贵安新区视窗--贵州频道--人民网

Грайфсвальдський ун?верситет ?мен? Ернста Мор?ца Арндта
EMAU|день ун?верситету|р?вень акредитац??
Головний корпус ун?верситету
54°05′41″ пн. ш. 13°22′29″ сх. д.
Назва латиною	Alma Mater Gryphiswaldensis
Тип	громадський ун?верситет ? повний ун?верситетd
Кра?на	Н?меччина
Засновано	1456
Ректор	Райнер Вестерманн
Студент?в	12 300 2009/10
Професор?в	222
Членство у	Н?мецька досл?дницька мережаd, Hochschulrektorenkonferenzd, German University Sports Federationd, Асоц?ац?я ун?верситет?в ?вропи, Informationsdienst Wissenschaft, Netzwerk Mittelgro?e Universit?tend, German Marine Research Allianced, Universit?tsallianz (UA) 11+ / German University Alliance e. V.d ? KreativeEUd
Склада?ться з	Greifswald University Archived ? Greifswald University Libraryd
Випускники	Категор?я:Випускники Грайфсвальдського ун?верситету
Адреса	Грайфсвальд
Сайт	www.uni-greifswald.de
Universit?t Greifswald у В?к?сховищ?

Буд?вля ун?верситетсько? б?бл?отеки

百度 为减少不必要的经济损失，保证人民群众的生命财产安全，消防官兵提醒大家，在使用取暖器时，要注意人走断电，远离易燃易爆物品，切勿在取暖器表面覆盖易燃物，不要把取暖器用于烘干衣物，取暖器如果使用不当，确实是一个不小的火灾隐患，广大群众要在使用时注意防范突发火灾。

Грайфсвальдський ун?версите?т ??мен? Е?рнста Мор?ца Арндта (н?м. Ernst-Moritz-Arndt-Universit?t Greifswald, лат. Alma Mater Gryphiswaldensis, Universitas Gryphiswaldensis або Academia Gryphica) — ун?верситет в Ганзейському м?ст? Грайфсвальд в н?мецьк?й земл? Мекленбург-Передня Померан?я, близько 200 км на п?вн?ч в?д Берл?на.

?стор?я

Ун?верситет було засновано 17 жовтня 1456 року, в?н ? другим найстар?шим ун?верситетом у рег?он? Балт?йського моря та сьомим найстар?шим в Н?меччин?. До заснування ун?верситету великих зусиль доклав бургом?стр Грайфсвальда (? перший ректор) Генр?х Рубен. Ун?верситет було засновано з дозволу короля ? п?сля одержання схвалення (прив?ле?) папи п?д захистом померанського герцога Варт?слава IX.

В ?нститут? ф?зики ун?верситету Грайфсвальда в пер?од з 1917 по 1920 працював Йоганнес Штарк, що отримав в 1919 роц? Нобел?вську прем?ю з ф?зики.

У 1933 року ун?верситет отримав ?м'я Ернста Мор?ца Арндта. Арндт, який в 1791 роц? був студентом теолог?? в ун?верситет?, п?зн?ше тут викладав ?стор?ю (з перервами) з 1800 до 1811 р?к. Тут в?н опубл?кував сво? соц?ально-критичн? прац? ?Versuch einer Geschichte der Leibeigenschaft in Pommern und Rügen?, ?Germanien und Europa? ? першу частину ?Geist der Zeit?. До наших дн?в ведуться обговорення про перейменування ун?верситету на честь менш сп?рно? особистост?, але ц? пропозиц?? дос? в?дхилялися.

Ун?верситет з приблизно 5000 сп?вроб?тниками — один з найб?льших роботодавц?в у Мекленбурз?-Передн?й Померан??. Близько двох третин 12 000 студент?в при?хали з ?нших земель Н?меччини та з-за кордону

Факультети

Ун?верситет склада?ться з п'яти факультет?в, як? в свою чергу под?ляються на ?нститути ? кл?н?ки.

• Теолог?чний факультет — найменший з факультет?в. В?н займа?ться ?вангеличною теолог??ю.
• Юридичний факультет готу? майбутн?х юрист?в ? економ?в.
• Медичний факультет ? одним з найпрестижн?ших у Н?меччин?. На 95 м?сць претенду? щор?чно близько 2 100 охочих.
• Ф?лософський факультет займа?ться, окр?м ф?лософ??, ще ф?лолог??ю (ф?нн?стика, слав?стика, балтистика, сканд?нав?стика, герман?стика ? американ?стика), психолог??ю, ?стор??ю, мистецтвознавством ? церковно? музикою.
• Математично-природничий факультет ма? ?нститути б?олог?? (ботан?ка, м?кроб?олог?я, генетика, зоолог?я та еколог?я), б?ох?м??, географ?? та геолог??, математики та ?нформатики, фармац?? ? ф?зики.

Кафедра укра?н?стики

У 1996 роц? в ун?верситет? була створена ?дина в Н?меччин? кафедра укра?н?стики. Т?льки на н?й можна здобути квал?ф?кац?йний р?вень бакалавра та маг?стра за фахом ?укра?нська ф?лолог?я?. У 2006 вона стала частиною кафедри зах?дно- та сх?дно-слов'янсько? ф?лолог?? (з акцентом на польськ?й та укра?нськ?й).

У 2015 роц? через скорочення кошт?в планувалося закрити напрямок укра?н?стики в ун?верситет?. Проти цього виступили викладач? та студенти ун?верситету. ?х п?дтримали вчен? з ?нших ун?верситет?в Н?меччини. Посольство Укра?ни в Н?меччин? звернулося з проханням до кер?вництва ун?верситету про збереження кафедри.

2 листопада 2015 року М?н?стерство закордонних справ Н?меччини виступило з заявою, що воно разом з М?н?стерством осв?ти, науки ? культури земл? Мекленбург-Передня Померан?я, усв?домлюючи важлив?сть ц??? тематики, забезпечить розвиток укра?н?стики в ун?верситет?. Кафедра укра?н?стики ма? стати самост?йною.

З 1995 року кафедра щороку проводить ?Укра?н?кум? — укра?нську л?тню школу. Це одна з двох шк?л, що регулярно проводяться на Заход?.

В?дом? студенти та викладач?

• Русин Павло — укра?нський поет ? гуман?ст.
• Герхард Домагк — лауреат Нобел?всько? прем?? з ф?з?олог?? ? медицини.
• Йоганнес Штарк — лауреат Нобел?всько? прем?? з ф?зики.
• Отто фон Б?смарк — н?мецький канцлер.
• Бернгард фон Бюлов — рейхсканцлер Н?мецько? ?мпер??.
• Карл Християн Фр?др?х фон Ледебур — ботан?к.
• Фел?кс Оберлендер — медик, засновник уролог??.
• Фр?др?х Людв?г Ян — функц?онер ф?зкультури та пол?тик.
• Ернст Бернгейм — ?сторик, джерелознавець.
• Генр?х Циммер — ф?лолог, кельтолог
• Ернст Георг Наук — бактер?олог, фах?вець з троп?чно? медицини та г?г??ни
• Ер?х Ауербах — л?тературознавець, ф?лолог-роман?ст.
• Анка Фельдгузен — н?мецька дипломатка. Посол ФРН в Укра?н?.

Ректори

• 1733: Кр?ст?ан фон Неттельбладт

Див. також

• ?райфсвальдський Укра?н?кум (конференц?я)

Джерела

• Мус??нко ?. Укра?нознавство в н?мецькомовних ?сторичних студ?ях ХХ — початку ХХ? ст. / ?. Мус??нко // Укра?нознавчий альманах. — 2011. — Вип. 5. — С. 99—103.

Посилання

• Оф?ц?йний сайт (н?м.)
• Хрон?ка ?з зображеннями (1437 по 1995 р.) (н?м.)
• Факультети (н?м.)
• Губенко Д. Живий ?Укра?н?кум? / Тиждень — 29 с?чня 2012 року [Арх?вовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
• Голомша М. Яка укра?н?стика можлива у ?вроп? ХХ? стол?ття? / День — 30 липня 2015 року [Арх?вовано 19 вересня 2015 у Wayback Machine.]
• Германия спасла от исчезновения кафедру украинистики в университете Грайфсвальда [Арх?вовано 6 липня 2018 у Wayback Machine.] (рос.)
• Гогун О. Нав?ть укра?н?стика — без укра?нц?в: ?нтерв'ю з професором Олександром Вьолем / Укра?на модерна — 21 с?чня 2015 року [Арх?вовано 6 березня 2016 у Wayback Machine.]