圣人是什么意思

Георг?й Лангемак
Лангемак Георг?й Ер?хович
Портрет Георг?я Ер?ховича Портрет Георг?я Ер?ховича
Народився	8 (20) липня 1898(2025-08-06) Староб?льське, Харк?вська губерн?я
Помер	11 с?чня 1938(2025-08-06) (39 рок?в) Москва
Поховання	Донське кладовище
Кра?на	СРСР
Нац?ональн?сть	н?мець
Д?яльн?сть	?нженер, в?йськовослужбовець
Alma mater	ВТА ?мен? Ф. Дзержинського
Галузь	Оборонна промислов?сть
Вчене звання	во?н?нженер 1 рангу
Нагороди	(посмертно) (посмертно)
Лангемак Георг?й Ер?хович у В?к?сховищ?

百度 2017年11月4日，商业城公告，陆续收到《民事起诉状》，沈阳市沈河区人民法院受理孙桂霞（含代理人）等49人诉商业城房屋租赁合同纠纷案。

Гео?рг?й Е?р?хович Лангема?к (8 (20) липня 1898(18980720), Староб?льське, Харк?вська губерн?я — 11 с?чня 1938, Москва) — укра?нський радянський учений н?мецького походження, головний ?нженер Реактивного Науково-досл?дного ?нституту (РНД?) № 3 Народного ком?сар?ату оборонно? промисловост? з науково? частини, в?йськовий ?нженер 1-го рангу; один ?з п?онер?в ракетно? техн?ки й один з основних автор?в реактивного м?номета ?Катюша?. Основоположник досл?джень по конструюванню реактивних снаряд?в на бездимному пороху, в?дкрив закон под?бност?, що дозволя? визначати геометр?ю сопла реактивного двигуна без тривалих ? дорогих експеримент?в — анал?тичним розрахунком. Ув?в у науковий об?г терм?н ?космонавтика?. Герой Соц?ал?стично? прац? (1991 р. — посмертно).

Житт?пис

Народився у Староб?льську, Харк?всько? губерн?? в родин? Ер?ха Францовича та Мар?? Костянтин?вни Лангемак?в — викладач?в французько? мови в Олександр?вськ?й класичн?й чолов?ч?й г?мназ??. Дитяч? роки Лангемак пров?в у Староб?льську, згодом родина пере?хала до ?лисаветграду. В?домо, що 1912 року мати ? сестра Георг?я викладала у ?лисаветградськ?й ж?ноч?й г?мназ?? О. Н. ?фимовсько?.

У серпн? 1908 року Георг?й Лангемак вступив до восьмикласно? ?лисаветградсько? чолов?чо? г?мназ??, яку зак?нчив з? ср?бною медаллю за в?дм?нно? повед?нки 29 кв?тня 1916 року. Вир?шивши присвятити сво? життя вивченню японсько? ф?лолог??, Георг?й Лангемак того ж року вступив на ф?лолог?чний факультет Петроградського ун?верситету.

У жовтн? 1916 року Георг?й Лангемак був моб?л?зований до рос?йського в?йська. 29 жовтня 1916 року в?н пише прохання на ?м'я начальника Школи Прапорщик?в по Адм?ралтейству з проханням про прийом. 9 листопада 1916 року його зараховують до 4-го взводу. Служив у берегов?й охорон? Ф?нсько? затоки. Згодом направлений у залогу Кронштадтсько? фортец? на посаду командира батаре?, трохи п?зн?ше став командиром форту ?Тотлебен?. Ул?тку 1917 року наказом по арм?? ? флоту було переведено до м?чман?в. У 1918 роц?, п?сля розвалу флоту, демоб?л?зувався.

У червн? 1919 року по оф?церськ?й моб?л?зац?? вступив до лав Червоно? арм?? й як оф?цер флоту, призначений командиром батаре? 4-го див?з?ону артилер?? Кронштадсько? фортец?, а пот?м комендантом форту ?Тотлебен? 4-го див?з?ону артилер??. Кандидат у члени ВКП(б) з лютого 1920 року, член Кронштадтсько? орган?зац?? з червня 1920 року. Протягом п?втора року у 1919—1921 роках був викладачем грамоти по л?н?? л?кнепу у фортах ?Риф? та ?Тотлебен?.

П?д час Кронштадтського повстання Георг?й Лангемак був заарештований бунт?вниками та засуджений ними до розстр?лу. Перебував п?д вартою упродовж 2 березня—18 кв?тня 1921 року, зв?льнений був лише п?сля придушення заколоту в?рними уряду б?льшовик?в в?йськами. 15 червня 1921 року призначений командиром 2-го див?з?ону артилер??, начальником стройово? частини, в?д 13 с?чня 1922 року — пом?чник начальника артилер?? фортец? Кронштадта. У 1922 роц? Георг?й Лангемак був виключений з ВКП(б) та вилучений з парт?йного обл?ку через в?нчання у церкв? з громадянкою Оленою Володимир?вною Камен?вою.

У 1923 роц? Георг?й Лангемак вступив до В?йськово-техн?чно? академ?? РСЧА, а 1928 року зак?нчив ??. П?д час навчання разом з ?ншими слухачами академ?? п?д кер?вництвом викладача академ?? С. С?р?кова виконував замовлення лаборатор?? М. ?. Тихомирова (з 1928 року — газодинам?чна лаборатор?я).

П?сля зак?нчення академ?? Георг?й Лангемак був призначений на посаду начальника артилер?? Чорноморського флоту, але на прохання М. ?. Тихомирова був залишений для роботи у Лен?нградськ?й газодинам?чн?й лаборатор??, де займався розробкою реактивних снаряд?в РС-82 мм та РС-132 мм. У 1934 роц? Лен?нградська ГДЛ та Московська група вивчення ракетних двигун?в (ГВРД), яку очолював Серг?й Корольов, були об'?днан? та створений Реактивний науково-досл?дний ?нститут (РНД?) № 3 Народного ком?сар?ату оборонно? промисловост? СРСР. П?сля того, як посаду заступника директора РНД?, яку займав С. П. Корольов, було скасовано, в?д 1934 року головний ?нженер РНД? Г. Е. Лангемак став другою людиною в ?нститут?. В?н об?ймав цю посаду до листопада 1937 року. У вересн? 1935 року йому присво?но персональне в?йськове звання ?в?йськ?нженер 1-го рангу?.

П?д його кер?вництвом було розроблено бездимний тривалогорючий порох ? ракетний снаряд ?з твердопаливним двигуном. Ц? розробки стали основою для створення реактивних м?номет?в (?Катюш?), що застосовували у н?мецько-радянськ?й в?йн?. Разом ?з С. П. Корольовим розробив й випробував перш? ракети.

У першому зб?рнику наукових праць цього ?нституту опубл?кована стаття ?Про ?дину терм?нолог?ю в систем? позначень з ракетно? техн?ки?. Практично вс? рекомендован? в н?й формулювання закр?пилися у в?тчизнян?й ракетн?й техн?ц?. Ефективно по?днуючи роботу головного ?нженера ?нституту з творчою роботою, Г. Лангемак керував роботами з? створення наземно?, пов?тряно? та морсько? артилер??.

1935 року виходить сп?льна книга видатного укра?нський радянського ?нженера В. П. Глушка та Г. Е. Лангемака ?Ракеты, их устройство и применение?. Георг?й Ер?хович був не лише автором розд?лу про порохов? ракети, але й редактором ус??? книги. Велике значення мали дв? публ?кац?? Г. Лангемака у другому випуску праць ?нституту ?Ракетна техн?ка?. У статт? ?К вопросу об повышении скорости та дальности реактивных снарядов? дан? рекомендац?? з оптим?зац?? параметр?в снаряда, що дозволяють значно зб?льшити дальн?сть постр?лу.

У друг?й статт? ?Ракетные авиационные бомбы? Георг?й Ер?хович висловив ?дею про використання реактивно? тяги для ав?ац?йних бомб. Завершення досл?джень з ц??? теми в?н доручив молодому енерг?йному ?нженеров? Володимиру Александрову. У 1937 роц? як ?д?тище? Тухачевського Реактивний науково-досл?дний ?нститут зазнав ?чистки?. Кер?вництво ?нституту було заарештовано. 2 листопада 1937 року Георг?й Лангемак був заарештований (ордер № А-810) органами НКВС м. Москви як н?мецький шпигун. Донос в НКВС був написаний зав?дувачем одного ?з в?дд?л?в ?нституту А. Г. Костиковим та над?сланий у кв?тн? 1937 року до ЦК ВКП(б).

Репресування

Георг?й Ер?хович Лангемак був необ?рунтовано репресований та засуджений до вищо? м?ри покарання — розстр?лу з конф?скац??ю всього особистого майна. Оп?сля тривалих тортур в НКВД серед сво?х сп?льник?в з ?антирадянсько? д?яльност?? в?н зазначав ?. Клейменова, С. Корольова, В. Глушка та Ю. Поб?доносцева.

За десять дн?в, 11 с?чня 1938 року, вирок був виконаний. 19 грудня 1955 року видатного д?яча ракетно? техн?ки реаб?л?товано. У 1991 роц? за ?н?ц?ативою секц?? ветеран?в ракетно? техн?ки Указом Президента СРСР М. С. Горбачова в?д 21 червня 1991 року Г. Е. Лангемаку, разом з ?ншими творцями ?катюш??, посмертно було присво?но звання Героя Соц?ал?стично? Прац?. У 1995 роц? ком?с??ю щодо ув?чнення пам'ят? жертв пол?тичних репрес?й було виявлено м?сце поховання Г. Е. Лангемака на Донському цвинтар? у Москв?.

Прац?

• ?Оперённые снаряды, тяговые ракеты?, ?Проектирование реактивных снарядов и тяговых ракет?. вып. 1. — Л., 1934;
• ?Ракеты, их устройство и применение?. М. — Л., 1935 (сп?льно з В. П. Глушком).
• Патенти та заявки на винах?д (б?льше 40), у тому числ? (упродовж 13 кв?тня 1930 — 28 травня 1933 рок?в), що були подан? сп?льно з В. А. Артемь?вим (1), Б. С. Петропавловським (8), В. ?. Дудаковим (1) та Я. С. Руд?ним (1).

Вшанування пам'ят?

Його науковий вклад у розвиток реактивно? техн?ки великий. У 1966 роц?, за ?н?ц?ативою академ?ка В. П. Глушка, у пам'ять про видатного вченого, М?жнародний астроном?чний союз назвав на честь Лангемака один ?з кратер?в на зворотному боц? М?сяця

У 2015 роц? на честь Георг?я Лангемака названа вулиця у Староб?льську.

Джерела та л?тература

• О. В. Глушко, О. М. Мовчан Лангемак Георг?й Ер?хович // Енциклопед?я ?стор?? Укра?ни : у 10 т. / редкол.: В. А. Смол?й (голова) та ?н. ; ?нститут ?стор?? Укра?ни НАН Укра?ни. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 6 : Ла — М?. — С. 38. — ISBN 978-966-00-1028-1.
• Глушко А. Неизвестный Лангемак. Конструктор ?Катюш?. — Москва : Яуза, 2012. — 508 с. — ISBN 978-5-699-60798-3. (рос.)
• Бушков А. Сталин. Ледяной трон. — Санкт-Петербург : Нева, 2005. — 640 с. — ISBN 5-7654-4199-8. (рос.)
• Победоносцев Ю., Кузнецов К. Первые старты. — Москва : ДОСААФ, 1972. — 76 с. (рос.)
• Лангемак Г., Глушко В. Ракеты: их устройство и применение. — Москва, Ленинград : ОНТИ НКПТ, Главная редакция авиационной литературы, 1935. — 120 с. (рос.)
• Соколов В. Из ?Катюши? по самолетам // Стерегущие небо. — Москва : ДОСААФ, 1986. (рос.)
• Соколов В. На заре советского ракетостроения (часть 2) // Огнеполконники. — Санкт-Петербург : Политехника, 1996. — 16 с. — ISBN 5-7325-0089-8. (рос.)
• ?Перш? кроки до космосу — з Укра?ни? // Свобода. — № 31. — 31 липня. — 2009. — С. 6.
• Баженов А. Одни лишь факты // Наука и жизнь. — № 12. — 1988. — С. 76—77. (рос.)
• Викторов Б. Возвращение имени // Наука и жизнь. — 1988. — № 5. — С. 78—81. (рос.)
• Голованов Я. Лжеотец ?Катюши? // Огонёк. — 1988. — № 50. — С. 22. (рос.)

Посилання

• Глушко А. Биографический указатель: Лангемак Георгий Эрихович [Арх?вовано 8 вересня 2009 у Wayback Machine.] (рос.)
• Творцем ракетно? механ?зовано? установки ?Катюша? був…н?мець з Укра?ни, страчений в 1938 роц? [Арх?вовано 10 листопада 2019 у Wayback Machine.]