中央政治局半年考，习近平这样要求“关键少数”2018全国两会
| Юл?ус Велльгаузен | |
|---|---|
| н?м. Julius Wellhausen | |
 Юл?ус Велльгаузен | |
| Основн? в?домост? | |
| Народження | 17 травня 1844 Гамельн |
| Кра?на: | .svg){kind=small} Прусське корол?вство  |
| Альма-матер: | Гетт?нгенський ун?верситет |
| Заклад: | Гетт?нгенський ун?верситет, Грайфсвальдський ун?верситет, Марбурзький ун?верситет ? Ун?верситет Март?на Лютера |
| Конфес?я: | протестантизм |
| Смерть: | 7 с?чня 1918 (73 роки) |
| Гетт?нген | |
| М?сце поховання: | Гетт?нгенське м?ське кладовищеd[1] |
| Прац? й досягнення | |
| Р?д д?яльност?: | теолог?я, ?стор?я |
| Основн? ?нтереси: | сходознавство |
| Ступ?нь: | доктор наук |
| Нагороди: |  |
| Автограф: |  |
 Юл?ус Велльгаузен у В?к?сховищ? | |
Юл?ус Велльгаузен (н?м. Julius Wellhausen; 17 травня 1844, Гамельн, Саксон?я — 7 с?чня 1918, ?етт?н?ен, Саксон?я, Н?мецька ?мпер?я) — н?мецький протестанський теолог, сходознавець, б?бле?ст, досл?дник Б?бл?? та ?стор?? Близького Сходу. Велльгаузен був засновником ?сторико-критичного методу у б?бле?стиц?. Автор документарно? г?потези[2][3][4].
Юл?ус Велльгаузен народився 17 травня 1844 року у Гамельн? (Н?меччина) в с?м'? протестантського (лютеранського) пастора. Початкову ? середню осв?ту здобув в школах Гамельна ? Ганновера. 1862 вступив на теолог?чний факультет ?етт?н?енського ун?верситету, де п?д кер?вництвом Г. Евальда вивчав Старий Зав?т ? сх?дн? мови.
1870 Велльгаузен захистив докторську дисертац?ю ? став приватдоцентом ?етт?н?енського ун?верситету. 1872 отримав посаду професора Грайфсвальдському ун?верситету. Коли 1878 вийшов у св?т його ?Вступ до ?стор?? ?зра?ля? (н?м. Prolegomena zur Geschichte Israels), в?н покинув професорську кафедру богослов'я внасл?док дистанц?ювання в?д церкви ? став викладачем давньосх?дних мов ун?верситету м?ста Галле.
З 1882 спочатку як екстраординарний професор ? по 1885 Велльгаузен працював на пост?йн?й основ? на ф?лософському факультет? ун?верситету в Галле. 1895 працював професором. Пот?м в?н був запрошений в Марбурзький ун?верситет, а з 1892 року займав посаду професора ?етт?н?енського ун?верситету. Вл?тку 1913 зак?нчив викладацьку роботу на факультет? ф?лософ?? Марбурзького ун?верситету.
Помер 7 с?чня 1918 року в ?етт?н?ен?.
На п?дстав? текстолог?чного анал?зу перших шести книг Б?бл?? ? з?ставлення його результат?в з ?сторичними даними в?н сформував Документальну г?потезу про етапи у створенн? шести перших книг Старого Зав?ту. В?н припустив ?снування такого соб? ?жрецького кодексу?, який л?г в основу П'ятикнижжя ? книги ?суса Навина (?Шестикнижжя? (Hexateuch — грец. ?ξ?τευχο?) ? найб?льше в основу книг Левит ? Числа, а також в менш?й м?р? Буття ? Вих?д. Велльгаузен вважав, що Жрецький кодекс в?добража? реал?? ос?лого побуту ?вре?в ? не м?г бути написаний за час?в Мойсея. Найб?льш в?рог?дною датою його створення Велльгаузен вважав VI стол?ття до н. е. (Вавилонський полон). Второзаконня, на його думку, з'явилося стол?ттям ран?ше, тобто у VII стол?тт? до н. е. До чотирьох джерел Старого Зав?ту Велльгаузен в?дносив: Елог?ста, Ягв?ста, Жрецький кодекс ? Девтероном?ста.
Велльгаузен був в?домий сво?ми критичними досл?дженнями старозав?тно? ?стор?? та складом Шестикнижжя. В?н, мабуть, найв?дом?ший за його ?Вступом до ?стор?? ?зра?ля? (н?м. Prolegomena zur Geschichte Israels) дописано? у 1883 ? вперше опубл?ковано? у 1878 роц? як ?стор?я ?зра?ля н?м. Geschichte Israels, в як?й в?н висунув остаточне формулювання документально? г?потези. У монограф?? в?н ставить питання ? шука? в?дпов?д?, чи закон був вих?дним пунктом для ?стор?? стародавнього ?зра?ля чи це був вих?дний пункт юда?зму, тобто рел?г?йно? громади, що вижила п?сля знищення ?зра?льського народу асир?йцями ? халдеями. У робот? в?н стверджу?, що Тора (або П'ятикнижжя) бере початок у редакц?? чотирьох споконв?чно незалежних текст?в, що датуються к?лькома стол?ттями за час?в Мойсея, тобто ?х традиц?йного автора. Г?потеза Ю. Велльгаузена залишалася пан?вною моделлю для досл?джень П'ятикнижжя до останньо? чверт? XX стол?ття, коли ?? почали вдосконалювати ?нш? вчен?-досл?дники Б?бл??, як? бачили все б?льше автор?в, що взяли участь у робот? над Торою ? приписували ?х пер?оди нав?ть п?зн?ш?, н?ж запропонував Велльгаузен.
- De gentibus et familiis Judaeis (G?ttingen, 1870)
- Der Text der Bücher Samuelis untersucht (G?ttingen, 1871)
- Die Phariseer und Sadduc?er, класичний трактат на цю тему (Greifswald, 1874)
- Prolegomena zur Geschichte Israels (Berlin, 1882; 3rd ed., 1886; Eng. trans., Edinburgh, 1883, 1891; 5th German edition, 1899; спочатку опубл?кована 1878 як Geschichte Israels; переклад англ?йською мовою Prolegomena to the History of Ancient Israel, Forgotten Books, 2008, ISBN 978-1-60620-205-0. Також доступна Project Gutenberg [1] [Арх?вовано 19 вересня 2011 у Wayback Machine.])
- Muhammed in Medina, переклад Al-Waqidi (Berlin, 1882)
- Die Composition des Hexateuchs und der historischen Bücher des Alten Testaments (1876/77, 3rd ed. 1899)
- Israelitische und jüdische Geschichte (1894, 4th ed. 1901)
- Reste arabischen Heidentums (1897)
- Das arabische Reich und sein Sturz, свого часу стандартний сучасний виклад ?стор?? Омеяд?в (1902), переклад англ?йською мовою The Arab Kingdom and its Fall (1927)[5]
- Urdu Translation: ?Saltanat e Arab Aur Uska Suqoot?.[6]
- Skizzen und Vorarbeiten (1884—1899)
- Medina vor dem Islam (1889)
- Нове переглянуте видання Einleitung in das Alte Testament Фр?др?ха Блека (4–6, 1878—1893).
- Die kleinen Propheten, критична брошура (1902)
- ?The Book of Psalms? у Sacred Books of the Old Testament (Leipzig, 1895; Eng. trans., 1898)
1906 виходить Die christliche Religion, mit Einschluss der israelitisch-jüdischen Religion у сп?впрац? з Адольфом Юл?хером, Адольфом фон Гарнаком та ?ншими. Юл. Велльгаузен також вида? ?нш? роботи: ?Коментар? до Нового зав?ту?, публ?ку? Das Evangelium Marci, übersetzt und erkl?rt у 1903 р., Das Evangelium Matth?i ? Das Evangelium Lucae у 1904 р. та Einleitung in die drei ersten Evangelien у 1905.
- ↑ Find a Grave — 1996.
- ↑ On Bible Criticism and Its Counterarguments. www.aishdas.org. Процитовано 9 листопада 2022.
- ↑ Did Moses Write the Pentateuch?. www.leaderu.com. Процитовано 9 листопада 2022.
- ↑ Friedman, Richard Elliott (1986). Who Wrote the Bible?. Harper Collins. p. 26.
- ↑ Hawting, G.R. (2000), The First Dynasty of Islam: The Umayyad Caliphate AD 661–750 (2nd Edition), Routledge, с. xxi, ISBN 978-0-415-24072-7, арх?в ориг?налу за 17 с?чня 2021, процитовано 9 серпня 2020
- ↑ Арх?вована коп?я. Арх?в ориг?налу за 15 с?чня 2021. Процитовано 9 серпня 2020.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Стор?нки з текстом ?archived copy? як значення параметру title (посилання)
- Meik Gerhards. Wellhausen, Julius. На bibelwissenschaft.de(н?м.)
- Народились 17 травня
- Народились 1844
- Випускники Гетт?нгенського ун?верситету
- Викладач? Гетт?нгенського ун?верситету
- Викладач? Грайфсвальдського ун?верситету
- Науковц? Марбурзького ун?верситету
- Померли 7 с?чня
- Померли 1918
- Похован? на Гетт?нгенському м?ському цвинтар?
- Кавалери ордена Pour le Mérite (цив?льний клас)
- Доктори богослов'я
- Ф?лософи XIX стол?ття
- Гебра?сти
- Араб?сти
- Померли в Гетт?нген?
- Н?мецьк? науковц?
- Н?мецьк? лютеранськ? богослови
- Уродженц? Гамельна