霍尊《歌手》压轴踢馆 “开挂”模式尽展国粹之美
Альберт К?нг | |
---|---|
англ. Albert King ![]() | |
![]() | |
Albert King | |
Основна ?нформац?я | |
Повне ?м'я | Альберт Нельсон |
Дата народження | 25 кв?тня 1923 |
М?сце народження | ?нд?анола, М?сс?с?п?, США[1] ![]() |
Дата смерт? | 21 грудня 1992 (69 рок?в) |
М?сце смерт? | Мемф?с, Теннесс?, США ![]() |
Причина смерт? | ?нфаркт м?окарда ![]() |
Роки активност? | 1962—1992 |
Громадянство | США |
Нац?ональн?сть | афроамериканець |
Профес?я | г?тарист, сп?вак, композитор, продюсер |
?нструменти | вокал, г?тара, ударн? |
Жанри | блюз |
Псевдон?ми | Альберт К?нг |
Колективи | Sweet Miss Coffy |
Лейбл | King, Stax, Atlantic, Rhino, Chess, Fantasy |
Нагороди | |
![]() ![]() |
А?льберт К?нг (англ. Albert King) справжн? ?м'я А?льберт Не?льсон (англ. Albert Nelson; 25 кв?тня 1923, ?нд?анола, М?сс?с?п?, США — 21 грудня 1992, Мемф?с, Теннесс?, США) — американський блюзовий г?тарист, сп?вак, композитор, автор п?сень, продюсер.
Схвалення критик?в та широка популярн?сть принесли Альберту К?нгу славу найб?льш шанованого та найвпливов?шого виконавця серед блюзових та рок-г?тарист?в. ?нтенсивним, густим звуком сво?? г?тари та оманливо простим стилем виконанням, К?нг надихав як темношк?рих, так ? б?лих музикант?в, в?д От?са Раша ? Роберта Крея до Ер?ка Клептона та Ст?в? Рей Вона.[2] Альберт К?нг, разом з Б.Б. К?нгом та Фредд? К?нгом носять титул ?Корол?в Блюзу? (англ. king — король)[2]. К?нг випустив велику к?льк?сть альбом?в, його п?сн? серед найпопулярн?ших п?сень в ?стор?? блюзу, деяк? з них згодом стали класикою жанру. Його композиц?я ?Born Under a Bad Sign? вважа?ться блюз-стандартом та найчаст?ше викону?ться ?ншими блюзменами.
?м'я Альберта К?нга внесено до Зали слави блюзу (1983) ? Зала слави рок-н-ролу (2013)[3], а у Списку 500 найкращих альбом?в ус?х час?в за верс??ю журналу Rolling Stone його творч?сть представлена альбомом Born Under a Bad Sign[4]. Кр?м того цей альбом було внесено до Зали слави Гремм? в 1999 роц?.

Альберт К?нг народився в ?нд?анол?, невеликому м?стечку в центральн?й частин? штату М?сс?с?п?, але ? його справжн? ?м'я, ? прийнята дата народження, 25 кв?тня 1923[2], завжди викликали сумн?ви — багато хто з? знайомих музиканта стверджували, що Альберт на дек?лька рок?в старший. Альберт взяв популярний на той час серед блюзмен?в псевдон?м ?К?нг? на початку 50-х, всл?д за усп?хом композиц?? Three O'Clock Blues, яку Б? Б? К?нг записав в 1951 роц?. Батьком Альберта був бродячий пропов?дник, який залишив с?м'ю, коли хлопчику було лише 5 рок?в. Мати Альберта, Мер? Блев?нз, згодом вийшла зам?ж за В?лла Нельсона, ? вся ?хня родина пере?хала до Форрест-С?т?, штат Арканзас[5]. Хлопчик взяв пр?звище свого в?тчима, ставши Альбертом Нельсоном.
Альберт пров?в сво? дитяч? та юнацьк? роки допомагаючи батькам на ферм?. Як ? ?нш? селянськ? д?ти П?вденних штат?в того часу, Альберт майже не ходив до школи, а навчився писати та читати, коли вже став дорослим. Сво? перш? ноти К?нг з?грав на легендарн?й г?тар? ?Бо Д?ддл?? — пляшкою на натянутому дрот?. Згодом в?н змайстрував соб? г?тару. Багато рок?в потому К?нг згадував:
?Корпус я зробив з коробки з-п?д цигарок, а гриф — ?з обстругано? палиц?. Струни були намотан? на дерев'ян? к?лки. Я настроював ?х по-р?зному, але вс? ш?сть були з однакового дроту[6].?
Коли Альберт п?др?с, в?н влаштувався працювати вод??м бульдозера. В 1942 роц? в?н купив свою першу справжню г?тару марки Guild за один долар ? 25 цент?в[5]. Натхненний музикою Блайнд Лемон Джефферсона, Лонн? Джонсона, Санн? Бой В?льямсона, а згодом ? Т?-Боун Вокера, Альберт пров?в чимало часу, намагаючись осво?ти гру на сво?му новому ?нструмент?. Альберт був шульгою ? тримав звичайну г?тару грифом вл?во, догори ногами. В той час в?н сп?вав у м?сцевому госпел-гурт? The Harmony Kings.

Одна з характерних особливостей його стилю —- гра без мед?атора. Восени 1977 року в ?нтерв'ю журналу Guitar Player в?н розпов?в:
?Я н?коли не м?г грати мед?атором. Я намагався, але як т?льки я роз?гр?вався — одразу ж викидав його геть. ? нарешт?, я вир?шив, що в?н мен? не п?дходить. З того часу я граю просто великим пальцем[6]?.
В 1950 роц? Альберт випадково познайомився з М. С. Р?дером (M.C. Reeder) ? пере?хав у Оцеолу. Р?дер був власником знаменитого клубу ?Т-99?. Оцеола знаходиться пом?ж Мемф?сом та Сент-Лу?сом, якраз на 61-?й дороз?, ? кожен гурт, пере?жджаючи з одного м?ста до ?ншого, часто вважав за потр?бне там зупинитись. Клуб в?дв?дували так? св?тила ?з Мемф?са, як Б? Б? К?нг, Бобб? Бленд, Руфус Томас, Роско Гордон та Джонн? Ейс. Був у ?Т-99? ? св?й власний гурт з непост?йним складом, The In The Groove Boys, в якому р?зн? часи грали г?тарист Едд? Сноу, який працював на знаменитий лебл Sun, Карл Тейт, Кларенс Дрейпер ? Волтер Джефферсон. А згодом ? Альберт К?нг. В?н долучився до гурту з? сво?ю новою електрог?тарою, Epiphone, яку придбав за 20 долар?в. Колишн?й г?тарист Айка Тернера та житель Оцеоли, Джимм? Томас, який був тод? лише п?дл?тком, згадував:
?В суботу ввечер? Оцеола кип?ла — таке соб? маленьке м?стечко, але майже все шален?ло в?д музики. Оцеола була краще за Ка?р та вс?ляк? там м?ста, хоч вони були б?льшими. Тут в кожному бар?, в кожному кафе грали на грош?. ?, звичайно, я пам'ятаю Альберта! ми його називали ?Великий Альберт? або ?Чорний Альберт?, так? у нього були пр?звиська. В?н водив св?й трейлер, перевозив бавовну, а по вих?дних грав на г?тар?[6].?
Карл Тейт, який тод? грав у The In The Groove Boys на барабанах, також згадував:
?Альберт був блюзом на сто в?дсотк?в. В?н ?нколи ? швидк? блюзи виконував, але його найкращ? композиц?? це, звичайно, справжн?й кантр?-блюз, наприклад ?Little Boy Blue?[6].?
The In The Groove Boys був популярним гуртом, ?, кр?м ?Т-99?, вони також грали в ?нших барах Оцеоли та сус?дн?х м?ст. А ще ?х пост?йно запрошували на м?сцеву рад?останц?ю. Тейт розпов?да?:
?Також Альберт грав ? на ударних. Коли я пропускав трансляц?ю, в?н с?дав за установку зам?сть мене, а вже хось ?нший грав на г?тар?[6].?
?Ми знали тод?, мабуть, три-чотири п?сн?. ? ми ?х виконували швидко, пов?льно та середньо, — говорив сам Альберт, а один з жител?в Оцеоли п?дтверджу? — Альберт був таким соб? музикантом, коли лише почав тут грати[6].?
Альберт ц?лком прижився в Оцеол?. У нього народилось тро? д?тей, а дво? з його сестер, Едд? Лу та ?Б?? Ред? також пере?хали й поселились неподал?к. Вт?м, його життя не було дуже гладким. Альберт не любив згадувати про авар?ю, в яку в?н потрапив на початку 50-х в м?стечку Мер?он, що в Арканзас?. Вантаж?вка, яку в?в Альберт, з?ткнулась з ?ншою машиною, ? в результат? загинуло дек?лька людей. Загибл? були б?л?, а в напружен?й атмосфер? п?вденних штат?в це могло вилитися у велику халепу. Згодом Альберт потрапив до в'язниц?. На щастя, у Альберта були впливов? знайом?: М. С. Р?дер та в?домий б?лий б?знесмен на ?м'я Хал Джексон допомогли йому вийти з в'язниц?.
Натхнений десятками блюзмен?в з Арканзасу та М?сс?с?п?, як? здобули визнання на П?вноч?, Альберт вир?шив перебратися до Гер?, штат ?нд?ана. Там в?н при?днався до гурту легендарних блюзмен?в Джона Бр?ма та Джимм? Р?да. ? Бр?м, ? Р?д були г?таристами, тому Альберту довелось с?сти за ударну установку (?You Don't Have to Go?). В той час почало з'являтися дедал? б?льше нових незалежних лейбл?в, як? невтомно полювали за новими талантами. Коли Альберт вир?шив спробувати щастя записати свою першу п?сню, це виявилось неважко зробити. Н?хто ?нший як В?лл? Д?ксон познайомив Альберта з чиказьким д?-дже?м Елом Бенсоном, власником лейбла Parrot Records.

Альберт згадував ?хню зустр?ч:
?Я чекав його на вулиц? п?втори години. Раптом в?н виходить ? каже: ?Грай!?. А в мене н? п?дсилювача, н? взагал? н?чого нема. Але що робити — я почав грати. В?н послухав мене п'ять хвилин ? каже — гаразд, сьогодн? увечер? приходь до мене в студ?ю. Ось ? все[6].?
30 листопада 1953 року в?дбувся дебют Альберта К?нга в студ?? звукозапису. В сес?? брали участь В?лл? Д?ксон, який грав на бас-г?тар? разом з музикантами ?з гурту Елмора Джеймса, п?ан?стом Л?ттл Джонн? Джонсом та барабанщиком Од? Пейном. Вони записали п'ять композиц?й, дв? з яких — ?Be on Your Merry Way? та ?Bad Luck Blues? — вийшли на сингл?.[7] На цих перших записах г?тара К?нга звучить дещо ?накше, н?ж на записах 60-х рок?в. Не чути н? того ?жалячого? звуку, який пот?м ус? намагались ?м?тувати, н? ф?рмових риф?в, як? нота-в-ноту коп?ював Ер?к Клептон. Весь матер?ал, записаний п?д час ц??? сес??, звучить досить традиц?йно. Вокал Альберта К?нга, ут?м, вже тод? звучав так потужно та сильно, як ? в подальш? роки. Згодом, розпов?даючи про цей сингл, Альберт часто п?дтверджував т? реч?, в як? ?нод? важко пов?рити. Наприклад, в?н говорив, що було продано 350 000 коп?й, ? що йому заплатили за цю сес?ю лише 14 долар?в.[5] Сингли, як? розкуповувались дуже усп?шно, практично гарантували появу п?сн? в чартах, як ? в м?сцевих, так ? всеамериканських, а також продовження контракту з музикантом. Однак, н? того, н? ?ншого не сталося. В 1954 роц? Альберт повернувся назад у Оцеолу, так ? не прославившись.
Два наступн? роки Альберт грав разом з In The Groove Boys по барах та кафе Арканзаса, а вже в 1956 пере?хав до Сент-Лу?су. В цьому м?ст? була велика блюзова сцена, ? роботи для музикант?в не бракувало. Але й конкуренти в нього були серйозн?: Kings of Rhythm Айка Тернера, Hound Dogs Джимм? О'Н?ла, гурти Л?ттл М?лтона та Рузвельта Маркса. Спочатку К?нг ходив по численних клубах, знайомився з людьми, грав на джем-сес?ях. У жовтн? 1956 року в Альберта вже був власний гурт, з яким в?н почав регулярно грати у клубах. Г?тарист Ларр? Дев?с, який довгий час грав з К?нгом, згаду?:
?Я зустр?в Альберта коли в?н щойно при?хав до Сент-Лу?са. Вони тод? грали втрьох у маленькому бар? на Ол?в-Стр?т. Спершу я звернув увагу на його голос. В?н чудово сп?вав. А пот?м я вже став грати разом з ним, я та Сем Роудз.[6]?
В 1958 роц? у Альберта з'явилася г?тара ???бсон? — Gibson Flying V, яка буде завжди асоц?юватись з К?нгом. В?н назвав ?? ?Люс??. Можливо, в?н посл?дував прикладу свого однофам?льця Б? Б?, котрий назвав свою г?тару ?Люс?ль?, але сам Альберт стверджував, що в?н назвав ?? в честь актриси Люс?ль Болл ?з популярного комед?йного шоу Я люблю Люс?[6]. Альберт почав привертати увагу публ?ки. Поступово в?н претворювався з н?кому нев?домого новачка в одного з пров?дних блюзмен?в Сент-Лу?са. В тому ж роц? Роберт Лайонз, менеджер рад?останц?? KATZ, в?дкрив Bobbin Records, в основному щоб випускати плат?вки Л?ттл М?лтона. Перший сингл М?лтона став х?том, ? Лайонз почав шукати ?нш? м?сцев? таланти. На цьому лейбл? записувались блюзмени, госпел-гурти ? нав?ть виконавц? рокаб?л?; вл?тку 1959 року до цього списку при?днався Альберт К?нг.
До того часу його гурт зб?льшився, ? зазвичай з ним грали дво? духових музикант?в та п?ан?ст; в склад? ?нколи брали участь ? пров?дн? виконавц? м?ста. Музика також зм?нилась: тепер звучання К?нга нагадувало джамп-блюз. Сам Альберт став впевнен?шим л?дером, ? його ?ф?рмовий? звук — яскрава г?тара з? св?нг-джазовою п?дтримкою — вже ц?лком сформувався.
?Я завжди любив джаз, а особливо б??-бенди, — говорив Альберт, — Записи на Bobbin Records дуже оркестрован?, з аранжуваннями, як? по?днують блюз ? джаз. Тобто, це джазов? аранжування навколо блюзово? г?тари[6].?
Серед запис?в К?нга на Bobbin Records практично не було слабких. Низка сингл?в, яка зб?льшила аудитор?ю його шанувальник?в та зм?цнила його репутац?ю серед музикант?в, ув?нчалася ?Don't Throw Your Love on Me So Strong? за участю Айка Тернера на п?ан?но. В к?нц? 1961 року ця п?сня пос?ла чотирнадцяту сходинку в ритм-енд-блюзових чартах. Музикантом зац?кавилась значно б?льша компан?я, King Records, на як?й Альберт записав св?й перший студ?йний альбом The Big Blues, який вийшов у 1962 роц?. Продовжував в?н записувати ? на Bobbin Records, як? випустили ще в?с?м сингл?в та записали ще один альбом. Але, на жаль, в к?нц? того ж року Bobbin закрились, а готовий альбом так ? не зм?г побачити св?т, ? лише через дек?лька рок?в в?н вийшов на Modern Blues Recordings п?д назвою Let's Have A Natural Ball.
Серед колег-музикант?в, Альберт був в?домий не т?льки сво?ю грою на г?тар?, але ? важким та нетовариським характером. Склад його гурту пост?йно зм?нювався. Раймонд Г?лл, який грав разом з К?нгом в 60-х, згадував:
?Я працював з Альбертом дуже довго. В?н пост?йно м?няв музикант?в, а мен? доводилось все влагоджувати. Я проводив репетиц?? з новачками, пояснював, що в?н саме в?д них хоче. Так, Альберт — це щось! Але ми з ним розум?ли один одного, ? ми ладили з ним[6].?
Барабанщик Юджин Вашингтон опису? це ?накше:
?Альберт — людина з характером. Справа в тому, що б?льш?сть г?тарист?в як? ще й сп?вають, часто зм?нюють темп. Коли вони грають або сп?вають, темп один, а коли вони пререстають грати, все прискорю?ться. ? через це пост?йно виникали конфл?кти. Тому ударник?в в?н м?няв, як рукавиц?[6]!?
?Музиканти гурту Альберта заробляли чимал? грош?,— згаду? Кенн? Райс, який залишив навчання в школ? п?сля того як отримав запрошення грати в гурт? К?нга — Альберт платив б?льше, н?ж ус? ?нш?: Л?ттл М?лтон, Б?лл? Гейлз, нав?ть Айк Тернер. У Альберта можна було гарно заробляти — якщо т?льки в?н тебе не виганяв. Якщо ти терп?в його вит?вки та викладався на сцен?, тод? у нього можна було багато чому навчитися. В?н пост?йно кричав на сво?х барабанщик?в без будь-яко? на те причини. В?н сам в?драховував темп, але грав на в?дчуття — то швидше, то пов?льн?ше. ? врешт? я вже м?г сл?дувати за ним ? тримати ритм точн?с?нько, як в?н в?драховував. Але все р?вно ми з ним часто сварились[6].?
В травн? 1964 року Альберт знов потрапив до студ??, цього разу в?н записувався для маленького незалежного лейбла Coun-Tree. Джазовий вокал?ст Лео ?уден, який також був власником клубу п?д назвою ?Gooden's Blue Note Club? в ?ст-Сент-Лу?с?, заснував Coun-Tree, щоб продавати плат?вки власного гурту, Leo's Five. К?нг був одним ?з небагатьох ?посторонн?х? на лейбл?. На ц?й сес?? К?нга супроводжували Leo's Five, з Доном Джеймсом на орган? та Кенн? Райсом на ударних. Вони записали матер?ал на два сингли: ?Worsome Baby? та ?You Threw Your Love on Me Too Strong?. Остання композиц?я була переробкою х?та К?нга на Bobbin Records. За звуком ц? записи — прям? попередники його ?золотого пер?оду? на Stax Records. Ц? плат?вки добре продавались в Сент-Лу?с?, Чикаго та Канзас-С?т?. Кенн? Райс, який в той час перейшов до Leo's Five, згаду? проблему, що тод? постала перед ?уденом:
?Лео не любив ритм-енд-блюз, але записи Альберта почали продаватись нав?ть краще, н?ж плат?вки самого ?удена. Вони серйозно розкрутилися, ?х купували в Канзас-С?т? та всюди, куди нам доводилось ?хати в турне з Альбертом. Я пам'ятаю, як ми в'?жджали в Канзас-С?т? й ув?мкнули рад?о. ?Сьогодн? ввечер? — великий концерт! Грають Leo's Five та Альберт К?нг!“ ? вони поставили п?сню Альберта. Я пам'ятаю той веч?р. У нас н?чого не виходило. Альберт розлютився ? п?шов з? сцени, не догравши — в?н в черговий раз не поладив з? сво?ми музикантами. А Лео всю по?здку злився, тому що Альберт був популярн?ший[6].?
Врешт?-решт ?уден вир?шив проблему цього суперництва простим способом — роз?рвав контракт з К?нгом. Г?таристу довелось шукати нову компан?ю звукозапису, якою стали Stax Records.

Заснований в 1959 роц? п?д назвою Satellite Records, цей незалежний лейбл згодом став одним ?з кит?в жанру соул. На ньому записувались, серед ?нших Руфус та Карла Томас, Booker T. & the M.G.'s, От?с Редд?нг та дует Sam & Dave. Але до К?нга на Stax не було жодного блюзового музиканта, ? президент компан??, Джим Стюарт, поставився до пропозиц?? про сп?впрацю з К?нгом довол? скептично, вважаючи, що блюзов? плат?вки не будуть продаватись. На щастя, сестр? Стюарта, Естель Екстон, вдалось його переконати.
?з самого початку Альберт почував себе як вдома. Хаус-бенд компан?? Booker T. & the M.G.'s виявились ?деальною п?дтримкою для його стилю. Його творч? сили були на п?дйом?, й записи, зроблен? на Stax Records, водночас здобули велику популярн?сть серед слухач?в та мали великий вплив на колег-блюзмен?в. На перш?й же сес?? була записана нин? класична п?сня ?Laundromat Blues?, яка забезпечила К?нгу першу за п'ять рок?в появу в чартах, пос?вши 29-е м?сце в Black Singles[8]. Зворотною стороною синглу була ?нструментальна композиц?я ?Overall Junction?[9]: К?нг говорив, що його гурт в?дкривав концерти, виконуючи ?Overall Junction? доти, доки ус? його учасники не налаштуються. Наступний запис став одн??ю з найв?дом?ших п?сень Альберта — ?Oh Pretty Woman (Can't Make You Love Me)?.

За нею посл?дувала ?Crosscut Saw?, в?дом?ша завдяки верс?? гурту The Birmingham Blues Boys. К?нг оновив цей класичний блюз, записаний ще в тридцятих, додавши б?т румби в парт?ю ударних.
В 1967 роц? Букер Т. Джонс та В?льям Белл записали демо-верс?ю ?Born Under a Bad Sign? (?). П?сня, з незабутними рифами та колоритними рядками, наприклад, ?If it wasn't for bad luck, I wouldn't have no luck at all?, була немов спец?ально написана для Альберта. Коли на готовий демо-запис наклали вокал та г?тару К?нга, шедевр був готовий. На зворот? сингла цю п?сню супроводжував пов?льний блюз ?Personal Manager?, на якому Альберт з?грав одне з? сво?х найкращих соло.
В к?нц? того ж року вийшов перший альбом К?нга на Stax — Born Under a Bad Sign, який частково складався ?з сингл?в, а частково ?з нового матер?алу[10]. До нього ув?йшла популярна п?сня В?лберта Харр?сона ?Kansas City?, в?дом?ша завдяки кавер-верс?? британського рок-гурту The Beatles. Альбом включав поп-стандарт ?The Very Thought of You?, що стало неспод?ванкою для шанувальник?в блюзу, пов?льний блюз з яскравим соло Альберта ?As the Years Go Passing By?, а також ориг?нал самого К?нга — ?Down Don't Bother Me?, в якому динам?чна гра Альберта супроводжу?ться жвавим п?вденним фанком M.G.'s. Поява ц??? плат?вки зб?глася з ростом популярност? К?нга серед б?ло? молод?, а сам альбом мав дуже великий вплив, як на блюзових, так ? на рок музикант?в[5].
У липн? 1968 року в?н вперше дав концерт у знаменитому Ф?ллмор Вест в Сан-Франциско. Частина запис?в з нього вийшли п?д назвою Live Wire/Blues Power — одним з найкращих живих блюзових альбом?в, а все ?нше було випущено дек?лька рок?в потому на пар? плат?вок п?д назвою — Wednesday Night In San Francisco та Thursday Night in San Francisco. Виступ в?дкрила ?нструментальна композиц?я, джазовий стандарт Херб? Хенкока ?Watermelon Man?. За нею посл?дувала десятихвилинна ?Blues Power?, в як?й Альберт розпов?да? слухачам про блюз, граючи сво? ф?рмов? ?жаляч?? соло.[11]
Повернувшись до Мемф?су, Альберт записав св?й трет?й студ?йний альбом , Years Gone By, за участю все тих же M.G.'s та духово? секц?? The Memphis Horns. До альбому входили верс?? тако? класики блюзу, як ?Killing Floor? Хаул?на Вулфа, ?The Sky Is Crying? Елмора Джеймса, а також власна композиц?я К?нга ?Drownin' on Dry Land?.[12]

Альберту довелось з?грати довол? неоч?куваний концерт у листопад? 1969 року, коли його запросили виступати в Powell Concert Hall разом ?з симфон?чним оркестром. В?н з?грав п'ять сво?х нещодавн?х х?т?в записаних на Stax. Але його винах?дливий менеджер на цьому не зупинився. Наступним проектом був ?концептуальний альбом? Blues For Elvis — King Does The King's Things, в якому Альберт виконав найв?дом?ш? п?сн? Елв?са Пресл?.[13]
Проте наступний запис виправдав спод?вання слухач?в. Альбом I'll Play the Blues for You, що вийшов у 1972 роц?, був записаний з духовими гуртами The Bar-Kays, The Movement та The Memphis Horns, ? був ?деальною сум?шшю сучасного соул/фанку та блюзу. Багато хто, як, наприклад, Б. Б. К?нг намагались в?дтворити це звучання, однак ?хн? зусилля виявились марними. На в?дм?ну в?д ?нших Альберт на цих записах звучить природно та розкуто. Композиц?? з цього альбому згодом стали класичними: наприклад, ?Answer to the Laundromat Blues? — в?дпов?дь на його ранн?й х?т, — ?Angel of Mercy?, сумний та пов?льний блюз, або ?Breaking up Somebody's Home? зробили його ?Б?бл??ю? сучасного блюзу. Але справжньою перлиною була п?сня ?I'll Play the Blues for You?, яку дос? крутять на ?чорних? рад?останц?ях[6].
В 1974 роц? в Stax почалися ф?нансов? труднощ?, ? Альберт перейшов на лейбл Utopia, на якому вийшли два наступн? його альбоми. На жаль, обидва були дуже нер?вними, ? г?тару та вокал Альберта тепер було погано чути через велику к?льк?сть струнних ? бек-вокалу. До к?нця 1970-х К?нг почав записуватись на Tomato Records, ? як?сть його музики значно покращилась. Його експерименти з? соул-блюзовим г?бридом зак?нчились, ? в?н знову повернувся до чистого блюзового звучання. К?нг працював в студ?ях Детройта та Нового Орлеану, ? одна з цих сес?й вийшла п?д назвою New Orleans Heat. В 1980-х К?нг п?дписав контракт з Fantasy Records: два альбоми, що вийшли на Fantasy, складалися з? старих композиц?й та непоганого нового матер?алу.
В середин? 1980-х Альберт почав говорити про зак?нчення музично? кар'?ри, а згодом ? справд? п?шов у в?дставку, але це не завадило йому регулярно виступати на ус?х великих блюзових фестивалях та гастролювати дал? по ?вроп?[5]. Останн?й св?й концерт в?н в?д?грав у Лос-Анджелес? 19 грудня 1992 року. Наступного дня в?н повернувся додому в Мемф?с, де у нього стався ?нфаркт. 21-го грудня Альберт К?нг п?шов з життя у в?ц? 69-и рок?в[5].
- 1962 The Big Blues, King Records
- 1967 Born Under a Bad Sign, Stax Records
- 1968 Live Wire/Blues Power, Stax Records
- 1969 Years Gone By, Stax Records (R&B #46 U.S. #133)
- 1969 Jammed Together, Stax Records (з? Ст?вом Кроппером та Попс Стейплзом)
- 1969 King of the Blues Guitar, Atlantic Records
- 1970 Blues for Elvis — King Does the King's Things, Stax Records
- 1971 Lovejoy, Stax Records (R&B #29 U.S. #188)
- 1971 The Lost Session, Stax Records (з Джоном Мейоллом)
- 1972 I'll Play the Blues for You, Stax Records
- 1973 Blues at Sunset, Stax Records
- 1973 Blues at Sunrise, Stax Records
- 1974 I Wanna Get Funky, Stax Records
- 1974 Montreux Festival, Stax Records
- 1974 The Blues Don't Change, Stax Records
- 1974 Funky London, Stax Records
- 1976 Albert, Tomato Records
- 1976 Truckload of Lovin', Tomato Records
- 1977 I'll Play the Blues For You, Tomato Records (з Джоном Л? Хукером)
- 1977 King Albert, Tomato Records
- 1979 New Orleans Heat, Tomato Records
- 1979 Chronicle, Stax Records (з Л?ттл М?лтоном)
- 1983 San Francisco '83, (Recorded March 2-10 1983) Fantasy Records
- 1983 Crosscut Saw: Albert King In San Francisco, Stax Records
- 1984 I'm in a Phone Booth, Baby, Stax Records
- 1986 The Best Of Albert King, Stax Records
- 1989 Let's Have A Natural Ball, Modern Blues Recordings
- 1989 Live, Rhino Records
- 1990 Door To Door, Chess Records
- 1990 Wednesday Night In San Francisco, Stax Records
- 1990 Thursday Night in San Francisco, Stax Records
- 1991 Red House, Essential
- 1992 Roadhouse Blues, RSP Records
- 1993 The Ultimate Collection, Rhino Records
- 1993 So Many Roads, Charly Blues Masters
- 1994 The Tomato Years, Tomato Records
- 1994 Funky London, Stax Records
- 1994 Chicago 1978, Charly Records
- 1995 Mean Mean Blues, King Records
- 1995 Live On Memory Lane, Monad Records
- 1996 Hard Bargain, Stax Records
- 1997 Born Under A Bad Sign & Other Hits, Flashback Records
- 1998 Rainin' In California, Wolf Records
- 1999 Blues Power, Stax Records
- 1999 Live In Canada, Charly Records
- 1999 The Very Best Of Albert King, Rhino Records
- 1999 A Truckload Of Lovin': The Best Of Albert King, Recall Records (UK)
- 1999 Albert King with Stevie Ray Vaughan In Session, Stax Records (з Ст?в? Рей Воном)
- 2001 Guitar Man, Fuel 2000 Records
- 2001 I Get Evil: Classic Blues Collected, Music Club Records
- 2001 More Big Blues Of Albert King, Ace Records
- 2001 Godfather Of The Blues: His Last European Tour, P-Vine Records
- 2002 Blue On Blues, Fuel 2000 Records
- 2003 Talkin' Blues, Thirsty Ear Records
- 2003 Blues From The Road, Fuel 2000 Records
- 2003 Live '69, Stax Records
- 2004 The Complete King & Bobbin Recordings, Collectables Records
- 2006 Stax Profiles, Stax Records
- 2006 Albert King's King's Jump, Charly Records
- 2007 Heat Of The Blues, Music Avenue
- 1995 Maintenance Shop Blues (VHS), Yazoo
- 2001 Godfather Of The Blues: His Last European Tour DVD, P-Vine Records
- 2004 Live In Sweden, Image Entertainment
- Bowman, Rob (1997) Soulsville, U.S.A.: The Story of Stax Records, Schirmer Books. ISBN 0-8256-7227-9
- Edward Komara. Encyclopedia of the Blues, 2 Volume Set. — Routledge, 28 жовтня, 2005. — Т. 2. — P. 568. — ISBN 0415926998.
- ↑ Southern E. Biographical Dictionary of Afro-American and African Musicians — Greenwood Publishing Group, 1982.
- ↑ а б в Б?ограф?я Альберта К?нга на Allmusic [Арх?вовано 13 листопада 2010 у Wayback Machine.].
- ↑ Список ном?нант?в до Зали слави блюзу 1983 року [Арх?вовано 10 лютого 2009 у Wayback Machine.].
- ↑ Список 500 найкращих альбом?в ус?х час?в за верс??ю журналу Rolling Stone [Арх?вовано 19 червня 2008 у Wayback Machine.].
- ↑ а б в г д е Б?ограф?я Альберта К?нга на Classic R&B Artists [Арх?вовано 13 лютого 2009 у Wayback Machine.] (англ.)
- ↑ а б в г д е ж и к л м н п р с Б?ограф?я на Blues.ru
- ↑ ?стор?я лейблу Parrot [Арх?вовано 28 березня 2010 у Wayback Machine.].
- ↑ allmusic: Born Under a Bad Sign > Чарти та нагороди > Billboard Singles. Арх?в ориг?налу за 13 листопада 2010. Процитовано 11 листопада 2010.
- ↑ Синглограф?я Альберта К?нга. Арх?в ориг?налу за 4 грудня 2009. Процитовано 1 травня 2009.
- ↑ Огляд альбому Born Under a Bad Sign на Allmusic. Арх?в ориг?налу за 10 листопада 2010. Процитовано 11 листопада 2010.
- ↑ Огляд альбому Live Wire/Blues Power на Allmusic [Арх?вовано 26 грудня 2011 у Wayback Machine.].
- ↑ Огляд альбому Years Gone By [Арх?вовано 14 листопада 2010 у Wayback Machine.] на Allmusic.
- ↑ Огляд альбому Blues for Elvis — King Does the King's Things [Арх?вовано 14 листопада 2010 у Wayback Machine.] на Allmusic.
- Б?ограф?я на Classicrandb (англ.)
- Б?ограф?я [Арх?вовано 13 листопада 2010 у Wayback Machine.] на Allmusic (англ.)
- Альберт К?нг, ?ре? Джонсон, BluesNotes, вересень 1999 (англ.)
- Альберт К?нг на Rolling Stone (англ.)
- Список альбом?в Stax Records [Арх?вовано 17 листопада 2008 у Wayback Machine.] (англ.)
- Б?ограф?я на Blues.ru [Арх?вовано 17 червня 2008 у Wayback Machine.] (рос.)
- Б?ограф?я на Celebrityrockstarguitars (англ.)
- Albert King & the Blues Breakers — Why Are You So Mean to Me — Capitol Theatre 1982 на YouTube
- Albert King & the Blues Breakers — Stormy Monday — Capitol Theatre 1982 на YouTube
![]() | Ця стор?нка належить до добрих статей укра?нсько? В?к?пед??. |
- Народились 25 кв?тня
- Народились 1923
- Уродженц? ?нд?аноли (М?сс?с?п?)
- Померли 21 грудня
- Померли 1992
- Померли в Мемф?с?
- Альберт К?нг
- Афроамериканськ? сп?ваки
- Блюзов? сп?ваки США
- Блюзов? г?таристи США
- Блюзов? ударники США
- Музиканти Ace Records
- Музиканти King Records (США)
- Музиканти Stax Records
- Музиканти Atlantic Records
- Музиканти Charly Records
- Музиканти Parrot Records
- Обран? до Зали слави блюзу
- Виконавц?, включен? в Зал слави рок-н-ролу