齐家滨让文明深入人心 让创城造福百姓
Публ?й Корнел?й Сцип?он Наз?ка Коркул | |
---|---|
![]() | |
Народився | 205 до н. е.[1] ![]() Стародавн?й Рим ![]() |
Помер | 141 до н. е.[1] ![]() нев?домо ![]() |
Кра?на | Стародавн?й Рим ![]() |
Д?яльн?сть | давньоримський пол?тик, давньоримський в?йськовий ![]() |
Знання мов | латина ? давньогрецька ![]() |
Учасник | Третя македонська в?йна ![]() |
Сусп?льний стан | патриц?й[d][1] ![]() |
Посада | Pontifex Maximus, давньоримський сенатор[d][2], консул[2] ? Princeps senatusd ![]() |
В?йськове звання | в?йськовий трибун ![]() |
Р?д | Cornelii Sciponesd ![]() |
Батько | Публ?й Корнел?й Сцип?он Наз?ка[1][1] ![]() |
Мати | нев?домо ![]() |
У шлюб? з | Корнел?я Африкана Старша[1][1] ![]() |
Д?ти | Публ?й Корнел?й Сцип?он Наз?ка Серап?он[1][1] ![]() |
Публ?й Корнел?й Сц?п?он Наз?ка Коркул (лат. Publius Cornelius Scipio Nasica Corculum; близько 206 до н. е. — п?сля 142 до н. е.) — пол?тичний, державний ? в?йськовий д?яч, правник Римсько? республ?ки, консул 162 ? 155 рок?в до н. е., великий понтиф?к з 150 до 141 року до н. е., цензор 159 року до н. е.
Походив з патриц?анського роду Корнел??в, його г?лки Сцип?он?в. Був сином Публ?я Корнел?я Сцип?она Наз?ки, консула 191 року до н. е. Св?й агномен — ?Коркул?, тобто ?розумник?, отримав за прониклив?сть ? чудове знання понтиф?кального та цив?льного права.
У 168—167 роках до н. е. служив в?йськовим трибуном в арм?? консула Луц?я Ем?л?я Павла Македонського п?д час в?йськових д?й в Македон??. П?д час битви при П?дн? у 168 роц? до н. е. сво?ми д?ями сприяв перемоз? над царем Персе?м. П?сля цього на чол? в?йськового загону захопив м?сто Амф?поль, сплюндрував земл? ?лл?р?йських союзник?в Персея.
У 162 роц? до н. е. Коркула було обрано консулом, в?н отримав пров?нц?ю Корсику. Вт?м на шляху до не? вимушений був повернутися ? зректися посади — Тибер?й Семпрон?й Гракх, консул 163 року до н. е., не належним чином пров?в вибори, з похибкою аусп?ц?й.
У 159 роц? до н. е. Публ?я Корнел?я було обрано цензором разом з Марком Поп?л??м Ленатом. В?н наказав знести ус? стату? державних д?яч?в на форум?, як? були встановлен? без погодження сенату або народу. Побудував портик на Кап?тол?? ? встановив перший у Рим? водяний годинник.
У 155 роц? до н. е. його знову було обрано консулом. Йому було доручено приборкати далмат?йц?в, що в?н усп?шно й зробив. При цьому захопив ?х головне м?сто Дельм?н?й. За ц? звитяги Коркул отримав тр?умф. Тод? ж дом?гся зруйнування пост?йного театру в Рим?, тому що, на думку Публ?я, його ?снування суперечило старовинним звичаям.
У 152 роц? до н. е. очолив посольство до Карфагену з метою досл?дження ситуац?? з н?бито п?дготовкою карфагенян до в?йни. Був посл?довним супротивником Катона Старшого в його намаганн? розв'язати в?йну з Карфагеном. Коркул доводив, що небезпеки з боку карфагенян нема?. Вт?м ц??? думки дотримувався практично в?н один. Тому вимушений був поступитися.
У 150 роц? до н. е. ви?хав до Грец??, де за власний кошт спорядив в?йська, щоб протид?яти Андр?ску (Лже-Пилипу), який п?дняв повстання у Македон??. Коркул зум?в в?дстояти Фессал?ю. На його клопотання сенат направив сюди римськ? лег?они. Того ж року Публ?я Корнел?я Сц?п?она Наз?ку Коркула було обрано великим понтиф?ком.
По поверненню у 147 та 142 роках до н. е. в?н став принцепсом сенату. На знак визнання знань Коркула з права в?н отримав у подарунок в?д римського сенату будинок б?ля Священно? вулиц?, щоб кожен громадянин мав можлив?сть туди прийти ? отримати юридичну консультац?ю.
З того часу про подальшу долю Публ?я Корнел?я Сцип?она Наз?ку Коркула згадок нема?.
Дружина — Корнел?я Африкана Старша, донька Публ?я Корнел?я Сцип?она Африканського Старшого
Д?ти:
- William Smith (1870). Dictionary of Greek and Roman Biography and Mythology, Cornelia (англ.)
- Бартошек М. Римское право (Понятие, термины, определения): Пер. с чешск. — М.:Юрид. лит., 1989 — С. 343 (рос.)
- Broughton, T. Robert S.: The Magistrates Of The Roman Republic. Vol. 1: 509 B.C. — 100 B.C.. Cleveland, Ohio: Case Western Reserve University Press, 1951. (англ.)
- ↑ а б в г д е ж и к л Digital Prosopography of the Roman Republic
- ↑ а б Thomas Robert Shannon Broughton The Magistrates of the Roman Republic — Society for Classical Studies, 1951. — ISBN 0-89130-812-1, 0-89130-811-3