您好，工头欠我们工钱，一直拖着不给，我...
| Марк В?псан?й Агр?ппа | |
|---|---|
| лат. M. Vipsanius L.f. Agrippa лат. Marcus Vipsanius L.f. Agrippa  | |
 | |
| Народження | 63 до н. е. Арп?но, ?стр?я або Асс?з?, Римська республ?ка |
| Смерть | 12 до н. е. (50-51 рок?в) Кампан?я, ?тал?я |
| Поховання | Мавзолей Августа |
| Кра?на | Стародавн?й Рим |
| Приналежн?сть | Октав?ан Август |
| Роки служби | 45–12 до н. е. |
| В?йни / битви | Битва при Мунд? Битва п?д Мутиною Битва при Ф?л?ппах Перуз?йська в?йна Битва при Акц?? Кантабр?йськ? в?йни |
| Р?д | Династ?я Юл??в-Клавд??в ? В?псан?? Агриппиd |
| Д?ти | |
| Шлюб | Цецил?я Атт?ка Клавд?я Марцелла Старша Юл?я Старша |
 Марк В?псан?й Агр?ппа у В?к?сховищ? | |
Марк В?псан?й Агр?ппа (лат. Marcus Vipsanius Agrippa, близько 63 — 12 до н. е.) — полководець, пол?тичний ? державний д?яч Стародавнього Риму, консул 37, 28, 27 до н. е., письменник ? арх?тектор.
Походив з плебейського роду В?псан??в, як? були ?тал?ками або римо-?лл?риками. Був найближчим другом Октав?ана, згодом ?мператора Августа, виховувався разом з ним. У 46 до н. е. скористався його допомогою для порятунку свого брата, який воював на боц? Марка Порц?я Катона Молодшого.
Наприк?нц? 45 до н. е. супроводжував Гая Октав?ана до Аполлон??, зв?дки вони повинн? були вирушити на парфянську в?йну.
У березн? 44 до н. е. п?сля зв?стки про вбивство Гая Цезаря Агр?ппа переконував Октав?ана вдатися до захисту ? допомоги лег?он?в, як? знаходилися в Еп?р?, проте той в?дмовився ? повернувся до ?тал?? без в?йська.
У 43 до н. е. Марка В?псан?я обрано народним трибуном зам?сть Гая Серв?л?я Каски, одного з вбивць Цезаря. Виступав обвинувачем Гая Касс?я в ход? заочного суду над ним за вбивство Цезаря. Тод? ж ув?йшов до колег?? кв?ндец?мв?р?в священнод?йств.
У 42 до н. е. разом з Октав?аном брав участь у в?йн? проти республ?канц?в, в?дзначився у битв? при Ф?л?ппах.
У 41 до н. е. як легат командував арм??ю, яка наступала на Луц?я Антон?я з п?вдня, пот?м сп?льно з Октав?аном ? Сальв?д?еном облягав його в Перуз??. П?сля поразки Луц?я Антон?я переконав перейти на сторону Октав?ана два лег?они Мунац?я Планка, прихильника Антон?я.
У 40 до н. е. об?ймав посаду м?ського претора, влаштував Аполлонов? ?гри. Керував обороною проти Секста Помпея ? в?дбив напад Марка Антон?я на С?понт. П?сля претури як проконсул вирушив у Трансальп?йську Галл?ю, охоплену заколотами. Усп?шно придушив заворушення, зд?йснив експедиц?ю за Рейн, переселив союзних Риму уб??в на л?вий берег р?чки. Октав?ан надав за це Агр?пп? право на тр?умф, однак той в?дмовився його святкувати.
У 37 до н. е. його обрано консулом. Б?льшу частину року присвятив п?дготовц? флоту для боротьби з Секстом Помпе?м: наказав Луц?ю Кокцею Авкту прокласти тунел?, як? зв'язали Неаполь з Путтеолами ? Авернське озеро з Кумами, побудував захищену Лукр?нську гавань, забезпечив корабл? й навчив ?хн? команди. У 36 до н. е. керував в?йськовими д?ями на мор? проти Секста Помпея, перем?гши при М?лах, що дозволило зайняти п?вн?ч Сицил??. Згодом здобув вир?шальну перемогу при Навлос?, захопивши Мессану. Був нагороджений морським в?нком.
У 35—34 до н. е. брав участь в ?лл?р?йськ?й в?йн?, захопив велике м?сто Метулу, почав кампан?ю проти далмат?йц?в. У 33 до н. е. об?ймав посаду курульного едила. За св?й рахунок зд?йснив програму благоустрою Риму: побудував низку нових громадських буд?вель ? акведук?в, в?дремонтував застар?л?, очистив м?ську канал?зац?ю. Водночас влаштував пишн? ?гри й безкоштовн? роздач?. Агр?ппа забезпечив вс?м римським жителям безкоштовне в?дв?дування лазень протягом року. Сво?м наказом вигнав з м?ста астролог?в ? в?щун?в.
У 32—31 до н. е. командував флотом Октав?ана у в?йн? проти Марка Антон?я. Навесн? 31 до н. е. перебрався до Грец??, перервав шляхи постачання Антон?я ? захопив низку стратег?чних пункт?в: Метон, Корк?ру, Левкаду ? Патри. 2 вересня здобув р?шучу перемогу над Антон??м при Акц??, знищив його флот ? змусив кап?тулювати арм?ю. П?сля цього на чол? численних ветеран?в Агр?ппа вирушив до ?тал??, де разом з Меценатом, не займаючи жодно? оф?ц?йно? посади, виконував функц?? повноважного представника Октав?ана, поки той перебував на Сход?.
Взимку 31—30 до н. е. в ?тал?? в?дбулися серйозн? заворушення серед ветеран?в, ? Агр?ппа змушений був викликати Октав?ана ?з Самоса. Тод? ж отримав патриц?анську г?дн?сть за законом Сен?я у 29 до н. е.
У 28—27 до н. е. знову об?ймав посаду консула. У 28 до н. е. сп?льно з Октав?аном зд?йснив ценз, влаштував ?гри на честь перемоги при Акц??. Тод? ж одружився другим шлюбом з небогою Октав?ана.
У 27 до н. е. почав буд?вництво гаваней для римського флоту в М?зен? та Равенн?.
П?сля в?д'?зду Августа з Риму керував державою спочатку як консул, пот?м як приватна особа, користуючись впливом ? авторитетом друго? людини в держав?.
У 26 до н. е. зак?нчив буд?вництво септи Юл?я, розпочате ще Га?м Юл??м Цезарем, в 25 до н. е. — базил?ку Нептуна ? портик аргонавт?в, храму Доброго Виходу ? Пантеону, розпочав терми Агр?ппи.
У 23 до н. е., п?д час тяжко? хвороби, Август передав Агр?пп? свою особисту печатку.
П?зн?ше в цьому ж роц? Агр?ппа був призначений нам?сником вс?х сх?дних пров?нц?й з надзвичайним ?мпер??м. Перебуваючи в М?тилен?, Агр?ппа п?дтвердив владу юдейського царя ?рода над м. Гадара. У 22 до н. е. в?дв?дав Грец?ю.
У 21 до н. е., коли Август перебував на Сицил??, в Рим? виникли заворушення, пов'язан? з консульськими виборами. Зважаючи на це Октав?ан викликав Агр?ппу ? доручив йому управл?ння Римом ? зах?дними пров?нц?ями, тод? як сам вир?шив вирушити на Сх?д. Водночас Агр?ппа розлучився ? одружився з Юл??ю, донькою Августа. Прибувши до Риму, в?н приборкав безлад ? виселив з м?ста ?гипетських жерц?в. Вл?тку того ж року вирушив до Трансальп?йсько? Галл??, там припинив чвари м?ж галльськими племенами ? убезпечив пров?нц?ю в?д германських напад?в. При цьому побудував чотири дороги з Лугдуна: на зах?д до Атлантики, на п?вн?чний сх?д до Рейну, на п?вн?чний зах?д до Белг?ки ? на п?вдень до Нарбонсько? Галл??.
У 19 до н. е. ви?хав до ?спан?? у зв'язку з в?йною з кантабрами, яка поновилася. П?сля к?лькох поразок, як? спричинили значн? втрати, Агр?ппа нарешт? дом?гся вир?шального усп?ху, знищивши майже вс?х кантабр?в, здатних носити зброю. Тих, як? залишилися в живих, роззбро?в ? переселив на р?внину. На прохання Августа Агр?пп? було надано тр?умф, але той в?дмовився його святкувати. Повернувся до Риму на початку 18 року до н. е. Тут розпочав зведення Д?р?б?тор?я.
?мпер?й Агр?ппи був продовжений ще на 5 рок?в ? поширений на всю територ?ю кра?ни. Водночас йому були надан? трибунськ? повноваження. На п?дстав? продовженого ?мпер?я, Агр?ппа сп?льно з Августом зд?йснив у 18 роц? до н. е. перегляд списку сенату. П?д час сво?? каденц?? пров?в Секулярн? ?гри. Пот?м вирушив на Сх?д, в?дв?дав Грец?ю ? Херсонес Фрак?йский. Тут доручив понт?йському царев? Полемону I в?дновити порядок у Боспор?, де почалися династичн? чвари. З Херсонеса переправився до Мало? Аз??, де повернув свободу м?сту К?з?ку. У Сир?? заснував колон?ю ветеран?в у Бер?т? ? розширив територ?ю Ант?ох??, а також на запрошення царя ?рода в?дв?дав Юдею.
У 14 до н. е. змушений особисто втрутитися у справи Боспору, з огляду на те, що цар Полемон не справлявся з безладом. Агр?ппа при?хав до С?нопа, маючи нам?р вести в?йськов? д?? проти боспорц?в, проте т? склали зброю ? п?дкорилися Полемону. П?сля цього разом з царем ?родом Агр?ппа об'?хав усю Малу Аз?ю, в?дв?дав острови Самос ? Лесбос; розглянув скаргу ?он?йських юде?в на грек?в ? ухвалив р?шення на користь юде?в.
У 13 до н. е. повернувся до Риму, де його ?мпер?й ? трибунська влада були продовжен? ще на 5 рок?в. Наприк?нц? 13 року до н. е. вирушив до Паннон??, де назр?вало повстання. Д?знавшись про наближення Агр?ппи, паннонц? налякалися ? п?дкорилися. На зворотному шляху, про?жджаючи через Кампан?ю, Агр?ппа захвор?в ? помер. Був похований у мавзоле? Октав?ана Августа.
Написав дв? прац?. Перша — ?сторична ?Про мо? життя?. У н?й описав под?? час?в громадянсько? в?йни м?ж Октав?аном ? Антон??м та перш? роки Римсько? ?мпер??. ?ншою працею Агр?ппи була ?Про водопроводи у Рим??. У н?й надана характеристика, ?стор?я побудови та особливост? римських водопровод?в, якими в?н займався, коли об?ймав посаду курульного едила у 33 р. до н. е.
Брав участь у складанн? одн??? з перших географ?чних карт Римсько? держави, яка була за наказом Октав?ана вис?чена в мармур?. Коп?я ц??? карти була виставлена на портику В?псан?? в Рим?, який був побудований його сестрою Поллою ? Октав?аном.
Брав активну участь у буд?вництв? Пантеону у Рим?, який був зведений в пам'ять про битву на мис? Акц?й. ?, хоча та буд?вля була знищена вогнем у 80 роц?, на новому Пантеон?, який був зведений ?мператором Адр?аном на тому ж м?сц?, на фронтон? був вис?чений напис ?M·AGRIPPA·L·F·COS·TERTIVM·FECIT?, який в переклад? означа? ?Марк Агр?ппа, син Луц?я, обраний консулом втрет?, спорудив це?.
Саме завдячуючи буд?вельн?й д?яльност? Марка Агр?ппи Октав?ан Август м?г похвалитися: ?Я прийняв Рим цегляним, а залишаю мармуровим?.
1. Дружина — Цецил?я Помпон?я Атт?ка
Д?ти:
- В?псан?я Агр?пп?на (33 р?к до н. е. — 20 р?к н. е.) — перша дружина майбутнього ?мператора Тибер?я, розлучена з ним за наказом Октав?ана.
- Марк В?псан?й Агр?ппа
- В?псан?я Молодша
2. Дружина — Клавд?я Марцелла Старша
Д?ти:
- В?псан?я
- В?псан?я Марцелла
3. Дружина — Юл?я Старша
Д?ти:
- Гай Юл?й Цезар В?псан?ан (20 р?к до н. е. — 4 р?к н. е.) Усиновлений Октав?аном. Консул 1 року н. е. Помер в?д поранення, що отримав у поход? проти парфян.
- В?псан?я Юл?я (19 до н. е. — 28) — римська матрона, викрита в перелюбств? ? заслана на о. Тр?мер, де ? померла.
- Луц?й Юл?й Цезар В?псан?ан (17 р?к до н. е. — 2 р?к н. е.) — усиновлений Октав?аном. Легат 2 року.
- Агрип?на Старша (14 до н. е. — 33 н. е..) — видатна римська матрона, дружина Герман?ка.
- Марк В?псан?й Агр?ппа Постум (12 р?к до н. е. — 14 р?к н. е.) — усиновлений Октав?аном, але пот?м Август зр?кся Агр?ппи ? в?дправив його у заслання, де в?н був убитий.
- Gray, E.W. (1970). ?The Imperium of M. Agrippa: A Note on P. Colon. Inv. No. 4701?. Zeitschrift für Papyrologie und Epigraphik 6: 227—238.
