2018胡润全球富豪榜出炉
Марксистсько-лен?нська ф?лософ?я ― ф?лософське вчення, створене на основ? погляд?в К. Маркса, Ф. Енгельса та В. ?. Лен?на, що здобуло зак?нчену форму в СРСР у 1930-х роках у Короткому курс? ?стор?? ВКП(б). Марксистсько-лен?нська ф?лософ?я ? п?двалиною ?деолог?? марксизму-лен?н?зму, що стала базовою протягом десятил?ть в XX стол?тт? для соц?ал?стичних кра?н, ряд яких розвинули власн? вар?анти марксизму-лен?н?зму (мао?зм, чучхе).
На даний момент, п?сля розпаду СРСР ? соц?ал?стичного табору, марксистсько-лен?нська ф?лософ?я, позбувшись адм?н?стративно? п?дтримки, багато в чому втратила сво? значення, збер?гаючи його лише в Кита?, КНДР, В'?тнам?, ЛНДР та частково на Куб?.
Прихильники марксизму-лен?н?зму стверджують, що в?н розвива? ? посл?довно проводить матер?ал?стичний принцип у розум?нн? об'?ктивного св?ту ? мислення, доповнюючи його д?алектичним п?дходом, розвиваючи, за словами В. Лен?на[1], д?алектичну лог?ку як ?вчення не про зовн?шн? форми мислення, а про закони розвитку" вс?х матер?альних, природних ? духовних речей", тобто розвитку всього конкретного зм?сту св?ту ? п?знання його, тобто п?дсумок, сума, висновок ?стор?? п?знання св?ту?. На ?хню думку, марксистсько-лен?нська ф?лософ?я скасову? розр?знення м?ж онтолог??ю, лог?кою ? теор??ю п?знання.
Критики марксистсько-лен?нсько? ф?лософ??, в тому числ? марксисти, вказують на догматизм, при якому цитати з праць ?класик?в марксизму-лен?н?зму? ставали абсолютними аргументами в будь-як?й ф?лософськ?й дискус??. Вони в?дзначають розпливчаст?сть основних понять д?алектики ? необ?рунтован?сть претенз?й марксистсько-лен?нсько? ф?лософ?? на науковий статус[2][3].
Марксистсько-лен?нська ф?лософ?я стала засобом ?деолог?чного контролю в радянськ?й науц?, який у деяких випадках призводив до кампан?й репрес?й, в ход? яких ц?л? науков? напрямки оголошувалися ?буржуазними? та ??деал?стичними?, а ?х прихильники п?ддавалися пересл?дуванням й репрес?ям, аж до ф?зичного знищення[4]. Як зазнача? найб?льший фах?вець з ?стор?? рос?йсько? та радянсько? науки проф. Лорен Грехем: ?З мо?? точки зору, марксизм-лен?н?зм десь допом?г, а десь став перешкодою для науки. Найб?льш наочний приклад — ?стор?я з Лисенком. Це той випадок, де марксистсько-лен?нська ?деолог?я завадила. Але в ?нших випадках — ? я в сво?й книз? це вказував — марксистсько-лен?нська ф?лософ?я допомагала розвитку науки?[5]. Прикладом ? сес?я ВАСГН?Л 1948 року, внасл?док яко? генетика в СРСР опинилася п?д забороною до 1952 року ? б?олог?чна наука опинилася в засто? майже на 20 рок?в.[6] Ц?каво, що в ход? ц??? дискус?? ??деал?стичним? було оголошено поняття про спадкову речовину (тобто матер?ю), а ?матер?ал?стичним? — м?стячий елементи телеолог?? неоламарк?зм Т. Д. Лисенка ? неов?тал?стська теор?я ?живо? речовини? О. Б. Лепешинсько?.
- Матер?ал?зм
- Д?алектика
- Д?алектичний матер?ал?зм
- ?сторичний матер?ал?зм
- Марксистсько-лен?нська естетика
- ↑ ПЗТ, т. 29, с. 84
- ↑ Арх?вована коп?я. Арх?в ориг?налу за 22 червня 2012. Процитовано 22 березня 2015.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Стор?нки з текстом ?archived copy? як значення параметру title (посилання) - ↑ Поппер К. Логика и рост научного знания. - М, 1983, с. 246
- ↑ Loren R. Graham (2004) Science in Russia and the Soviet Union. A Short History. Series: Cambridge Studies in the History of Science. Cambridge University Press. ISBN 9780521287890
- ↑ Опора для логоса. Арх?в ориг?налу за 2 травня 2015. Процитовано 22 березня 2015.
- ↑ Александров В. Я. Трудные годы советской биологии. Арх?в ориг?налу за 25 травня 2014. Процитовано 22 березня 2015.
- Основы марксистско-ленинской философии / Константинов Ф. В., Богомолов А. С., Гак Г. М. и др. — 2-е изд. — М., Политиздат, 1973. — 544 с.
 | |
|---|---|
| Дов?дков? видання | |
| Нормативний контроль |
