民革聊城市委工作委员会召开新一届全体委员会
| ?рон?м Стридонський | |
|---|---|
| лат. Eusebius Sophronius Hieronymus Stridonensis дав.-гр. Ε?σ?βιο? Σωφρ?νιο? ?ερ?νυμο? | |
 | |
| Народився | 345[1]  Stridond, Далмац?я або Далмац?я, Хорват?я[2] |
| Помер | 30 вересня 420 Вифле?м, Палестина Першаd[2] |
| Поховання | Вифле?м |
| Кра?на | Стародавн?й Рим |
| Д?яльн?сть | клерик, богослов, ?сторик, апологет, перекладач Б?бл??, Анахорети, поет, письменник, б?бле?ст, перекладач |
| Вчител? | Евагр?й Понт?йський, Ел?й Донат ? Апол?нар?й Лаодик?йський |
| В?дом? учн? | Asterius of Ansedunumd |
| Знання мов | латина[3][4][4], давньогрецька ? давньо?врейська |
| Magnum opus | Вуль?ата, De viris illustribusd ? Chronicond |
| Посада | секретар[d] |
| Конфес?я | християнство[5] |
| |
?рон?м, знаний також як ?рон?м Стридонський (лат. Hieronymus, дав.-гр. ?ερ?νυμο?; близько 340, Стридон — 30 вересня 420, Вифле?м) — християнський теолог, письменник, перекладач. Повне ?м'я ?всев?й Софрон?й ?рон??м. В?домий сво?м перекладом тексту Б?бл?? з ?врейсько? мови на тогочасну латину, коментарями до ?вангел?я та ?сторичними працями. Його переклад Вульгата (лат. Vulgata) до сьогодн? залиша?ться оф?ц?йним текстом Б?бл??, що використову?ться Католицькою церквою.
?рон?м визнаний святим ? доктором церкви католицькою, православною ? лютеранською церквами та англ?канською громадою. Святого ?рон?ма вважають одним з чотирьох Отц?в Церкви. ?мов?рний автор ?Мартиролога ?рон??ма?. День пам'ят? припада? 30 вересня в Католицьк?й та 15 червня в Православн?й церкв?. День пам'ят? ?рон?ма (30 вересня) М?жнародна федерац?я перекладач?в оголосила М?жнародним днем перекладач?в. Святого вважають покровителем ус?х перекладач?в.
?рон?м народився в Стридон?, сел? поблизу Емони на кордон? м?ж Далмац??ю та Паннон??ю[6][7][8].
Повне його ?м'я — ?всев?й Софрон?й ?рон??м (лат. Eusebius Sophronius Hieronymus Stridonensis, дав.-гр. Ε?σ?βιο? Σωφρ?νιο? ?ερ?νυμο?). Питання про дату народження та хронолог?? його ранн?х рок?в життя ? дискус?йним. За власними словами ?рон?ма (Abacuc 2,3.14), коли оголосили про смерть ?мператора Юл?ана В?дступника (помер в 363 роц?) в?н був в дитячому в?ц? ? вивчав граматику. Походив з ?лл?р?йсько? родини[9], хоча те, чи вм?в в?н розмовляти ?лл?р?йськими мовами, ? предметом суперечок.
?рон?м по?хав у Рим з? сво?м другом Боносом ?з Сардики, щоб продовжувати риторичн? та ф?лософськ? студ??. Тут ?рон?м навчався у римського ритора ? граматика Ел?я Доната ? вивчив латинську ? принаймн? частково грецьку мову[10]. Згодом став одним з найосв?чен?ших Отц?в Церкви.
Хоча ?рон?м спочатку скептично ставився до християнства, в Рим? в?н врешт?-решт навернувся приблизно в 360—369 рр[11]. П?сля цього вирушив з Боносом в Галл?ю ? оселився в Тр?р?, де вперше зайнявся богословськими студ?ями, ? скоп?ював коментар ?ллар?я з Пуать? до Псалм?в ? трактат ?De synodis? для свого друга Тиран?я Руф?на.
Дал? в?н зупинився на дек?лька м?сяц?в або нав?ть рок?в у Руф?на в Акв?ле?, де у нього з'явилось багато християнських друз?в. Деяк? з них супроводжували ?рон?ма, коли приблизно в 373 роц? в?н вирушив у подорож через Фрак?ю та Малу Аз?ю до п?вн?чно? Сир??. В Ант?ох??, де в?н пробув найдовше, дво? з його супутник?в померли, а сам в?н дек?лька раз?в важко хвор?в. П?д час одн??? з цих хвороб (приблизно взимку 373—374 рр.) ?рон?м мав вид?ння, яке змусило його в?дкласти св?тськ? заняття та присвятити себе Богов?. Зда?ться, в?н протягом тривалого часу утримувався в?д вивчення класики ? глибоко заглибився у вивчення Б?бл?? п?д впливом Аполл?нар?я Лаодик?йського, який тод? викладав в Ант?ох?? ? ще не п?дозрювався в ?рес?.
Надихнувшись вивченням Б?бл?? ? охоплений прагненням до аскетичного покути, ?рон?м на деякий час вирушив на п?вденний сх?д в?д Ант?ох?? в Халк?дську пустелю, в?дому п?д назвою ?Сир?йська Ф?ва?да? через велику к?льк?сть пустельник?в-аскет?в, що ?? населяли в той час. У цей пер?од в?н, за його власними словами, мав сво?ми супутниками ?лише скорп?он?в ? диких зв?р?в? ?, зда?ться, знайшов час щоб повернутись для навчання та письма. В?н зробив свою першу спробу вивчити ?врит п?д кер?вництвом наверненого ?врея ? листувався з ?врейськими християнами в Ант?ох??. Приблизно в цей час в?н скоп?ював ?врейське ?вангел??, фрагменти якого збереглися в його записках. Сьогодн? воно в?доме як ?вангел?? в?д ?вре?в[en] (грец. τ? καθ' ?βρα?ου? ε?αγγ?λιον), яке назаретяни вважали справжн?м ?вангел??м в?д Матв?я[12]. ?рон?м переклав частини цього ?врейського ?вангел?я грецькою мовою[13].
Повернувшись в Ант?ох?ю в 378 або 379 роц?, ?рон?м був висвячений там ?пископом Павл?ном, очевидно, мимовол? та за умови, що в?н продовжить сво? аскетичне життя. Незабаром п?сля цього в?н по?хав до Константинополя, щоб продовжувати вивчати Писання п?д кер?вництвом Григор?я Богослова. В?н пров?в там б?ля двох рок?в перед тим, як вир?шив повернутись до Риму.
В 382—385 роках в?н перебував у Рим?, працюючи секретарем у папи Дамас?я I та ?нших пров?дних римських християн. Був запрошений на синод 382 р., який було проведено для припинення схизми в Ант?ох??, оск?льки на той час в Ант?ох?? ?снували конкуруюч? претенденти на посаду патр?арха. ?рон?м супроводжував одного з претендент?в — Павл?на, назад до Риму, щоб з?брати тут голоси на його п?дтримку. ?рон?м в?дзначився перед папою ? пос?в ч?льне м?сце серед папських радник?в та залишався протеже папи Дамас?я I до його смерт? у 384 р.
Перебуваючи папським радником ?рон?м розпочав зд?йснювати перегляд Б?бл?? латиною на основ? грецьких рукопис?в Нового Запов?ту. В?н також оновив на основ? Септуаг?нти Псалтир з Книгою Псалм?в, який тод? використовувався в Рим?. Хоча в?н цього ще не усв?домлював, переклад значно? частини того, що перетворилося на латинську Б?бл?ю ?Вульгата?, зайняв багато рок?в ? став його найважлив?шим досягненням
?рон?м був в?домий сво?ми повчаннями про християнське моральне життя, як? в?н звертав до мешканц?в великих космопол?тичних центр?в, таких як Рим. У Рим? ?рон?ма оточувало коло шляхетних та добре осв?чених ж?нок, серед яких були представниц? найблагородн?ших патриц?анських родин, таких як вдови Леа, Марселла та Паула, з дочками Паули Блез?лою та Евстох??ю[14]. Те, що в?н схилив цих ж?нок до монашого життя подал? в?д розпусного Риму ? нещадно критикував св?тське духовенства Риму, викликало дедал? б?льшу неприязнь до нього серед римського духовенства та ?х прихильник?в. Тим не менш, його прац? високо ц?нували ж?нки, як? намагалися дотримуватися об?тниц? вести незаймане життя, в?ддане ?сусу. Його листи широко читали та розповсюджували по вс?й християнськ?й ?мпер??, ? з стилю ?х написання видно, що в?н усв?домлював, що ц? незайман? ж?нки були не ?диною його аудитор??ю[14]
Невдовз? п?сля того, як 10 грудня 384 р. його покровитель папа Дамас?й I помер, римським духовенством було проведене розсл?дування щодо чуток про неналежн? стосунки ?рон?ма з вдовою Паулою, в результат? якого ?рон?м був змушений залишити свою посаду ? ви?хати з Риму.
У серпн? 385 року ?рон?м назавжди покинув Рим ? повернувся до Ант?ох?? у супровод? свого брата Паул?н?ана та к?лькох друз?в, а трохи п?зн?ше до них при?днались Паула з дочкою Евстох??ю, як? вир?шили зак?нчити сво? дн? у Свят?й Земл?. Взимку 385 року ?рон?м виконував функц?? ?х духовного порадника. Паломники, до яких при?днався Ант?ох?йський ?пископ Павл?н, в?дв?дали ?русалим, Вифле?м та свят? м?сця Гал?ле?, а пот?м вирушили до ?гипту, м?сця подвижницького життя багатьох видатних християн.
В Олександр?йськ?й катехитичн?й школ? ?рон?м слухав катехита Д?дима Сл?пця, який викладав пророка Ос?ю та розпов?дав сво? спогади про Антон?я Великого, який помер за 30 рок?в до того. ?рон?м деякий час пров?в у Н?тр??, милуючись дисципл?нованим сп?льним життям численних жител?в цього ?м?ста Господнього?, але виявляючи нав?ть там ?прихован? зм???, тобто вплив Ор?гена Олександр?йського. П?зно вл?тку 388 року в?н повернувся в Палестину ? пров?в решту життя, працюючи в печер? поблизу Вифле?му як вважа?ться, т??? само? печери, де народився ?сус[15], в оточенн? к?лькох друз?в, як чолов?к?в, так ? ж?нок (включаючи Паулу ? ?встох?й), якому в?н виступав як священик-пров?дник ? вчитель.
Забезпечений Паулою засобами для ?снування та зб?льшенням сво?? книгозб?рн?, ?рон?м проводив життя у безперервн?й л?тературн?й д?яльност?. До цих останн?х 34 рок?в його кар'?ри належать найважлив?ш? з його твор?в; його верс?я Старого Зав?ту з ориг?нального ?врейського тексту, найкращ? з його коментар?в до Писань; його каталог християнських автор?в; ? д?алог проти пелаг?в, л?тературну досконал?сть якого визнав нав?ть опонент. Його переклад Б?бл?? — ?Вульгата?, був через одинадцять стол?ть проголошений Тридентський собором як оф?ц?йний латинський переклад. До цього пер?оду належать також б?льш?сть його полем?к, як? вид?ляли його серед ортодоксальних отц?в, включаючи трактати проти Оригена, що п?зн?ше п?дпав п?д анафему ?русалимського ?пископа ?ван II та його раннього друга Руф?на. П?зн?ше, внасл?док його праць проти пелаг?ан?зму, обурений натовп ув?рвався в монастирськ? буд?вл?, п?дпалив ?х, напав на затворник?в ? вбив диякона, змусивши ?рон?ма шукати захисту в сус?дн?й фортец? в 416 роц?.
Список праць ?рон?ма досить значний[16]. Головн? його роботи — латинський переклад Старого зав?ту, зроблений ним з ?врейського тексту Старого Запов?ту, але з використанням давньогрецьких текст?в, ? редакц?я латинсько? верс?? Нового Запов?ту (лат. Itala або Vetus Latina), що одержали згодом назву Вульгата (лат. Vulgata). Кр?м Вульгати, ?рон?м в?домий також сво?ми коментарями до ?вангел?й та ?сторичною працею ?Про в?домих чолов?к?в? (лат. De viris illustribus). Збер?гся також ?нший його ?сторичний тв?р — ?Хрон?ка?, в як?й в?н виклада? под?? всесв?тньо? ?стор?? починаючи з? створення св?ту, ?рунтуючись на ?Телекритиц?? ?всев?я Кесар?йського з доповненнями. До спадщини ?рон?ма також входять б?льше 120 його лист?в.
Художньо-символ?чно зображу?ться або як кардинал, в крислатому капелюс? ? червоному плащу (насправд? ?рон?м був папським радником, титул кардинала був створений п?зн?ше ? присво?но йому, таким чином, посмертно), або п?д час каяття в простому вбранн? з каменем в руках, яким б'? себе в груди. ?нш? його символи — Б?бл?я, м?н?атюрна церква ? лев[17].
Легенда про ?рон?ма каже, що п?д час його перебування в монастир?, до нього раптом прийшов кульгавий лев. Вс? ченц? розб?глися, а ?рон?м спок?йно обстежив хвору лапу лева ? витягнув з не? скалку. П?сля цього вдячний лев став його пост?йним супутником. Ченц? звернулися з проханням до ?рон?ма змусити лева працювати, щоб в?н так само, як вони, сам заробляв соб? хл?б насущний. ?рон?м погодився ? змусив лева стерегти монастирського осла, коли той возив дрова. Одного разу лев заблукав ? осел залишився без охоронця. Залишеного без нагляду осла вкрали граб?жники ? продали купцям, як? його увели з сво?м караваном. Повернувшись, лев не знайшов осла ?, глибоко засмучений, п?шов назад в монастир. Ченц? при вигляд? винного погляду лева вир?шили, що в?н з'?в осла, ? в спокутування гр?ха наказали левов? робити роботу, що призначалася ослу. Лев п?дкорився ? став смиренно працювати. Але одного разу лев побачив зниклого осла в караван? ? як доказ сво?? невинност? з тр?умфом прив?в ц?лий караван в монастир. (П?дстава ц??? легенди можна знайти в жит?? преп. Герасима (Йорданського).) У зв'язку з ц??ю легендою ?рон?м в творах живопису майже завжди зображувався у супровод? лева[18][19].
-
Святий ?рон?м, занурений в читання. Домен?ко Г?рландайо -
?рон?м у сво?й кел??. Картина Кранаха Старшого -
?рон?м. Леонардо да В?нч? -
?рон?м у кел?? (картина Антонелло да Месс?на). -
Святий ?рон?м чита? на природ?. Джованн? Белл?н? -
Святий ??рон?м. Рубенс -
Святий ?рон?м у кел?? (гравюра Альбрехт Дюрера). 1513-1514 рр. -
Святий ?рон?м. Торр?дж?ано. Сев?льський музей витончених мистецтв -
Святий ?рон?м. Антон?с ван Дейк, 1-а третина XVII ст., Колекц?я Хайнца К?стерса -
Святий ?рон?м. Март?нес Монтань?с
- ↑ Bibliothèque nationale de France Record #119074986 // BnF catalogue général — Paris: BnF.
- ↑ а б Catalog of the German National Library
- ↑ Mirabile: Digital Archives for Medieval Culture — SISMEL – Edizioni del Galluzzo.
- ↑ а б CONOR.Sl
- ↑ Синаксар
- ↑ Jerome, St; Hieronymus, Sophronius Eusebius; Jerome, Saint (2008-12). Commentary on Matthew (англ.). CUA Press. ISBN 978-0-8132-0117-7.
- ↑ Maisie Ward, Saint Jerome, Sheed & Ward, London 1950, p. 7 ?It may be taken as certain that Jerome was an Italian, coming from that wedge of Italy which seems on the old maps to be driven between Dalmatia and Pannonia.?
- ↑ Tom Streeter, The Church and Western Culture: An Introduction to Church History, AuthorHouse 2006, p. 102 ?Jerome was born around 340 AD at Stridon, a town in northeast Italy at the head of the Adriatic Ocean.?
- ↑ Pevarello, Daniele (2013). The Sentences of Sextus and the origins of Christian ascetiscism. [Арх?вовано 5 лютого 2016 у Wayback Machine.] Tübingen: Mohr Siebeck. p. 1. ISBN 978-3-16-152579-7
- ↑ Walsh, Michael, ed. (1992), Butler's Lives of the Saints, New York: HarperCollins, p. 307
- ↑ Payne, Robert (1951), The Fathers of the Western Church, New York: Viking, p. 91
- ↑ Rebenich, Stefan (2002), Jerome, p. 211
- ↑ Pritz, Ray (1988), Nazarene Jewish Christianity: from the end of the New Testament, p. 50,
- ↑ а б Megan Hale Williams, The Monk and the Book: Jerome and the Making of Christian Scholarship, (Chicago: The University of Chicago Press, 2006)
- ↑ Bennett, Rod (2015). The Apostasy That Wasn't: The Extraordinary Story of the Unbreakable Early Church. Catholic Answers Press. ISBN 978-1-941663-49-3
- ↑ Schaff, Philip; Wace, Henry (1893). A Select Library of Nicene and Post-Nicene Fathers of the Christian Church: St. Jerome: Letters and select works, 1893 (англ.). Christian literature Company.
- ↑ Le langage secret de la Renaissance: le symbolisme caché de l'art italien [Арх?вовано 21 серпня 2016 у Wayback Machine.] / Richard Stemp. — National geographic France, 2012. — С. 109. — 224 с. — ISBN 9782822900003
- ↑ Hope Werness, Continuum encyclopaedia of animal symbolism in art, 2006
- ↑ Hope Werness, Continuum encyclopaedia of animal symbolism in art, 2006
