群众反映其在唐山市计划生育网站上的办事...
Сираха — второканон?чна книга, що входить до канону книг Старого Запов?ту. ?сторично належить до второканон?чних книг, оск?льки не визна?ться ?вреями та протестантами ? ними вважа?ться апокрифом. Ця книга ма? дв? назви. Перша з них — Еклес?аст (лат. liber ecclesiasticus — Церковна Книга) — латинська, яку вже згаду? св. Кипр?ян, ? яка св?дчить про те, що книгу широко вживали в Катехитичному навчання ранньо? церкви. Друга назва — Бен Сираха, або просто Книга Сираха — наголошу? на особ? автора.
?сус бен Сирах був мудрецем, навчав мудрост? ? жив у ?русалим? наприк?нц? ??? — початку II ст. до н. е. У цей пер?од Палестина перейшла п?д панування Селевк?д?в. Володар? наполегливо поширювали елл?н?стичну культуру. Виникла загроза ослаблення ? згасання в?ри батьк?в. За таких обставин постала Книга Сираха. ?? автор був в?руючою людиною, дуже прив'язаною до традиц?й мудрост?, сповнений поваги до Закону. Усе це в?н прагнув передати сво?м учням, протиставивши небезпечним для ягв?зму нововведенням. Ц?й мет? мала слугувати Книга написана у 190—180 р. до н. е. Книгу Сираха написану ?врейською мовою (правдопод?бно, що в т? часи вона мала назву ?Мудр?сть Сираха?), переклав на грецьку онук Бен Сираха. У пролоз? перекладач опов?да? коли ? за яких обставин в?н узявся до прац?. Переклад твору було розпочато у 132 р. до н. е. ? зак?нчено через к?льканадцять рок?в. Сучасн? видання Б?бл?? користуються саме грецьким перекладом, бо ?врейський текст загинув. Однак, завдяки археолог?чним в?дкриттям, нещодавно стала в?дома значна частина ?врейського тексту.
Книга почина?ться п?сля прологу перекладача г?мном мудрост?[1]. Цей г?мн отриму? сво? продовження у низц? висловлювань на тему мудрост? страху Божого. Дал? автор форму? основи виховання мудрост?. Перш? кроки у в напрямку мудрост? — повага до старших ? всього того, що перевищу? можливост? розум?ння початк?вця, а кр?м того — д?ла милосердя, що роблять учня мудрост? улюбленцем Бога ? людей. Хто стара?ться здобути правдиву мудр?сть, мусить навчитися розп?знавати правдив? ц?нност?: правдивий ? фальшивий сором, уповання ? зухвальство, мо? бачити користь ? небезпеки, що випливають з приятелювання. Учитель доклада? багато зусиль, щоби навчити уповання на Бога й правильного ? пом?ркованого користування земним добром[2]. Багато м?сця присвячено застереженню в?д непом?рност? у мов? та в?д пристрастей. Цю частину Книги автор зак?нчу? г?мном, у якому мудр?сть — головна д?йова особа Книги, розпов?да? про себе.
Наступна частина Книги ? немов би запов?том автора. У ньому в?н наголошу?, що мудрець залиша? у спадок мудр?сть ? багатий досв?д. В?н зна?, що потр?бн? вс? профес??, як? служать ближньому, однак завдання мудреця перевищу? все. Ця думка виклика? у нього справжн? захоплення, тож автор з п?днесення сп?ва? г?мн на славу Бога, про мудр?сть славу якого св?дчать твор?ння. Дал? в?н прославля? тих, хто з Божо? вол?, вершив велик? д?ла в ?стор?? народу. Це так звана ?похвала батьк?в?, нев?домий дос? у ?стор?? мудрец?в спос?б роздумувати над священною ?стор??ю. Перед нами проходять велик? постат? Старого Зав?ту, починаючи в?д Еноха ? Ноя. Три з них — Соломон, Ровоам ? ?ровоам — заслуговують на суворий суд. Осудлив? слова звернен? до вс?х цар?в, за винятком Давида, ?зек?? та Йос??[3]. Але назагал Сирах пиша?ться минулим народу, ус?ма д?лами, як? Бог вчинив за посередництвом сво?х святих. Сирах високо ц?ну? священництво. В?н згаду? давню свят?сть народних геро?в ? висловлю? палке прохання й впевнен?сть, що ?розкв?тнуть ?хн? кост??[4].
Ц? слава Сирах написав напередодн? макавейського повстання. ? оск?льки в?н до нього не дожив, то м?г уважати, що його прагнення й благання дочекалися свого зд?йснення.
- ↑ Сир. 1, 1-20. Арх?в ориг?налу за 30 серпня 2012. Процитовано 25 кв?тня 2012.
- ↑ Сир. 11, 12-28. Арх?в ориг?налу за 30 серпня 2012. Процитовано 25 кв?тня 2012.
- ↑ Сир. 47. Арх?в ориг?налу за 30 серпня 2012. Процитовано 25 кв?тня 2012.
- ↑ Сир. 46,12. Арх?в ориг?налу за 30 серпня 2012. Процитовано 25 кв?тня 2012.
- Святе Письмо Старого та Нового Зав?ту. Видавництво отц?в Васил?ан ?М?с?онер?, 2005.
- А. Пацьорек. Б?бл?я для кожного ? на кожен день. Старий зав?т. Льв?в. Св?чадо. 2005. ст. 206—212. ISBN 966-561-379-0
- Б?бл?я. Книги священного писання Старого та Нового зав?ту/ Видання Ки?всько? патр?арх?? УПЦ КП — 2009 р?к. ISBN 978-966-472-052-3
| Старий запов?т |
| |||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Новий запов?т |
| |||||||||||||
| Розвиток | ||||||||||||||
| Повязан? стор?нки | Святе Передання ? Б?бл?йний канон ? Катех?зис ? Д?дахе ? Лог?? ? Вселенськ? собори ? Апостольськ? правила ? Аграфи ? Типик ? Молитовник ? Церковний статут Володимира ? Церковний устав Ярослава ? Кормча книга ? Требник Петра Могили ? Слово про закон ? благодать ? Апокриф?чна л?тература** ? Переклади Б?бл?? (Вульгата ? Септуаг?нта ? Укр.) ? ?вангельська гармон?я[ru] ? Учитель Церкви ? Патролог?я (Latina, Graeca, Orientalis[ru]) ? Конкорданс Строн?а ? Герменевтика ? Б?бле?стика ? Храми Ки?всько? Рус? ? Чотири значення Писання[en] ? ?стор?я християнства ? Новозав?тн? апокрифи ? Б?бл?я Ф.Скорини | |||||||||||||
