英媒:贸易战将损害全球福利 最终结果很糟糕
Ця стаття не м?стить посилань на джерела. (с?чень 2021) |
Карени | |
---|---|
![]() Б?рманськ? карени, до 1923 р. | |
К?льк?сть | 7 400 000 |
Ареал | М'янма: 7 000 000 Та?ланд: 400 000 |
Близьк? до | падаун |
Мова | каренськ? мови |
Рел?г?я | буддизм, християнство, ан?м?зм |
Карени (б?рм. ?????????????), в Та?ланд? також мають назву кар?анг (тай. ?????????) або янг — народ чи група спор?днених народ?в, що мешкають на п?вденному сход? М'янми й на заход? Та?ланду. Чисельн?сть — близько 7,4 млн ос?б. Розмовляють каренськими мовами, що входять до групи тибето-б?рманських мов сино-тибетсько? мовно? родини.
До п?вн?чних карен?в в?дносяться пао (таунду) - понад 700 тис. ос. на п?вденному заход? штату Шан.
Центральн? карени (бве) под?ляються на:
- Падаунг, як? включають:
- Падаунг (Каян?) - понад 50 тис. ос. на п?вн?чному заход? штату Кая, на п?вноч? штату Карен ? на п?вденному заход? штату Шан ? близьк? до них
- лахта - 10 тис. ос. на п?вдн? штату Шан;
- гекхо (геку) - 13 тис. ос. на п?вноч? штату Карен, заход? штату Кая ? п?вденному заход? штату Шан;
- ?нбо (самоназв. ка-нган) - 10 тис. ос. на сход? штату Шан;
- за?йн (латха) - 10 тис. ос. на п?вдн? штату Шан.
- Зах?дн? карени, як? включають:
- Сх?дн? карени, як? включають:
П?вденн? карени включають:
- сго (б?рм. сако ка?н, сахво ка?н, бама ка?н - ?б?рманськ? карени?) - 1,8 млн ос. в дельт? ?равад?, горах Пегу, на п?вноч? штату Карен ? бл. 360 тис. ос. в Та?ланд?; сго включають групи:
- пво (ПХО; самоназва пхлоун, б?рм. поу кай?н, мун кай?н - ?монськие карени?):
- Зах?дн? - понад 220 тис. ос. в дельт? ?равад?,
- Сх?дн? - 1,1 млн ос. в штатах Карен ? Мон ? на п?вдн? област? Тан?нта?;
- До 100 тис. п?вн?чних ? сх?дних пво живуть в Та?ланд?.

У кая ?снували княз?вства Кантаравадд?, Чебодж? ? Болакхе.
Займали прикордонне положення м?ж р?внинними (б?рманцями, тайцами ? монами) ? г?рськими народами, обслуговували караванну торг?влю, займалися работорг?влею. Серед карен?в поширен? сепаратистськ? тенденц??. З 1948 року д?? каренський нац?ональний союз ? його в?йськове крило - каренська нац?онально-визвольна арм?я. В?йськов? конфл?кти з урядом М'янми викликали ем?грац?ю карен?в в Та?ланд. У 1997 роц? утворена Орган?зац?я каренсько? сол?дарност?.
Традиц?йна культура типова для народ?в П?вденно-Сх?дно? Аз??. Займаються землеробством (основна культура - рис), розводять бик?в ? буйвол?в, в горах - к?з. До середини XX ст. збер?галося колективне полювання, в якому брало участь все м?сцеве чолов?че населення, вилов слон?в. Розвинене плет?ння з бамбука ? ротанга, у кая - г?рничорудна справа ? бронзоливарне ремесло (в тому числ? виготовлення священних барабан?в паз? з багатопроменевою розеткою ? ф?гурками жаб на верхн?й дец?). Частина займа?ться полюванням, працю? на л?созагот?влях ? рудниках, живе в м?стах.
Свайне житло на узбережж? близьке до б?рманського, у передг?р'ях - до Шанського, у кая - часто здво?не. У горах поширен? поселення кучового планування, до к?нця XIX в. збер?галися довг? будинки.
Одяг - саронг у чолов?к?в (у кая - широк? штани) ? пряма зшита сп?дниця у ж?нок, прямозаст?жна куртка без рукав?в; на п?вноч? костюм близький до Шанського. Чолов?ки носили пов'язку навколо голови, у кая - з вузлом над верхн?м вухом. Ж?нки кая обертали т?ло полотнищем ? п?дпер?зувались довгим широким шарфом, к?нець якого перекидався через плече; на плечах носили шарф. В одяз? ряду груп переважав б?лий (т. зв. Б?л? карени) або чорний (т. зв. Чорн? карени) кол?р.
Поширен? татуювання (в основному у чолов?к?в), ножн? ? ручн? браслети ? намиста-?ком?ри?, що подовжують шию, у вигляд? сп?ралей з латунного дроту (як? служили екв?валентом ц?нност?) у ж?нок, особливо у падаунг. Поселення част?ше ендогамн?; ?снував к?льцевий коннуб?ум.
Основне свято - Новий р?к (у грудн?). Основн? свята кая - Свято барабана (наприк?нц? кв?тня), Свято зростання бамбука, свято врожаю Д?ку (у жовтн?).