 3,49 % | 2,86 % | 2,92 % | 2,70 % | 2,75 % | 2,89 % | 2,66 % | 2,58 % | 2,68 % | 2,11 % | 2,8 % | 2,6 % | 2,4 % | 2,9 % | 1,9 % | 7,1 % | 10,4 % |
Канадський долар | 2,77 % | 2,59 % | 2,39 % | 2,38 % | 2,08 % | 1,86 % | 1,84 % | 2,03 % | 1,94 % | 1,78 % | 1,75 % | 1,83 % | 1,43 % | ||||||||||||||||||||||||
Китайський юань | 2,18 % | 2,29 % | 2,61 % | 2,80 % | 2,29 % | 1,94 % | 1,89 % | 1,23 % | 1,08 % | ||||||||||||||||||||||||||||
Австрал?йський долар | 2,06 % | 2,14 % | 1,97 % | 1,84 % | 1,83 % | 1,70 % | 1,63 % | 1,80 % | 1,69 % | 1,77 % | 1,60 % | 1,82 % | 1,46 % | ||||||||||||||||||||||||
Французький франк | 1,62 % | 1,44 % | 1,85 % | 2,35 % | 1,0 % | 1,1 % | 1,3 % | 1,7 % | 1,6 % | 0,9 % | 1,1 % | ||||||||||||||||||||||||||
Швейцарський франк | 0,17 % | 0,19 % | 0,23 % | 0,17 % | 0,17 % | 0,15 % | 0,14 % | 0,18 % | 0,16 % | 0,27 % | 0,24 % | 0,27 % | 0,21 % | 0,08 % | 0,13 % | 0,12 % | 0,14 % | 0,16 % | 0,17 % | 0,15 % | 0,17 % | 0,23 % | 0,41 % | 0,25 % | 0,27 % | 0,23 % | 0,33 % | 0,35 % | 0,30 % | 0,33 % | 2,0 % | 2,3 % | 2,7 % | 3,2 % | 2,2 % | 1,0 % | 0,7 % |
Н?дерландський гульден | 0,27 % | 0,35 % | 0,24 % | 0,32 % | |||||||||||||||||||||||||||||||||
?нш? | 4,64 % | 3,87 % | 3,48 % | 3,09 % | 2,65 % | 2,51 % | 2,45 % | 2,43 % | 2,33 % | 2,82 % | 2,78 % | 2,78 % | 3,20 % | 5,33 % | 4,27 % | 2,88 % | 2,20 % | 1,83 % | 1,81 % | 1,74 % | 1,87 % | 2,01 % | 1,58 % | 1,31 % | 1,49 % | 1,60 % | 4,50 % | 3,86 % | 4,48 % | 4,87 % | 10,9 % | 9,6 % | 8,2 % | 5,9 % | 6,8 % | 7,7 % | 8,7 % |
Джерела: World Currency Composition of Official Foreign Exchange Reserves М?жнародний валютний фонд (1995-2024), The evolution of reserve currency diversification, December 1986 Банк м?жнародних розрахунк?в (1970-1984) |
- ↑ Review of the International Role of the Euro (PDF), Frankfurt am Main: European Central Bank, December 2005, ISSN 1725-2210ISSN 1725-6593 (online).
- ↑ For 1995–99, 2006–12: Currency Composition of Official Foreign Exchange Reserves (COFER) (PDF). Washington, DC: International Monetary Fund. 3 с?чня 2013.
- ↑ For 1999–2005: International Relations Committee Task Force on Accumulation of Foreign Reserves (February 2006), The Accumulation of Foreign Reserves (PDF), Occasional Paper Series, Nr. 43, Frankfurt am Main: European Central Bank, ISSN 1607-1484ISSN 1725-6534 (online).
- ↑ Юань став резервною валютою ? пот?снив ?вро Deutsche Welle, 30.09.2016
- Чому саме долар став св?товою валютою BBC, 10.04.2009
- Резервна валюта // Банк?вська енциклопед?я / С. Г. Арбузов, Ю. В. Колобов, В. ?. М?щенко, С. В. Науменкова. — Ки?в : Центр наукових досл?джень Нац?онального банку Укра?ни : Знання, 2011. — 504 с. — (?нституц?йн? засади розвитку банк?всько? системи Укра?ни). — ISBN 978-966-346-923-2.
- Валюта резервна // Митна енциклопед?я : у 2 т. / ?. Г. Бережнюк (в?дп. ред.) та ?н.. — Хм. : ПП Мельник А. А., 2013. — Т. 1 : А — Л. — 472 с. — ISBN 978-617-7094-09-7.