马来西亚将遣返296名逾期居留朝公民 大部分是劳工

Б?бл??йне (б?бле?йське) богосло?в'я ? систематизац??ю в?ровчительних положень Б?бл?? у зв'язку з конкретною ?стор??ю двох Запов?т?в. Б?бл?йне богослов'я — пор?вняно молода наука серед теолог?чних дисципл?н. До XVIII стол?ття у богословських системах цитатами з Писання користувалися найчаст?ше без уваги до ?хнього ?сторичного значення ? того справжнього сенсу, який вони мають у Б?бл?? (А. С. Лебед?в). Увага до ц?л?сного розум?ння Писання було привернена завдяки працям н?мецьких п??тист?в, зокрема Йоганна-Альбрехта Бенгеля.

Виникнення

Як самост?йна наука б?бл?йне богослов'я виникло у протестантському середовищ?. Початок йому був покладений в роботах Йоганна Габлера. Головним методом цього богослов'я стало ?тлумачення Б?бл?? через саму ж Б?бл?ю?. Цей метод природно випливав ?з протестантського погляду на Писання як на ?дине джерело Одкровення. Через це православн? та католицьк? б?бле?сти довгий час ставилися до б?бл?йного богослов'я обережно, побоюючись, що через нього буде проникати протестантський вплив. П?зн?ше стало очевидно, що ця богословська дисципл?на не скута абсолютною залежн?стю в?д протестантизму. Вона взагал? не може бути ц?лком в?дстороненою, а завжди несе на соб? в?дбиток т??? чи ?ншо? конфес??. Под?бно до того як може ?снувати рац?онал?стичне ? протестантське б?бл?йне богослов'я, воно може розвиватися на православн?й або католицьк?й основ?.

Досл?дники

Аспекти православного б?бл?йного богослов'я вивчалися у роботах М. Богословського, Д. Введенського, М. Поснова, В. Велтистова, О. О. Глагол?ва, М. Глубоковського, А. С. Лебед?ва, ?. Олесницького, В. Соловйова, М. Таре?ва, С. Трубецького, ?п. Хрисанфа, П. Юнгерова та ?нших.

Серед католицьких автор?в, що займалися б?бл?йним богослов'ям можна назвати Лу? Бу?, Жана Дан?елу, Альбера Желена, Джона Маккенз?, Жоржа Озу, Клода Тремонтана, В?лфр?да Гарр?нгтона.

Найб?льш розвинене б?бл?йне богослов'я, природно, у протестант?в, оск?льки воно ма? у них довгу ?стор?ю. Найвпливов?ш? серед протестантських вчених 20 стол?ття були Рудольф Бультман, Йоах?м ?рем?ас, Ганс Концельманн, Оскар Кульманн, Герхард фон Рад, Гарольд Роул?, Вальтер Айхродт.

Предмет науки

Б?бл?йне богослов'я розгляда? в?ровчення Писання у двох аспектах: 1) у план? ?дност? Слова Божого ? 2) у план? ?сторичного р?зноман?ття його виражень у Писанн?. Багато в чому б?бл?йне богослов'я перетина?ться з догматичним богослов'ям та пор?вняльно-рел?г?йним вивченням Б?бл??.

?дн?сть Слова Божого

?дн?сть Слова Божого ?рунту?ться на в?р?, що з самого початку богоодкровенно? рел?г?? ?? св?дчення йшло в?д ?диного Бога, Який д?? в ?стор?? св?ту, в?дкрива? Себе ? Свою волю людям. Саме В?н ? ?н?ц?атором д?алогу та Запов?ту. В?н заклика? апостол?в, як колись закликав Авраама, Мойсея, пророк?в. У в?дпов?дь на Св?й заклик Бог чека? в?д людей повно? ? безмежно? в?ри (в?д в?ри Авраама до в?ри в ?суса Христа, котра надихала апостол?в). Бог ? Цар св?ту, але та?мниця Царства Його розкрива?ться поетапно (в?д об?тниц? царства Давида — до благов?стя Царства Божого, яке звучить у пропов?д? ?суса Христа, ? к?нцевого торжества його, символ?чно зображеного в Апокал?псис?).

Д?яння Бога зд?йснюються насамперед в ?стор?? людства. В?н створю? у ц?й ?стор?? народ (Церква), з яким уклада? Запов?т (в?д Запов?ту з Но?м ? Авраамом до Нового Запов?ту ?суса Христа). Запов?т м?стить в соб? об?тницю, пророцтво про прийдешн? ?днання Бога ? людини в Царств? Божому. Ця об?тниця проходить наскр?зною темою по вс?й Б?бл??, починаючи в?д ?стор?? Авраама. У той же час об?тниця не виключа? школи скорбот, через котру повинн? пройти в?рн?. З одного боку, це напоумлення тим, хто зрадив Богу (понев?ряння ?зра?ля пустелею, Полон, руйнування Храму), а з ?ншого — це випробування в?ри (Йов, пророк ?рем?я; пор. слова Христа: ?у св?т? будете мати скорботу?, Йн 16:33). У цих випробуваннях збер?га?ться залишок обраних, ядро ?стинно? Церкви. Саме заснування Церкви як народу Божого ? волею Творця, що по?дну? обидва Запов?ти. В обох Запов?тах ?народ святий? призначений на служ?ння Божественному домобуд?вництву. Однак у Старому Запов?т? в?н обмежений нац?ональними рамками, а в Новому ста? вселенським народом, де нема? н? елл?на, н? юдея. Як нагадування про Запов?т ? покликання Церкви Бог запов?да? обряди та богослуж?ння (в?д першо? жертви до ?вхарист?йно? Жертви Нового Запов?ту). Ут?м, без дотримання запов?д? любов? до Бога ? ближнього обряди втрачають сенс. Стрижнем б?бл?йного богослов'я обох Запов?т?в ? есхатолог?чне вчення про Царство ? його Царя — Мес?ю (Христа). У Христ? з'?дну?ться ? об?тниця Запов?ту (Бог входить через вт?лення у найт?сн?шу ?дн?сть з людиною), ? явлення Царства, котре ?неприм?тним чином? приходить у св?т ? оч?ку?ться у слав? в прийдешньому. Людина, котра в?дпала через гр?х в?д Бога, повернеться до Нього спокутною силою Боголюдини Христа.

На ?дн?сть Б?бл?? вказують ? найважлив?ш? ?? символи: жертва — ?вхарист?я; ?лей помазання — та?нство Святого Духа; води очищення — вода хрещення; покладання рук — посвята служител?в Церкви; творче Слово Боже, Слово Одкровення — вт?лене Предв?чне Слово; кров як символ життя — Кров Мес??, що в?дда? Себе ?за життя св?ту?; дн? твор?ння, День Господн?й у Старому Запов?т? — ?день? ?суса Христа, ?день? Суду Мес??.

Про ?дн?сть Б?бл?? св?дчить анал?з найважлив?ших б?бл?йних понять, котр? у сво?му словесному вираженн? в?др?зняються в?д сучасних. Наприклад, п?знання (?вр. ???, ЙАДА — п?знавати) — поняття, котре ма? багато сенс?в (знати, бути впевненим, п?знавати, в тому числ? ж?нку); слава (?вр. ????, КАВОД) означа? прояв божественно? могутност? у св?т?; свят?сть (?вр. ????, КАДОШ — святий) — несум?рн?сть Бога з твор?нням, а у в?дношенн? до твор?ння — посвячення Богу; правда, або ?стина (?вр. ???, ЕМЕТ), означа? в?рн?сть моральним запов?там. Ц? та под?бн? ?м специф?чн? б?бл?йн? поняття поглиблювалися у сво?му значенн? в розвитку священно? ?стор?? спас?ння.

Тематично б?бл?йне богослов'я можна розд?лити на вчення:

1) про Бога як такого (Б?бл?йн? ?мена Бога); 2) про Бога, що проявля?ться в акт? твор?ння ? в промисл? про св?т; 3) про Бога як Спасителя (Б?бл?йна христолог?я) ? Творця народу Божого (Церкви); 4) про природу, покликання ? долю людини (Б?бл?йна антрополог?я) 5) про гр?х ? праведн?сть 6) про посмертну долю людей 7) про есхатолог?ю, останн?й Суд ? Царство Боже.

Ус? ц? теми т?сно перепл?таються м?ж собою, причому повне розкриття ?х у рамках б?бл?йного богослов'я досяга?ться лише тод?, коли це богослов'я виходить з усього обсягу Писання. У Б?бл?? одн? книги доповнюють ?нш? (наприклад, песим?зм Книги Екклез?аста може бути оц?нений лише на тл? всього б?бл?йного контексту).

Б?бл?йне богослов'я змушене рахуватися з фактом виключно? стриманост? священних автор?в, коли мова йде про внутр?шньобожественну та?мницю. Б?бл?я не пропону? метаф?зичних м?ркувань про природу Божества; Бог Живий явлений у н?й переважно у його д?ях по в?дношенню до св?ту. Тим не менш, вже у Старому Запов?т? знаходиться п?д?рунтя трин?тарного догмату (вчення про Духа, Слово ? Премудр?сть Божу). Хоча Бог позамежний ? незбагненний, В?н частково в?дкрива?ться в особливих теофан?ях; у повнот? ж ?Бога не бачив н?хто н?коли?. Явив Його миру ??динородний Син, сущий у лон? Отця? (?в. 1:18). Властивост? Сущого описуються в Б?бл?? переважно катафатично, за допомогою земних понять (справедлив?сть, доброта, любов, ревнощ?, праведн?сть), ? нав?ть з допомогою антропоморф?зм?в. Це пов'язано в першу чергу з тим, що Писання спов?ща? не абстрактн? ?стини, а вчить жити перед обличчям Божим (наприклад, Боже милосердя ? ?деал для людини: Лк. 6:36; ?днання Отця ? Сина ? образ для ?днання в?рних у любов?: ?в. 17:21).

?сторичне р?зноман?ття виражень Слова Божого

Б?бл?йне богослов'я також розгляда? в?дм?нн?сть конкретних б?бл?йних традиц?й у ?хньому ?сторичному розвитку, встановлюючи особливост? богослов'я Закону, Пророк?в ? учительних книг, а також богослов'я ?вангел?й ? послань апостол?в. При цьому вивча?ться богослов'я як окремих священних письменник?в (наприклад, пророка Амоса, пророка ?рем??, ?вангел?ста Луки, ?вангел?ста ?вана), так ? ц?лих шк?л (пов'язаних, наприклад, з ?м'ям пророка ?са? або з апокал?птичною традиц??ю). Мета такого вивчення — найб?льш точно встановити, що мав на уваз? той чи ?нший священний автор або група автор?в у сво?му твор?. Для цього необх?дно якомога точн?ше встановити датування, ?сторичн? обставини виникнення текст?в, а також вир?шити ?нш? ?сагог?чн? питання.

У ц?й област? б?бл?йного богослов'я нам?тилося два основн? напрями. Одне вивча? богослов'я окремих частин Писання як пор?вняно незалежн? традиц??, п?дкреслюючи ?хню сво?р?дн?сть (прикладом можуть служити прац? Г. фон Рада). Часом ц? традиц?? протиставляються одна одн?й (наприклад, до недавнього часу богослов'я пророк?в вважалося опозиц?йним богослов'ю законовчител?в ? духовенства). ?нш?, навпаки, визнаючи особливост? автор?в ? шк?л Письма, знаходять м?ж ними сутт?вий зв'язок (так, С?гмунд Мов?нкель дов?в його у випадку пророк?в ? священик?в). У новозав?тному богослов'? було прийнято проводити р?зку грань м?ж синоптиками ? писаннями ?вана. Так само зроблен? спроби дати характеристику особливих рис богослов'я апостола Марка (В?льям Вреде) та ?нших синоптик?в (Гюнтер Борнкамм, Ганс Концельманн). Спец?альну область явля? собою реконструкц?я ц?л?сного богослов'я апостола Павла. У ньому також намагалися знайти риси, що протиставляють його ?вангел?ю. Але при вс?й ц?нност? виявлення характерних особливостей богонатхненних автор?в рано чи п?зно виявлялося, що духовна ?дн?сть, що зв'язу? ?х, вище вс?х в?дм?нностей. Образно кажучи, Писання ? сво?р?дний св?док ?передекумен?зму?, де р?зн? точки зору зустр?чаються в ?диному русл? божественного Одкровення.

Пор?вняльно-рел?г?йн? досл?дження, особливо у сфер? ?стор?? та культури Стародавнього Сходу, допомагають б?бл?йному богослов'ю засво?ти мову символ?ки, котра була використана священними письменниками. Це, у свою чергу, допомага? вид?лити в?чну смислову основу Одкровення, що сто?ть за формами, котр? пов'язан? з умовами минулих ?сторичних епох.

У певному сенс? можна сказати, що б?бл?йне богослов'я ув?нчу? всю буд?влю б?бл?йно? науки про Священне Писання, бо ?сагог?ка та екзегеза слугують одн?й мет? — розум?ння ? сприйняття Слова Божого, даного у Б?бл??.

Див. також

• Б?бл?йна археолог?я
• Б?бл?йний календар
• Б?бл?йна ?стор?я
• Б?бл?йна герменевтика
• Б?бл?йна географ?я
• Б?бл?йна хронолог?я
• Б?бл?йна апокрифа
• Б?бл?кум (Папський ?нститут)
• Богослов'я
• Б?бл?я
• Б?бле?стика

Посилання

• (рос.) Богословие библейское // Библиологический словарь. М., 2002.

Л?тература

• (рос.) Бартелеми Д., Бог и Его образ: Очерк библ. Б., пер. с франц, Милан, 1988.
• (рос.) Булгаков С., прот., Богословие Евангелия Иоанна Богослова // Вестник РХД, 1980, № 131.
• (рос.) Георгиевский А. И., О воскресении мертвых в связи с Евхаристией, в свете учения Свящ. Писания // БТ, сб. 16, 1976.
• (рос.) Левшеня К., Доктрины Библии, Чикаго, 1981, переизд. М., 1992.
• (рос.) Лосский В. Н., Боговидение в библ. образе мысли и богомыслии отцов первых веков // БТ, сб. 18, 1978.
• (рос.) Мудьюгин М., свящ., Любовь к Богу и к людям в Ветхом и Новом Заветах, ЖМП, 1964, № 10;
• (рос.) Николайнен А. Т., Евхаристия в свете исследований Свящ. Писания НЗ // БТ, сб. 11, 1973.
• (рос.) Флоренский П., свящ., Понятие Церкви в Свящ. Писании // БТ, сб. 12, 1974.
• (англ.) Harrington W., The Path of Biblical Theology, Dublin, 1973.
• (англ.) Hunter A. M., Introducing New Testament Theology, L., 1957.
• (англ.) Jeremias J., The central Message of the New Testament, L., 1965.
• (н?м.) Kraus H. J., Die biblische Theologie, Neukirchen, 1970.
• (англ.) MacKenzie J. L., A Theology of the Old Testament, Garden City (N. Y.), 1974.
• (англ.) Manson T. W., The Teaching of Jesus, Camb., 1931.
• (н?м.) Rad G. von, Theologie des Alten Testaments, Bd. 1—2, Münch., 1958—60.
• (н?м.) Reventlow H. von, Hauptprobleme der alttestamentlichen Theologie im 20. Jahrhundert, Darmstadt, 1982.
• (н?м.) Schelkle K. H., Theologie des Neuen Testaments, Bd. 1—4, Düss., 1968—76 ((англ.) Theology of the New Testament, vol. 1—4, Collegeville, 1971—76).
• (англ.) Schofield J. N., Introducing Old Testament Theology, L., 1964.