越南数只猎犬撕咬野猪致死 上百人围观为猎犬加油

Новозав??тн? апо?крифи — це книги, що претендували на звання священних, однак не були включен? у канон Святого Письма. Вони створювалися з к?нця I стол?ття ? ?хня поява не припинилася нав?ть п?сля остаточного формування канону. За жанром новозав?тн? апокрифи включають апокриф?чн? ?вангел?я, д?яння, послання, апокал?псиси, запов?ти й настанови, що приписуються ?сусу Христу та апостолам.

Передумови появи

Терм?н ?апокриф? у язичницькому св?т? означав писання, що м?стили та?мн? доктрини або в?домост? про м?стер??. У християнському вжитку цей терм?н з'явився тому, що ?ретики часто ховали сво? твори або видавали ?х за та?мне Одкровення, дане лише посвяченим.

Першохристиянська л?тература за типом сво?х пам'яток значною м?рою склада?ться з апокриф?чних твор?в. Для не? характерною ознакою ? насл?дувальний тип творчост?, коли пам'ятки апостольського пер?оду беруться як приклад ? зразок. Апокриф?чна л?тература займала велике м?сце серед читання тогочасних християн. Ця л?тература намагалася насл?дувати книги Святого Письма за його зм?стом ? спрямуванням. Таким чином, серед апокриф?в ?снують ? ?вангел?я, ? д?яння, ? послання, ? апокал?псиси.

Ця л?тература зазвичай вивча?ться в рамках патролог??, хоча й не ? частиною Священного Передання. Однак ?? необх?дно враховувати при анал?з? суто церковно? ранньохристиянсько? л?тератури. Вона допомага? в?дновити зв'язок, що ?снував м?ж апостольськими працями та д?яльн?стю так званих ?муж?в апостольських?.

Апокриф?чн? ?вангел?я

?вангел?я юдео-християн

?вангел?? ?вре?в (το καθ Εδρα?ου? ε?αγγ?λιον). Св?дчення про нього залишилося в?д блаженного ?рон?ма (IV стол?ття), котрий переклав цей тв?р з халдейсько-сир?йсько? мови на грецьку ? латинську. Воно начебто було у вжитку серед назаре?в ? багатьма визнавалось за ?врейське текстуальне джерело ?вангел?я в?д Матв?я. У д?йсност? воно близьке за сво?м зм?стом до деяких уривк?в першого канон?чного ?вангел?я. Зг?дно з Т.Цаном, можна визнати, що воно ? подальшою переробкою першоджерела Матв?йового ?вангел?я. Збереглося лише у вигляд? цитат (св. ?гнат?я Атиох?йського, Оригена, ?рон?ма). В одному з уривк?в йдеться про явл?ння воскреслого Господа Якову. Було у вжитку серед християн-?вре?в. Складено воно ?мов?рно близько 150 року (К.Керн) або на рубеж? I ? II стол?ття (А.Мень).

?вангел?? Дванадцяти (το των δ?δεκα ε?αγγ?λιον; ?вангел?? ев?он?т?в; ?вангел?? еб?он?т?в), ?мов?рно укладене у II стол?тт?, вважалось довгий час утраченим. Ориген вважав це ?вангел?? як ? ?гипетське ?вангел?? найдревн?шими пам'ятками. Це ?вангел?? частково може бути в?дтворено в окремих сво?х уривках п?сля виконаного професором Е.Рев?ю критичного анал?зу деяких рукопис?в Нац?онально? б?бл?отеки Франц?? за коптськими текстами, що надруковане ним у 1905 роц? у Сх?дн?й патролог?? (2 том). Це ?вангел?? називають ?нод? ев?он?тським, оск?льки воно, ?мов?рно, було у вжитку в ев?он?т?в. Ймов?рно, тотожне Назорейському ?вангел?ю, про котре говорить свт. Еп?фан?й К?прський.

?вангел?? в?д Фоми (Θωμ? ?σραηλ?του φιλοσ?φου ρητ? ει? τα παιδικ? του Κυρ?ου; ?вангел?? Фоми; ?вангел?? в?д Томи) склада?ться з лог?й, що починаються словами ??сус сказав…?. Вислови багато в чому зб?гаються з канон?чними ?вангел?ями, але в них виразно в?дчува?ться вплив гностичних писань. Юдео-християнський характер тексту видно з особливого в?дношення до Якова, брата Господнього, про котрого говориться, що заради нього були створен? небо ? земля (13). ?вангел?? м?стить багато легенд про Спасителя та Його дитячий в?к. Рукопис коптського перекладу виявлено у 1945 роц? в Наг-Хаммад? (?гипет). Ориг?нал, ?мов?рно, був написаний на грецьк?й мов? на початку II стол?ття. Його знали Ориген та ?пол?т Римський. Воно також було поширене серед християн, що засв?дчу?ться багатьма перекладами на латину, сир?йську та старослов'янську мови.

Прото?вангел?? Якова (? ιστορ?α Ιακ?δο? περ? τη? γενν?σεω? Μαρ?α?; ?вангел?? Якова; ?вангел?? в?д Якова). Знайдене французьким вченим Постелем ? вперше у 1552 роц? видано на латин?, у грецькому переклад? видано у 1876 роц? Т?шендорфом. Ця пам'ятка була дуже поширена у давньохристиянському середовищ?, а також сутт?во вплинула на богослуж?ння, церковне мистецтво й л?тературу середньов?ччя. Складене це ?вангел?? у друг?й половин? II стол?ття у ?гипетському юдео-християнському середовищ? (збер?гся рукопис цього часу). Можливо нав?ть, що воно було в?доме святому Юстину Ф?лософу. У ньому багато опов?ду?ться про дитинство Божо? Матер?, про ?? батьк?в, котр? тут вперше ? назван? Йоакимом ? Анною, про побиття немовлят у Вифле?м?, про брат?в Господа як д?тях Йосипа в?д першого шлюбу. Його поширен?сть у християнськ?й сп?льнот? п?дтверджу?ться б?льш н?ж 30 рукописами, що його м?стять.

?вангел?я переходу в?д юдео-християнства до язико-християнства

?вангел?? в?д Петра (ε?αγγ?λιον κατ? Π?τρον) — гностико-докетична переробка канон?чних ?вангел?й II стол?ття. Його фрагмент знайдений Бур?аном у 1886 роц? в одн?й християнськ?й гробниц? Верхнього ?гипту. Опубл?ковано воно було ним у 1892 роц?. Опису?ться суд над Спасителем, Його смерть на хрест? й ранок Воскрес?ння. Текст по?дну? в соб? юдео-християнськ?, язико-християнськ? та докетичн? риси (зг?дно з докетичним ученням, по?днання у Христ? Божества ? людини було лише поз?рним). Дату?ться 120-150 роками.

Книга Йосифа тесляра (Книга Йосипа тесляра) присвячена дитинству ? юност? ?суса Христа. Написана близько IV стол?ття у ?гипт?, збереглася в арабськ?й ? латинськ?й верс?ях. Вперше видана у 1722 роц?.

?вангел?? дитинства ?суса, що близьке у деяких сво?х редакц?ях з ?вангел??м Фоми ? також припису?ться апостолу Фом?. Вперше його арабський текст разом з латинським перекладом був надрукований у 1697 роц? С?ке, пот?м у 1832 ? 1852 роках. Сир?йський текст особливо близький до ?вангел?я Фоми. В?д сир?йського тексту походить в?рменський, дещо зм?нений. Опов?да? про чудеса, котр? зд?йснював Отрок ?сус. За характером найб?льш далеке в?д канон?чних ?вангел?й. Дата створення не встановлена.

Арабський вар?ант зазвичай розглядають окремо, як ?Арабське ?вангел?? дитинства?, що написане близько VI стол?ття, але на основ? б?льш ранн?х легенд. Прим?тно, що в цьому пам'ятнику волхви назван? персами.

?вангел?? в?д Никодима (?вангел?? Никодима; Д?яння П?лата). Укладене п?зно, близько VI стол?ття. Було поширене у коптському середовищ?. Збереглось у коптськ?й, грецьк?й та латинськ?й редакц?ях. Ц?каве воно тим, що м?стить подробиц? суду, розп'яття та погреб?ння Господа; говорить ? про Його сходження в пекло. Написане з метою зменшити провину Понт?я П?лата за засудження Господа.

?гипетське ?вангел?? (το хατ Αιγυπτ?ου? ε?αγγ?λιον). Написане близько 150 року. За св?дченням Еп?фан?я К?прського, воно шанувалось енкратитами ? савелл?анами, оск?льки м?стило у соб? думки проти шлюбу, проти плот? взагал?, а також модал?стичне розум?ння Свято? Тр?йц?. Знайдене воно було у ?гипт? Гренфеллом ? Хунтом у 1897 роц?.

?вангел?? в?д Варфолом?я, довол? п?зня пам'ятка, що збереглась у коптських, грецьких ? латинських уривках. Св?дчення про нього знаходиться у блаженного ?рон?ма. Воно, ?мов?рно, олександр?йського походження. М?стить опов?дь про сходження Господа в пекло.

?вангел?? в?д Псевдо-Матв?я (?вангел?? Псевдо-Матв?я, Апокриф?чне ?вангел?? в?д Матв?я; Книга про Р?здво Блаженно? Мар??) написане не ран?ше IX стол?ття п?д впливом Прото?вангел?я Якова ? ?вангел?я дитинства.

Апокриф Йоана збер?гся у фрагментах. М?стить питання до ?суса Христа ? Його в?дпов?д?. Написаний у II-V стол?ттях у колах гностик?в.

?снують також менш в?дом? ?вангел?я в?д Филипа, в?д Варнави, в?д Маттея, в?д Андр?я, в?д Юди. Усе це переважно гностичн? твори, що не становлять велико? ц?нност?, малоог?нальн? та в?дносно п?знього походження. В?д них збереглися лише фрагменти.

Особливост? гностичних ?вангел?й

Гностичн? ?вангел?я (?вангел?? ?стини, ?вангел?? в?д Фоми, Книга Фоми, ?вангел?? в?д Филипа, ?вангел?? в?д Юди тощо) в?др?зняються високою художн?стю, п?днесеним стилем ? за формою найчаст?ше ? лог?ями. ?х автор?в ц?кавить не земне життя реально? Боголюдини, а лише повчання небесного еону, що в?дкрива? та?мниц? спасительного життя ? ?знання?. Так, ус? вислови ?вангел?я в?д Фоми починаються словами ??сус сказав?, ? лише зр?дка вони включають д?алог ?суса з? слухачами та учнями. На перший погляд, це ?вангел?? вельми нагаду? канон?чн?. Але при уважному прочитанн? ста? очевидним, що воно далеко в?д щиро? Добро? Зв?стки. Головне завдання — ?п?знати себе? (?в. в?д Фоми, 3), а через це свою причетн?сть до Божества. Добрий пастир спаса? не просто заблукалу в?вцю, а найб?льшу (?духовну? людину), котру любить б?льше, н?ж 99 ?нших (там же, 111). Царство Боже ? ?вих?д з мук страждань т?ла? (Кн. Фоми, 145). Христос представлений як еманац?я панте?ст?чного Божества. ??сус сказав: Я — св?тло, що на вс?х, Я — все: все вийшло з Мене ? все повернулося до Мене. Розрубав дерево: Я — там; п?дн?ми кам?нь, ? ти знайдеш Мене там? (?в. в?д Фоми, 81).

Старий Запов?т тут зазвичай визна?ться ?мертвим? (?в. в?д Фоми, 57). А вчення Христа перетлумачено у дус? сп?ритуал?зму, з акцентом на самозаглиблення ? медитац?? над образами гностично? м?фолог?? (?стор?я Душ? ? еон?в). Така установка б?льш властива Ведант? або Платон?вськ?й школ?, н?ж б?бл?йн?й традиц??. Тим не менше, оск?льки деяк? гностичн? секти ? писання були ще генетично пов'язан? з юдейсько? середовищем, не виключено, що в них ? в?дгомони справжн?х ?врейських переказ?в. У ?вангел?? в?д Фоми високо ставиться Як?в, брат Господн?й (13), хоча ? заперечу?ться обр?зання. Можливо, що це ?вангел?? ? не просто переробкою канон?чних текст?в. Мабуть, автор його мав у сво?му розпорядженн? деяк? древн? лог?? та аграфи, що не д?йшли до нас. Однак визнати ?вангел?? в?д Фоми й аналог?чн? йому твори джерелом новозав?тно? писемност? не дозволяють н? хронолог?чн? м?ркування, н? очевидна насичен?сть ?х духом, чужим Христовим ?вангел?ям.

Гностицизм хот?в п?дм?нити ?вангел?? греко-сх?дним сп?ритуал?змом ? в?дчужен?стю, котр? дозволяли дивитися на створений св?т як на результат помилки ? пад?ння:

	Не випадково жорстоко сперечалися м?ж собою прихильники гностичного ? християнського шляху. Зам?сть фактично? неучаст? в д?йсност?, зам?сть переживання типу естетичного, що об?цяло в?дчуття гармон?? в особистому екстатично? порив?, християнство закликало до нових стосунк?в м?ж людьми, вимагало виконати новий моральний обов'язок. Це був шлях рел?г?йно? етики, ? тому саме, що це був шлях етики, а отже, прямо? участ? у житт?, в?н привертав до себе; догмати християнсько? рел?г?? перемагали стар?юч? моральн? норми античного сусп?льства
— М. К. Троф?мова.

Апокриф?чн? Д?яння

Д?яння Павла. Згадуються Тертул?аном, котрий сумн?ва?ться у ?хн?й справжност?, оск?льки вони м?стять доручення апостола Павла Фекл? хрестити ? вчити. Ця пам'ятка виникла у Мал?й Аз?? близько 180 року. Знайдений цей документ Шм?дтом у коптських пап?русах. Виданий у 1904 роц?. З ц??ю пам'яткою ма? схож?сть ? так звана Пропов?дь (Κ?ρυγμα) Павла, що згаду?ться псевдо-Кипр?аном. Кр?м того, у спор?дненост? з нею знаходяться, як вар?ант, ? так зван? Д?яння Павла ? Фекли, роман?зована ?стор?я Павла ? першомучениц?. Збереглися лише фрагменти. Д?яння м?стять ? деяку ?сторичну ?нформац?ю у легендарн?й форм?.

До ?стор?? Петра належать так? пам'ятки:

• Пропов?дь Петра (Κ?ρυγμα Π?τρου), пам'ятка, ?мов?рно ?гипетського походження, що в?дноситься до початку II стол?ття. ?? уривки знаходяться у Климента Олександр?йського.
• Д?яння Петра (Πρ?ξει? Π?τρου), згадуван? ?всев??м як апокриф?чна ? ?ретична пам'ятка, збереглись у латинськ?й редакц??, в?дом?й п?д назвою ?Actus Petri cum Simone? або ?Actus Vercellenses?, за м?сцем ?? знаходження. У грецькому текст? збереглись лише уривки, початок ? к?нець. У ц?й пам'ятц? говориться про мученицьку кончину Первоверховного Апостола, а також про Симона Волхва. За думкою Шм?дта Д?яння ц? укладен? не в Рим?, а, швидше, у Сир?? або Палестин? близько 180 року.

В?д згаданих ?Д?янь Петра ? Павла? сл?д в?др?зняти ?ретичну пам'ятку першо? половини III стол?ття, ??стор?ю Петра ? Павла?, що м?стить опис мандр?вки апостола Павла у Рим та мученицьку кончину обох апостол?в.

Д?яння Андр?я, що згадуються ?всев??м ? св. Еп?фан??м К?прським ? укладен?, ?мов?рно, близько 180 року. Були у вжитку серед енкратит?в. М?стять ?стор?ю Максим?лли, молитву св. Андр?я перед хрестом, мученицьку кончину апостола, ?стор?ю апостол?в Петра ? Андр?я.

До ?стор?? апостола Йоана в?дноситься ряд документ?в, автором яких вважа?ться (а також вищезгаданих Акт?в Андр?я ? Петра) Левк?й. Згадуються ?всев??м ? св. Епифан??м. До ц??? ?стор?? в?дносяться:

• Три уривки з акт?в 2-го Н?кейського собору 787 року з г?мном Господу. За думкою блаженного Августина (лист 237), вони були у вжитку серед присцилл?ан.
• Чудесна опов?дь про справи, котр? ?вангел?ст Йоан побачив ? д?знався в?д Господа. Цей уривок докетичного походження. Знайдений у 1897 роц? Джемсом.
• Чудеса св. ?вангел?ста Йоана, знайден? Цаном у 1880 роц? в одному Патмоському рукопис?.
• Опов?дь про смерть св. ?вангел?ста Йоана.

Д?яння Филипа в основному розпов?дають про його чудеса. Збереглися грецьк? ? латинськ? переклади (ориг?нал м?г бути написаний коптською мовою близько V стол?ття).

?стор?я Фоми, що виникла близько 200 року у колах гностик?в, посл?довник?в Вардесана з Едеси, але значно перероблена православною рукою. Кр?м грецько? редакц?? збереглись сир?йський, еф?опський, в?рменський ? латинський переклади. М?стить опов?дь про д?яльн?сть ап. Фоми, його м?с?онерську пропов?дь в ?нд??, навернення ним там м?сцевого царя Гундафора, чудесах апостола, його ув'язнення ? мученицьку кончину в ?нд??. Ц?каво, що археолог?чн? пошуки згодом п?дтвердили на монетах ?м'я Гундафора. Д?яльн?сть ап. Фоми в ?нд?? на Малаборському узбережж? п?дтверджу?ться досл?дженнями М?нгана ? Фаркхара.

?стор?я Фаддея м?ститься у двох пам'ятках:

• Уривок мученицького акту з Едеси, що приводиться ?всев??м у грецькому переклад? з сир?йсько?. М?стить листування Господа з едеським царем Авгаром.
• Вчення Фаддея, знайдене у 1876 роц? у сир?йському ?звод?. ?мов?рно, це п?зн?ша переробка (не ран?ше 400 року) ?акт?в? Фаддея з вищезгаданого арх?ву з Едеси.

?стор?я апостол?в Авд?я м?стить переказ д?янь ? легенд про апостол?в. Приписувалася р?зним авторам, мала сво?м джерелом р?зн? опов?д?, що виникли незалежно один в?д одного. Дата створення не встановлена, проте книга отримала остаточний вигляд, можливо, у Франц?? не ран?ше 6 або VII стол?ття.

Апокриф?чн? Послання

Послання Павла

До апокриф?чних послань ап. Павла в?дносяться:

• Послання до Лаодик?йц?в. Марк?он?тська п?дробка, складена з р?зних послань ап. Павла. В?доме було вже Муратор??вому фрагменту. Окр?м того, збереглось у латинському текст? у багатьох кодексах Б?бл?? з IV до XV стол?ття.
• Послання до Олександр?йц?в, що згаду?ться в Муратор??вому фрагмент?. Пам'ятка також марк?он?тського походження, нин? втрачена.
• Трет? послання до Коринф?ян, вже у III стол?тт? перекладене на латинську мову, у IV стол?тт? сир?йською Церквою вважалось канон?чним посланням. М?стить звернення коринфських пресв?тер?в до ап. Павла ? його в?дпов?дь на ряд питань: про твор?ння св?ту, про пророк?в, про твор?ння людини, про народження Христа в?д Д?ви Мар??, про людську природу Господу ? про воскрес?ння плот?.
• Листування Павла ? Сенеки. В?дома вже блаженному ?рон?му пам'ятка, що м?стить опов?дь про навернення ап. Павла у християнство, гон?ння ?мператора Нерона, пропов?дь християнства Сенекою при двор? ?мператора тощо.

Послання апостол?в

Послання апостол?в (Epistola Apostolorum) або ?Бес?ди Воскреслого Господа з учнями? — надзвичайно ц?кава у патристичному в?дношенн? пам'ятка. Цей документ знайдений у трьох редакц?ях, що вза?мно доповнюють один одного:

1. Знайдений у 1919 роц? Шм?дтом в Ахм?м? коптський пап?рус 4-5 стол?ть, що нин? збер?га?ться у Лувр?. У рукопис? мало бути 64 стор?нки, з яких збереглось лише 32.
2. Знайдений Б?кком ? Хаулером у одному Венському пал?мпсест? 4-5 стол?ття латинський уривок послання, як виявилось, буквально зб?га?ться з коптським текстом.
3. Еф?опська редакц?я, знайдена у 1913 роц? Герр?е, ?Запов?ту Господа? з есхатолог?чним вступом.

У текст? цих документ?в знаходиться об?цянка Господа прийти знову на землю через 120 рок?в (за коптським пап?русом) або 150 рок?в (за еф?опською редакц??ю). При сп?вставленн? цих даних з ?Книгами Сив?лл? вченими встановлю?ться час укладання ?Послання апостол?в? близько 150 року (точн?ше близько 148 року). Пам'ятка ця мала безперечний вплив на ранню християнську л?тературу. Пер?одично стиль послання переходить в Апокал?псис.

Зм?ст пам'ятки: Д?я в?дбува?ться в ?русалим?. Одинадцять апостол?в спов?дують свою в?ру, п?сля чого сл?ду? опов?дь про воскрес?ння Господа, складена за канон?чними ?вангел?ями. Дал? сл?ду? одкровення воскреслого Господа учням про його друге пришестя, про воскрес?ння плот?, останн?й суд, про долю засуджених, про олюднення, спокуту, про сходження в пекло, про повел?ння апостолам пропов?дувати у всьому св?т?, про лжевчител?в. Зак?нчу?ться опов?ддю про вознес?ння, зг?дно з Апостольськими Д?яннями.

Пам'ятка говорить про Бога як Творця св?тла ? темряви, про несвободу людини у гр?ху, про необх?дн?сть хрещення для спас?ння, про хрещення Спасителем сво?х учн?в, ?вхарист?я назива?ться Пасхою. Для апостол?в не може бути покаяння. Пам'ятка в?льна в?д х?л?астичних вплив?в, але в сво?й коптськ?й редакц?? носить сл?ди гностичних ? монарх?анських ?дей.

Послання Варнави

Послання Варнави приписувалося сподвижников? ап. Павла. Текст пройнятий р?зким антюдейським духом. Написано, ймов?рно, п?сля руйнування Юде? Адр?аном (бл. 130). Зг?дно з ?ншою оц?нкою — наприк?нц? I стол?ття.

Клементини

Климентини, або Псевдо-Климентов? писання у вузькому сенс? позначають два твори ?Бес?ди? ? ?Споглядання? (у широкому сенс? це взагал? вся л?тература, що приписувалася Клименту Римському, окр?м його ?диного автентичного послання до Коринф?ян). Вони опов?дають про боротьбу ап. Петра ?з Симоном Волхвом. Тв?р несе на соб? печатку погляд?в юдео-християн. Склада?ться з ?Бес?д? ? ?розгляду?. Джерелом служили древн? легенди й апокрифи, а також тут знайшла в?ддзеркалення * кер?гма (пропов?дь) ап. Петра.

?нш?

Послання ?суса Христа царя Авгару (Абгару), пам'ятка сир?йського походження. Пов'язане з легендами про апостола Фаддея. Написане не п?зн?ше IV стол?ття, тому що його циту? вже ?всев?й Кесар?йський.

Послання Лентула, зразок середньов?чно? ?вангельсько? белетристики (бл. 14—15 стол?ть). Розпов?дь ведеться в?д ?мен? вигаданого правителя Юде? римлянина Лентула, котрий як очевидець ?вангельських под?й опису? зовн?шн?сть ?суса Христа.

Апокриф?чн? Апокал?псиси

Апокал?псис Петра. Пам'ятку, ?мов?рно, сл?д в?днести до першо? половини II стол?ття. Згаду?ться вона вже у Муратор??вому фрагмент?; в?дома також Клименту Олександр?йському, ?всев?ю, блаженному ?рон?му. Ц? два останн?х автори не визнають ?? канон?чност?, тод? як у деяких церквах Палестини, зг?дно з? св?дченням Созомена, це Одкровення читалось у церкв?. Апокал?псис опов?да? про та?мниц? загробного св?ту, н?бито в?дкритих Христом на прохання учн?в. Повний текст знайдено лише у 1910 роц? С.Гребо в еф?опськ?й переробц?.

Апокал?псис Фоми. Пам'ятка гностично-ман?хейського походження була у вжитку серед присцилл?ан. Латинська переробка сходить до IV стол?ття. Цей латинський текст було знайдено В?льхельмом у 1907 роц?, а грецький ориг?нал — Б?льмейером у 1911 роц?. В?домий в?д назвою ?Послання Господа до Свого учня Фоми?.

Апокал?псис Стефана був в?домий у давнину, але не збер?гся до нашого часу.

До апокал?псис?в в?дноситься, за сво?м зм?стом, ? в?домий тв?р ?Пастир? ?рма Римського. Тут тлумачиться доля Церкви. ?рм (Герм) жив у середин? II стол?ття. Однак у патролог?? цей тв?р зазвичай розглядають за межами апокриф?чно? л?тератури, оск?льки в?н пос?да? особливе м?сце у ранньохристиянськ?й л?тератур?.

Апокал?псис Павла (або Вознес?ння апостола Павла) — це свого роду м?драш на 2 Кор 12:2-4. На думку блаженного Августина, в?н ?наповнений байками?.

Тексти, що нин? не вважаються апокрифами

Ч?ткого розр?знення апокриф?в ? неапокриф?в не було н?коли. Багато апокриф?в ? ц?лком ?православними? текстами ? ?диною п?дставою в?дносити ?х до апокриф?в ? давн? намагання приписати ?х апостолам чи включити у текст Святого Письма. Наприклад, вже Муратор??вий канон II стол?ття визнавав канон?чними: ?Апокал?псис апостола Петра?, ?Пастир? Герми, ?Д?дахе? й ряд ?нших. У сучасн?й патролог??, як м?н?мум, два тексти не в?дносяться до апокриф?в.

Усп?ння Блаженно? Д?ви Мар?? написане на грецьк?й мов? у IV стол?тт?. Належить до жанру запов?т?в. Ран?ше текст в?дносили до апокриф?в, але на думку сучасних досл?дник?в, в?н належить до писань церковних християн-?вре?в (не сектант?в, що представляють юдео-християнство, а тих, що не в?дд?лилися в?д Вселенсько? Церкви).

Д?дахе, або Вчення дванадцяти апостол?в, тв?р, що виклада? основи церковного життя. Був написаний наприк?нц? першого стол?ття ? ? найдавн?шою церковною пам'яткою, п?сля текст?в Нового Запов?ту. Створено, ймов?рно, в Сир??. Грецький текст був в?дкритий у 1873 митрополитом Ф?лофе?м (Вр??нн?осом) Н?комед?йським (опубл?кований в 1883). ?нод? його позначали як апокриф, але насправд? це катехитичний текст одн??? з ранньохристиянських общин, який не м?стить н?чого, що би суперечило православному в?ровченню, тому у Православн?й церкв? його не вважають апокрифом.

Пастир Герми, шанований тв?р та одна з найпопулярн?ших книг у ранн?й християнськ? церкв?, який багато Отц?в Церкви, серед яких ?реней Л?онський, в?дносили до Б?бл?йного канону Нового Запов?ту. В книз? представлено ряд вид?нь щодо Церкви.

Новозав?тн? апокрифи з точки зору Православно? церкви

З точки зору Православно? церкви вивчення новозав?тних апокриф?в дозволя? зробити висновок про богонатхненну мудр?сть Церкви, що в?докремила ?кук?ль? в?д ?пшениц??. Жоден апокриф не може зр?внятися з канон?чними книгами н? в духовному в?дношенн?, н? у план? л?тературному, н? за ?сторичною достов?рн?стю. Б?льш?сть з них — пл?д фантаз??, погано зрозум?лого благочестя, погляд?в, що спотворюють саму суть ?вангел?я Христового. Не випадково вони були улюбленою л?тературою ?ретик?в, гностик?в ? ман?хе?в. Однак, хоч вартого уваги ?сторичного матер?алу в апокриф?чних ?вангел?ях майже нема?, для ?стор?? культури перв?сного християнства, для ?стор?? ?ретичних учень, розвитку християнсько? догматики у них м?стяться багат? дан?.

Див. також

• Апокриф?чна л?тература
• Старозав?тн? апокрифи
• Святе Письмо
• Новий Запов?т
• Апостоли
• Апокал?псис
• ?вангел??
• Б?бле?стика
• Патролог?я

Посилання

Сайти

• (рос.) Апокрифы / Библиологический словарь^{[недоступне посилання з червня 2019]}
• (рос.) Русская Апокрифическая Студия [Арх?вовано 6 жовтня 2019 у Wayback Machine.]
• Чи Б?бл?я розкрива? всю правду про ?суса? [Арх?вовано 7 с?чня 2019 у Wayback Machine.]

Л?тература

• Апокр?фи ? л???нди з укра?нських рукопис?в [Арх?вовано 24 с?чня 2019 у Wayback Machine.] / з?брав, упорядкував ? пояснив др. ?ван Франко. — У Львов?: Накладом наук. т-ва ?м. Шевченка, 1899. Т. 3: Апокрифи новозав?тн?; Б. Апокриф?чн? д?яння апостол?в. — 1902.
• (рос.) Апокалипсис Петра // Ранович А. Б. Первоисточники по истории раннего христианства, М., 1933.
• (рос.) Киприан (Керн). Апокрифическая литература // Патрология ?—??? веков, М., 1992.
• (рос.) Кн. Иосифа Плотника, СПб., 1914.
• (рос.) Кн. Марии Девы, СПб., 1912.
• (рос.) Кн. Никодима, СПб., 1912.
• (рос.) От берегов Босфора до берегов Евфрата (сб. сир. ветхозав. и новозав. апокрифов в пер. Аверинцева С. С.), М., 1987.
• (рос.) Писания мужей апостольских, СПб., 1895, репр., Рига, 1992.
• (рос.) Порфирьев И. Я., Апокрифич. сказания о новозав. лицах и событиях по рукописям Соловецкой б-ки, СПб., 1890.
• (рос.) Трофимова М. К., Из рукописей Наг-Хаммади // Античность и современность, М., 1972.
• (рос.) Учение двенадцати апостолов, Брюссель, 1978.
• (фр.) Amiot M. F. et Daniel-Rops, Evangiles apocryphes, P., 1952.
• (фр.) Dalmais I. H., Les apocryphes et l'imaginaire chrétien, BTS, 1973, № 154.
• (фр.) Evangiles apocryphes, éd. F. Quéré, Seuil, 1983.
• (англ.) The Apocryphal New Testament, Ed. by M. R. James, Oxf., 1924.
• (англ.) Torrey C., The Apocryphal literature, New Haven, 1945.