企业退休人员养老金13连涨 仍比机关单位低一半

Област? (велаяти) Туркмен?стану

百度 十九大报告对金融业改革发展做出了重要部署，深化改革、增强服务实体能力成为新时期金融建设的方向。

Туркмен?стан под?лений на 5 велаят?в (областей) та один столичний округ. Кожен велаят под?ля?ться на етрапи (райони).

Велаят (область)	ISO 3166-2	Центр	Площа	Населення (2001 р.)	Ключ
м?сто Ашгабат	TM-S	Ашгабат	260 км2	730,000
Ахальський велаят	TM-A	Анау	97260 км2	785,800	1
Балканський велаят	TM-B	Балканабат	139300 км2	479,500	2
Дашогузький велаят	TM-D	Дашогуз	73400 км2	1,196,700	3
Лебапський велаят	TM-L	Туркменабат	93700 км2	1,160,300	4
Марийський велаят	TM-M	Мари	87200 км2	1,287,700	5

Радянський пер?од

До 1919 року, територ?я сучасного Туркмен?стану входила до складу Закасп?йсько? област? Рос?йсько? ?мпер?? та частково до Бухарського ханства, яке було васалом Рос??. В 1919 роц? радянською владою було створено Туркестанську Радянську Федеративну Республ?ку (столиця — Ташкент), куди ув?йшла б?льша частина сучасного Туркмен?стану, який був вид?лений в окрему адм?н?стративну одиницю у 1921 роц?. У 1924 роц? сус?дня Бухарська Народна Радянська Республ?ка була л?кв?дована, а ?? зах?дн? рег?они, населен? переважно туркменами, об'?днан? з Туркменською областю ? утворена Туркменська Радянська Соц?ал?стична Республ?ка.

Туркменська РСР спочатку под?лялась на округи: Керкинський, Лен?нський (п?зн?ше — Чарджуйський), Мервський, Полторацький (п?зн?ше — Ашхабадський) ? Ташаузький. В 1939 роц? республ?ку под?лено на област?:

• Ашхабадська область
• Красноводська область
• Марийська область
• Ташаузька область
• Чарджоуська область

В 1943 була створена Керкинська область, яка про?снувала до 1947 року. Тод? ж була л?кв?дована Красноводська область.

В 1952 Красноводська область була в?дновлена, але 1955 знову л?кв?дована.

В 1959 л?кв?дована Ашхабадська область.

В 1963 л?кв?довуються Марийська, Ташаузька та Чарджоуська област?, але в 1970 вони знову в?дновлюються.

В 1973 в?дновлю?ться Ашхабадська та Красноводська област?.

В 1988 Ашхабадська та Красноводська област? знову л?кв?довуються.

В 1991 на територ?? колишньо? Красноводсько? област? створю?ться Балканська область ?з центром в Неб?т-Даз?.

Пер?од незалежност?

В 1992 на територ?? колишньо? Ашхабадсько? област? створю?ться Ахальский велаят з центром спочатку в Ашгабат?, пот?м — в Аннау, а п?сля зд?йснення про?кту ?Рухабад? — в Рухабад?^{[джерело?]}. Балканська та Марийська област? перейменовуються, в?дпов?дно, на Балканський ? Марийський велаят. Ташаузька область ста? Дашогузьким велаятом, Чарджоуська — Лебапським. М?сто Ашгабат перетворю?ться в окрему адм?н?стративну одиницю, яка не входить в жоден велаят.

Посилання

• Закон Туркменистана от 18 апреля 2009 года ?О порядке решения вопросов административно-территориального устройства Туркменистана, присвоения наименований и переименования государственных предприятий, организаций, учреждений и других объектов?(рос.)