新华网——兴宾区网站
| Форми державно? влади й пол?тичн? системи |
|---|
 |
| Пол?тичн? режими |
| Форми правл?ння |
| Соц?ально-економ?чн? ?деолог?? |
| ?деолог?? громадських свобод |
| Гео-культурн? ?деолог?? |
| Структура влади |
 Портал ?  Категор?я |
Корпорати?зм (в?д лат. corpus ?т?ло?) — колектив?стська пол?тична ?деолог?я, яка виступа? за орган?зац?ю сусп?льства за допомогою соц?альних груп, створених на основ? певних сп?льних ?нтерес?в[1][2].
У контекст? досл?джень авторитаризму ? сучасно? автократ?? поняття корпоратизм використову?ться для позначення процесу використання оф?ц?йно дозволених та п?дконтрольних влад? громадських орган?зац?й для обмеження участ? народу в пол?тичному процес? ? придушення впливу на владу громадянського сусп?льства. Перел?к таких орган?зац?й може включати об'?днання п?дпри?мц?в, профсп?лки, рел?г?йн? громади, правозахисн? орган?зац?? тощо. Як правило, держава встановлю? жорстк? умови на видачу л?ценз?й цим орган?зац?ям, що зменшу? ?х к?льк?сть, дозволя? держав? контролювати ?х д?яльн?сть ? стимулю? нагляд орган?зац?й над сво?ми членами.
Починаючи з 1850-х рок?в прогресивний корпоратив?зм розвивався як в?дпов?дь на класичний л?берал?зм ? марксизм. Ц? корпоративи п?дтримували надання групових прав членам середнього класу та роб?тничого класу з метою забезпечення сп?впрац? м?ж класами. Це суперечило марксистськ?й концепц?? класового конфл?кту. До 1870-х ? 1880-х рок?в корпоратив?зм пережив в?дродження в ?вроп? з? створенням профсп?лок роб?тник?в, як? були йшли на перемовини з роботодавцями. У робот? Gemeinschaft und Gesellschaft (?Сп?льнота ? сусп?льство?) 1887 року Фердинанд Тенн?с розпочав велике в?дродження корпоративно? ф?лософ??, пов'язане з розвитком нео-середньов?ччя, посиленням пропаганди цехового соц?ал?зму та спричиненням серйозних зм?н у теоретичн?й соц?олог??.
Тьонн?с стверджу?, що орган?чн? сп?льноти, заснован? на кланах, комунах, с?м'ях ? профес?йних групах, порушуються механ?чним сусп?льством економ?чних клас?в, нав'язаним кап?тал?змом. Нацисти використовували теор?ю Тенн?са для просування свого поняття Volksgemeinschaft (?народно? сп?льноти?). Проте Тьонн?с виступав проти нацизму та при?днався до Соц?ал-демократично? парт?? Н?меччини в 1932 роц?, щоб протистояти нацизму в Н?меччин?, ? був позбавлений почесно? професорсько? посади Адольфом Г?тлером у 1933 роц?.
Вс? фашист?вськ? рухи ставили соб? за мету створення централ?зовано? держави з контролем корпорац?й (профсп?лок) над промисловим виробництвом через участь ?х делегат?в у виборчих радах.[3][4]
Терм?н ?корпоративна держава? ?нод? застосову?ться як характеристика Рос?? час?в президента Пут?на, як в позитивному[5], так ? в негативному сенс?[6].
- Ю. Мац??вський. Корпоратив?зм // Пол?тична енциклопед?я. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ?н. — К.: Парламентське видавництво, 2011. — с.368 ISBN 978-966-611-818-2
- ↑ В?арда, Говард (1997). Corporatism and comparative politics: the other great "ism" (англ.). Армонк, Нью-Йорк: M.E. Sharpe[en]. с. 27, 141. ISBN 978-1563247163.
- ↑ Clarke, Paul A. B; Foweraker, Joe (2001). Encyclopedia of democratic thought. London, UK; New York, US: Routledge. с. 113.
- ↑ Raven Thomson, Alexander (1935). The Corporate State (Англ?йська) . London.
- ↑ Хартия труда. Google Искусство и культура (рос.). Арх?в ориг?налу за 20 листопада 2022. Процитовано 20 листопада 2022.
- ↑ ?Нельзя допустить, чтобы воины превратились в торговцев?. Арх?в ориг?налу за 11 лютого 2011. Процитовано 6 кв?тня 2016.
- ↑ FT: союзники Пут?на перетворюють Рос?ю в корпоративну державу. Арх?в ориг?налу за 18 грудня 2007. Процитовано 6 кв?тня 2016.
- Корпоративна держава [Арх?вовано 25 с?чня 2017 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопед?я : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (в?дп. ред.) [та ?н.]. — К. : Укра?нська енциклопед?я ?м. М. П. Бажана, 2001. — Т. 3 : К — М. — С. 366. — ISBN 966-7492-03-6.
- Корпоратизм [Арх?вовано 2 кв?тня 2016 у Wayback Machine.] // Фармацевтична енциклопед?я