百度 印小天上节目就曾说过：韩雪太正能量了，别人片场休息不是在玩就是在刷手机，只有韩雪一个人坐那儿戴着耳机听英语。

Т?м?н ханлыгы Тюменське ханство
1382 – 1510
Тюменське ханство: ?сторичн? кордони на карт?
Столиця	Чинг?-Тура
Мови	сиб?рськотатарська
Форма правл?ння	монарх?я
?стор?я
? Засноване	1382
? Захоплене Сиб?рським ханством	1510
Населення
Попередник Наступник Золота Орда Сиб?рське ханство

Тюменське ха?нство — сиб?рськотатарська феодальна держава в Зах?дному Сиб?ру, що утворилася в середин? XIV стол?ття. Було спадко?мцем Золото? орди та Б?ло? орди. Тривалий час була неоднор?дним об'?днанням. З XIV ст. правилося династ??ю Шейбан?д?в. Лише у 1468–1495 роках перетворилася на б?льш централ?зовану та потужну державу. П?дкорена володарями Сиб?рського ханства.

?стор?я

Початок утворення ц??? держави пов'язують з легендарним Тайбугою, що мешкав у 1220-х роках. Вт?м Тайбуга — це лише посада або титул в Золот?й орд? та Б?ло? орд?. В?н став засновником так званого Тайбуг?нського юрту — кланово-родовим утворенням. Вт?м воно було залежним в?д хан?в Синьо?, пот?м Золото? орди. У XIV ст. володар? юрту визнали себе васалами Улусу Шейбана. Вт?м незабаром розпочалася боротьба за ц? земл? м?ж р?зними г?лками роду Шейбан?д?в.

У 1382 роц? тут отаборився Арабшах з Шибан?д?в. Фактичним засновником Тюменського ханства став Тохтамиш, коли 1396 року захопив тут владу. 1406 року п?сля його загибел? став правителем Чекр?, що розглядав ц? волод?ння як базудля боротьбу за трон Золото? Орди.

1413 року цими землями опанував Давлат-шейх, який власне й заклав основи самост?йного ханства. З цього часу Ч?мг?-Туре ста? столицею держави Давлат-шейх. За його життя не прийнято було назву Тюменське ханство. Це скор?ше визначення п?зн?ших ?сторик?в, що дали назву цьому утворенню виходячи з п?зн?шо? назви Ч?мг?-Туре — Тюмень. Також Тюменню за час?в шейбан?д?в називали область у середн?й теч?? р?чки Тобола ? межир?чч? його приток Тавди й Тури.

Владу Давлат-шейха визнали ? деякий м?сцев? родов? ?княз?? манс? ? хантов. Проте в?н не був найсильн?шим шейбан?дським володарем: на в?дм?ну в?д сво?х суперник?в Мустафа-хана (волод?в землями м?ж ?шимом та Тоболом) ? Джумадук-хана (земл? п?вн?чного Казахстану) в?н нав?ть не прийняв ханського титулу. Водночас ?нший правитель, чи? волод?ння розташовувалися в безпосередн?й близькост? в?д Чимг?-Тури — Махмуд-ходжа — у 1428 роц? прийняв ханський титул, ? його також вважають частковим володарем Тюменського ханства.

У 1426 роц? Давлат-шейх помер, ? його волод?ння опинилися п?д контролем ем?р?в племен? буркут, пан?вного в Ч?мг?-Туре. Спадко?мець Давлат-шейха — Абу'л-хайра Убайдаллаха було в?дправлено до Джумадук-хана. П?сля загибел? останнього у 1428 роц? Абу'л-хайр за допомогою мангитських ем?р?в знову п?дпорядкував соб? Ч?мг?-Туру ? весь улус свого батька. Буркутськ? ем?ри К?бек-ходжа та Адад-бек п?дкорилися без спротиву. До 1429 року Абу'л-хайр п?дкорив сус?дн? кочов? роди, ставши новим засновником Тюменського ханства. В?н першим став карбувати монету ханства. З цього моменту почина?ться поступове п?днесення цього ханства.

П?сля цього було взято курс на п?дкорення сус?дн?х шейбан?дських держав. У 1430 роц? переможено Махмуд-ходжу, в результату чого до Тюменського ханства при?днан? земл? в?д Об? та ?ртиша (на п?вноч?) до Мангитського улусу (на п?вдн?). Того ж року п?дкорено було Хорезм. У 1431 роц? в?йська Тюменського ханства завдали поразки Ахмад-хану, володарю Велико? орди, було захоплено ставку останнього Орду-Базар. В результат? Абу'л-хайр оголосив себе головою роду Джуч?. П?сля цього рушив проти союзних сил Мустафи-хана та Ваккас-бека (п?вн?чних володар?в), як? зазнали р?шучо? поразки. З цього моменту ус? шейбан?дськ? волод?ння опинилися у склад? Тюменського ханства.

Сл?дом за цим було влаштовано пох?д до Середнього Аз??, в результат? якого п?дкорено важлив? торгов? м?ста Сигнак, Сузак, Узгенж й Ак-Курган. Вт?м лише у 1444–1445 роц? остаточно п?дкорено ц? м?ста. У 1446 роц? хан Абу'л-хайр перен?с столицю держави з Ч?мг?-Тури до Си?наку. З 1447 року в?йська рушили на п?дкорення ус??? Середньо? Аз??. Проте так? д?? зрештою призвели до розпаду ц??? держави. В результат? у 1450-х роках затвердився троюр?дний дядя Абу'л-хайра — Хаджа-Мухаммад-хан. Остаточно затвердив владу свого роду старший син останнього Махмуд-хан, який володарював нетривалий час.

У 1465 роц? в?дбувся перех?д влади до Са?д-?браг?ма (б?льш в?домий як ?бак). Того ж року в?дбувся пох?д московського во?води Василя Скриби до п?вн?чного Зауралля (Югри), яка була залежною в?д Тюменського ханства. Вт?м саме за правл?ння ?бака Тюменське ханство досягло найб?льшо? могутност?. Невдовз? п?сля сходження на трон в?н в?дновив владу хана над ус?ма улусами та залежними племенами Сиб?ру. У 1469 роц? в союз з Ахмад-ханом, володарем Велико? орди, вдерся до Середньо? Аз??, де володарювали узбецьк? Шейбан?ди. В результат? цього походу було захоплено Самарканду та найб?льш м?ста. За наказом тюменського хана було страчено узбецького хана Шейх-Хайдар-хана, сина Абу'л-хайра. У 1471 роц? тюменськ? в?йська спустошили земл? Астраханського ханства, захопивши столицю Хадж?-Тархан.

У 1480 роц? уклада?ться союз м?ж Тюменським ханством та великим княз?вством Московським, де тод? правив ?ван III, проти Велико? орди. Цей союз з?грав важливу роль у протистоянн? Москов?? з Великою ордою (в?доме як Стояння на р?чц? Угр?). Саме д?? тюменського хана ?бака в тилу Ахмад-хана змусило того не розпочинати значних д?й з московитами та в?дступити вглиб сво?х земель. У 1481 роц? тюменськ? в?йська захопили ставку Ахмад-хана, якого власноруч вбив хан ?бак. В результат? хани Велико? орди визнали зверхн?сть над собою Тюменсько? держави. Також було укладено союз з Казанським ханством. Кочову ставку великоординського хана Орду-Базар було переведено до Ч?мг?-Туру, а ?бак став титулювати себе як верховний султан ?браг?м-хан.

Проте б?льша увага хана Тюмен? призвела до послаблення влади у п?вн?чних волод?ннях — Конд?, Пелим?, Код?, що вже в 1483 роц? визнали владу Московсько? держави. Це призвело до подальшо? переор??нтац?? ф?нно-угорських князьк?в з Тюмен? на Москву. До 1485 року владу великого княз?вства Московського визнало Пелимське княз?вство та кодськ? ханти, що призвело до втрати Тюменського ханства джерела доход?в в?д хутра. У 1487 роц? було повалено союзника ?бак-хана — Ал?-хана, казанського хана. Значна частина казансько? знат? ем?грувала до Тюменського ханства. У 1489 роц? в?дправлено протест до Москви щодо повалення Ал?-хана, проте марно. Це призвело до пог?ршення стосунк?в Тюменського ханства з великим княз?вством Московським. В результат? у 1491 роц? ?бак-хан спустошив частину земель Казанського ханства, васала Москов??.

Вт?м, згодом д?яльн?сть переключилася на Астраханське ханство. У 1492 роц? знову було п?дкорено Хадж?-Тархан. На час перебування у поход? ?бака нам?сником у Ч?мг?-Тур? був брат (або неб?ж) Мамук-хан. У 1495 роц? ?бак-хана було вбито Мухаммед-беком з роду Тайбуг?д?в, володар?в ?скерського юрту. Останн?й в результат? став засновником Сиб?рського ханства. В результат? загибел? ?бак-хана земл? Тюменського ханства обмежилися родинними волод?ннями сиб?рських Шейбан?д?в.

Новий володар — Мамук-хан планував продовжити пол?тику попередника. У 1495 роц? спробував п?дкорити Казань, проте невдало. Лише у 1496 роц? Мамук-хан захопив Казанське ханство. Вт?м д?? Мамук-хана викликали несприйняття серед казансько? знат?, в результат? в?н швидко втратив владу й вимушений був повернутися до Ч?мг?-Тури. З цього моменту в?дбува?ться остаточний занепад Тюменського ханства. Останн? володар? — Агалак-хан та Кутлук-хан — намагалися продовжувати активну зовн?шню пол?тику, проте зазнали поразки. Близько 1510 року столицю Ч?мг?-Туру та ус? земл? Тюменського ханства було захоплено Тайбуг?дами з Сиб?рського ханства.

Економ?ка

Основними галузями були скотарство, риболовля, полювання на хутряного зв?ра, посередницька торг?вля. Важливим джерелом доходу хансько? скарбниц? було отрмання ясаку (податку) хутром в?д п?двласних племен ? княз?вств.

Ч?мн?-Тура була важливим центром торг?вельного шляху (в?домого як Казанський), що тягнувся в?д Булгарського улуса (згодом Казанського царства) через уулси ойрат?в до ?мпер?? М?н.

Джерела

• Ахмедов Б. А. Государство кочевых узбеков. М., 1968. С. 33. (рос.)
• Хафиз-и Таныш ибн Мир Мухаммад Бухари. Шараф-нама-йи шахи (Книга шахской славы). М., 1983. С. 76. (рос.)
• Федоров-Давыдов ПА. Клады джучидских монет // Нумизматика и эпиграфика. Т. 1. М.: Наука, 1960. С. 167,168,175-177 (рос.)
• Памятники дипломатических сношений Московского государства с Крымской и Ногайской ордами и с Турцией. Т.I, СПб., 1884. С. 199.