Пам'ятник Стал?ну в Будапешт?

Стал?н??зм — форма державного правл?ння та сукупн?сть державно? пол?тики й ?деолог??, що виникли внасл?док розвитку створено? б?льшовиками пол?тично? системи, започатковано? Жовтневим переворотом 1917 року, яка отримала назву за ?м'ям ?? творця та вождя Йосипа Стал?на. Один з класичних зразк?в тотал?таризму у св?тов?й ?стор??; сукупн?сть теоретичних погляд?в Й. Стал?на ? практичних д?й з ?х впровадження, шляхом масового терору.

Характеристики

Стал?н?зм в?дзнача?ться:

• пануванням авторитарно-бюрократичних метод?в керування державою ? сусп?льством;
• в?дновленням нап?вфеодального закр?пачення населення та в?докремленням в?д навколишнього св?ту за допомогою ?зал?зно? зав?си?;
• злиттям парт?йних ? державних орган?в влади ? утворенням особливого прив?лейованого класу — партноменклатури;
• обожнюванням сакрально? постат? вождя та його культом;
• во?н?зац??ю економ?ки та сусп?льства, безперервною зовн?шньою агрес??ю, во?нною експанс??ю;
• жорстким ?деолог?чним контролем над сусп?льством ? особист?стю;
• застосуванням терору та репрес?й проти населення з ?проф?лактичною метою?;
• знищенням не т?льки вс?х реальних супротивник?в, а нав?ть умоглядно можливих ворог?в пан?вного режиму;
• рос?йською культурною ксенофоб??ю, русиф?кац??ю нерос?йських народ?в СРСР, фактичною перевагою рос?йсько? мови та культури в сусп?льств? над ?ншими; ?де?ю про ?братн? народи?.

Рос?йський та американський поет ?врейського походження Йосип Бродський, визначав стал?н?зм передус?м, як систему мислення ? лише пот?м — як технолог?ю влади.

За деякими в?домостями, терм?н Стал?н?зм був вперше використаний Лазарем Кагановичем в позитивному сенс?. В СРСР, цей терм?н почав оф?ц?йно використовуватися в негативному значенн? з початком пол?тики Перебудови ? гласност?.

?стор?я утвердження

Резолюц?я ?за? та п?дпис Стал?на на першому аркуш? з? списку 346 арештант?в. П?д номером 12 — ?сак Бабель

П?сля смерт? Лен?на (Ульянова), Стал?н (Джугашв?л?) став генеральним секретарем ЦК ВКП(б), ?дейно та орган?зац?йно очолив процес переродження б?льшовицько? парт?? ? радянсько? держави. У цьому Стал?н спирався на парт?йно-державний апарат, радянську бюрократ?ю, яка перетворилася на касту прив?лейованих управл?нц?в (парт?йн? л?карн?, парт?йн? санатор??, продовольч? пайки).

До середини 1930-х рок?в Стал?н зосередив у власних руках всю повноту державно? влади ? насправд? став одноос?бним вождем радянського народу. ?нш? б?льшовицьк? л?дери — Троцький (Бронштейн), З?нов'?в (Гершен), Камен?в (Розенфельд), Бухар?н, Риков та ?нш?, що входили до антистал?нсько? опозиц??, були крок за кроком вилучен? з владно? комун?стично? парт??, а пот?м ф?зично знищен? як ?вороги народу?. У друг?й половин? 1930-х рок?в в кра?н? встановився режим жорстокого терору, який досяг верху в 1937—1938 роках. Пошук ? знищення ?ворог?в народу? торкнулися не т?льки найвищих парт?йних орган?в ? арм??, але й майже ус?х прошарк?в радянського сусп?льства. М?льйони радянських громадян за надуманими, бездоказовими звинуваченнями в шпигунств?, шк?дництв?, саботаж? були репресован?; заслан? в табори або страчен? в п?двалах НКВС без суду ? сл?дства.

З журналу ?За рулем?, 1936 р?к:

Хай живе переможна хода соц?ал?зму в СРСР! Хай живе улюблений вождь народ?в, натхненник перемог соц?ал?зму товариш Стал?н! Ориг?нальний текст (рос.) Да здравствует победоносное шествие социализма в СССР! Да здравствует любимый вождь народов, вдохновитель побед социализма товарищ Сталин!

По смерт? Стал?на на XX з'?зд? КПРС (1956) було частково засуджено так званий ?культ особистост??, однак не розкрито вс?х злочин?в стал?нського режиму. На XXII з'?зд? (1961) критику продовжено — ухвалено прибрати забальзамоване т?ло Стал?на з лен?нського мавзолею ? поховати п?д Кремл?вською ст?ною, перейменувати вс? м?ста, селища, област?, вулиц?, площ?, що носили його ?м'я, знищити його пам'ятники побудован? за життя. Цей пер?од ?стор?? СРСР отримав назву Хрущовська в?длига.

У сучасн?й рос?йськ?й ?стор?ограф?? визначилося прагнення якнайб?льшого замовчування, зменшення ?нформац?? про злочини Стал?н?зму. Цьому сприя? дос? закрит?сть рос?йських державних арх?в?в ? ц?леспрямоване приховування та нищення св?доцтв ? документ?в. З ?ншого боку — деяк? сучасн? автори вважають, що хронолог?я б?льшовицького терору вказу? на його прямий зв'язок з ?деолог??ю та практикою лен?н?зму, або те, що Стал?н був всього лише посл?довним продовжувачем системи, закладено? ще Ульяновим-Лен?ним.

У ширшому сенс?

З приходом до влади в СРСР Леон?да Брежн?ва (1964) в?дбува?ться поступове виправдання особи Стал?на, в?дроджу?ться неостал?н?зм, застосовуються за нових обставин, стал?нськ? методи: геноцид, масов? арешти, закрит? суди, псих?атричн? л?карн? для противник?в режиму, примусова русиф?кац?я, вмотивована теор??ю так звано? ?ново? сп?льноти радянського народу?, в?дродження ?культу особистост?? (Леон?да Брежн?ва), надм?рний ?нтернац?онал?зм, тощо.

У ширшому сенс?, терм?н стал?н?зм використову?ться стосовно кра?н, пол?тичний устр?й яких, багато в чому нагадував пол?тичну систему СРСР час?в Й. В. Стал?на (наприклад, до режим?в Мао Цзедуна в КНР, К?м ?р Сена ? К?м Чен ?ра в КНДР, Хо Ш? М?на ? Ле Зуана у В'?тнам?, Енвера Ходж? в Албан?? та ?нших), а також до пол?тичних парт?й, котр? ?деал?зують под?бний державний устр?й.

Серед прихильник?в деяких напрямк?в марксизму, наприклад, троцьк?зму, терм?н ?стал?н?зм? використову?ться для позначення ?деолог?? та пол?тично? системи, яка ?снувала в СРСР та ?нших соц?ал?стичних кра?нах як п?д час життя ? перебування при влад? Й. В. Стал?на, так ? в наступн? часи до розпаду СРСР. Водночас, стал?н?зм розгляда?ться як ?деолог?я ? пол?тика що викривля? марксизм.

Пор?вняння нацизму ? стал?н?зму

Плакат нацистсько? пропаганди зроблений для Рейхском?сар?ату Укра?на, 1942.

1946 (з рос.) Хай живе наш учитель, наш батько, наш вождь товариш Стал?н!

Деяк? автори проводили пор?вняння нацизму ? стал?н?зму. Вони розглядали под?бн?сть ? в?дм?нн?сть двох ?деолог?й ? пол?тичних устро?в, в?дносини м?ж двома режимами ? те, чому обидва здобули поширен?сть одночасно. У XX стол?тт? пор?внювали нацизм ? стал?н?зм — за тотал?таризмом, ?деолог??ю та культом особи. Обидва режими розглядалися як в?дм?на в?д л?берально-демократичного зах?дного св?ту, п?дкреслюючи схож?сть м?ж ними.

Ганна Арендт

Джерела тотал?таризму

Ганна Арендт була одн??ю з перших учених, як? оприлюднили пор?вняльне досл?дження нацистсько? Н?меччини та стал?нського Радянського Союзу. У власн?й прац? 1951 року ?Походження тотал?таризму?, Арендт висува? ?дею тотал?таризму як окремого типу пол?тичного руху та форми правл?ння, яка ??стотно в?др?зня?ться в?д ?нших в?домих нам форм пол?тичного гноблення, таких як деспотизм, тиран?я та диктатура?. Арендт розр?зня? тотал?тарний рух, такий як пол?тична парт?я з тотал?тарними ц?лями, ? тотал?тарний уряд. Не вс?м тотал?тарним рухам вда?ться створити тотал?тарн? уряди, коли вони отримують владу. На думку Арендт, хоча в 1920-х ? 1930-х роках, в ?вроп? ?снувало багато тотал?тарних рух?в, лише урядам Стал?на та Г?тлера вдалося повн?стю запровадити сво? тотал?тарн? прагнення.

Арендт простежила походження тотал?тарних рух?в у 19 стол?тт?, особливо зосередившись на антисем?тизм? та новому ?мпер?ал?зм?. Вона наголошувала на зв'язку м?ж зростанням ?вропейських нац?ональних держав ? зростанням антисем?тизму, оск?льки ?вре? представляли ?м?ж?вропейську, ненац?ональну складову у св?т? зростальних або наявних нац?й?, а ?вре?в звинувачували в участ? у р?зних м?жнародних схемах з розорення ?вропейських нац?й. Мал? антисем?тськ? пол?тичн? парт?? утворилися у в?дпов?дь на цю уявну ?врейську загрозу. За словами Арендт, це були перш? пол?тичн? орган?зац?? в ?вроп?, як? заз?хали на представництво ?нтерес?в ц?лого народу, зам?сть представлення зац?кавлень класу чи ?ншо? соц?ально? групи. П?зн?ш? тотал?тарн? рухи поширювали або успадкували це утвердження, щоби говорити в?д ?мен? вс??? нац??, маючи на уваз?, що будь-яка опозиц?я ?м, ? зрадою.

?вропейський ?мпер?ал?зм 19 стол?ття, б?льш в?домий як новий ?мпер?ал?зм, також проклав шлях тотал?таризму, узаконивши концепц?ю неск?нченно? експанс??. П?сля того, як ?вропейц? почали ?мпер?ал?стичну експанс?ю на ?нш? континенти, розвинулися пол?тичн? рухи, як? мали на мет? поширювати методи ?мпер?ал?зму на самому ?вропейському континент?. Арендт насамперед посила?ться на пан-рухи пангерман?зму та панслав?зму, як? об?цяли континентальн? ?мпер?? нац?ям без потреби на експанс?ю за кордон. На думку Арендт, ?нацизм ? б?льшовизм б?льше зобов'язан? пангерман?зму та панслав?зму (в?дпов?дно), н?ж будь-як?й ?нш?й ?деолог?? чи пол?тичн?й теч???.

Важливою частиною пропаганди з обох бок?в була дегуман?зац?я ворога, яка багато сприяла вза?мн?й ненавист?, антирос?йським настроям, антин?мецьк?й ?стер??.

Пропаганда ? залучення

Арендт стверджу?, що ? нацистський, ? б?льшовицький рухи ?залучали сво?х член?в ?з натовпу, здавалося б, байдужих людей, в?д яких в?дмовилися вс? ?нш? парт??? ? як? ?мали п?дстави бути однаково ворожими до вс?х парт?й?. Тому тотал?тарним рухам не потр?бно було використовувати дебати чи переконання, а також спростовувати аргументи ?нших парт?й. ?хню ц?льову сп?льноту не треба було переконувати зневажати ?нш? парт?? чи демократичну систему, оск?льки вона складалася з людей, як? вже зневажали пан?вну пол?тику. У п?дсумку, тотал?тарн? рухи мали право застосовувати насильство та терор проти сво?х опонент?в, не боячись, що це може в?дштовхнути ?хн?х власних прихильник?в. Зам?сть того, щоби сперечатися з? сво?ми супротивниками, вони прийняли детерм?нован? погляди на людську повед?нку. Вони представляли протилежн? ?де? як ?виникл? в глибоких природних, соц?альних або психолог?чних джерелах, як? не п?двладн? ?ндив?ду, а отже, ? поза владою розуму?. Зокрема, нацисти, протягом рок?в перед сво?м приходом до влади, вдавалися до цього методу — ?вбивство др?бних соц?ал?стичних функц?онер?в або впливових член?в опозиц?йних парт?й? як зас?б залякування опонент?в ? спос?б показати сво?м прихильникам, що вони ? парт??ю д??, ?в?дм?нною в?д ?бездумних балакун?в“ ?нших парт?й?. Тотал?тарн? уряди широко використовують пропаганду ? часто вир?зняються ?стотною в?дм?нн?стю м?ж тим, що вони говорять власним прихильникам, ? пропагандою, яку вони виробляють для ?нших. Арендт розр?зня? ц? дв? категор?? як ??ндоктринац?ю? ? ?пропаганду?. ?ндоктринац?я склада?ться з пов?домлення, яке тотал?тарний уряд просува? всередин? член?в кер?вно? парт?? та т??? частини населення, яка п?дтриму? уряд. Пропаганда утворю?ться з меседж?в, як? тотал?тарний уряд прагне просувати у зовн?шньому св?т? та серед тих частин власного сусп?льства, як? можуть не п?дтримувати уряд. За словами Арендт, ?необх?дн?сть пропаганди завжди дикту?ться зовн?шн?м св?том?, а можливост? для ?ндоктринац?? залежать в?д ??золяц?? та безпеки тотал?тарних уряд?в в?д зовн?шнього втручання?. ?ндоктринац?я, яку використовували сов?ти та нацисти, визначалась претенз?ями на ?наукову? ?стину та посиланнями до ?об'?ктивних закон?в природи?. Обидва рухи дотримувалися детерм?нованого погляду на людське сусп?льство ? п?дкреслювали, що ?хн? ?деолог?? ?рунтуються на науков?й основ? — в?дкриття щодо раси (що стосу?ться нацист?в) або сил, котр? керують ?стор??ю людства (у раз? сов?т?в). Арендт зазнача?, що це певним чином схоже на сучасну рекламу, в як?й компан?? стверджують, що науков? досл?дження показують н?би ?хня продукц?я ? кращою; проте вона наголошу? в б?льш загальному сенс?, що це крайня верс?я ?то? одержимост? наукою, яка притаманна для зах?дного св?ту з часу виникнення математики та ф?зики у ш?стнадцятому стол?тт??. Використовуючи псевдонауку, як основне виправдання власних д?й, нацизм ? стал?н?зм в?др?зняються в?д попередн?х ?сторичних деспотичних режим?в, як? натом?сть посилалися на рел?г?ю або ?нод? взагал? не намагалися виправдовуватися. За словами Арендт, тотал?тарн? уряди не просто використовували ц? заклики до н?бито наукових закон?в, а як пропаганду щоби ман?пулювати ?ншими. Тотал?тарн? л?дери, так? як Г?тлер ? Стал?н, щиро в?рили, що вони д?ють в?дпов?дно до незм?нних природних закон?в, до тако? м?ри, що вони були готов? пожертвувати власними ?нтересами сво?х режим?в заради введення в д?ю цих уявних закон?в. До мешканц?в окупованих територ?й, нацисти ставилися з надзвичайною жорсток?стю. Вони планували депопуляц?ю Сх?дно? ?вропи, щоби зв?льнити м?сце для колон?ст?в з н?мецько? Herrenvolk (?господарська раса?), хоча й це дуже шкодило ?хн?м в?йськовим зусиллям. Стал?н неодноразово проводив чистки в Комун?стичн?й парт?? Радянського Союзу — людей, як? хоч незначно в?дхилялися в?д парт?йно? л?н??, нав?ть коли це послаблювало парт?ю чи радянську владу, через те що в?н вважав, н?би вони представляють ?нтереси ?вимираючих клас?в? й ?х загибель була ?сторично неминучою.

Злочини

За даними товариства ?Мемор?ал? п?дтверджен? документально так? злочини вчинен? радянською владою за час?в правл?ння Стал?на:

1. Масов? репрес?? проти селян — так зване ?розкуркулення?, виселення, арешти ? розстр?ли за р?шеннями тр?йок Повпредств ОДПУ. 1930—1931 рр..
2. Орган?зоване Стал?ним ? Пол?тбюро ЦК ВКП (б) масштабне вилучення зерна для засипання в державн? сховища та продажу за кордоном, внасл?док чого виник штучний голод. В?д голоду загинуло в СРСР в?д 7 до 12 млн ос?б, у тому числ? в?д 3.5 до 4.5 млн населення Укра?ни, 1932—1933.
3. Масов? арешти ? розстр?ли за так званою ?куркульською? операц??ю НКВС — розстр?ли зг?дно ?з заздалег?дь нам?ченими показниками. Липень 1937 — листопад 1938 рр. (Заарештовано 767 397 ос?б, з них 386 798 розстр?ляно)
4. До безпосередн?х жертв стал?нського терору ?розстр?ляного в?дродження? — укра?нсько? ?нтел?генц??, належать письменники Валер'ян П?дмогильний, Валер'ян Пол?щук, Марко Вороний, Микола Кул?ш, Микола Хвильовий, Михайль Семенко, ?вген Плужник, Микола Зеров, художники-бойчук?сти, Лесь Курбас та багато ?нших, що були знищен? ф?зично, тобто були страчен?, померли в концтаборах чи вчинили самогубство, перебуваючи за п?вкроку в?д арешту. Попри те, що б?льш?сть з них були реаб?л?тован? ще наприк?нц? 1950-х рок?в, ?хн?й мистецький чи науковий доробок був забороненим у СРСР й надал?, або принаймн? ознайомлення з ним не заохочувалось радянською владою.
5. Масов? арешти ? розстр?ли за нац?ональною ознакою в межах так званих ?нац?ональних операц?й? НКВС (н?мецько?, польсько?, ?харб?нсько??, латисько? тощо). Липень 1937 — листопад 1938 рр. (Заарештовано близько 350 тис. ос?б, з них 250 тис. розстр?ляно).
6. Масов? арешти ? розстр?ли громадян Монгол??, проведен? радянським НКВС. 1937—1938 (Заарештовано близько 25 000 ос?б, з них близько 20 000 розстр?ляно).
7. Репрес?? проти член?в с?мей засуджених за ?зраду батьк?вщини?. У пер?од 1937—1938 як ?член?в с?мей зрадник?в батьк?вщини? (ЧСЗБ) було заарештовано понад 18 тис. ж?нок ? 25 тис. д?тей були пом?щен? в дитяч? приймальники НКВС.
8. Розстр?ли й засудження за так званими ?розстр?льними списками?, коли м?ра покарання визначалася не судовими органами, а самим Стал?ним ? його найближчими соратниками по Пол?тбюро — Молотовим, Ворошиловим, Кагановичем, Ждановим, М?кояном та ?ншими. За час в?д лютого 1937 по жовтень 1938 року, були винесен? санкц?? на засудження за 383 списками, що м?стили 44 тис. пр?звищ, з них 39 тисяч — до розстр?лу.
9. Дозв?л Стал?на на застосування в НКВС в ход? сл?дства, так званих ?заход?в ф?зичного впливу? — тобто катувань. Телеграма, п?дписана Стал?ним 10 лютого 1939 р., п?дтвердила ?правом?рн?сть? ц??? практики, прийнято? в 1937 р. У п?зн?ш? роки Стал?н продовжував давати вказ?вки про застосування тортур, наприклад, в ход? т. зв. ?справи л?кар?в? у 1952—1953 рр.
10. П?дписання так званого ?Пакту про ненапад? з Н?меччиною та п?дписання секретного протоколу про розмежування сфер впливу СРСР ? Третього Рейху. Зг?дно з цим та?мним протоколом СРСР почав проводити акти захоплення сус?дн?х територ?й ? як союзник Г?тлера брав участь у розгром? державност? Польщ?, розпочав в?йну з Ф?нлянд??ю, окупував Литву, Латв?ю, Естон?ю, Бессараб?ю. Через це, СРСР був звинувачений м?жнародною сп?льнотою у проведенн? агресивно? експанс?он?стсько? пол?тики ? виключений з Л?ги Нац?й. Серпень 1939 — л?то 1940 рр.
11. Схвален? Стал?ним ? Пол?тбюро ЦК ВКП(б) масов? депортац?? цив?льного населення за так званими, ?класовою? ? нац?ональною ознаками:
    • Виселення польських громадян з територ?? Зах?дно? Укра?ни ? Зах?дно? Б?лорус? 1939—1940 рр.
    • Виселення громадян з Прибалтики ? Молдови в травн? — червн? 1941 р.
    • Виселення н?мц?в, калмик?в, чеченц?в та ?нгуш?в, карача?вц?в, кримських татар та ?нших народ?в у 1941—1945 рр.
    • Виселення з Прибалтики ? Молдови в 1949 р. так званих ?куркул?в?.
    • Виселення укра?нц?в у друг?й половин? 40-х рок?в ?за пособництво УПА?.
12. Масовий розстр?л в?йськовополонених польських оф?цер?в ? цив?льних ос?б за р?шенням Пол?тбюро ЦК ВКП (б) в?д 5 березня 1940 р.: у кв?тн?-травн? 1940 р. органами НКВС у Катин?, М?дному та Харков? розстр?ляно 21857 польських громадян.
13. Проведен? за вказ?вками Стал?на безсудн? розстр?ли ув'язнених у в'язницях восени 1941 р.: в Орловськ?й в'язниц?, в московських в'язницях, в Куйбишев?.
14. Ухвален? особисто Стал?ним акти ?ндив?дуального терору — та?мн? пол?тичн? вбивства, зд?йснен? держбезпекою за кордоном ? в СРСР.
15. Орган?зован? за вказ?вками Стал?на радниками МДБ СРСР показов? судов? процеси в Угорщин?, Болгар?? та Чехословаччин? в 1949—1952 рр.

Сучасн?сть

Плакат стал?нських час?в (рос.): ?Увесь св?т буде нашим?

2 кв?тня 2009 ?вропейський Парламент ухвалив р?шення про вшанування жертв Стал?н?зму та Нацизму щороку 23 серпня в ?вропейський день пам'ят? жертв Стал?н?зму та Нацизму. ОБС? також ухвалила декларац?ю про п?дтримку вшанування пам'ят? жертв тотал?таризму 23 серпня. В резолюц?? ОБС? зазначено, що ?вропа ?зазнала два потужних тотал?тарних режими, нацистський та стал?нський, як? принесли геноцид, порушення прав та свобод людини, во?нн? злочини та злочини проти людства?, та закликала член?в ОБС? зайняти ?сп?льну позиц?ю проти вс?х форм тотал?тарно? влади незалежно в?д ?деолог?чно? основи? та засудила ?геро?зац?ю тотал?тарних режим?в, у тому числ? проведення прилюдних демонстрац?й задля геро?зац?? Нацистського або Стал?нського минулого?.

У кв?тн? 2010 року ПАР? ухвалила постанову, зг?дно з якою злочинна пол?тика стал?нського режиму, яка призвела до м?льйон?в невинних жертв, ? злочином проти людяност?. Рада в?дкида? будь-як? спроби виправдати цю смертоносну пол?тику, та нагаду?, що право на життя ? нев?д'?мним. Також Рада в?та? р?шення Укра?нсько? влади встановити нац?ональний день пам'ят? жертв Голодомор?в, та заклика? влади ?нших постраждалих кра?н встановити под?бну пам'ятну дату для вшанування жертв режиму.

13 с?чня 2010 року Ки?вський Апеляц?йний суд визнав низку кер?вник?в ВКП(б) та Радянсько? держави, ? серед ?нших — Стал?на, злочинцями, винними в орган?зац?? голодомору 1932—1933 рок?в на теренах Укра?ни.

Громадська думка

Основна стаття: Неостал?н?зм

У сучасн?й Рос?йськ?й Федерац?? за останн? роки, зросла позитивна громадська думка про Стал?на та колишн?й Радянський Союз. Зг?дно з опитуванням Левада-центру 2015 року, 34 % респондент?в (пор?вняно з 28 % 2007 року) стверджували, що приведення радянського народу до перемоги у Друг?й св?тов?й в?йн? було таким великим досягненням, котре переважило його помилки. Опитування ?Левада-центру? 2019 року показало, що п?дтримка Стал?на, якого багато рос?ян бачать переможцем у Друг?й св?тов?й в?йн? (в РФ ? деяких ?нших колишн?х радянських кра?нах — Велик?й В?тчизнян?й в?йн?), досягла найвищого р?вня в пострадянську епоху: 51 % вважали Стал?на позитивною ф?гурою, а 70 % сказали, що його правл?ння було добрим для кра?ни.

Лев Гудков, соц?олог Левада-центру, сказав, що ?Рос?я Володимира Пут?на 2012 року потребу? символ?в влади та нац?онально? сили, якими б суперечливими вони не були, щоби п?дтвердити новий авторитарний пол?тичний порядок. Стал?н, деспотичний л?дер, в?дпов?дальний за масове кровопролиття, але також все ще ототожню?ться з перемогою п?д час в?йни та нац?ональною ?дн?стю, в?дпов?да? ц?й потреб? в символах, як? п?дкр?плюють поточну пол?тичну ?деолог?ю?.

Деяк? позитивн? настро? можна знайти ? в ?нших м?сцях колишнього Радянського Союзу. Опитування 2012 року, проведене на замовлення Фонду Карнег?, показало, що 38 % в?рмен погоджуються, що ?хн?й округ ?завжди потребуватиме такого л?дера, як Стал?н?. Опитування Тб?л?ського ун?верситету 2013 року показало, що 45 % грузин висловлюють ?позитивне ставлення? до Стал?на.

Висловлювання про стал?н?зм

З?знання Макса ?стмена, давнього друга Лен?на:

.. зам?сть того, щоб бути краще, стал?н?зм виявився г?ршим за фашизм, жорсток?шим, б?льш варварським, несправедливим, аморальним, антидемократичним, його неможливо виправдати жодною над??ю чи каяттям … точн?ше визначити як суперфашизм. … стал?н?зм — це соц?ал?зм у тому розум?нн?, що це неминуче, хоч ? непередбачуване пол?тичне доповнення до нац?онал?зац?? та колектив?зац??, на як? в?н спира?ться у справ? створення безкласового сусп?льства.

Див. також

• Антистал?нська л?виця
• ?вропейський день пам'ят? жертв Стал?н?зму та Нацизму
• Культ особи та Культ особи Стал?на
• Реальний соц?ал?зм
• Депортац?я народ?в в СРСР
• Великий терор
• Стал?нськ? репрес??
• Психолог?я натовпу
• ?нтернац?онал?зм (пол?тика)
• Рос?я — батьк?вщина слон?в

Л?тература

• Грегори П. Политическая экономия сталинизма = The Political Economy of Stalinism. Evidence from the Soviet Secret Archives. — 2-ге. — М. : РОССПЭН; Фонд Первого Президента России Б. Н. Ельцина, 2008. — С. 31. — (История сталинизма) — ISBN 978-5-8243-1013-9.
• Сталинизм в советской провинции / сост. Юнге. М, Боневич Б., Биннер Р. — М. : РОССПЭН; Германский исторический институт в Москве, 2009. — 927 с. — ISBN 978-5-8243-1242-3.
• Пол?тичний терор ? тероризм в Укра?н? Х?Х–ХХ ст / В?дп. ред. В. А. Смол?й. — К. : Наук. думка, 2002. — 952 с. — (?сторичн? нариси) — ISBN 777-02-3348-9.
• Николя Верт. Террор и беспорядок. Сталинизм как система. — РОССПЭН, 2010. — 448 с. — ISBN 978-5-8243-1299-7.
• Alter L. Litvin, John L. H. Keep (2005). Stalinism Russian and Western views at the turn of the millennium. London: Routledge. ISBN 0-203-33892-8.
• Йорг Баберовск?. Червоний терор: ?стор?я Стал?н?зму = н?м. Der rote Terror. Die Geschichte des Stalinismus. — Ки?в : К. ?. С, 2007. — 248 c. с. — ISBN 978-966-7048-89-1.
• Гетти Арч. Практика сталинизма. Большевики, бояре и неумирающая традиция. Москва: РОССПЭН, 2016. 374 с.

Посилання

• Стан?слав Кульчицький. Чому Стал?н нас нищив? — ?День?: № 212, 17.11.2005
• ?ван Майстренко. Большевицький бонапартизм (1946)
• В?тал?й Портников. Стал?н помер учора. — ?Дзеркало тижня?: № 18(546) 14—20.05.2005
• Лев Троцький. Роб?тнича держава, терм?дор ? бонапартизм (?сторично-теоретична перев?рка) (1935)
• СТАЛ?Н?ЗМ ХРУЩОВА У ВНУТР?ШН?Й ПОЛ?ТИЦ?
• ИСТОРИЯ СТАЛИНИЗМА. ЭЛЕКТРОННАЯ БАЗА ДАННЫХ (рос.)