高景一号（SuperView-1）定标发布，商业运营正式开启

У В?к?пед?? ? статт? про ?нш? значення цього терм?на: Лжедмитр?й.

Лжедмитр?й I рос. Лжедмитрий ?
Лжедмитр?й I Портрет Лжедмитр?я ? Симон Богушович, близько 1606 року
Печатка Лжедмитр?я ?
Прапор 5-й Государ, Цар ? Великий князь вс??? Рус? Прапор
1605 — 1606
(п?д ?менем Дмитр?й ?ванович (рос. Дмитрий Иоаннович))
Коронац?я:	30 липня (9 серпня) 1605
Попередник:	Фед?р II Борисович
Наступник:	Василь IV ?ванович
Лег?тимн?сть його титулу та влади була поставлена п?д сумн?в
Народження:	16 стол?ття  Москва, Московське царство
Смерть:	27 травня 1606(2025-08-06)  Москва, Московське царство
Кра?на:	Московське царство
Рел?г?я:	православ'я ? католицтво
Шлюб:	Марина Мн?шек
Автограф:
百度 据央视23日报道，记者从海军参谋部获悉，为坚决贯彻习主席开训动员令、持续兴起海军部队大抓实战化训练热潮，海军近期将在南海海域举行实战化演练。  Мед?афайли у В?к?сховищ?

Дмитр?й ?оанович, Лжедмитр?й I чи Названий Дмитр?й (бл.1581-82 — 17(27) травня 1606) — московський цар, що правив у 1605-1606 п?д ?м'ям Дмитра ?вановича — сина ?вана IV Грозного

Смерть царевича Дмитра

Царевич Дмитро Углицький (син ?вана Грозного, 1582—1591) загинув за заплутаних обставин  — в?д ножово? рани в горло. Його мати звинуватила у вбивств? Дмитра ?людей Бориса? Данилу Битяговського ? Микиту Качалова, як? негайно були вбит? натовпом, що п?днявся на сполох.

Незабаром п?сля загибел? в Углич при?хала урядова ком?с?я на чол? з князем Василем Шуйським, яка п?сля допиту десятк?в св?дк?в прийшла до висновку, що це був нещасний випадок ? царевич сам м?г нанести соб? рану п?д час нападу еп?лепс??.

Верс?? походження

Чернець-ут?кач

За найб?льш поширеною верс??ю, Лжедмитр?й I був ченцем-ут?качем на ?м'я Григор?й Отреп'?в ?з Чудова монастиря в Москв?. В 1601 з'явися в Реч? Посполит?й. Польський король Сиг?змунд III Ваза ? литовсько-руськ? (укра?нськ?) магнати (Адам та Костянтин Вишневецьк?, Сап?ги, польськ? — Мн?шеки) визнали в ньому царевича, нащадка ?вана IV Грозного, п?дтримали Дмитр?я ? протягом 1603—1604 провели п?дготовку до зведення його на московський престол.

Син Стефана Батор?я

Цю верс?ю висунув Конрад Буссе, н?мецький найманець на московськ?й служб?, п?д час Смутних час?в. За його словами, ?нтрига починалася в Москв?, серед незадоволено? правл?нням Бориса знат?. За ?? дорученням Григор?й Отреп'?в, чернець Чудова монастиря, вт?к на Дн?про ?з завданням знайти ? представити до польського двору в?дпов?дного самозванця, який м?г з?грати роль загиблого царевича. У Литв? (нин?шня Б?лорусь), в?н швидко знайшов потр?бного кандидата, а саме — благородного, хороброго юнака, який, як розпов?ли Буссе знатн? шляхтич?, був незаконним сином колишнього польського короля Стефана Батор?я. Цього юнака чернець навчив усього, що було потр?бно для виконання задуму. Той же Отреп'?в, за словами Буссе, передав самозванцю нат?льний хрест з ?м'ям Димитр?я, навчив, як треба себе вести при двор?, ? надал? вербував для нього людей у Дикому пол?.

Сучасн? посл?довники теор?? про таке походження самозванця звертають увагу на його ?занадто легке? входження в Москов?ю, а також його вм?ння вправно танцювати, ?здити верхи, стр?ляти ? волод?ти шаблею, а також на його н?бито ?немосковський? гов?р, при тому що, за збереженими даними, в?н абсолютно в?льно говорив польською мовою.

Син ?вана Грозного

Верс?я про те, що людина, яка ?мену?ться в ?сторичних працях ?Лжедмитром?, була справжн?м царевичем, захованим ? та?мно переправленим у Польщу, також ?сну?, хоча ? не ма? популярност?. Прихильниками порятунку виступали, серед ?нших, ?сторики XIX — початку XX стол?ття А. С. Сувор?н, К. М. Бестужев-Рюм?н, под?бну верс?ю вважав допустимою Казимир Валишевський та ?нш?. ?дею про те, що ?легше було врятувати, н?ж п?дробити Димитр?я?, висловлював такий в?домий ?сторик, як Микола Костомаров. Нин? також ? досл?дники, що розд?ляють таку точку зору, хоча реальних доказ?в вона дос? не ма?.

Онук ?вана Грозного

?сну? також досить ?рунтовна верс?я про те, що царевич Дмитро — спражн?й нащадок ?вана IV. Вт?м, не його син, а онук: син ?вана V (нар. 1581) та його третьо? дружини Олени ?ван?вни — доньки одного з небагатьох досв?дчених во?вод ?вана Грозного, ?. В. Шеремет?ва Меншого, що уц?л?в у роки опричнини, але загинув у 1577 р. при облоз? Ревеля. Один ?з ?? найзапеклих прихильник?в, ?сторик Олександр Кас, зокрема припуска?, що Дмитро ?ванович м?г знаходитися до повнол?ття при польському двор? та користуватися авторитетом у польсько?, укра?нсько? та с?версько? знат?. В?н був князем та ?принцем кров?? Московського царства ?, п?сля загибел? сина ?вана Грозного, царя Федора ?вановича — законний претендент на трон, бо вже ? повнол?тн?м.

Група людей

Ще за життя Лжедмитра, ?снувало народне пов?р'я, про те що Лжедмитро — це не одна людина, а результат групово? змови, ? що роль ?дивом врятованого царевича? грали в?дразу к?лька схожих людей. Зг?дно з листами монаха-в?длюдника, деяк? представники духовенства ? миряни стверджували, що чернець Григор?й Отреп'?в був обраний польськими вельможами як той, хто з?гра? роль царевича Дмитра, але коли в?н почав робити дурн?, не тактовн? вчинки, ? виникла загроза його викриття, його вбили, а на його роль була призначена ?нша, б?льш керована та осв?чена людина. Але ? ця особа була к?лька раз?в зам?нена. За твердженнями сучасник?в, к?лька раз?в пом?тно зм?нювався зр?ст Лжедмитра з низького на високий та навпаки, сам ?цар? то з великими труднощами говорив московською, то говорив в?льно ? без акценту, ?нод? в?н взагал? говорив т?льки латиною, а за словами його придворних Лжедмитро погано знав латинь ? писав нею з великими помилками, так наприклад слово ?imperator? в?н писав як ?in perator?.

?тал?йський чернець

Верс?ю висунув очевидець под?й Смутного часу, придворний ?стор?ограф короля шведського Карла IX, Юхан В?дек?нд, автор книги спогад?в, в?домо? п?д ?м'ям ??стор?? десятир?чно? шведсько-московитсько? в?йни?. За його словами, нев?домий, який претендував на московський трон, був ставлеником поляк?в, вони спочатку намагалися з його допомогою або захопити, або п?дпорядкувати соб? Московське царство. В?дек?нд писав: ?Це була людина хитра ? лукава; за походженням, як думають, валах, але ?нш? вважають, що в?н був ?тал??ць (деяк? вважали його ?вре?м — прим. Корол?вського ?стор?ографа); в?ком ? рисами обличчя в?н був схожий на справжнього Димитр?я, на думку багатьох, що бачили того ? ?ншого?. Зараз ця верс?я майже не ма? посл?довник?в.

Пол?тичн? нам?ри

Дмитр?й зобов'язувався повернути Реч? Посполит?й земл?, захоплен? у Литви у в?йнах XV—XVI ст. — С?верську Укра?ну ? Смоленську землю; забезпечити участь Москви в антиосманськ?й коал?ц??; дозволити в?дкривати в Московськ?й держав? костели, допустити ?зу?т?в, запровадити ун?ю Московського патр?архату з Католицькою церквою; надати допомогу Сиг?змунду III Ваз? в його боротьб? проти Шведсько? ?мпер??. У жовтн? 1604 на чол? в?йськ, сформованих в Реч? Посполит?й, вторгся в С?верську Укра?ну, що була захоплена Московським царством в 1503, де був п?дтриманий козаками та частиною селянства. Незважаючи на поразку п?д Добриничами, укр?пився в Путивл? (тепер Сумська область). П?сля смерт? Бориса Годунова Дмитр?й в червн? 1605 зайняв Москву (московська арм?я п?д Кромами перейшла на б?к Дмитр?я). 17 липня 1605 року Мар?я Нагая, дружина ?вана Грозного визнала його сво?м сином.

На московському трон?

Особливою церемон??ю була коронац?я Дмитр?я I, що в?дбулась 1605 року.

На в?дм?ну в?д вс?х ?нших коронац?йних церемон?й в Москов??, порядок коронац?? Дмитр?я I був потр?йний: традиц?йну шапку Мономаха ? барми в Успенському собор? поклав на царя Патр?арх ?гнат?й. П?зн?ше в?н же ув?нчав Дмитр?я короною, над?сланою ?мператором Священно? Римсько? ?мпер??, вручив ск?петр ? державу. ? нарешт?, в Архангельському собор? в прибудов? ?оанна Лествичника б?ля трун ?вана Грозного ? Федора ?вановича поклав на нового монарха т.з. ?царську корону? — шапку Казанську.

Коронац?йн? регал?? були привезен? в Москву ?мператорським послом Генр?хом фон Логау в 1604 роц?. Друга корона, за св?дченням арх??пископа Арсен?я Елассонського, була над?слана ?мператором Священно? Римсько? ?мпер?? Рудольфом II ? була практично ?дентична ?мператорськ?й корон?. Ймов?рно цю корону вивезли з Москви поляки в 1611—1612 роках.

Пол?тика

Вступивши на царський трон, Дмитр?й намагався проводити самост?йну внутр?шню пол?тику. Заходи Дмитр?я були спрямован? на забезпечення йому п?дтримки серед пров?нц?йного дворянства. В?н не допустив ?зу?т?в, в?дмовився в?ддати Реч? Посполит?й об?цян? земл?, об?цяючи повернути затрачен? на пох?д кошти, вступити у в?йну з Шведською ?мпер??ю. Дмитро ? помилував Василя Шуйського, присудженого до страти Земським собором за зраду; обмежив терм?н повернення селян-вт?кач?в; на 10 рок?в зв?льнив в?д податк?в п?вденн? волост?, що п?дтримували його; скасував обмеження для ви?зду з царства ? по пересуванню ?ноземц?в по ньому; пров?в опис монастирських волод?нь (погрожуючи ?х обмежити); об?цяв в?дкрити школи, ун?верситет для поширення зах?дних вчень; розпочав п?дготовку до в?йни з Туреччиною за гирло Дону. Дмитро ? дав об?тницю не проливати кров? п?дданих, правити не сувор?стю, а милосердям. Зб?льшення податк?в та проведення жорстко? кр?посницько? пол?тики привело до посилення соц?альних заворушень (рух Лжепетра).

Криза ? загибель

Невиконання Дмитр??м його об?цянок (в?дтягував запровадження католицтва, в?дмовився зробити територ?альн? поступки Реч? Посполит?й ? надати во?нну допомогу Сиг?змунду III Ваз? у в?йн? проти Шведсько? ?мпер??) привело до загострення в?дносин з Р?ччю Посполитою. Криза пол?тики Дмитр?я сприяла орган?зац?? заколоту угрупування бояр на чол? з Василем Шуйським. 17 (27) травня 1606 п?д час повстання москвич?в проти поляк?в, литвин?в та русин?в, що прибули на вес?лля Дмитр?я ? Марини Мн?шек, був убитий заколотниками.

Див. також

• Лжедмитр?й II
• Ях?я Олександр

Джерела та л?тература

В?к?сховище ма? мультимед?йн? дан? за темою: Лжедмитр?й I

• Мордв?нцев В. М. Лжедмитр?й I // Енциклопед?я ?стор?? Укра?ни : у 10 т. / редкол.: В. А. Смол?й (голова) та ?н. ; ?нститут ?стор?? Укра?ни НАН Укра?ни. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 6 : Ла — М?. — С. 138. — ISBN 978-966-00-1028-1.