广电豪赌1000亿建互联互通平台 2020年全国一..

Школа очима художника XIV стол?ття

Схола?стика (лат. Scholactica, в?д лат. schola — школа) — пан?вний у середньов?чн?й ?вроп? ф?лософський ? педагог?чний метод, сконцентрований навколо ун?верситет?в, що був синтезом християнського (католицького) богослов'я та лог?ки Ар?стотеля. Схоластика по?днувала теолог?чно-догматичн? засновки з рац?онал?стичною методикою та ?нтересом до формально-лог?чних проблем.

Загальна характеристика

Ще у к?нц? V — на початку VI стол?ття склалася система осв?ти Середньов?ччя. В школах викладання буду?ться в?дпов?дно до системи ?семи в?льних мистецтв?, в обмеженому вигляд? — тридор?жжя, чотиридор?жжя. Саме в цих школах зароджу?ться система середньов?чно? ф?лософсько-теоретично? думки — схоластика. Трохи п?зн?ше, у XII стол?тт?, виникають перш? ун?верситети, на баз? яких форму?ться класичний вид схоластики.

Схоластика — це тип рел?г?йно? ф?лософ??, для якого характерне принципове панування теолог?? над ус?ма ?ншими формами п?знання, знання. З ?ншого боку, схоластика ? методом, що полягав переважно у перегляд? та пор?внянн? вислов?в попередн?х мислител?в ? Б?бл?? та виведенн? нового синтезу. Витоки схоластики можна знайти у п?зньоантичн?й ф?лософ??, насамперед — у Прокла, який абсолютизував дедуктив?зм (шукав в?дпов?д? на вс? питання, виходячи з текст?в Платона). Значного впливу схоластика зазнала з боку антично-грецько? д?алектики, а також науки та лог?ки в розум?нн? Ар?стотеля.

У повсякденному сп?лкуванн? схоластикою часто називають знання, в?д?рван? в?д життя, як? заснован? на абстрактних м?ркуваннях, що не перев?рялися досв?дом.

Пер?оди схоластики

Схоластику под?ляють на ранню, зр?лу та п?зню. ?сну? також, схожий на досократський пер?од, досхоластичний пер?од, який дату?ться VI — IX ст.

Рання схоластика (VII–XII ст.) склалася в умовах становлення феодального ладу в ?вроп? та папсько? влади Риму; вона повн?стю перебувала п?д впливом августин?вського платон?зму (Ансельм Кентербер?йський). У цей пер?од схоластика часто ма? опозиц?йний характер, ? не т?льки завдяки вченням окремих ?ретик?в. У принципах окремих визнаних напрям?в можна знайти ?де?, що суперечать вченню поборник?в чисто? в?ри (принципи схоластичного рац?онал?зму протистоять вченню Петра Дам?н?ан?, Ланфранка, Бернарда Клервоського та ?н.).

У ранн?й схоластиц? дом?ну? суперечка про ун?версал??: що б?льше належить до сутност? — одиночн? реч? чи загальн? (ун?версальн?) поняття? Реал?сти (посл?довники Платона) вважали, що ун?версальн? поняття реально ?снують як сутност? речей, тобто створюються перед окремими речами. Ном?нал?сти (посл?довники Ар?стотеля) вважали, що справжня суть поляга? в окремих речах, а ун?версальн? поняття не б?льше, н?ж сформован? в голов? людей (в?д лат. ?номен? — ?м'я). Отже, ун?версал?? створюються п?сля речей. Зг?дно ?з таким вченням, Свята Тр?йця повинна складатися з трьох ос?б. Варто звернути увагу на наступну терм?нолог?чну деталь: реал?сти були б ?деал?стами, а ном?нал?сти — реал?стами. Синтез був запропонований Абеляром (концептуал?зм) : ун?версал?? знаходяться в окремих речах як ?х властивост? (лат. ?in rebus?), а за ?х межами як поняття духа (для Бога вони ? перед речами, а для людини п?сля речей).

У пер?од зр?ло? схоластики (XII–XIII ст.), яка розвивалася в середньов?чних ун?верситетах, ?? центром визна?ться Паризький ун?верситет, де культивувався платон?зм, що поступово вит?снявся ар?стотел?змом. У цей пер?од дом?нують вчення Томи Акв?нського, учня Альберта Великого, який у сво?й систем? багато в чому йде за вченням Ар?стотеля.

П?зня схоластика (XIII–XIV ст.) розвивалася п?д впливом загострення ?дейних суперечностей епохи розвиненого феодал?зму. Йоан Дунс Скот протиставив ?нтелектуал?зму вчення Томи Акв?нського св?й волюнтаризм, в?дмову в?д зак?нчено? теоретично? системи на користь ?ндив?дуал?зму. Розвива?ться теза про ?снування дво?сто? ?стини, притаманно? аверро?зму, що руйну? ?гармон?ю? в?ри та розуму, затверджену в попередн?й пер?од розвитку схоластики приматом теолог??. Розмежування в?ри та розуму як окремих речей можна також об?рунтувати тим фактом, що осв?ту здобувало все б?льше людей, не пов'язаних ?з церквою.

Див. також

• Схоластика в Укра?н?

Л?тература

• О. Александрова. Схоластика // Ф?лософський енциклопедичний словник / В. ?. Шинкарук (гол. редкол.) та ?н ; ?нститут ф?лософ?? ?мен? Григор?я Сковороди НАН Укра?ни. — Ки?в : Абрис, 2002. — С. 625. — 742 с. — 1000 екз. — ББК 87я2. — ISBN 966-531-128-X.
• Владиславлев М. И., Схоластическая логика, ?Журнал Министерства народного просвещения?, 1872, ч. 162, [№ 8], отд. 2;
• Ойкен К., История и система средневекового миросозерцания, пер. с нем., СПБ, 1907;
• Штекль А., История средневековой философии, пер. с нем., М., 1912;
• Трахтенберг О. В., Очерки по истории западноевропейской средневековой философии, М., 1957;
• Стяжкин Н. И., Формирование математической логики, М., 1967;
• Gilson Е., L'ésprit de la philosophic médiévale, 2 éd., P., 1944;
• Copleston F., A history of philosophy, v. 2—3, L., 1951—53;
• Grabmann М., Die Geschichte der scholastischen Methode, Bd 1—2, В., 1957.

Посилання

• Схоластика // Укра?нська Рел?г??знавча Енциклопед?я
• Схоластика [Арх?вовано 5 грудня 2020 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопед?я : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (в?дп. ред.) [та ?н.]. — К. : Укра?нська енциклопед?я ?м. М. П. Бажана, 2003. — Т. 5 : П — С. — С. 731. — ISBN 966-7492-05-2.
• Схоластика // Л?тературознавча енциклопед?я : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. ?. Ковал?в. — Ки?в : ВЦ ?Академ?я?, 2007. — Т. 2 : М — Я. — С. 449.