电竞、声优、手办，动漫越来越有玩头
| Р?дк?сноземельн? елементи | |
 | |
| Коротка назва |
ree ? rem  |
|---|---|
 Р?дк?сноземельн? елементи у В?к?сховищ? | |
Р??дк?сноземе?льн? елеме?нти — х?м?чн? елементи: Sc, Y, La ? 14 елемент?в с?мейства лантано?д?в — Ce, Pr, Nd, Pm, Sm, Eu, Gd, Tb, Dy, Ho, Er, Tm, Yb, Lu. Традиц?йно лантано?ди п?дрозд?ляють на дв? п?дгрупи: цер??ву (Ce, Pr, Nd, Pm, Sm, Eu) та ?тр??ву (Gd, Tb, Dy, Ho, Er, Tm, Yb, Lu). У геох?м?? прийнято Sc розглядати окремо в?д р?дк?сноземельних елемент?в.
Назва ?р?дк?сноземельн? елементи? склалася ?сторично у зв'язку з тим, що у XIX ст. вони вважалися малопоширеними (що насправд? неправильно), зв?дси ?р?дк?сн??, а ?земл?? — це старовинна назва важкорозчинних оксид?в, характерних для цих елемент?в. У в?льному вигляд? р?дк?сноземельн? елементи ? типовими металами.
Р?дк?сноземельн? елементи зустр?чаються практично у кожн?й г?рськ?й пород? земно? кори, але найб?льшим ? ?х вм?ст у лужних породах. Вм?ст р?дк?сноземельних елемент?в в земн?й кор? 2·10?2 (% за масою), причому р?зн? р?дк?сноземельн? елементи поширен? неоднаково — так для Tm — 2,7·10?5 мас.%, а для Се — 7·10?3 мас.%.
В?домо близько 100 р?дк?сноземельних м?нерал?в, але як сировина для одержання р?дк?сноземельних елемент?в практичне значення мають фосфати — монацит (Ce, La)[PO4], ксенотим YPO4, флуоркарбонати — бастнезит Се[СО3](F, OH) та ?тросинх?зит CaY (CeCO3)2F, складний оксид-лопарит NaCeTi2O6. Промисловими джерелами також ? глинист? м?нерали кори вив?трювання гран?т?в. Св?тов? сировинн? запаси р?дк?сноземельних елемент?в перевищують 90 млн т. Найб?льшими запасами волод?ють Китай, США та Австрал?я.
На початку 2023 року, шведська г?рничодобувна група LKAB заявила, що нещодавно розв?дане родовище на крайн?й п?вноч? Швец?? м?стить понад м?льйон тонн оксид?в р?дк?сноземельних елемент?в, тобто ? найб?льшим в?домим у ?вроп? родовищем р?дк?сноземельних елемент?в[1].
Протягом 2022-2024 рок?в, за результатами вивчення надр у Казахстан?, було виявлено к?лька площ з великими ресурсами р?дк?сноземельних метал?в, як? сумарно становлять близько 1 млн тонн. В М?н?стерств? промисловост? та буд?вництва Казахстану пов?домили, що виявлен? породи знаходяться на д?лянц? Куйректиколь, яка знаходиться у Карагандинськ?й област?, за 300 км на п?вденний сх?д в?д Астани[2].
Продукц??ю первинного збагачення р?дк?сноземельних руд за кордоном ? в основному чотири види концентрат?в:
- бастнезитов? (60—70 ? до 85 % р?дк?сноземельних оксид?в, РЗО);
- монацитов? (55—60 % РЗО);
- ксенотимов? (понад 25 % Y2O3);
- концентрован? розчини йонних руд (до 90 % РЗО).
Р?дк?сноземельн? елементи також дуже поширен? на поверхн? М?сяця. В?дпов?дно, метою м?с?? ?Артем?да?, зг?дно пов?домлення агентства Reuters, ? видобування ресурс?в супутника Земл?, в тому числ? зал?за та р?дк?сноземельних елемент?в. Агентство NASA також прагне к?льк?сно оц?нити потенц?йн? ресурси, включаючи енерг?ю, воду та м?сячний ?рунт, з метою залучення комерц?йних ?нвестиц?й[3].
Отримання р?дк?сноземельних елемент?в з руд проводиться за допомогою р?зних метод?в г?дрометалург??, електрол?зу ? металотерм?чного в?дновлення, йонообм?нно? хроматограф??. Перероблення концентрат?в зд?йснюють високотемпературним хлоруванням, лужним методом ?з застосуванням каустично? соди, соляно- або с?рчанокислим методом. У св?товому виробництв? к?нцево? р?дк?сноземельно? продукц?? на початку XXI ст. пров?дними ? французька компан?я Rhone Poulenc та американська Molycorp.
Вилучення р?дк?сноземельних елемент?в з вуг?лля вилуговуванням сульфат амон??м у досл?дах американських вчених досяга? 89 % при загальному вм?ст? р?дк?сноземельних метал?в в зразках вуг?лля (264 мг/кг). Ця технолог?я оц?ню?ться як перспективна для промислового використання[4].
В Укра?н? руди р?дк?сних земель не видобуваються. Кра?на ?мпорту? близько 100 т/р?к р?дк?сноземельних метал?в. Прогнозу?ться, що до 2010 р. вони зростуть до 115 т. Промислов? концентрац?? Л. виявлен? у п?вденно-сх?дн?й та п?вденно-зах?дн?й частинах Укра?нського щита. Державний баланс запас?в корисних копалин Укра?ни врахову? запаси р?дк?сних земель по Новополтавському апатит-р?дк?снометал?чному родовищу. У приазовськ?й частин? Укра?нського щита в?дкрито Азовське родовище р?дк?сних земель, що вивча?ться ?, за попередн?ми даними та оц?нками фах?вц?в, ? одним з найб?льших у св?т? (прогнозн? ресурси — 70—75 млн т руди). До 2010 р. було заплановано оц?нку р?дк?сноземельних руд у корах вив?трювання Сущано-Пержансько? зони, що знаходяться на п?вн?чному заход? Укра?нського щита.
До 1991 р. р?дк?сноземельний промпродукт з Прикасп?йського ГМК (Казахстан) перероблявся на Придн?провському ХЗ (м. Дн?продзержинськ). Цер??в? р?дк?сноземельн? елементи вилучалися екстракц??ю в к?нцевий продукт ? використовувалися в нафтох?м??. Концентрат ?тр??вих р?дк?сноземельних елемент?в у вигляд? розчин?в н?трат?в направлявся до Рос??.
Торг?вля ? видобуток р?дк?сноземельними металами у друг?й половин? XX ст. — XXI ст. ув?йшли у стад?ю тимчасово? консол?дац??. Темпи зростання обсяг?в видобутку скорочуються, пост?ндустр?альне сусп?льство ХХ? ст. спрямоване не на добування ресурс?в, а ?х в?дтворення у лабораторних умовах[5].
18 лютого 2024 року, зг?дно пов?домлення на ресурс? ScienceAlert, ф?зики з Ун?верситету штату М?чиган (MSU) в?дкрили нов? ?зотопи р?дк?сноземельних елемент?в тул?ю, ?терб?ю ? лютец?ю при розщепленн? ядер платини (металу)[6][7].
До 1948 року б?льш?сть р?дк?сноземельних елемент?в у св?т? отримували з розсипних п?щаних родовищ в ?нд?? та Бразил??. Протягом 1950-х рок?в П?вденна Африка була джерелом р?дк?сноземельних пор?д у св?т?, з багатого монацитом рифу на Steenkampskraal mine у Зах?днокапськ?й пров?нц??[8]. Протягом 1960-х до 1980-х рок?в експлуатац?я р?дк?сноземельного рудника в Кал?форн?? зробила Сполучен? Штати пров?дним виробником. Сьогодн? ?нд?йськ? та п?вденноафриканськ? родовища все ще виробляють деяк? р?дк?сноземельн? концентрати, але вони незначн? в пор?внянн? з масштабами китайського виробництва. У 2017 роц? Китай виробив 81 % св?тових запас?в р?дк?сноземельних метал?в, переважно у Внутр?шн?й Монгол??[9], хоча в?н мав лише 36,7 % запас?в. Австрал?я була другим великим виробником ?з 15 % св?тового виробництва[10]. Ус? важк? р?дк?сноземельн? елементи у св?т? (так? як диспроз?й) походять ?з китайських джерел р?дк?сноземельних елемент?в, таких як родовище пол?метал?в Баян Обо[9][11]. Шахта Browns Range, розташована за 160 км на п?вденний сх?д в?д Halls Creek на п?вноч? Зах?дно? Австрал?? нараз? розробля?ться та ма? стати першим значним виробником диспроз?ю за межами Китаю[12].
Зб?льшення попиту спричинило напруження пропозиц??, ? зроста? занепоко?ння, що незабаром св?т може з?ткнутися з деф?цитом р?дк?сноземельних елемент?в[13]. Оч?кувалося, що через к?лька рок?в, починаючи з 2009 року, св?товий попит на р?дк?сноземельн? елементи перевищить пропозиц?ю на 40 000 т/р?к, якщо не буде розроблено нов? основн? джерела[14]. У 2013 роц? було заявлено, що попит на РЗЕ зросте через залежн?сть ?С в?д цих елемент?в, тому факт, що р?дк?сноземельн? елементи не можуть бути зам?нен? ?ншими елементами ? що РЗЕ мають низький р?вень переробки. Кр?м того, через зб?льшення попиту та низьку пропозиц?ю оч?ку?ться, що майбутн? ц?ни зростуть, ? ? ймов?рн?сть того, що ?нш? кра?ни, окр?м Китаю, в?дкриють шахти РЗЕ[15]. Попит на РЗЕ зроста? через те, що вони необх?дн? для нових та ?нновац?йних технолог?й, як? створю?ться. Ц? нов? продукти, для виробництва яких потр?бн? РЗЕ, — це високотехнолог?чне обладнання, таке як смартфони, цифров? камери, комп'ютерн? детал?, нап?впров?дники тощо. Кр?м того, ц? елементи б?льш поширен? в таких галузях: технолог?я в?дновлювано? енерг??, в?йськова техн?ка, виробництво скла ? металург?я[16].
Л?дером з видобутку РЗМ ? Китай, на який станом на 2016 р. припада? понад 95 % ус?х видобутих запас?в р?дк?сноземельних метал?в[4].
Практичне використання р?дк?сноземельних елемент?в розпочалося лише у XX ст., але розвивалося швидкими темпами. Сьогодн? нарахову?ться понад 100 галузей застосування р?дк?сноземельних елемент?в. Вони застосовуються в техн?ц?, як легуюч? добавки в р?зних сталях ? сплавах, в електронних приладах, магн?тних матер?алах ? запалювальних сум?шах, як катал?затори, акумулятори водню, в ядерн?й техн?ц?. Б?льш?сть з них застосову?ться у вигляд? зм?шаних сполук, оксид?в та м?шметалу (сплав на основ? р?дк?сноземельних метал?в) як катал?затори при крек?нгу нафти, у виробництв? скла та керам?ки, а також у металург??. На ц? галуз? припада? близько 70 % сумарного споживання р?дк?сноземельних елемент?в.
В к?нц? XX ст. швидко зростало споживання ?ндив?дуальних оксид?в ? метал?в у виробництв? автокатал?затор?в (Се, La), пост?йних магн?т?в (Nd, Sm), н?кель-г?дридних батарей (La та La-м?шметал), телев?зор?в ? люм?несцентних ламп (Y, Eu, Tb), волоконно-оптичних систем зв'язку (La, Er), оптоелектрон?ки (Tb, Dy, Er). Оксиди Pr, Ce застосовують у виробництв? скла, La — в оптичному скл?, Gd, Eu — в атомн?й техн?ц?, Y — в надпров?дн?й та металокерам?ц?. Метал?чн? Y, La, Nd використовуються для легування алюм?н??вих, магн??вих та ?нших сплав?в, в ав?ац?? та ракетн?й техн?ц?. ? перспективи використання Но у надпров?дн?й керам?ц?, яка у пор?внянн? з ?тр??вою ма? вищу густину струму. Розвиваються також галуз? застосування ?тр??вих лантано?д?в: Er — в атомн?й енергетиц? та виробництв? волоконно-оптичних пристро?в; Tb, Dy, Gd, Sm — магн?тострикц?йних сплавах; Nd, Gd, Er — у пристроях магн?тного охолодження. Споживання р?дк?сноземельних елемент?в щор?чно зроста? на 10—15 % ? склада? сьогодн? 75—80 тис. т.
Сьогодн? елементи ?тр??во? п?дгрупи застосовуються для виготовлення наночастинок з гарною б?осум?сн?стю. Це, наприклад, наночастинки на основ? Gd (як то ортованадат гадол?н?уму), що можуть бути модиф?кован? Eu, Lu, Dy (задля отримання флуоресцентного випром?нювання, що ? корисним для нов?тн?х метод?в МРТ), а також оболонкою з кремнезему для п?двищення б?осум?сност? або р?зноман?тними л?гандами для ц?леспрямованого постачання наночастинок[17].
- ↑ У Швец?? виявлено найб?льше в ?вроп? родовище р?дк?сноземельних елемент?в. 12.01.2023, 22:20
- ↑ У Казахстан? виявили родовище з тоннами р?дк?сноземельних елемент?в. // Автор: Антон?на Соловйова. 03.04.2025, 22:23
- ↑ У NASA хочуть видобувати на М?сяц? воду та зал?зо. 30.06.2023, 18:43
- ↑ а б Знайдено спос?б витягувати р?дк?сноземельн? метали з вуг?лля. Арх?в ориг?налу за 11 лютого 2016. Процитовано 8 лютого 2016.
- ↑ Р?дк?сноземельн? метали. Арх?в ориг?налу за 16 грудня 2015. Процитовано 6 грудня 2015.
- ↑ Physicists Discover Brand-New Isotopes of Heavy Rare-Earth Elements. // By Michelle Starr. 18 February 2024
- ↑ Ф?зики в?дкрили нов? ?зотопи важких р?дк?сноземельних елемент?в. 18.02.2024, 23:35
- ↑ Rose, Edward Roderick (4 лютого 1960). Rare Earths of the Grenville Sub-Province, Ontario and Quebec (PDF) (Paper 59–10). Ottawa: Geological Survey of Canada. Процитовано 18 травня 2018.
{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Стор?нки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - ↑ а б China's Rare Earth Dominance, Wikinvest. Retrieved on 11 Aug 2010
- ↑ Gambogi, Joseph (January 2018). Rare Earths (PDF). Mineral Commodity Summaries. U.S. Geological Survey. с. 132—133. Процитовано 14 лютого 2018.
- ↑ Chao E. C. T., Back J. M., Minkin J., Tatsumoto M., Junwen W., Conrad J. E., McKee E. H., Zonglin H., Qingrun M. ?Sedimentary carbonate‐hosted giant Bayan Obo REE‐Fe‐Nb ore deposit of Inner Mongolia, China; a cornerstone example for giant polymetallic ore deposits of hydrothermal origin?. 1997. United States Geological Survey. 29 February 2008. Bulletin 2143
- ↑ Overview. Northern Minerals Limited. Арх?в ориг?налу за 6 серпня 2020. Процитовано 21 кв?тня 2018.
- ↑ Cox C. 2008. Rare earth innovation. Herndon (VA): The Anchor House Inc;. Процитовано 19 кв?тня 2008.
- ↑ ?As hybrid cars gobble rare metals, shortage looms?. Reuters. August 31, 2009. Retrieved Aug 31, 2009
- ↑ Massari, Stefania; Ruberti, Marcello (1 березня 2013). Rare earth elements as critical raw materials: Focus on international markets and future strategies. Resources Policy (англ.). 38 (1): 36—43. doi:10.1016/j.resourpol.2012.07.001. ISSN 0301-4207.
- ↑ The Rare-Earth Elements—Vital to Modern Technologies and Lifestyles (PDF). United States Geological Survey. November 2014. Процитовано 13 березня 2018.
- ↑ Runowski, Marcin; Ekner-Grzyb, Anna; Mrówczyńska, Lucyna; Balabhadra, Sangeetha; Grzyb, Tomasz; Paczesny, Jan; Zep, Anna; Lis, Stefan (12 серпня 2014). Synthesis and Organic Surface Modification of Luminescent, Lanthanide-Doped Core/Shell Nanomaterials (LnF3@SiO2@NH2@Organic Acid) for Potential Bioapplications: Spectroscopic, Structural, and in Vitro Cytotoxicity Evaluation. Langmuir. Т. 30, № 31. с. 9533—9543. doi:10.1021/la501107a. ISSN 0743-7463. Процитовано 2 березня 2018.
- Мала г?рнича енциклопед?я : у 3 т. / за ред. В. С. Б?лецького. — Д. : Донбас, 2007. — Т. 2 : Л — Р. — 670 с. — ISBN 57740-0828-2.
- Михайлов В. А. Р?дк?сноземельн? руди св?ту : Геолог?я, ресурси, економ?ка = Редкоземельные руды мира : Геология, ресурсы, экономика. — Ки?в : Издательско-полиграфический центр "Киевский университет", 2010. — 223 с. — ISBN 978-966-439-336-9.
- Шпильовий Л. В. Роль р?дк?сних ? р?дк?сноземельних метал?в у 5-6 технолог?чних устроях: перспективи Укра?ни / Л. В. Шпильовий, В. С. Б?лецький // Геотехнолог?? = Geotechnologies. – 2022. – Число 5. – С. 40-44.
- C. S. Reiners: Was ist das Seltene an den Seltenen Erden? Eine chemiedidaktische Reflexion. In: Chemie in unserer Zeit, 2001, 35, S. 110–115 (doi:10.1002/1521-3781(200104)35:2<110::AID-CIUZ110>3.0.CO;2-T).
- C. Borger: Alternative Methoden in der Schweinemast: Untersuchungen zum leistungssteigernden Potential Seltener Erden und zur Jodanreicherung im Gewebe durch die Verfütterung von Meeresalgen.
- Paul Henderson: Rare earth element geochemistry. Elsevier, Amsterdam 1989, ISBN 0-444-42148-3.
- Keith N. Delfrey: Rare earths - research and applications. Nova Science, New York 2008, ISBN 1-60456-218-8.
- Karl A. Gschneidner, et al.: Handbook on the physics and chemistry of rare earths. Elsevier, Amsterdam 2010, ISBN 978-0-444-53220-6.
- Klaus Reinhard: Seltene Erden, Chemie in unserer Zeit, 18. Jahrg. 1984, Nr. 1, S. 24–34, doi:10.1002/ciuz.19840180104
- Глосар?й терм?н?в з х?м?? // Й.Опейда, О.Швайка. ?н-т ф?зико-орган?чно? х?м?? та вуглех?м?? ?м. Л. М. Литвиненка НАН Укра?ни, Донецький нац?ональний ун?верситет — Донецьк: ?Вебер?, 2008. — 758 с. ISBN 978-966-335-206-0
- В?к?сховище ма? мультимед?йн? дан? за темою: Р?дк?сноземельн? елементи
- Rare-earth element в онлайн-верс?? ?Encyclop?dia Britannica?. (англ.)
- О. Федотк?н. Технолог?чний прогрес ц?ною знищення екосистем. Як людство розплачу?ться за видобуток р?дкоземельних метал?в // ?ТС, 21.03.2025
- Seltene Erden im Mineralienatlas (Portr?t - Definition, Geschichte, Gewinnung, Eigenschaften etc.)
- James B. Hedrick: Rare-earth Metals (PDF-Datei; 91 kB)
- Thum, W.: Die Entdeckung der Seltenerdmetalle, Eine unter didaktischen Gesichtspunkten erstellte Zusammenfassung für den Unterricht. (chemie-master.de)
- Chris Libuda: Warum Seltene Erden so wichtig sind - Tagesschau.de vom 27. Oktober 2010
- Deutscher Bundestag-Wissenschaftliche Dienste: Der Aktuelle Begriff: Seltene Erden (PDF-Datei; 63 kB)
- Hanns Günther Hilpert, Antje Elisabeth Kr?ger: Chinesisches Monopol bei Seltenen Erden: Risiko für die Hochtechnologie (PDF; 231 kB). Deutsches Institut für Wirtschaftsforschung. Nr. 19 / 2011.
| Пер?одична система х?м?чних елемент?в | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| 1 | H | He | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| 2 | Li | Be | B | C | N | O | F | Ne | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| 3 | Na | Mg | Al | Si | P | S | Cl | Ar | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| 4 | K | Ca | Sc | Ti | V | Cr | Mn | Fe | Co | Ni | Cu | Zn | Ga | Ge | As | Se | Br | Kr | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| 5 | Rb | Sr | Y | Zr | Nb | Mo | Tc | Ru | Rh | Pd | Ag | Cd | In | Sn | Sb | Te | I | Xe | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| 6 | Cs | Ba | La | Ce | Pr | Nd | Pm | Sm | Eu | Gd | Tb | Dy | Ho | Er | Tm | Yb | Lu | Hf | Ta | W | Re | Os | Ir | Pt | Au | Hg | Tl | Pb | Bi | Po | At | Rn | |||||||||||||||||||||||
| 7 | Fr | Ra | Ac | Th | Pa | U | Np | Pu | Am | Cm | Bk | Cf | Es | Fm | Md | No | Lr | Rf | Db | Sg | Bh | Hs | Mt | Ds | Rg | Cn | Nh | Fl | Mc | Lv | Ts | Og | |||||||||||||||||||||||
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||