3岁女孩香蕉卡喉命悬一线 过路护士及时相救 图

Подвойський Микола ?лл?ч
Народився	4 (16) лютого 1880  Кунаш?вка, Н?жинський пов?т, Черн?г?вська губерн?я, Рос?йська ?мпер?я
Помер	28 липня 1948(2025-08-04) (68 рок?в)  Москва, СРСР
Поховання	Новод?вичий цвинтар
Кра?на	СРСР
Д?яльн?сть	пол?тик, ?сторик
Alma mater	Черн?г?вська духовна сем?нар?я
Членство	Всесоюзне товариство старих б?льшовик?в
Посада	Член Всерос?йських установчих збор?вd ? М?н?стр оборони Укра?ни
Парт?я	Рос?йська соц?ал-демократична роб?тнича парт?я ? КПРС
Брати, сестри	Ivan Podvoyskyd
У шлюб? з	Nina Podvoyskayad
Автограф
Нагороди
Роботи у В?к?джерелах  Мед?афайли у В?к?сховищ?

百度 一旦出现这种情况也也应及时就诊。

Подво?йський Мико?ла ?лл??ч (4 (16) лютого 1880 , Кунаш?вка, Н?жинський пов?т, Черн?г?вська губерн?я, Рос?йська ?мпер?я  — 28 липня 1948(2025-08-04) , Москва ) — укра?нський радянський державний та в?йськовий д?яч рос?йського комун?стичного режиму в Укра?н?. Член Центрально? контрольно? ком?с?? ВКП(б) у 1924—1930 роках.

Б?ограф?я

Народився 4 [16] лютого 1880(18800216) року в родин? с?льського священика в сел? Кунаш?вка, нин? Н?жинський район, Черн?г?вська область, Укра?на. Початкову осв?ту здобув в Н?жинському духовному училищ?, по зак?нченн? якого вступив до Черн?г?всько? духовно? сем?нар??. З 1898 року бере участь в революц?йному рус? ? в 1901 р. вступа? до лав РСДРП, за що його виключають ?з сем?нар??. Достеменно нев?домо, чи став Подвойський соц?ал-демократом одразу п?сля виключення, чи сталось це ран?ше. Того ж таки року продовжу? навчання в Демид?вському юридичному л?це?, з якого вибув у 1905 р. не зак?нчивши його.

За роки навчання на юридичному продовжував брати участь у революц?йн?й д?яльност?: в 1904 — 1905 р.р. був головою студентсько? ради та членом П?вн?чного (Ярославського) ком?тету РСДРП, де ? познайомився з Антон?ною Август?вною Дидрик?ль — майбутньою дружиною. Разом з нею та ?ншими б?льшовиками, а саме: Кедровим М. С. (одружений з сестрою Дидрик?ль — Ольгою), Менжинським В. Р., Ярославським О. М. (в?н же — Губельман М. ?.) в жовтн? 1905 р. бере активну участь в антимонарх?чних виступах.

В радянськ?й ?стор?ограф?? Подвойському припису?ться кер?вництво страйком прац?вник?в текстильно? промисловост?, орган?зац?я бойових дружин Ярославля та участь у перш?й в Рос?? рад? роб?тничих депутат?в. Скор?ш за все революц?йна д?яльн?сть Подвойського була обмежена роботою серед студентства та роб?тничо? молод?. Так, 13 жовтня 1905 р. за п?дбурювання до збройного повстання в промов? перед страйкарями на площ? Московського вокзалу Ярославля Подвойський був заарештований, але вже наступного дня зв?льнений на вимогу близько 3 тисяч м?тингувальник?в, що з?брались б?ля л?цею. П?сля побиття гуртом чорносотенц?в за п?дтримки пол?ц?? 19 жовтня 1905 р. Подвойський зазнав тяжких т?лесних травм (за ?нформац??ю деяких джерел отримав близько 17 ран), його участь у виступах на деякий час припинилась.

Ем?грац?я, революц?я

В 1906 р. разом з Антон?ною Дидрик?ль ем?грував до Н?меччини, пот?м проживав у Швейцар??. П?сля повернення в Рос?ю в 1907 р. працював у легальних б?льшовицьких виданнях, був членом ф?нансового ком?тету Русбюро ЦК РСДРП. К?лька раз?в знаходився п?д вартою, а в листопад? 1916 р. був засуджений на заслання до Сиб?ру. В?дбути покарання завадила Лютнева революц?я. Навесн? 1917 р. Подвойський на чол? бронедив?з?ону захоплю? палац Кшес?нсько?, де в подальшому квартирують вс? б?льшовицьк? парт?йн? установи.

Делегат 7-? Кв?тнево? конференц?? РСДРП(б), яка проходила з 24 по 29 кв?тня 1917 р. Делегат 1-го Всерос?йського з'?зду Рад (3  — 24 червня), де обраний кандидатом в члени Центрального виконавчого ком?тету. За час?в правл?ння Тимчасового уряду активно займа?ться облаштуванням в?йськово? орган?зац?? РСДРП, одночасно редагуючи ряд видань, що розповсюджуються серед солдат?в. В жовтн? 1917 р. ста? головою Петроградського в?йськово-революц?йного ком?тету, одним з кер?вник?в Жовтневого збройного повстання. В перш? дн? п?сля повалення Тимчасового уряду — командувач збройними силами Петроградського в?йськового округа.

При влад?

З листопада 1917 р. по березень 1918 р. — народний ком?сар з в?йськових справ, або, мовою тих рок?в, — наркомво?нмор. Попри те, що на цей час припада? створення РСЧА, по сут? постать Подвойського виявилась затьмареною його наступником — Троцьким, а декрети, п?дписан? Подвойським як першим в?йськовим ?м?н?стром? Радянсько? Рос??, лишаються т?льки надбанням ?стор??.

На початку 1918 р. тогочасне кер?вництво вир?шу? доручити Подвойському подальше формування РСЧА на менш в?дпов?дальн?й посад? голови Всерос?йсько? колег??, та одночасно пропону? очолити Вищу В?йськову ?нспекц?я. Як голова ВВ? в?н входить до Вищо? В?йськово? ради — на той час кер?вного в?йськового органу. Коли у серпн? 1918 р. ста? очевидною криза управл?ння РСЧА, а голова ВВР пода? у в?дставку, Подвойський надсила? листа Лен?ну та ?ншим кер?вникам кра?ни такого зм?сту (у переклад? з рос?йсько?):

Весь склад Вищо? в?йськради п?дбирався Бонч-Бруевичем ?з улесливих по-холопському налаштованих бездарних людей, добрячих канцелярист?в, котр? перетворили ВВР в паперовий млин, реально не працюючий.

Зак?нчувався лист думкою, що треба доручить формування ВВР саме йому, тобто Подвойському. Але ?колективний розум? розпорядився ?накше: на зм?ну ВВР було створено Революц?йну В?йськову Раду республ?ки, до яко? ув?йшла ВВ?. Тому в оф?ц?йних хрон?ках Подвойський входить до РВР з 30.09.1918 по 08.07.1919. За весь цей час в?н лише дв?ч? в?зьме участь у зас?даннях РВР.

В окупован?й Укра?н?

Кер?вн? д?яч? КП(б)У п?д час укра?нсько-б?льшовицько? в?йни. Зл?ва направо: Олександр Хмельницький, Мойсей Рухимович, Мойсей Грановський, Володимир Юдовський, Климент Ворошилов, Володимир Мещеряков, Микола Подвойський, Анжел?ка Балабанова, Християн Раковський, Микола Скрипник, Володимир Затонський.

З 10 лютого 1919 р.  Подвойський заступа? на нову для нього посаду — народного ком?сара з в?йськових справ Укра?ни. Сучасники характеризують його роботу на ц?й посад?, як ?вкрай енерг?йну?. У всякому випадку, вже в березн? того ж таки року було створено Ки?вський та ?нш? в?йськов? округи. Але найкраще уявлення про роботу в?йськових да? лист командувача Укра?нським фронтом Антонова-Овс??нка до наркомво?нмора Укра?ни (у переклад? з рос?йсько?):

Нашим в?йськам потр?бн? бойов? прапори — легк?, весел?, щоб майор?ли. Передан? Вами мен? для нагород зроблен? з оксамитового драпр?, з якимись дивними китицями, закр?пити неможливо, нести незручно. ? пот?м — написи не п?дходять — полкам збережен? ?х назви, а написи стверджують просто ?першому“, ?другому“… Так не п?де. Треба доручити Наркомво?н цю справу й дати терм?н три дн?.

П?сля схвалення декрету про об'?днання радянських республ?к у в?йськово-пол?тичний союз (травень, 1919) нагальною стало не т?льки питання про долю Укра?нсько? радянсько? арм??, але й також про кер?вництво в?йськовим ком?сар?атом. Хоча ще в серпн? на Пол?тбюро ВКП(б) обговорювалось питання про зам?ну Подвойського на ц?й посад? на Раковського, ротац?я в?дбулася зовс?м ?ншим чином: наркомво?нмором став ком?сар Всерос?йського головного штабу Дзевалтовський. У зв'язку з повною втратою б?льшовиками Укра?ни восени 1919 р., в жовтн? зника? потреба в посад? наркомво?нмора, а Подвойський очолю? Головне управл?ння в?йськовими навчальними закладами.

1920-т? роки

З 6 жовтня 1919 р. по 17 грудня 1919 р. — член РВР 7-? арм?? Зах?дного фронту. З 31 с?чня 1920 р. по 18 березня 1920 р. — член РВР 10-? арм?? Кавказького фронту. В березн? 1920 р. — кер?вник Головного управл?ння загальною в?йськовою п?дготовкою — Всевобучу. В травн? ув?йшов до складу ?Особливо? наради?. На XIII, XIV та XV з'?здах обира?ться до складу Центрально? Контрольно? Ком?с?? при ЦК ВКП(б).

Як кер?вник Всевобуча, Подвойський в?дстоював територ?альний п?дх?д до засад орган?зац?? РККА. На 2-му всерос?йському з'?зд? пол?тпрац?вник?в, що проходив в к?нц? грудня 1920 р., виступив з допов?ддю, де п?дкреслив, що арм?? потр?бно готувати п?дл?тк?в за м?л?цейською системою, в як?й ?зовс?м в?дсутня муштра, а ?сну? нормальне виховання — ? ф?зичне, ? культурне, ? техн?чне — юнак?в в?д 16 до 18 рок?в ? притому не окремо кожного, а масове?. Ця точка зору не зб?глася з пануючими на той час тенденц?ями й була в?дхилена. Але через те, що ф?зичне виховання ставало нев?д'?мною частиною Всевобуча, Подвойський одночасно очолив ? Вищу раду ф?зично? культури. В 1923 р. в?н полиша? ц? обидв? посади, залишаючись головою Виконкому Спорт?нтерну, до якого в?н був призначений ще у 1921 р.

У Спорт?нтерн?

Всю свою енерг?ю, як голова Виконкому Спорт?нтерну, Подвойський спрямову? в русло зведення найгранд?озн?шо? спортивно? споруди тих час?в — М?жнародного червоного стад?ону у Москв? на Воробйових горах, буд?вництво якого було започатковане ще 10 жовтня 1920 року з? схвалення делегат?в III Конгресу Ком?нтерну.

М?жнародний червоний стад?он планувався як комплекс споруд, що склада?ться ?з спортивно? арени на 60 тисяч глядач?в, водно? арени на 10 тисяч м?сць, г?рськолижно? траси, футбольних пол?в, корт?в, велосипедного треку тощо. В кошторис ?нфраструктури закладалися власна електростанц?я, мережа громадського харчування, лазн?, готел?, атракц?они, театри та водна станц?я з р?чними купальнями. До проектування долучилися пров?дн? арх?тектори та скульптори. Але в процес? буд?вництва виявилося, що проект ?рунту?ться на хибних висновках геолог?чно? розв?дки, ? в 1925 роц? буд?вництво стад?ону було призупинене. Повторна геолог?чна експертиза дала невт?шний результат: будувати можна, але кошторис роб?т значно зб?льшиться.

Коли ж наприк?нц? 1925 року виник ще й ф?нансовий скандал, пов'язаний ?з зловживаннями заступника Подвойського — ?вгена Баб?на, вс?м стало зрозум?ло, що буд?вництво зак?нчене. Р?ч в т?м, що Баб?на на посаду директора-розпорядника рекомендував сам Подвойський. У роки громадянсько? в?йни, коли в?н пос?дав посаду народного ком?сара з в?йськових справ Укра?ни, за начальника штабу Укра?нсько? радянсько? арм?? був ?вген ?ванович Баб?н, якого Подвойський запросив на буд?вництво, доручивши головне — зб?р кошт?в. Кошти Баб?н з?брав, розтринькав та с?в у в'язницю. А призупинене з огляду на геолог?чн? фактори буд?вництво про?снувало без ф?нансування аж до 1931 року.

На пенс??

П?сля епопе? з М?жнародним червоним стад?оном Подвойському у 30-х роках знайшлось м?сце в ?нститут? ?стор?? парт??, де в?н працював на р?зних посадах до пенс??. З 1935 р. — персональний пенс?онер. Веде активне л?тературне життя, пише спогади. В 1941 р. з власно? ?н?ц?ативи бере участь у спорудженн? оборонних укр?плень поблизу Москви, ри? окопи тощо. До такого кроку Подвойського спонукала в?дмова про прийом на в?йськову службу з огляду на в?к. Помер в п?дмосковному санатор?? в 1948 р.

Пам'ять

• У 1977 роц? погруддя Миколи Подвойського було в?дкрито на Але? Геро?в в Черн?гов? (скульптор Г. П. Гутман, арх?тектори В. М. Устинов, Б. П. Семеняк). 9 лютого 2015 року погруддя було знищене.
• У 1961—2019 роках на честь Миколи Подвойського була названа вулиця в Ки?в?.
• '?Микола Подвойський? (рос. ?Николай Подвойский?) — радянський художн?й ф?льм 1987 року, знятий режисером Ю. Борецьким на К?ностуд?? ?м. М. Горького.

Посилання

• Ярославськ? погроми^{[недоступне посилання з липня 2019]} (рос.)
• Зб?рна СРСР з футболу в 1924 р. (рос.)
• Наш революц?йний червоний стад?он (рос.)