三明市梅列区公开招聘中小学幼儿园优秀骨...
Форми державно? влади й пол?тичн? системи |
---|
![]() |
Пол?тичн? режими |
Форми правл?ння |
Соц?ально-економ?чн? ?деолог?? |
?деолог?? громадських свобод |
Гео-культурн? ?деолог?? |
Структура влади |
![]() ![]() |
?мпе?р?я (в?д лат. imperium — ?наказ, верховна влада, управл?ння одн??ю особою, монархом, на певн?й окупован?й територ???[1]) — ?сторична форма державно-пол?тичного утворення. ? дек?лька як сучасних, так ? застар?лих визначень цього поняття.
- ?мпер?я — ?вид територ?ально? державно? системи, всередин? яко? ц?л? народи чи нац?? (нав?ть якщо вони збер?гають видим?сть територ?ально? чи ?ншо? окрем?шност?) вважаються пан?вними або п?длеглими… Це вза?мов?дносини, за яких одна держава контролю? ефективну пол?тичну незалежн?сть ?ншо?. Це досяга?ться силою, пол?тичним сп?вроб?тництвом, економ?чною, соц?альною чи культурною залежн?стю?[2].
- ?мпер?я ма? чотири головн? елементи: (1) ?сильний пол?тичний центр, якому надано житт?здатност? ?сторичною м?с??ю розширення?; (2) ?рел?г?йне чи ?деолог?чне насильство?; (3) ?в?дчуття к?нцево? мети?, притаманне ?мперськ?й ел?т?, (4) ма? територ?альний вих?д на узбережжя моря чи океану[3].
- ?мпер?я — це велика монарх?чна держава, на чол? яко? сто?ть ?мператор[4]. Також велика ?мпер?ал?стична держава, яка ма? колон??[4]. ?сторична форма державного утворення, що ма? у сво?му склад? силом?ць при?днан? (п?дкорен?) ?нш? народи та територ??[5].
?мпер?я може включати в себе внутр?шн? колон?? (котр? звуться ?нац?ональними пров?нц?ями?), або зовн?шн? колон??. У цьому випадку ?мпер?я, як правило, зветься ?колон?альна держава?. Пол?тична влада в ?мпер?? побудована на жорстко ??рарх?чному принцип? й належить одн?й особ? (монархов?), або закрит?й ол?гарх?чн?й груп?. Економ?чний обм?н м?ж метропол??ю та пров?нц?ями нер?вноц?нний — центр використову? колон?? як ресурсн? придатки.
?мперська форма держави ?сторично переду? нац?ональн?й держав? ? частково сум?сна з демократичною формою влади (демократ?я у таких державах ?нколи обмежу?ться лише ?нтересом ?мперсько? нац??), правовим устро?м та громадянським сусп?льством.
У сучасному переносному значенн? ??мпер??ю? можуть називати велику ф?нансову або промислову монопол?ю-компан?ю[4].
- етн?чна неоднор?дн?сть населення, наявн?сть прив?лейованих сусп?льних стан?в й етнос?в;
- наявн?сть нац?ональних кра?в (або колон?й), кра?н-сател?т?в;
- наявн?сть великого апарату придушення: арм?? ? пол?ц??;
- жорстко ??рарх?чна, як правило, авторитарна та одноос?бна влада;
- концентрац?я пол?тично?, економ?чно?, ф?нансово? влади в одному центр?;
- оф?ц?йна нац?ональна ?деолог?я (рел?г?я, доктрина);
- пасивна лояльн?сть населення;
- експансивна зовн?шня пол?тика, прагнення до рег?онального або св?тового дом?нування;
- деспотична нац?ональна та соц?альна внутр?шня пол?тика.
- Римська ?мпер?я
- Священна Римська ?мпер?я
- Монгольська ?мпер?я
- Османська ?мпер?я
- Австро-Угорська ?мпер?я
- Британська ?мпер?я
- Рос?йська ?мпер?я
- Н?мецька ?мпер?я
- Австр?йська ?мпер?я
- Японська ?мпер?я
- ?спанська ?мпер?я
- Португальська ?мпер?я
- ?мпер?я ?нк?в
- Шведська ?мпер?я
Аккадська ?мпер?я за час?в Саргона Аккадського (24 стол?ття до Р. Х.) була одн??ю з перших великих ?мпер?й. У 15-му стол?тт? до Н. Е., в епоху Нового царства Давн?й ?гипет, за правил?ння Тутмоса III, став ?мпер??ю з моменту включення Нуб?? ? стародавн?х м?ст-держав у Левант?. Першою ?мпер??ю, на кшталт Риму в орган?зац??, була Ассир?йська ?мпер?я (2000—612 до Р. Х.). Усп?шною, великою ? мультикультурною ?мпер??ю була Перська ?мпер?я Ахемен?д?в (550—330 до Р. Х.), поглинувши Месопотам?ю, ?гипет, частину Грец??, Фрак??, частину Близького Сходу, б?льшу частину Центрально? Аз?? ? Пакистану, поки не була повалена ? зам?нена короткотривалою ?мпер??ю Александра Великого.
?мпер?я Маур'?в була географ?чно великою ? могутньою ?мпер??ю, в стародавн?й ?нд??, якою правила династ?я Маур'?в 321—185 до Р. Х. ?мпер?я була заснована в 322 роц? до Р. Х. Чандрагупта Маур'я швидко розширив свою владу на зах?д у центральн?й ? зах?дн?й ?нд??, користуючись порушенням м?сцево? влади через в?дступ на зах?д Александра Великого. У 320 р. до Р. Х. ?мпер?я повн?стю захопила п?вн?чно-зах?дну ?нд?ю до Афган?стану, перем?гши ? завоювавши сатрап?в, залишених Александром Великим.
Перв?сно в Рим? — це форма управл?ння державою, яка нагаду? в?йськову владу (?диний кер?вник — ?мператор, накази якого вс? повинн? виконувати без заперечень). ?мпер?я в Рим? виникла внасл?док того, що в?йськов? захопили владу. П?зн?ше цим словом стали позначати велику державу, створену шляхом включення у св?й склад територ?й ?нших держав, колон?альних волод?нь (тобто на зразок Римсько? ?мпер??). Таким чином у Рим? розглядали дв? форми управл?ння державою — ?мпер?я ? республ?ка. У староруськ?й ? укра?нськ?й мовах здавна вживалося поняття царство[джерело?] або ц?сарство[джерело?].
Римська ?мпер?я була найб?льшою зах?дною ?мпер??ю до раннього Нового часу. До Римсько? ?мпер?? царство Македон?я п?д владою Александра Македонського стала ?мпер??ю, яка простягалася в?д Грец?? до П?вн?чно-Зах?дно? ?нд??. П?сля смерт? Александра його ?мпер?я була розкраяна на чотири незалежн? царства п?д владою д?адох?в, як? позначають елл?н?стичними ?мпер?ями через ?хню под?бн?сть у галуз? культури та адм?н?страц??.
На Сход? терм?н Перська ?мпер?я означа? ?ранськ? ?мперськ? держави, створен? в р?зн? ?сторичн? пер?оди до?сламсько? ? п?сля?сламсько? Перс??. ? на Далекому Сход?, р?зн? П?днебесн? ?мпер?? пер?одично виникали в Сх?дн?й Аз?? м?ж пер?одами в?йн, громадянських в?йн та ?ноземних завоювань. В ?нд?? Чандрагупта розширив ?мпер?ю Маур'?в на терени П?вн?чно-Зах?дно? ?нд?? (сучасний Пакистан ? Афган?стан). Це також включа? епоху розширення буддизму за час?в Ашока. У Кита? ?мпер?я Хань стала одн??ю ?з довгоживуч?ших династ?й Сх?дно? Аз??, яка передувала недовготривал?й ?мпер?? Ц?нь.
У сьомому стол?тт? з'явилась ?сламська ?мпер?я, також в?дома як Арабська ?мпер?я. Праведний хал?фат розширив владу з Арав?йського п?вострова ? швидко завоював Перську ?мпер?ю ? велику частину В?зант?йсько? Римсько? ?мпер??. Його наступником став хал?фат Омеяд?в, який розширився в П?вн?чн?й Африц? ? на П?ренейському п?востров?. До початку восьмого стол?ття вона стала найб?льшою в ?стор?? ?мпер??ю на той момент, поки вона, врешт?-решт, перевершила за розм?рами Монгольську ?мпер?ю в 13 стол?тт?. У сьомому стол?тт? Морська П?вденно-Сх?дна Аз?я стала св?дком п?дйому будд?йсько? таласократ?? ?мпер?? Шрив?джая, що процв?тала протягом 600 рок?в, ? з боку усп?шно? ?нду?стсько-будд?йсько? ?мпер?? Меджепег?т у 13-15-му стол?тт?. У П?вденно-Сх?дн?й материков?й Аз?? ?ндо-будд?йська Кхмерська ?мпер?я, з центром у м?ст? Ангкор, процв?тала проягом 9 — 13 стол?ть.
У той час на Середньов?чному Заход? терм?н ??мпер?я? ма? конкретне техн?чне значення, що виключно щодо держав, як? вважали себе спадко?мцями ? продовжувачами Римсько? ?мпер??, наприклад, В?зант?йська ?мпер?я, була фактичним продовженням Сх?дно? Римсько? ?мпер??, й п?зн?ш? ?мпер?я Карол?нг?в, здеб?льшого н?мецька Священна Римська ?мпер?я, Рос?йська ?мпер?я, але ц? держави не завжди техн?чно — географ?чно, пол?тично, в?йськово — ?мпер?? в сучасному розум?нн? цього слова. Щоб узаконити св?й статус, ц? держави прямо виводили сво? походження в?д Риму. Священна Римська ?мпер?я не завжди мала централ?зовану владу, а поза н?мецькомовними теренами керувалася м?сцевими в?йськово-пол?тичними ел?тами — ?тал?йською, французькою, провансальською, польською, фламандською, голландською ? чеською. Про це писав Вольтер: ?Зауважимо, що Священна Римська ?мпер?я ?не була н? священною, н? римською, н? ?мпер??ю?[6].
У 1204 року, п?сля захоплення п?д час Четвертого хрестового походу Константинополя, хрестоносц? створили Латинську ?мпер?ю (1204—1261) на ?? м?ст?, а також були створен? нетривал? ?мпер?? в Мал?й Аз??: Н?кейська ?мпер?я (1204 ?1261) та Трапезундська ?мпер?я (1204—1461). Константинополь був в?дбитий в?зант?йською державою-наступницею з центром у Н?ке? в 1261 роц?. В?дновлена В?зант?йська ?мпер?я ?снувала до 1453 року, коли ?сламська Османська ?мпер?я (1300—1918), завоювала велику частину рег?ону. Кр?м того, православний ?мпер?ал?зм не був в?дновлений до коронац??, у 1721 роц?, Петра Великого як ?мператора Рос??. Точно так, з? скасуванням Священно? Римсько? ?мпер??, у 1806 роц?, п?д час наполеон?вських в?йн (1803—1815), статус перейшов до Австр?йсько? ?мпер?? (1804—1867) ? дал? до Австро-Угорсько? ?мпер?? (1867—1918).
Виникнення централ?зованих нац?ональних держав у добу нового часу в по?днанн? ?з загостренням м?ждержавних в?дносин та необх?дн?стю нарощування в?йськового потенц?алу, а також початок колон?ально? експанс?? призвели до виникнення ?мпер?й нового типу: ?спансько?, Рос?йсько?, Португальсько?, Французько?, Британсько? тощо. Б?льш?сть ?з них про?снувала до 70-х рок?в XX ст.
В сучасному св?т? майже не лишилось ?мпер?й. Япон?я остання кра?на в як?й збереглась под?бна форма правл?ння.
- С. В. Кульчицький. ?мпер?я [Арх?вовано 10 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопед?я сучасно? Укра?ни / ред. кол.: ?. М. Дзюба [та ?н.] ; НАН Укра?ни, НТШ. — К. : ?нститут енциклопедичних досл?джень НАН Укра?ни, 2001-–2025. — ISBN 966-02-2074-X.
- С. Л. Лисенков. ?мпер?я [Арх?вовано 18 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопед?я : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (в?дп. ред.) [та ?н.]. — К. : Укра?нська енциклопед?я ?м. М. П. Бажана, 1998—2004. — ISBN 966-749-200-1.
- С. Бульбенюк. ?мпер?я // Пол?тична енциклопед?я. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ?н. — К.: Парламентське видавництво, 2011. — с.280 ISBN 978-966-611-818-2
- Б. М. Гончар. ?мпер?я // Укра?нська дипломатична енциклопед?я: У 2-х т. /Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ?н. — К: Знання Укра?ни, 2004 — Т.1 — 760с. ISBN 966-316-039-X
- Роман Шпорлюк. ?мпер?я та нац??: з ?сторичного досв?ду Укра?ни, Рос??, Польщ? та Б?лорус?. (Пер. з англ.) — К??в: Дух ? Л?тера, 2000. — 354 с. ISBN 966-7888-05-3 Текст на ресурс? ??зборник? [Арх?вовано 27 кв?тня 2012 у Wayback Machine.]
- Что такое ?новая имперская история?, откуда она взялась и к чему она идет? [Арх?вовано 6 березня 2016 у Wayback Machine.] // Гефтер. — 28.03.2014.
- ↑ С. В. Кульчицький. ?мпер?я // Енциклопед?я ?стор?? Укра?ни: Т. 3: Е-Й / Редкол.: В. А. Смол?й (голова) та ?н. НАН Укра?ни. ?нститут ?стор?? Укра?ни. — К.: В-во ?Наукова думка?, 2005. — 672 с.: ?л. Арх?в ориг?налу за 27 березня 2013. Процитовано 30 березня 2012.
- ↑ Hont I. The Permanent Crisis of a Divided Mankind: Contemporary Crisis of the Nation State’ in Historical Perspective // J. Dunn (ed.) Contemporary Crisis of the Nation State? — Oxford, UK; Cambridge, MA: Blackwell,1995. — P- 172; цитата з прац?: Doyle M. W. Empires. — Ithaca: Cornell Univ. Press, 1986. — p. 45.
- ↑ lonescu G. The Break-up of the Soviet Empire in Eastern Europe. — Baltimore, MD: Penguin, 1965. — P. 7.
- ↑ а б в ?мпер?я // Тлумачний укра?нський словник[недоступне посилання з червня 2019]
- ↑ Стан?слав Кульчицький. ?мпер?я ? ми
- ↑ Voltaire, Wikiquote, citing Essai sur l'histoire generale et sur les moeurs et l'espirit des nations, Chapter 70 (1756), арх?в ориг?налу за 21 жовтня 2010, процитовано 6 с?чня 2008