吃什么维生素对眼睛好

Британський музей
51°31′10″ пн. ш. 0°07′37″ зх. д.
Тип	нац?ональний позав?домчий державний органd художня галерея ? музей
Статус спадщини	ре?строва буд?вля I ступеняd
Склад	British Museum Department of Ancient Egypt and Sudand, British Museum Department of the Middle Eastd, British Museum Department of Asiad, British Museum Department of Coins and Medalsd, British Museum Department of Britain, Europe and Prehistoryd, British Museum Department of Prints and Drawingsd, British Museum Department of Greece and Romed, King Edward VII Galleriesd, мармури Парфенона ? King's Libraryd
Кра?на	Велика Британ?я
Розташування	Лондон, вул. Великого Расселла
Адреса	WC1B 3DG  Great Russell St, Bloomsbury, London WC1B 3DG, UK
Арх?тектор	Роберт Смерк
Засновник	Ганс Слоун
Засновано	1753
В?дкрито	1759
Фонд	понад 13 м?льйон?в експонат?в
В?дв?дувач?	5 569 981 (2009 р?к)
Директор	Джордж Осборн
Куратор	(куратор)
Сайт	britishmuseum.org
Британський музей (Сполучене Корол?вство)
Британський музей у В?к?сховищ?

百度 她表示，营队特别之处在于救灾实际的演练，跟以往她参加过的活动性质不同，可以透过实际演练当面临灾害发生时，要如何去做准备及应对，透过现场实际模拟，将伤害降到最低。

Британський музей (англ. British Museum) — пров?дний музей Велико? Британ?? в Лондон?, на вулиц? Великого Расселла, один з найб?льших музе?в у св?т?. В?дв?дування музею безкоштовне.

Британський музей займав п'яте м?сце в ТОП-20 музе?в св?ту за чисельн?стю в?дв?дувань у допандем?чному 2019 роц? за даними Theme Index and Museum Index 2022 (перше м?сце в ТОП-20 займав Лувр) та перше м?сце серед британських музе?в. Музей у 2019 роц? мав майже 6,2 млн в?дв?дувань. Пандем?я Covid-19 сильно вплинула на в?дв?дування — у 2020 роц? к?льк?сть в?дв?дувач?в становила 1,3 млн ос?б, у 2021 роц? — 1,3 млн. Однак, у 2022 роц? стан справ покращився, в?дбулося певне в?дновлення ?нтересу до експозиц?й музею, чисельн?сть в?дв?дувань зб?льшилась до 4,0 млн

?стор?я

Ганс Слоун

Будинок лорда Монтегю, Блумсбер?

Британський музей заснований декретом Британського парламенту 1753 року. Для нього придбали та переоблаштували будинок Монтегю лорда Гал?факса в Блумсбер?, в прим?щенн? якого музей оф?ц?йно в?дкрили в 1759 роц?. Початок колекц?? Британського музею поклала приватна особа — л?кар сер Ганс Слоун, який в 1751 роц? запропонував парламенту придбати його коштовну наукову колекц?ю за 200 тисяч фунт?в стерл?нг?в. Парламент погодився, а п?зн?ше придбав з?брання рукопис?в Роберта Гарл? та до?днав до них б?бл?отеку, подаровану сером Робертом Коттоном.

Ус? колекц?? купувались не за державний кошт, а на доходи в?д нац?онально? лотере?. За час ?? проведення вдалось з?брати фонд з 300 000 фунт?в стерл?нг?в. Хоча парламент ? заснував музей, проте встановив для нього наст?льки м?зерне р?чне утримання, що на приймання в?дв?дувач?в грошей не вистачало. В?дв?дування музею було суворо обмеженим, ? впродовж багатьох рок?в п?сля свого в?дкриття Британський музей приймав не б?льше 60 ос?б на день. За п?встол?ття ця цифра зросла т?льки до 120 в?дв?дувач?в на день. При цьому музей працював для в?дв?дувач?в перш? 4 дн? тижня, ? т?льки для ос?б пристойного вигляду. В?дв?дувач?в пускали групами по 15 ос?б в кожн?й. До 1836 року Британський музей не працював у вих?дн? та святков? дн?, аби обмежити приток представник?в ?низ?в? Лондона.

В експозиц?? були представлен?, головним чином, манускрипти, книги, монети та медал?. В сувор?й атмосфер? музею вир?знялись так? експонати, як ?гипетська мум?я, заспиртована голова грифа, свиня-циклоп, а також один з двох рог?в, що виросли на голов? деяко? Мер? Дев?с, цей факт тут же п?дтверджував ?? фотограф?чний портрет. Тому довгий час Британський музей по сут? залишався каб?нетом р?дк?сних та курйозних експонат?в.

Т?льки час в?д часу з?брання музею поповнювалось ц?нними колекц?ями. 1772 року Британський парламент придбав колекц?ю грецьких ваз В?льяма Гам?льтона, в 1804 ? 1814 роках — мармури Чарльза Таунл?, 1810 року — колекц?ю м?нерал?в Чарльза Френс?са Грев?ля. У 1814—1815 роках парламент придбав скульптури та арх?тектурн? елементи Аф?нського акрополя, створен? п?д кер?вництвом великого Ф?д?я. В Англ?ю шедеври ?золото? доби? Перикла вив?з британський посол в Константинопол? Томас Брюс, лорд Елг?н та його агенти. Саме ц? придбання зрештою забезпечили Британському музею м?жнародне визнання ? репутац?ю одного з найб?льших з?брань античних старожитностей, хоча довгий час зокрема мармури Парфенону збер?гались у тимчасов?й будов? в саду, оск?льки м?сця для них в пост?йн?й експозиц?? не знайшлося.

До середини 19 стол?ття завершено буд?вництво ново? буд?вл? для музею. Будинок Монтегю до того часу вже був переповнений, ? безц?нн? колекц?? в ньому були розм?щен? хаотично. Нова буд?вля музею, зведена за про?ктом арх?тектора Роберта Смерка в пер?од 1823—1847 рок?в, була витримана в стил? грецького в?дродження, який на той час був надзвичайно популярним (в Америц? та ?вроп? в 19 стол?тт?, сотн? музе?в, б?бл?отек та ?нших громадських споруд були зведен? в цьому арх?тектурному стил?). Хоча вона ? не мала особливо ориг?нального задуму, проте надзвичайно усп?шно були спро?ктован? конструкц?я та планування б?бл?отеки та читальних зал — прим?щення, призначен? радше для науковц?в, ан?ж для в?дв?дувач?в. Кругла читальна зала ?з зал?зним каркасом, буд?вництво якого завершилось в 1857 роц?, вважа?ться найкращою з ус?х роб?т Роберта Смерка.

Панорама читально? зали Британського музею

В 1845 роц? природничо-?сторичн? колекц?? Британського музею перевели в нову буд?влю на вулиц? Кромвеля в Кенс?гтон?. Так виник Природничо-?сторичний в?дд?л музею, який ма? багат? ботан?чн?, зоолог?чн?, м?нералог?чн?, геолог?чн? колекц??. Тут також безкоштовно читають лекц?? з геолог??, зоолог?? та ?нших природничих наук. З 1926 Британський музей вида? щоквартальний журнал ?British Museum Quarterly?.

Експозиц?я

Сучасний Британський музей — з?брання безц?нних твор?в мистецтва та культурних надбань р?зних народ?в св?ту за 4-5 тисячол?ть. Основу греко-римського в?дд?лу музею склали приватн? колекц?? Таунл?, Елг?на, Гам?льтона та Грев?ля. Основу ?гипетсько? колекц?? склали нечисленн? пам'ятки, вивезен? з ?гипту п?сля здач? Александр?? в 1801 роц?. З тих час?в в?дд?л розр?сся в к?лька раз?в ? нин? ? першим за повнотою в ?вроп? з?бранням давньо?гипетських старожитностей. Б?бл?отека Британського музею (початково б?бл?отеки, оск?льки були розм?щен? в р?зних частинах буд?вл?), в?докремлена 1972 року в?д музею з утворенням Британсько? нац?онально? б?бл?отеки, волод?? такими р?дк?сними експонатами, як найперша друкована книга у св?т? ?Алмазна сутра?, перш? видання давньогрецьких класик?в та ?нш? раритети. В зал? рукопис?в збер?га?ться Велика харт?я вольностей, купча, п?дписана В?льямом Шексп?ром, лист Ол?вера Кромвеля з описом битви при Нейсб?, автографи Март?на Лютера, Жана Кальв?на, Еразма Ротердамського, ?саака Ньютона, Гал?лео Гал?лея, Рене Декарта та ?нших.

	В?дд?л	Основн? експонати
	Стародавн?й ?гипет ? Нуб?я	Розетський кам?нь найб?льше з?брання мум?й ? саркофаг?в поза межами Ка?ра велетенськ? кам'ян? ф?гури ?гипетських фараон?в (в тому числ? ?Молодший Мемнон? ?з Рамессеума) обел?ск фараона Нектанеба II шматок бороди Великого Сф?нкса Аб?доський список фараон?в 95 з 382 табличок Амарнського арх?ву математичний пап?рус Ахмеса
	Стародавн?й Сх?д	найб?льше з?брання старожитностей Межир?ччя поза межами ?рака: Штандарт в?йни ? миру з шумерського м?ста Ур одна з урських арф ? наст?льна гра урського царя ?Барани в гущавин?? — парн? статуетки 4500-л?тньо? давност? призма С?наххериба, цил?ндр Набон?да ? цил?ндр К?ра з?брання барель?ф?в з Н?мруда, Н?нев??, Дур-Шаррук?на Б?бл?отека Ашшурбан?пала разом з глиняною табличкою з описом потопу Чорный обел?ск Салманасара III Оксуський скарб з територ?? сучасного Афган?стану Балаватськ? ворота Салманасара III
	Сх?дна ? П?вденна Аз?я, Африка, Месоамерика, Океан?я	?Книга гадань?, ?Д?амантова сутра? (друга у св?т? друкована книга), вивезен? Аурелем Стейном ?з Цяньфодуна ранньобуддистськ? рел?кв??, в тому числ? ?з ступи Кан?шки давньокитайський рукопис ?Настанови старшо? придворно? дами? Фонд Персиваля Дев?да (найб?льше з?брання китайсько? порцеляни) рель?ф ?з зображенням ритуального кровопускання ?з Йашчилана ?Викрадений товариш?: моа? з острова Пасхи Бен?нська бронза
	Стародавня Грец?я ? Стародавн?й Рим	Мармури Елг?на з Аф?нського акрополя одна з шести кар?атид Ерехтейона фрагменти фризу храму Н?ки Аптерос скульптурний фриз храму Аполлона в Бассах фрагменти Гал?карнаського мавзолею: стату? Мавсола ? Артем?с??, фриз ?з зображенням амазономах?? монумент нере?д ?з Ксанфа матер?али розкопок Кносського палацу з?брання Таунл? з в?лли Адр?ана, включаючи ?Дискобол? кубок Воррена ? Портлендська ваза
	Велика Британ?я ? Континентальна ?вропа	Кубок ?з Ринглм?ра Пелерина з Молда Людина з Л?ндоу Таблички з В?ндоланди Скринька Френкса матер?али розкопок в Саттон-Ху Шахи з острова Лью?с Золотой кубок Карла V Рел?квар?й для Тернового в?нця англосаксонськ? скарби
	Граф?ка ? гравюра	Одне з найб?льших у св?т? з?брань граф?ки та гравюри: М?келанджело, Рафаель, Леонардо да В?нч?, Альбрехт Дюрер, Рембрандт, В?льям Блейк та ?нш?. Представлен? екземпляри таких загальнов?домих гравюр, як ?Велика хвиля в Канагав?? та ?Жахи в?йни? Гой?, а також фрагменти втрачених ?Поз Арет?но?.

Персонал??

• В?льям Шедден Ральстон — автор монограф?? про слов'янську м?фолог?ю ? народний побут та звича? сх?днослов'янських народ?в.
• Томас Брюс Елг?н — британський дипломат у Константинопол?, продав Британському музею колекц?ю мармур?в Парфенону.

Джерела

• Robert Cowtan. Memories of the British Museum. — London : READ BOOKS, 2008. — 440 с. — ISBN 1409768821.
• British Museum. Synopsis of the Contents of the British Museum. — London : BiblioBazaar, LLC, 2008. — 236 с. — ISBN 0554549174.
• British Museum. Catalogue of the manuscript maps, charts, and plans, and of the topographical drawings in the British Museum. — London : Printed by order of the Trustees, 1844. — 483 с. — ISBN 0226316335.
• George Long. The Egyptian antiquities in the British museum: monuments, obelisks, temples, sphinxes, sculpture, statues, paintings, pyramids, mummies, papyrus, and the Rosetta stone. — London : Nattali, 1846. — 404 с. — ISBN 0714109029.
• Henry Ellis. The Elgin and Phigaleian marbles of the classical ages, in the British museum. — London : M.A. Nattali, 1846. — 108 с. — ISBN 978-1154234077.