硬化是什么意思
Kaapkolonie Капська колон?я | |||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| |||||||||
Г?мн Боже, бережи королеву (God Save the Queen 1837-1901) | |||||||||
![]() with Griqualand East and Griqualand West annexed and Stellaland/Goshen claimed (in light red) | |||||||||
Столиця | Кейптаун | ||||||||
Мови | англ?йська мова, н?дерландська мова 1 | ||||||||
Рел?г?? | Голландська реформаторська церква, англ?канство | ||||||||
Форма правл?ння | конституц?йна монарх?я | ||||||||
? 1795-1820 | Георг III | ||||||||
? 1820-1830 | Георг IV | ||||||||
? 1830-1837 | В?льям IV | ||||||||
? 1837-1901 | В?ктор?я | ||||||||
? 1901-1910 | Едуард VII | ||||||||
Губернатор | |||||||||
? 1797-1798 | Джордж Маккартн? | ||||||||
? 1901-1910 | Волтер Хел?-Хутч?нсон | ||||||||
Прем’?р-м?н?стр | |||||||||
? 1908–1910 | Джон Мер?мен | ||||||||
?стор?я | |||||||||
? Засновано | 1795 | ||||||||
1803-1806 | |||||||||
1814 | |||||||||
1844 | |||||||||
? Л?кв?довано | 1910 | ||||||||
Площа | |||||||||
? 1910 | 569 020 км2 | ||||||||
Населення | |||||||||
? 1910 | 2 564 965 ос?б | ||||||||
4,5 ос?б/км2 | |||||||||
Валюта | фунт стерл?нг?в | ||||||||
| |||||||||
1 Н?дерландська мова була ?диною оф?ц?йною мовою до 1806 р., до тих п?р, поки британц? зам?нили н?дерландську англ?йською. Н?дерландська була в?дновлена як друга оф?ц?йна у 1882 р. | |||||||||
![]() за темою: Капська колон?я |


Капська колон?я (англ. Cape Colony, н?д. Kaapkolonie) — голландська, а пот?м (з 1806) — британська колон?я на п?вдн? Африки, яка згодом ув?йшла до складу П?вденно-Африкансько? Республ?ки як Капська пров?нц?я (в 1994 роц? под?лена на П?вн?чну, Зах?дну ? Сх?дну Капськ? пров?нц??).
Капська колон?я виникла в 1652, коли на берез? Столово? бухти за 50 км на п?вн?ч в?д мису Добро? Над?? було засноване м?сто Капстад (сучасний Кейптаун) — перше ?вропейське поселення на п?вдн? Африки. Саме в?д мису (англ. cape, н?д. kaap) походить назва м?ста ? вс??? колон??. Засновником м?ста ? першим командором Капсько? колон?? був голландець Ян ван Р?бек, який д?яв в?д ?мен? Голландсько? Ост-?нд?йсько? компан?? (а не Н?дерландсько? держави, як ?нод? помилково вважа?ться). Капстад повинен був стати пром?жною базою для постачання пров?з??ю ? питною водою корабл?в компан??, як? прямували з ?вропи довкола мису Добро? Над?? до Голландсько? Ост-?нд?? (?ндонез??) ? поверталися зв?дти назад. Позаяк с?льськогосподарськ? п?дпри?мства Компан?? виявилися неспроможними забезпечити необх?дний обсяг продовольства, починаючи з 1657 року Компан?я почала заохочувати оселення на довколишн?х землях незалежних фермер?в з ?вропи. Для забезпечення ?вропейських землевласник?в робочою силою до колон?? почали ввозити раб?в, спочатку з Зах?дно? Африки, а пот?м в велик?й к?лькост? з Мадагаскару, Цейлону ? ?ндонез??. Коли обсяг худоби, яку вдавалося придбати у м?сцевих скотар?в-готтентот?в також виявився недостатн?м, Компан?я почала розвивати в колон?? тваринництво ? заохочувати до ц??? д?яльност? ?вропейських поселенц?в.
У середовищ? перших голландських поселенц?в Капсько? колон?? поступово сформувався окремий д?алект н?дерландсько? мови, в?домий зараз як африкаанс; сам? поселенц? почали називати себе африканерами чи бурами (boer). У 1700 роц? ферми африканер?в, де вирощували зерно, виноград та овоч?, вже цяткували сх?дн? околиц? Столово? гори ? простягалися на 50-70 км на сх?д до п?дн?жжя невисокого г?рського пасма. М?сцев? готтентоти не чинили опору вторгненню ?вропейц?в ? або в?дкочовували дал? на п?вн?ч ? сх?д, або наймалися до них як пастухи, пров?дники чи перекладач?. Внасл?док еп?дем?? в?спи в 1713 роц? тисяч? готтентот?в померли, а решта т?кала до внутр?шн?х областей кра?ни, так що вже в 1730 роц? аборигени були практично в?дсутн? в рад?ус? близько 400 км в?д Капстада. Приблизно в той же час внасл?док зм?шання м?ж ?вропейськими поселенцями, аз?йськими рабами, та африканськими туб?льцями в колон?? почала складуватися етн?чно р?знор?дна община так званих ?капських кольорових?.
Зб?льшення обсягу морських перевезень довкола мису Добро? Над?? ? пов'язане з цим п?дсилення попиту на продукти харчування стимулювало розбудову в колон?? в?вчарства ? поширення пасовищного фермерства в п?вн?чно-сх?дному напрямку, за г?рськ? пасма Роххефелдберге ? Хантамсберге, а також на сх?д через плоског?р'я Великого ? Малого Кару, поки в 1779 роц? ?вропейськ? фермери не ув?йшли в контакт з бантумовним народом коса на берегах р?чки Грейт-Ф?ш (Хрут-Ф?с).
У 1795 роц? Н?дерланди були окупован? революц?йною Франц??ю, ? на ?х територ?? була проголошена союзна Франц?? Батавська республ?ка. Велика Британ?я, яка воювала з Франц??ю, в тому ж роц? окупувала Капську колон?ю. Голландська Ост-?нд?йська компан?я в?дмовилася в?д вс?х сво?х прав на колон?ю на користь Батавсько? республ?ки в 1798 роц?, а в 1799 була розформована. В 1803 роц?, коли Велика Британ?я п?дписала мир з наполеон?вською Франц??ю ? ?? союзниками, Капська колон?я була повернена Батавськ?й республ?ц? зг?дно з умовами Ам'?нського договору. Британц? знову окупували колон?ю в 1806 роц?, п?сля в?дновлення в?йни з Наполеоном. П?сля розгрому Наполеона в 1814 роц? р?шенням В?денського конгресу Капська колон?я була остаточно передана Велик?й Британ?? в дов?чне волод?ння.
Приблизно в той же час спалахнула перша з тривало? сер?? Капських прикордонних в?йн (1779–1879) м?ж бурами ? племенами коса. В 1820 роц? британський уряд розселив близько 3500 англомовних поселенц?в на н?чийних землях м?ж бурами ? коса у спроб? створити м?ж ними буферну зону. Ворожнечу з туб?льцями цим заходом вгамувати не вдалося, але поява значно? к?лькост? лояльних уряду поселенц?в допомогла Британ?? зм?цнити контроль над колон??ю, населеною бурами, як? ще з час?в Голландсько? Ост-?нд?йсько? компан?? з п?дозрою та ворожнечею ставилися до будь-яко? оф?ц?йно? влади. В 1834 роц? Британ?я скасувала в колон?? рабство, намагаючись дещо виправити нер?вне положення б?лого ? чорношк?рого населення кра?ни. Ця пол?тика викликала велике незадоволення серед бур?в, котр? п?дозрювали уряд у нам?рах англ?зувати колон?ю ? асим?лювати ?першопоселенц?в?. Результатом ц??? незгоди став наприк?нц? 1830-х рок?в ?Великий трек? (афр. Groot Trek), п?д час якого близько 13000 бур?в покинули колон?ю ? вирушили на п?вн?чний сх?д, до територ?й, не контрольованих колон?альним урядом, де згодом заснували незалежн? республ?ки Трансвааль ? В?льну державу Оранжево? р?чки.
У 1853 роц? британц? подарували Капськ?й колон?? право обирати двопалатний парламент, хоча цей орган майже не мав повноважень впливати на д?? генерал-губернатора, який призначався урядом у Лондон?. Зг?дно з колон?альним виборчим законом отримання особою права голосу визначалося майновим цензом ? обсягом прибутк?в, ? не брало до уваги кол?р шк?ри. В 1872 роц? колон?? було надано внутр?шн? самоврядування ? був сформований каб?нет м?н?стр?в, в?дпов?дальний перед парламентом.
Капська колон?я усп?шно в?дбивала вс? напади племен коса ? поступово анексувала ?хн? територ??. Внасл?док цього процесу в 1894 роц? сх?дний кордон колон?? просунувся аж до р?чки Мтамвуна, яка становила п?вденно-сх?дний кордон колон?? Наталь. Державн? утворення туб?льних племен на сх?д в?д р?чки Грейт-Кей були проголошен? плем?нними резерватами п?д контролем британсько? колон?ально? адм?н?страц??.
Поступове просування бурських фермер?в на п?вн?ч через внутр?шн? плато Верхнього Кару призвело в 1867 роц? до в?дкриття родовищ алмаз?в у Зах?дному Гр?кваленд? (зараз — центральна частина П?вн?чно? Капсько? пров?нц??). Алмазний бум створив потужний пот?к британських ?мм?грант?в, приток ?ноземного кап?талу, ? буд?вництво зал?зниць в?д Кейптауна та ?нших прибережних м?ст до внутр?шн?х областей кра?ни; в 1873–1884 невелика зал?зниця Кейптаун–Велл?нгтон (близько 80 км) була продовжена б?льше н?ж на 1000 км вглиб кра?ни ? досягла К?мберл?. В?дкриття алмаз?в спонукало Британ?ю анексувати Зах?дний Гр?кваленд (незважаючи на претенз?? на цю територ?ю В?льно? Оранжево? держави) ? при?днати його до Капсько? колон??. Сес?л Родс, будучи прем'?р-м?н?стром Капсько? колон?? в 1890–1896 роках, намагався розвивати сп?вроб?тництво з бурами ? плекав нам?ри об'?днання в федерац?ю чотирьох ?вропейських державних утворень на територ?? П?вденно? Африки — британських Капсько? колон?? ? Наталя з незалежними державами бур?в. Ц? плани не знайшли порозум?ння серед пол?тик?в Трансвааля ? В?льно? держави Оранжево? р?чки, як? збер?гали вороже ставлення до Британ??. В ход? Англо-бурсько? в?йни (1899–1902) обидв? бурськ? держави втратили незалежн?сть ? перейшли п?д контроль Велико? Британ??; в 1910 роц? чотири п?вденноафриканськ? територ?? утворили федеративний П?вденно-Африканський союз, який здобув статус британського дом?н?ону (незалежно? держави п?д верховною владою британського монарха).
У склад? федерац?? аграрна Капська колон?я швидко потрапила в т?нь ?ндустр?ального Трансваалю, який зазнавав бурхливого економ?чного розвитку ? скоро також випередив ?? за к?льк?стю населення. Пор?вняно л?беральне виборче законодавство Капсько? колон?? не було запозичене ?ншими суб'?ктами федерац??, як? продовжували в?дмовляти громадянам не?вропейського ? зм?шаного походження в прав? голосу; навпаки, в сам?й Капськ?й колон?? в 1936 роц? права голосувати були позбавлен? чорношк?р?, а в 1956 — ?кольоров?? (особи аз?йського та м?шаного походження). В 1961 роц? П?вденно-Африканський союз був перетворений на ун?тарну П?вденно-Африканську Республ?ку (ПАР), ? Капська колон?я стала називатися Капською пров?нц??ю.
Резервати чорношк?рих (бантустани чи хоумленди) Транскей ? С?скей на територ?? пров?нц?? були проголошен? п?вденноафриканським урядом ?незалежними? в?дпов?дно в 1976 ? 1981 роках, однак жодна заруб?жна кра?на ?хньо? незалежност? не визнала. Ц? адм?н?стративн? утворення були розформован? в 1994 роц?, п?сля скасування в кра?н? пол?тики апарте?ду, ? знову включен? до складу кра?ни ? пров?нц??. В той же час Капська пров?нц?я була розд?лена на Зах?дну, Сх?дну, ? П?вн?чну Капськ? пров?нц??, невелика ?? частина ув?йшла до складу новостворено? П?вн?чно-Зах?дно? пров?нц??.
- Капская колония // Большая советская энциклопедия : у 30 т. / гл. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : ?Советская энциклопедия?, 1969—1978. (рос.).
- Капская колония // Малый энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 4 т. — СПб., 1907—1909. (рос.)