穿版模特当众换衣 一分钟脱穿十余次身上仅剩内衣

Пол?ти?чний режи?м — характерний тип влади в кра?н?, сукупн?сть засоб?в ? метод?в зд?йснення пол?тично? влади, яка в?добража? характер вза?мов?дносин громадян ? держави. Визнача?ться способом ? характером формування представницьких установ, орган?в влади, сп?вв?дношенням законодавчо?, виконавчо? ? судово? влади, центральних ? м?сцевих орган?в, становищем, роллю та умовами д?яльност? громадських орган?зац?й, рух?в, парт?й, правовим статусом особи, ступенем розвитку демократичних свобод.

Демократ?я — пол?тичний режим, при якому ?диним джерелом влади визна?ться народ, а влада зд?йсню?ться за волею народу ? в його ?нтересах. Демократичн? режими складаються в правових державах.

П?дходи

У пол?тичн?й науц? склалося, щонайменше, дв? традиц?? в осмисленн? пол?тичних режим?в. Одна з них пов'язана з пол?тико-правовим, або ?нституц?ональним п?дходом, ?нша — з соц?олог?чним. У першому випадку увага прид?ля?ться формально-юридичним, процедурним характеристикам зд?йснення влади, у другому — ?? соц?альним п?дставам та походженню.

Пол?тико-правовий п?дх?д

Теоретики, що представляють перший ?нституц?йний напрямок пол?тичного анал?зу, схильн? зм?шувати поняття режиму з поняттям форм правл?ння або державного ладу. Под?бне визначення питання традиц?йно було характерне для французького державознавства, де монарх?я ? республ?ка розр?знялися, головним чином, саме як форми правл?ння, а сам терм?н ?пол?тичний режим? вважався частиною категор?ального апарату конституц?йного права ? зв'язувався з особливостями под?лу державно? влади та ?х сп?вв?дношенням. До ц??? групи пол?тичного анал?зу при?днуються ? нео?нституц?ональн? розробки, пов'язан? з ?м'ям Габр?еля Лассуела та його посл?довник?в (Р?ггс, Бейкер).

Соц?олог?чний п?дх?д

Другий напрямок пол?тичного анал?зу режим?в прид?ля? увагу осмисленню тих зв'язк?в м?ж сусп?льством ? державою, як? склалися реально. У цьому раз? режим розгляда?ться не лише як форма (будь це управл?ння, чи державне буд?вництво) ? нав?ть не т?льки як структура влади з притаманними ?й методами реал?зац?? пол?тично? вол?, але й у набагато ширшому значенн? — як баланс, в?дпов?дн?сть, наявне у вза?минах соц?ального та пол?тичного. У рамках соц?олог?чного осмислення режим?в ? значна р?зноман?тн?сть позиц?й трактування самого терм?ну режим. Представники нер?дко не проводять н?яких розмежувань м?ж пол?тичними режимами та пол?тичними системами.

Одне з характерних у цьому в?дношенн? визначень пол?тичного режиму належить Мор?су Дюверже, який в одному випадку розглядав його як ?структуру правл?ння, тип людського сусп?льства, що в?др?зня? одну соц?альну сп?льн?сть в?д ?ншо??, а в ?ншому — як ?певне по?днання системи парт?й, способу голосування, одного або дек?лькох тип?в прийняття р?шень, одн??? або дек?лькох структур груп тиску?.

Види пол?тичних режим?в

?снують демократичний ? недемократичний пол?тичн? режими.

У б?льшост? сучасних держав св?ту ?снують т? чи т? р?зновиди демократичного пол?тичного режиму. Ут?м, в окремих державах Близького Сходу й Африки збер?гаються ознаки недемократичного режиму.

Демократичний режим

Демократ?я — пол?тичний режим, при якому ?диним джерелом влади визна?ться народ, а влада зд?йсню?ться за волею народу ? в його ?нтересах. Демократичн? режими складаються в правових державах.

За демократичного режиму державну владу реал?зовують за реально? участ? громадян та ?хн?х об’?днань у формуванн? державно? пол?тики та утворенн? державних орган?в. 

Розр?зняють так? види демократичних режим?в:

• Консервативний (консерватизм) — це режим, що ма? мету збер?гати стар?(традиц?йн?) устро?, порядки, тощо.
• Радикальний (радикал?зм) — це режим, метою якого ? принципова зм?на сусп?льства ? пол?тично? структури засобами р?шучих, кардинальних д?й. Радикал?зм протилежний консерватизму, пом?ркованост?, традиц?онал?зму.
• Л?беральний (л?берал?зм) — це режим, який виходить з положення про те, що ?ндив?дуальн? свободи людини ? правовим базисом сусп?льства та економ?чного ладу.

Недемократичний режим

Антидемократизм — пол?тичний режим, за якого державна влада зд?йсню?ться антидемократичними методами.

Для недемократичного (антидемократичного) пол?тичного режиму характерн? диктатура групи або парт??, одержавлення громадських орган?зац?й та громадського життя, м?л?таризац?я сусп?льства тощо. В?н ?рунту?ться на насильств? держави над людиною, коли значно обмежено (а то й зовс?м усунуто) можливост? реального впливу громадян та ?хн?х об’?днань на управл?ння державою, обмежен? чи знехтуван? основн? права ? свободи людини. 

Авторитарний режим

Авторитаризм (в?д лат. auctoritas — влада, вплив) — характеристика особливих тип?в режим?в, заснованих на необмежен?й влад? одн??? особи або групи ос?б при збереженн? деяких економ?чних, громадянських ? духовних свобод для громадян. Терм?н ?авторитаризм? був введений в науковий об?г теоретиками Франкфуртсько? школи неомарксизму ? означав певний наб?р соц?альних характеристик, притаманних як пол?тичн?й культур?, так ? масов?й св?домост? в ц?лому.

?сну? два визначення авторитаризму:

• Соц?ально-пол?тична система, заснована на п?дпорядкуванн? особистост? держав? або його л?дерам;
• Соц?альна установка або риса особистост?, що характеризу?ться упевнен?стю в тому, що в сусп?льств? повинна ?снувати сувора ? безумовна в?ддан?сть, беззаперечне п?дпорядкування людей авторитетам ? влад?.

Пол?тичний режим, що в?дпов?да? принципам авторитарност?, означа? в?дсутн?сть демократ?? як щодо в?льного проведення вибор?в, так ? в питаннях управл?ння державними структурами. Часто по?дну?ться з диктатурою окремо? особистост?, яка проявля?ться в т?й чи ?нш?й м?р?. Авторитарн? режими дуже р?зноман?тн?. До них належать:

В?йськово-бюрократичний режим

В?йськово-бюрократичний режим авторитаризму зазвичай виника? у вигляд? в?йськово? диктатури, але в подальшому пол?тичному розвитку все б?льшу роль починають грати р?зного роду цив?льн? фах?вц?. У правляч?й коал?ц?? дом?нують в?йськов? ? бюрократи, в?дсутня будь-яка ?нтегруюча ?деолог?я. Режим може бути ? безпарт?йним, ? багатопарт?йним, але част?ше за все ?сну? одна проурядова, аж н?як не масова, парт?я. В?йськових ? бюрократ?в зазвичай об'?дну? страх перед революц??ю знизу, тому усунення впливу на сусп?льство радикально налаштованих ?нтелектуал?в вида?ться ?м необх?дною умовою його подальшого розвитку. Цю проблему режим вир?шу? за допомогою насильства ?/або закриття доступу ?нтелектуал?в в пол?тичну сферу через виборч? канали. Прикладами в?йськово-бюрократичних режим?в були: правл?ння генерала П?ночета в Чил? (1973—1990), в?йськов? хунти в Аргентин?, Бразил??, Перу, П?вденно-Сх?дно? Аз??. П?ночет стверджував: Жоден лист не ворухнеться в Чил? без мого бажання. Генерал ф?лософствував: ?Б?льший злочин вбити комаху, н?ж людину?. Жертвами його антикомун?стичних чисток стали близько 40 тисяч селян, в результат? чого з ?нд?анською культурою в кра?н? було по сут? пок?нчено. Гаслом генерала Р?оса Монтт (Гватемала) було: Християнин повинен носити з собою Б?бл?ю ? кулемет. В результат? його християнсько? кампан?? 10 тисяч ?нд?анц?в були вбит? ? понад 100 тисяч втекли до Мексики.

Корпоративний авторитаризм

Корпоративний авторитаризм встановлю?ться в сусп?льствах з ц?лком розвиненим економ?чним ? соц?альним плюрал?змом, де корпоративне представництво ?нтерес?в ста? альтернативою занадто ?деолог?зован?й масов?й парт?? ? доповненням до однопарт?йного правл?ння. Зразки корпоративного режиму — правл?ння Антон?у д? Салазара в Португал?? (1932—1968), режим Франс?ско Франко в ?спан??. У Латинськ?й Америц? в?дсутн?сть широко? пол?тично? моб?л?зац?? мас не раз дозволяло впроваджувати корпоративне представництво ?нтерес?в.

Дототал?тарний авторитаризм

Дототал?тарний авторитаризм — режим, який встановлю?ться на певн?й стад?? розвитку пол?тичних систем деяких кра?н. До порядк?в такого типу Л?н?ц в?дносить фашистськ? моб?л?зац?йн? режими, як? — у пор?внянн? з в?йськово-бюрократичним ? корпоративним авторитаризмом з ?х ?диною, слабкою парт??ю, — ? менш плюрал?стичними ? л?беральними, б?льш партисипаторними ? демократичними. Йдеться про держави, де ран?ше ?снувала демократ?я, але п?сля приходу до влади фашистських л?дер?в почалася еволюц?я в тотал?тарному напрямку. Дототал?тарний характер режиму обумовлю? ряд важливих пол?тичних, соц?альних ? культурних чинник?в, серед яких:

• Досить впливова пол?тична група, яка ор??нту?ться на тотал?тарну утоп?ю, але ще не зм?цнила свою владу ? не ?нституц?онал?зувала нову систему;
• Так? ?нститути, як арм?я, церква, групи ?нтерес?в, збер?гаючи достатню автоном?ю, лег?тимн?сть ? ефективн?сть, прагнуть обмеження плюрал?зму в свою користь;
• Ситуац?я соц?ально? невизначеност?, коли одн? чекають, що колишн? пол?тичн? ? соц?альн? структури зможуть поглинути тотал?тарний рух, а ?нш? сумн?ваються в усп?ху цього процесу.

Постколон?альний авторитаризм

Постколон?альний авторитаризм у вигляд? однопарт?йних моб?л?зац?йних режим?в виника? п?сля здобуття колишн?ми колон?ями незалежност?, створю?ться знизу в сусп?льствах з низьким р?внем економ?чного розвитку. Як правило, постколон?альна незалежн?сть ? такою лише в формально-юридичному план?. Основою для моб?л?зац?? широко? громадсько? п?дтримки нового режиму найчаст?ше стають нац?онал?стичн? гасла захисту незалежност?, що затьмарю? будь-як? внутр?шн? чвари ? конфл?кти. Однак загострення економ?чних проблем та актив?зац?я антисистемних опозиц?йних сил змушують правител?в обмежити або зовс?м л?кв?дувати експерименти з в?льним пол?тичним змаганням. Р?вень пол?тично? участ? громадян ста? низьким, що визнача? слабк?сть позиц?й л?дер?в таких держав, що проявля?ться в частих переворотах та убивствах правител?в.

Расова кваз?демократ?я

Расова або етн?чна кваз?демократ?я — це тип авторитаризму, де пол?тичний процес можна було б назвати демократичним, оск?льки до участ? в ньому допущено певну расову або етн?чну менш?сть, але ?нш? под?бн? групи виключен? з пол?тики юридично або фактично, причому з використанням насильства. Прикладом расово? демократ?? можна назвати колишн?й режим ПАР з його ?деолог??ю апарте?ду.

Султан?стський режим

Султан?стський режим можна розглядати як граничну форму автократ??. Ознаками персон?ф?кац?? цих режим?в ? в?дсутн?сть ?деолог??, пол?тично? моб?л?зац??, будь-яких обмежувач?в влади султана, плюрал?зму. Прикладами султан?зму були Га?т? при Франсуа Дюваль? ? його синов? Жану-Клоду, Дом?н?канська республ?ка при Рафаеля Трух?льйо, Ф?л?пп?ни при Ферд?нанда Маркос?, ?рак за Саддама Хусейна ? т. д.

Тотал?тарний режим

Тотал?тарний режим правл?ння ма? на уваз?, що держава втруча?ться в ус? сфери життя людини ? сусп?льства. Тотал?таризм ?рунту?ться на оф?ц?йн?й ?деолог??, характеризу?ться крайн?м центризмом, волюнтаризмом, культом особистост? правлячого вождя. Спира?ться т?льки на пол?тичну силу (найчаст?ше — в?йськову), опозиц?я не допуска?ться або пересл?ду?ться, насильство ма? характер терору, часто допуска?ться геноцид.

Тотал?таризм (в?д лат. totalis — весь, ц?лий, повний) — це режим повного контролю з боку держави над ус?ма сферами життя сусп?льства ? кожною людиною за допомогою прямого збройного п?дписання. Влада на вс?х р?внях форму?ться закрито, як правило, одн??ю людиною або вузькою групою ос?б з правлячо? ел?ти. Тотал?таризм ? специф?чною, новою формою диктатури, що виникла в XX стол?тт?. Тотал?таризм ? принципово новий тип диктатури завдяки особлив?й рол? держави та ?деолог??.

Ознаки тотал?таризму:

• ?деолог?чний абсолютизм (тотал?тарний режим — це вельми ?деолог?зований режим, в якому пол?тика ц?лковито п?дпорядкована ?деолог??, ? нею ж детерм?ну?ться)
• ?диновладдя одн??? парт?? — ?ордена-мечоносц?в? (тотал?тарний режим уособлю? однопарт?йна система, ? все громадське життя буду?ться на засадах ?партизац???, тобто зна? т?льки санкц?онован? парт??ю структури ? форми)
• Орган?зований терор ? репрес?? (одним з фундаментних п?дстав тотал?тарного режиму ? гранична концентрац?я страху перед ?силовими структурами?, за допомогою якого забезпечуються п?дпорядкування ? покора мас)
• Монопол?я влади на ?нформац?ю (при тотал?тарному режим? вс? засоби масово? ?нформац?? п?дпорядкован? парт?? ? держав? ? беззаперечно ?х обслуговують, будучи позбавлен? права на свободу слова та ?накомислення)
• Централ?зований контроль над економ?кою (економ?ка при тотал?тарному режим? належить до розряду командно-адм?н?стративно? (повн?стю одержавлено?), тобто виступа? не ?накше, як концентроване вираження пол?тики)
• М?л?таризац?я кра?ни (при тотал?тарному режим? кра?на упод?бню?ться ?дино? в?йськового табору, оточеного ворогами, яких сл?д знищити заради ?св?тлого майбутнього?).

Залежно в?д пануючо? ?деолог?? тотал?таризм звичайно п?дрозд?ляють на фашистський, соц?ал?стичний ? нац?онал-соц?ал?стичний.

Г?бридний режим

Г?бридним вважа?ться режим, у якому на виборах мають м?сце значн? порушення, як? часто не дозволяють вважати ?х в?льними та справедливими. Уряд може тиснути на опозиц?йн? парт?? та опозиц?йних кандидат?в. Пор?вняно з неповноц?нними демократ?ями пом?тна ?стотна слабк?сть пол?тично? культури, функц?онування держави та пол?тично? участ?. Корупц?я, як правило, значно поширена, верховенство права слабке. Громадянське сусп?льство слабке, наявне пересл?дування журнал?ст?в, а судова влада не незалежна.

Анарх?я

Анарх?ю можна визначити, як в?дсутн?сть пол?тичного режиму, безвладдя. Такий стан можливо, як правило, протягом нетривалого пер?оду часу, при занепад? держави ? катастроф?чне зниження рол? державно? влади або протистоянн? пол?тичних сил, що претендують на ?? зд?йснення, такий стан характерно для пер?оду великих потряс?нь (революц?й, громадянських во?н, окупац??). Також анарх?я представля?ться як форма сусп?льного устрою, але не як якийсь пром?жний стан в момент переходу в?д одного пол?тичного режиму до ?ншого.

?нш?

Також вид?ляються ? ?нш? пол?тичн? режими:

• Аристократ?я,
• В?йськова диктатура,
• Демократ?я,
• Демократура (д?ктократ?я, д?ктабланда),
• Деспотизм
• Диктатура,
• Еп?стократ?я,
• Меритократия,
• Клептократия,
• Корпоратократ?я,
• Ол?гарх?я,
• Охлократ?я,
• Плутократ?я,
• Посттотал?таризму,
• Тимократия,
• Тиран?я,
• Фашизм,
• Феодал?зм.

Типолог??

Р?зн? досл?дники наводять р?зн? типолог?? пол?тичних режим?в.

Аристотель

Зг?дно з працею ?θηνα?ων πολιτε?α:

• Правильн?:
  • Монарх?я
  • Аристократ?я
  • Пол?т?я
• Неправильн?:
  • Тиран?я
  • Ол?гарх?я
  • Демократ?я

Мор?с Дюверже

• Явн? ? авторитарн?;
• Демократичн?, автократичн?, монократичн? (диктаторськ?);
• Директор?? (колективне правл?ння).

Голос?в ? Блондель

1. Традиц?йний (закритий з монол?тною ел?тою).
2. Змагальна ол?гарх?я (в?дкритий, що виключа?).
3. Авторитарно-бюрократичний (закритий, з диференц?йованою ел?тою, що виключа?).
4. Егал?тарно-авторитарний (закритий, з монол?тною ел?тою, що включа?).
5. Авторитарно-?негал?тарний (закритий, з диференц?йованою ел?тою, що включа?).
6. Л?беральна демократ?я (в?дкритий, що включа?).

Посилання

• Режим пол?тичний [Арх?вовано 30 липня 2016 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопед?я : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (в?дп. ред.) [та ?н.]. — К. : Укра?нська енциклопед?я ?м. М. П. Бажана, 2003. — Т. 5 : П — С. — С. 268. — ISBN 966-7492-05-2.
• Пол?тичний режим // Конституц?йне право заруб?жних кра?н: Навч. пос?бник / За заг. ред. В. О. Р?яки. — Ки?в : Юр?нком ?нтер, 2006. — С. 56-68.

Див. також

• ?ндекс демократ??
• Перел?к ?ндекс?в свободи