唐僧真名叫什么

百度 在这种情况下实行注册制，只能是让更多的垃圾公司来到股市里圈钱，进而损害投资者利益。

?стор?я Рос?йсько? держави нал?чу? б?льше тисяч? рок?в, починаючи ?з розселення на сх?д Сх?дно?вропейсько? р?внини р?зних племен сх?дних слов'ян упродовж VI—VII стол?ть^[?]. Традиц?йно початком рос?йсько? державност? серед рос?йських ?сторик?в вважа?ться ?покликання варяг?в? на територ?ю Ладоги та При?льмення й утворення в?йськово-пол?тичною верх?вкою п?д проводом князя Рюрика ?дино? держави 862 року^[?]. 882 року новгородський князь Олег захопив Ки?в ? поклав початок об'?днання земель сх?дних слов'ян у ?дину державу — Ки?вську Русь, яка перв?сно формувалась уздовж водного торгового шляху з Балт?йського до Чорного моря. Центром ?? був спочатку Великий Новгород (Рюрикове Городище) на Волхов?, п?зн?ше Ки?в на середньому Дн?пр?^[?]. 988 року в?д В?зант?? було запозичено християнство як державну рел?г?ю, що зам?нила розр?знен? язичницьк? культи ? започаткувала синтез в?зант?йсько? та слов'янсько? культур^[?]. До середини XII стол?ття на Рус? утворилися ? зм?цн?ли самост?йн? уд?льн? княз?вства; ядром майбутньо? рос?йсько? держави стали земл? навколо Ростова, Суздаля, Владимира, Мурома ? Рязан?^[?]. Остаточно сп?льн?сть Ки?всько? Рус? розпалась в результат? навали монгол?в 1237–1240 рок?в^[?].

Князям Великого княз?вства Литовського впродовж XIV стол?ття вдалось об'?днати ? в?дстояти у боротьб? з татаро-монголами центральне ядро русько? держави уздовж Дн?пра, п?вденно-зах?дн? прикарпатськ? земл? були захоплен? Польським корол?вством, а п?вн?чн? та п?вн?чно-сх?дн?, залишаючись п?д владою Золото? Орди, формують ядро майбутньо? Рос?йсько? держави. При тому Псковсько-Новгородськ? земл? п?вн?чно-зах?дних ? п?вн?чних околиць збер?гають традиц?? демократичного (в?чового) урядування, а Тверськ?, Владимирськ? й Московськ? натом?сть стверджують традиц?? самодержав'я^[?]. У пер?од правл?ння московського князя ?вана III Великого утворилось ?дине Московське царство, навколо якого на початку XVI стол?ття за царювання Василя III Темного завершу?ться об'?днання п?вн?чних та сх?дних руських княз?вств в ?дину централ?зовану державу^[?]. З середини XVI стол?ття централ?зована рос?йська держава стала називатися царством, першим цей титул застосував ?ван IV Грозний, початок правл?ння якого було ознаменоване скликанням першого станово-представницького органу — Земського собору. За його неоднозначного правл?ння рос?йська держава значно розширила власн? територ??, захопивши майже вс? ханства колишньо? Золото? орди, окр?м Кримського^[?]. Внасл?док тривалих рос?йсько-литовських в?йн Велике княз?вство Литовське об'?дналось з Польським корол?вством в ?дину державу Р?чь Посполиту, втративши п?вденноруськ? земл?. П?сля поразки у Л?вонськ?й в?йн? ? пол?тики внутр?шнього терору (опричнина), з припиненням династ?? Рюрикович?в рос?йська держава пережила Смуту та ?ноземну ?нтервенц?ю^[?]. З обранням на царство Михайла Федоровича з династ?? Романових Рос?я входить в нову добу зм?цнення держави на внутр?шньо- та зовн?шньопол?тичн?й арен?^[?]. Велику роль в перебудов? держави у друг?й половин? XVII стол?ття в?д?грала укра?нська православна ?нтел?генц?я, яка рятувалась в?д лихол?ття Ру?ни у Москв?. У XVIII стол?тт? п?д проводом Петра I в кра?н? в?дбулися велик? реформи (зокрема, була створена перша регулярна арм?я ? флот, припинилися скликання Земського собору), перетворення Московського царства на Рос?йську ?мпер?ю^[?]. Протягом XVIII ? XIX стол?ть в?дбувалась пост?йна територ?альна експанс?я: Ф?нлянд?я, Прибалт?йськ? земл?, П?вн?чне Причорномор'я, Кавказ, Середня Аз?я; у результат? трьох под?л?в Реч? Посполито? Рос?йська ?мпер?я встановила контроль над ус?ма колишн?ми землями Ки?всько? Рус?, за винятком Прикарпаття, що в?д?йшло Австр?йськ?й ?мпер??^[?]. На початку XIX стол?ття Рос?я здобула перемогу над наполеон?вською Франц??ю ? на к?лька десятил?ть стала ?жандармом ?вропи?^[?]. Повстання декабрист?в 1825 року, як? намагалися обмежити монарх?ю ? скасувати кр?посне право, було придушене, пол?тика консерватизму призвела до загального в?дставання в?д пров?дних ?вропейських держав, що вилилось у розгромну поразку п?д час Кримсько? в?йни^[?]. Згодом було проведено ряд ?Великих реформ? Олександра II, як?, вт?м, так остаточно ? не були завершен?^[?]. 1861 року було скасовано кр?посне право, однак феодальн? форми залежност? селян фактично були збережен? у вигляд? викупних платеж?в за землю до революц?? 1905—1907 рок?в, що породило значне невдоволення широких мас населення. Масовий приплив селян до м?ст призв?в до промислово? революц?? наприк?нц? XIX стол?ття, зростання революц?йного руху ? виникнення революц?йних товариств з метою повалення самодержавства. На початку XX стол?ття кра?на перебувала в стан? пол?тично?, соц?ально? й економ?чно? кризи, зазнала поразки у в?йн? з Япон??ю. П?д впливом революц?? 1905 року влада п?шла на створення парламенту (Державно? думи), визнання основних прав ? свобод ? приватно? власност? на землю^[?]. Перша св?това в?йна загострила проблеми держави, що зрештою призвело до лютнево? революц?? 1917 року ? проголошення республ?ки. Б?льшовицький жовтневий переворот того ж року ? подальший розпуск Всерос?йських конституц?йних збор?в, в яких б?льшовики опинились у меншост? о есер?в, призв?в до криваво? Громадянсько? в?йни^[?].

Б?льшовики на чол? з Володимиром Лен?ним взяли курс на розбудову соц?ал?стично? держави. Використовуючи оманлив? попул?стськ? гасла вкуп? з неприкритим масованим ?червоним терором? проти власного народу, ?м вдалося досягти перемоги в громадянськ?й в?йн? ? встановити радянську владу на б?льш?й частин? територ?? колишньо? Рос?йсько? ?мпер?? 1922 року радянськими урядами Рос??, Укра?ни, Б?лорус? та Закавказько? Федерац?? був утворений Радянський Союз^[?]. З приходом до влади Йосипа Стал?на наприк?нц? 1920-х рок?в розпочина?ться тотал?тарна епоха п?д час яко? в кра?н? в?дбува?ться ?ндустр?ал?зац?я, колектив?зац?? ? масов? репрес??. У вересн? 1939 року СРСР на пару з нац?онал-соц?ал?стичним урядом Третього рейху розпочав Другу св?тову в?йну з под?лу Польщ?. Розпочата Адольфом Г?тлером н?мецько-радянська в?йна 1941 року дозволила перейти радянському уряду з табору ?св?тових ?зго?в? до союзник?в по Антиг?тлер?вськ?й коал?ц?? та взяти участь у пово?нному переоблаштуванн? св?тового порядку^[?]. СРСР зм?г створити потужний блок соц?ал?стичних держав на теренах ?враз?? в?д Берл?ну до Ханою. Перебуваючи в стан? глобального протистояння (Холодно? в?йни) ?з Зах?дним св?том, СРСР активно нарощував економ?чну, в?йськову та наукову м?ць. Використовуючи накопичений потенц?ал ? ентуз?азм молодого покол?ння п?д час хрущовсько? ?В?длиги?, спром?гшись першим в?дправити людину до космосу^[?]. Безперспективна пол?тика командно? економ?ки за в?дсутност? гнучкост? забюрократизовано? однопарт?йно? системи КПРС (партократ?я), волюнтаристська внутр?шня ? зовн?шня пол?тика призвели за дек?лька десятк?в рок?в спочатку до брежневського ?Застою?^[?], подальших спроб реформування (горбачовська ?Перебудова?), а пот?м ? повного краху державного ладу п?сля невдало? спроби заколоту 19-21 серпня 1991 року^[?].

В?д грудня 1991 року рос?йська держава ?сну? у форм? самост?йно? Рос?йсько? Федерац??, яка проголошу? правонаступн?сть до Радянського Союзу, збер?гаючи пост?йне членство в Рад? Безпеки ООН ? оперуючи ядерним арсеналом СРСР. У нов?й держав? було запроваджено ринков? в?дносини в економ?ц? та скасовано планове державне управл?ння, в?дбулось масоване роздержавлення п?дпри?мств (приватизац?я), розпочина?ться економ?чне пожвавлення. Сепаратистськ? рухи гасяться дипломатичними засобами (Татарстан), або в?йськовим втручанням (?чкер?я). Економ?чна криза наприк?нц? 1990-х рок?в призвела до дефолту 1998 року^[?]. П?сля 2000 року з? зростанням св?тових ц?н на вуглеводн? та приходом до влади ?молодого обличчя? Володимира Пут?на почалось значне економ?чне зростання. Це дозволило ставленику в?д ол?гарх?чних к?л перейти в?д л?беральних метод?в управл?ння до розбудови м?цно? ?вертикал? влади?, проведення адм?н?стративно?, в?йськово? та ?нших реформ, придушення пол?тичних опонент?в, зд?йснити перех?д до фактично однопарт?йно? системи влади^[?]. З пог?ршенням внутр?шньопол?тично? ситуац?? внасл?док економ?чно? кризи 2008 року, на початку 2010-х рок?в актив?зу?ться зовн?шня пол?тика, як зас?б в?двол?кання електорату в?д внутр?шн?х проблем, та протестних настро?в. Апоге?м тако? пол?тики стала Рос?йська весна 2014 року, коли у в?дпов?дь на активну про?вропейську позиц?ю укра?нського народу п?д час ?вромайдану та всупереч договору ?про мир та дружбу? були з?м?тован? протести в п?вденно-сх?дних рег?онах, а пот?м зд?йснена в?йськова агрес?я проти Укра?ни в Криму та на Донбас?^[?]. Така зовн?шня пол?тика з дестаб?л?зац?? ситуац?? у ?вроп? була негативно зустр?нута м?жнародним сп?втовариством ? викликала економ?чн? санкц?? та пол?тичне охолодження у стосунках м?ж кра?нами Заходу ? Рос??ю. Наступного року Рос??ю було розпочато активну фазу показово? в?йськово? операц?? в Сир??. У наступн? роки Рос?я намагалась активно втручатись у внутр?шню пол?тику ?нших держав, використовуючи р?зноман?тн? засоби, в?д впливу на сусп?льну думку ? хакерських атак до диверс?й ? х?м?чних атак. Одночасно для внутр?шнього споживання власними громадянами розвива?ться пропаганда ?де? ?Рос?? у замкненому кол? ворог?в?^[?]. 24 лютого 2022 року о 3:40 Рос?я почала в?дкритий во?нний напад на Укра?ну, оф?ц?йно названу ?спец?альною в?йськовою операц??ю?.

Пер?одизац?я

?стор?ю кра?ни традиц?йно под?ляють на 7 умовних пер?од?в:

• найдавн?ший (додержавний) — до к?нця IX стол?ття;
• давньоруський (Ки?вська Русь) — до середини XII стол?ття;
• феодально? подр?бненост? (Руськ? княз?вства) — до початку XVI стол?ття;
• формування ?дино? держави ?з центром у Москв? (Велике княз?вство Московське, в?д 1547 року Московське царство) — к?нець XV стол?ття — 1721 р?к;
• ?мперський (Рос?йська ?мпер?я) — з 1721 по 1917 р?к;
• радянський (РРФСР, СРСР) — з 1917 по 1991 р?к;
• нов?тн?й (Рос?йська Федерац?я) — в?д 1991 року.

Назва

Перша в?дома згадка слова ?Рос?я? кирилицею, остання стор?нка ?Л?ствиц?? ?оанна Синайського, переписано? митрополитом К?пр?аном: ?В л?то 6895, апр?л?я 24, сврш?шася с?я кн?ги в Студ?йской об?тел? К?пр?аном смеренним митрополитом Ки?вским ? вс?я Рос?я?

Вперше терм?н ?Рос?я? (грец. Ρωσ?α) зустр?ча?ться в X стол?тт? в лист? регента в?зант?йського ?мператора Костянтина Багрянородного Романа I Лакап?на до ки?вського князя ?горя та в наступних працях вже самого Костянтина ?Про церемон??? ? ?Про управл?ння ?мпер??ю? як грецька назва Ки?всько? Рус?. Перша в?дома згадка слова ?Рос?я? у кириличному запис? дату?ться датою 24 кв?тня 1387 року. Згодом (з к?нця XV — початку XVI стол?ття) терм?н ?Рос?я? або част?ше ?Рус?я?, спочатку з одним ?с?, а з середини XVII стол?ття з двома ?с?, став використовуватися у св?тськ?й л?тератур? й документах Московсько? держави ? закр?пився як самоназва за землями П?вн?чно-Сх?дно? Рус?, територ?ями, об'?днаними п?д началом Великого княз?вства Московського, а не Великого княз?вства Литовського. Остаточне написання ?Россия? затвердилось за час?в Петра I, з прийняттям 1721 року царем титулу ?мператора ?всерос?йського?.

Сучасн? рос?йськ? ?сторики стверджують, що утворення рос?йсько? держави завершилося на к?нець XV — початок XVI стол?ття.

Давн? часи

Територ?ю сучасно? Рос?? найдавн?ш? люди почали заселяти близько 1,7 млн рок?в тому. Найран?ш? сл?ди ?хнього проживання простежуються на П?вн?чному Кавказ? й п?вденн?ше р?чки Кубань. П?зн?ше перв?сн? поселення просувались поступово на п?вн?ч ?, зрештою, люди осво?ли простори аж до берег?в Ф?нсько? затоки, П?вн?чного Льодовитого та Тихого океан?в. У степов?й-л?состепов?й зон? ?враз?? у перш? тисячол?ття до н. е. почина?ться перманентний швильовий рух з? сходу на зах?д, спочатку ?ндо?вропейських, п?зн?ше тюркських етнос?в. З народ?в, що населяли п?вденн? терени кра?ни в античну добу ? про яких залишились писемн? згадки, в?дом? к?мер?йц?, ск?фи (VII—III ст. до н. е.) ? сармати (III ст. до н. е. — IV ст. н. е.). У II—IV стол?тт? п?д час Великого переселення народ?в п?вднем сучасно? Рос?? до ?вропи пройшли полчища гун?в. П?зн?ше, у VII стол?тт? болгари з Волго-Донського межир?ччя переселились до Балкан та середнього Поволжжя. З Передуралля до середнього Подунав'я переселились угорц?. У середин? ? тисячол?ття н. е. виника? ряд найдавн?ших держав. На П?вн?чному Кавказ? об'?дналися племена сарматського походження — алани (I—VIII стол?ття), як? в?д?грали значну роль в етногенез? к?лькох народ?в даного рег?ону, передус?м осетин. У VI стол?тт? алтайськ? племена взяли участь у створенн? Тюркського каганату, котрий невдовз? розпався на Сх?дно- ? Зах?дний тюркський каганати. З останнього у VII стол?тт? виник Хозарський каганат, якому належали земл? Нижнього Поволжя, П?вн?чного Кавказу, Приазов'я ? басейн Дону. Був знищений в?йськовим походом ки?вського князя Святослава наприк?нц? X стол?ття. У басейн? середнього ?н?сею у VI стол?тт? зародилась держава киргиз?в — Бахай, як? через тисячу рок?в будуть в?дселен? до Тянь-Шаню.

Сх?дн? слов'яни (III—IX стол?ття)

Предки сх?дних слов'ян — праслов'яни — здавна жили на територ?? Центрально? та Сх?дно? ?вропи, на п?вн?ч в?д Карпат, в найширшому ареал? в?д Одри до Дн?стра. За мовою вони в?дносяться до ?ндо?вропейсько? групи народ?в. Перш? згадки про праслов'ян в?дносяться до I—II стол?ття в працях римських автор?в: Тацита, Пл?н?я, Клавд?я Птолемея, як? називали предк?в слов'ян венедами ? вважали, що вони населяли басейн р?чки В?сли. П?зн?ш? в?зант?йськ? автори VI стол?ття, так? як Прокоп?й Кесар?йський ? Йордан (VI стол?ття) под?ляли слов'ян на три групи: склав?н?в, що жили м?ж В?слою та Дн?стром, венед?в, що населяли басейн В?сли, ? ант?в, що розселилися м?ж Дн?стром ? Дн?пром. Вважа?ться, що саме останн? слугували ядром подальшо? м?грац?? слов'ян на п?вн?чний сх?д Сх?дно?вропейсько? р?внини. Докладн? в?домост? про те розселення (13 плем?нних союз?в) пода? чернець Ки?во-Печерського монастиря Нестор у сво?й знаменит?й прац? XII стол?ття ?Пов?сть временних л?т?.

Народ, який започаткував ? визначав ?стор?ю Рос?йсько? держави — рос?яни, сформувався у верх?в'ях Волги, Оки та ?хн?х приток. Слов'янськ? колон?затори (в'ятич?, ?льменськ? словени, кривич?, частково с?веряни та радимич?) проникали р?чками у земл?, населен? ф?но-угорськими (весь, чудь, меря, мокша, мурома тощо) та балт?йськими племенами (голядь). Займаючись п?дс?чно-вогневим та перелоговим землеробством та випасним скотарством на прир?чкових луках, слов'яни вит?сняли м?сцеве населення до л?сових межир?ч. Допом?жними зайняттями були полювання, рибальство, бортництво.У VII—VIII стол?ттях у зв'язку з пол?пшенням знарядь прац?, переходом до дву- та трип?льно? с?возм?ни в?дбува?ться розкладання родоплем?нного ладу, зростання майново? нер?вност?.

• 
  ?Прадавн? слов'яни?, Серг?й ?ванов, 1909 р?к
• 
  Археолог?чн? культури Сх?дно?вропейсько? р?внини, III-IV стол?ття (рос.)
• 
  Археолог?чн? культури Сх?дно?вропейсько? р?внини, V-VI стол?ття (рос.)
• 
  Мапа розселення угро-ф?нських етнос?в у Волго-Окському межир?чч? до приходу слов'ян (англ.)
• 
  Розселення слов'янських племен у VII-VIII стол?ттях (рос.)

Розвиток ремесла ? його в?дд?лення в?д землеробства в VIII—IX стол?ттях призвело до виникнення перших м?ст — центр?в ремесла ? торг?вл?. Зазвичай виникали так? м?ста при злитт? двох р?чок або на височинах, оск?льки таке розташування дозволяло набагато краще захищатися в?д ворог?в. Найдавн?ш? м?ста часто утворювалися на найважлив?ших торговельних шляхах або на ?х перетин?. Головним торговим шляхом, що проходили через земл? сх?дних слов'ян, був шлях ?з варяг до грек?в?, в?д Балт?йського до Чорного моря. Потреба в захист? торгових м?сць та шлях?в призводить до того, що вже у VIII стол?тт? у сх?дних слов'ян вид?ля?ться родоплем?нна ? в?йськово-дружинна знать, встановлю?ться в?йськова демократ?я. Вожд? перетворюються в плем?нних княз?в, оточують себе особистою дружиною. Князь ? знать захоплюють плем?нну землю в особисте спадкове майно, п?дпорядковують сво?й влад? колишн? родоплем?нн? органи управл?ння. Накопичуючи ц?нност?, захоплюючи земл? ? уг?ддя, створюючи потужну в?йськову орган?зац?ю, знать поступово перетворю?ться на силу, що сто?ть над сусп?льством ? п?дпорядкову? соб? в?льних общинник?в. Такий процес поступово призв?в до утворення ранньофеодально? держави.

Русь (?Х-Х? стол?ття)

Перш? Рюрикович? (882—971)

В?зант?йська ?мпер?я д?зна?ться про нове потужне об'?днання п?сля походу ки?вських княз?в Аскольда та Д?ра на Константинополь 860 року. В?зант?йськ? пам'ятки виразно заф?ксували навернення до християнства варяга Аскольда та його дружини. По смерт? Рюрика залишився його малол?тн?й син ?гор, а влада перейшла до його дядька Олега, який став його регентом. 882 року Олег разом ?з дружиною прийшов до Ки?ва, обманом вбив Аскольда, ос?в у м?ст? та проголосив його столицею ? ?мат?р'ю м?ст руських?. Цей р?к вважа?ться датою об'?днання п?вн?чних та п?вденних земель рус?, утворенням потужно? середньов?чно? ранньофеодально? держави — Ки?всько? Рус?. За традиц??ю старш? сини ки?вських княз?в продовжували правити у Новгород? (як от онук ?горя Володимир ? правнук Ярослав). Олег значно зм?цнив державу та пров?в к?лька вдалих поход?в до В?зант?? 907 та 911 року, за результатами яких остання виплатила величезну контрибуц?ю та дала право безмитно? торг?вл?.

Коли ?гор п?др?с, в?н об?йняв княжий престол 912 року та продовжив пол?тику зм?цнення Рус?, при?днавши улич?в та тиверц?в. 941 ? 944 року зд?йснив невдал? походи на Костянтинополь, де його флот було розбито ?грецьким вогнем?, й п?дписав менш виг?дну угоду, н?ж Олег. ?горя вбили деревляни п?д час збору данини (полюддя) 945 року.

• 
  Етнограф?чна мапа Сх?дно?вропейсько? р?внини, VIII-IX стол?ття (англ.)
• 
  Етнограф?чна мапа Сх?дно?вропейсько? р?внини, X стол?ття (рос.)
• 
  ?Гост? з-за моря?, Микола Рер?х, 1901 р?к
• 
  ?Зб?р данини?, Микола Рер?х, 1901 р?к
• 
  Розширення територ?? давньорусько? держави, 862-980 роки

Княгиня Ольга, вдова ?горя, жорстоко помстилася за смерть чолов?ка. Вона провела податкову реформу, яка впорядкувала зб?р данини (повоз) й запровадила погости (м?сця ?? збору); заснувала дипломатичн? в?дносини з н?мецьким ?мператором, Папою Римським, В?зант??ю та прийняла християнство. Ки?вське княз?вство Ольга передала 964 року сво?му синов? Святославу, який був войовничим язичником, пров?в майже все життя в походах — останн?й ?справжн?й варяг? на княжому престол?. В?н п?дкорив в'ятич?в, яс?в ? касог?в ? розгромив Хозарський каганат, державне утворення хозар?в на сход?, зруйнувавши його столицю м?сто ?т?ль; в?в усп?шн? в?йни з болгарами та В?зант??ю, нав?ть хот?в перенести столицю власно? держави до Переяславця на Балканах. Але 971 року потрапив в облогу у фортец? Доростол, через що йому довелося повернути завойован? земл? та повернутися до Ки?ва. Дорогою, б?ля дн?провських порог?в, його вбили печен?ги, що були у змов? з в?зант?йським ?мператором. Розд?л Святославом сво?? держави м?ж трьома сво?ми синами (Ярополком, Олегом та Володимиром) призв?в до першо? м?жусобиц? по його смерт?, з яко? переможцем вийшов Володимир.

П?сля об'?днання новгородських ? ки?вських земель ки?вський князь став називатися ?великим князем?. В?н правив за допомогою ради, що складалася з ?нших княз?в ? дружинник?в. Зб?р данини зд?йснювався самим великим князем за допомогою старшо? дружини (так зван? бояри, муж?). Була у князя молодша дружина (гриди, отроки). Найдавн?шою формою збору данини було ос?нн? ?полюддя? без ч?тко встановлено? норми. Всю зиму князь проводив, об'?жджаючи земл?, збираючи данину та чинячи правосуддя. Вл?тку ж князь з? сво?ю дружиною зазвичай зд?йснював в?йськов? походи проти ще неп?дкорених слов'янських та ?нших племен. Поступово б?льша частина княжих дружинник?в ставала землевласниками. Соц?альна структура ранньо? Рус? була неч?ткою. Пан?вний клас був строкатим за сво?м складом: великий князь з близькими родичами, представники старшо? дружини, найближче оточення князя — бояри, м?сцев? княз?. До числа залежного населення належали холопи, челядь, закупи) ? в?льн? общинники-смерди як основна маса с?льського населення, що поступово потрапляла у феодальну залежн?сть.

Розкв?т Ки?всько? Рус? (978—1054)

Володимир Святославович зд?йснював в?йськов? походи на в'ятич?в, литовц?в, радимич?в, волзьких булгар. За роки правл?ння Володимира Святославича (978—1015) держава значно зб?льшу?ться за рахунок при?днання Червоно? Рус?, Закарпаття й Корсуня в Криму. Тобто Ки?вська Русь ста? найб?льшою державою ?вропи з населенням понад 5 млн людей та територ??ю 800 тис. км2. Соц?ально-економ?чний устр?й держави не в?др?знявся в?д устрою ?нших тогочасних ?вропейських держав. Основу його складало натуральне господарство, громадське волод?ння землею, п?дс?чно-вогневе землеробство, скотарство. Володимир пров?в реформу м?сцевого самоврядування, л?кв?дувавши плем?нн? автоном?? та ставлячи сво?х нам?сник?в. Для зм?цнення княз?всько? влади зробив спробу перетворити народн? язичницьк? в?рування в державну рел?г?ю ? для цього встановив в Ки?в? ? Новгород? (капище Перинь) еклектичний язичницький культ п?дкорених племен з головним божеством в?д слов'янського пантеону — Перуном. Однак ця спроба виявилася невдалою. 988 року Володимир оголосив про прийняття християнства В?зант??, хрестив киян в Почайн?, збудував перший кам'яний храм — Десятинну церкву, впровадив ? ?Статут про церковн? суди ? десятини?. Того ж року Новгородська земля п?дда?ться насильницькому хрещенню — ?Добриня хрестив мечем, а Путята вогнем?. Наступного року у Новгород? зводять перший християнський храм — дерев'яний собор свято? Соф?? з 13 мак?вками. На в?дм?ну в?д спроб Ольги та Аскольда, це торкнулося широких верств населення, стало вир?шальним кроком подальшо? ?стор?? сх?дно?вропейських земель. Пров?в адм?н?стративну, монетарну та в?йськову реформи: посадив у великих м?стах нам?сник?в ? син?в, карбував власн? златники та ср?бники, роздавав прикордонн? земл? в?рним васалам в обм?н на орган?зац?ю оборони. Саме за вказ?вкою Володимира створено систему захисних споруд в?д напад?в печен?г?в на п?вдень в?д Ки?ва, в?домих у народ? як ?Зм??в? вали?, що простягалися на 1000 км.

• 
  Ср?бник Володимира Великого
• 
  ?Хрещення Володимира?, В?ктор Васнецов, 1890 р?к
• 
  Пох?д Володимира на вятич?в з Радзивил?вського л?топису XV стол?ття
• 
  Соф?йський собор у Великому Новгород?
• 
  Ярослав Мудрий ? види Ярославля на банкнот? у 1000 рос?йських рубл?в, 2010 р?к

Попри ц? значущ? зм?ни та зм?цнення в устро? держави, п?сля смерт? Володимира Русь вступа? у пер?од м?жусобно? боротьби 1015-1019 рок?в. Перемогу у протистоянн? з братами здобув Ярослав Мудрий (1019–1054), який до 1036 року правив Руссю сп?льно з братом Мстиславом. 1036 року Ярослав остаточно розгромив печен?г?в, як? здавна завдавали значно? шкоди Ки?вськ?й Рус?. На м?сц? перемоги в?н збудував у Ки?в? Собор свято? Соф??, що сто?ть донин?. Величн? собори свято? Соф?? були зведен? також у Новгород? ? Полоцьку. Упродовж 1037–1039 рок?в було створено перший л?тописний зв?д, побудовано перш? книжков? майстерн?. Було засновано Ки?во-Печерську лавру, обрано ки?вського митрополита ?лар?она. Проведено судову реформу — запроваджено перший на Рус? судовий кодекс — ?Руська правда?. Це був перший документ, який регулю? вза?мов?дносини княжих дружинник?в м?ж собою ? з жителями м?ст, порядок вир?шення р?зноман?тних суперечок ? в?дшкодування збитк?в. Щоб показати церковну самост?йн?сть Рус? 1051 року ки?вський митрополит був обраний ? висвячений не в Константинопол?, як ран?ше, а в Ки?в? собором руських ?пископ?в. За Ярослава була визначена церковна десятина, з'являються перш? православн? монастир?, були канон?зован? перш? свят? — брати княз? Борис ? Гл?б. Ки?вська Русь за Ярослава Мудрого досягла сво?? найвищо? могутност?. На п?вдн? в?н при?днав земл? Поросся, на заход? — ряд земель Польського корол?вства. Ярослав Мудрий широко застосовував шлюбну дипломат?ю, активно одружував власних дочок з ?вропейськими правителями.

З ?менами Володимира ? Ярослава пов'язують заснування таких великих рос?йських м?ст, як Брянськ (перша згадка п?д 985 роком), Суздаль (заснований Володимиром 982 року), Ярославль на Волз? (закладений на м?сц? язичницького поселення у Ведмежому Кут? за час?в ростовського князювання Ярослава), Курськ (перша згадка п?д 1032 роком).

Феодальна роздроблен?сть (1054—1237)

Смерть Ярослава Мудрого 1054 року принесла новий пер?од м?жусобиц? м?ж його синами (?зяслав, Святослав ? Всеволод). М?жусобиц? брат?в призвели до ослаблення Ки?всько? Рус?. 1068 року об'?днан? в?йська брат?в Ярославич?в були розбит? половцями, що призвело до повстання в Ки?в?. Набула пост?йного характеру практика з'?зд?в через необх?дн?сть розробки законодавства, результатом яких став документ 1072 року — ?Правда Ярославич?в?. 1097 року Володимир Мономах скликав з'?зд княз?в у Любеч?, на якому було запроваджено новий вотчинний принцип спадкування княжого престолу — закр?плено феодальну роздр?бнен?сть. На деякий час процес децентрал?зац?? був призупинений Володимиром Мономахом, який п?сля повстання 1113 року був запрошений киянами на престол. В?н розробив додаток до ?Русько? Правди? — ?Устав?, вправними в?йськовими та дипломатичними д?ями контролював ? колишньо? держави Ярослава, активно боронив м?сто в?д навал половц?в (в?йськов? походи 1103, 1107 ? 1111 рок?в). Це був час тимчасового посилення Ки?всько? Рус?, але по його смерт? феодальна роздроблен?сть посилилася. Зм?цнення великого землеволод?ння — вотчин, в яких панувало натуральне господарство, призвело до того, що вони стали самост?йними виробничими комплексами. М?ста ставали економ?чними ? пол?тичними центрами таких вотчин. Феодали перетворювалися на повновладних господар?в на сво?й земл?, незалежних в?д центрально? влади. Перемоги Мономаха над половцями, тимчасово усунули зовн?шню в?йськову загрозу, що також посприяло роз'?днанню окремих земель. У кожному з княз?вств розм?ром ?з звичайне зах?дно?вропейське корол?вство ?снував власний внутр?шн?й порядок, проводилася самост?йна зовн?шня пол?тика.

• 
  Уд?льн? руськ? княз?вства XII стол?ття
• 
  ?З'?зд княз?в у Витич?в??, Серг?й ?ванов, 1910 р?к
• 
  Володимир Мономах на укра?нськ?й юв?лейн?й монет?
• 
  Розорення Ки?ва 1169 року з Радзивил?вського л?топису XV стол?ття

П?сля смерт? Мстислава, старшого сина Володимира Мономаха, 1132 року держава остаточно втратила свою ?дн?сть. До середини XII стол?ття на територ?? ?дино? держави сформувалося близько 15 великих уд?льних княз?вств, кожне з яких жило по сут? самост?йним пол?тичним життям, лише ном?нально визнаючи старшинство великого ки?вського князя. На територ?? сучасно? Рос?? це були: Рязанське, Ростовсько-Суздальське, частини Смоленського та Черн?г?вського княз?вств (Верховськ? княз?вства), Новгородська земля. Усередин? княз?вств розпочиналась вже боротьба м?ж князями ? м?сцевими боярами за повноту влади. Кожна з? стор?н для боротьби з противником закликала на свою сторону ?ноземн? в?йська. 1169 року п?д час боротьби за великокняжеський престол коал?ц?я княз?в п?д проводом володимиро-суздальського князя Андр?я Боголюбського захопила ? зруйнувала великокняжеську столицю Ки?в. У Ки?в? вокняжився молодший брат Андр?я Гл?б Юр?йович князь переяславський, сам Андр?й залишився князювати у Володимир? на Клязьм?. Тим самим уперше було зм?нено уявлення про старшинство в роду Рюрикович?в.

У Ки?в? м?ж 1146 та 1240 роками правител? м?нялись 47 раз?в; повертаючись по к?лька раз?в на престол, тут правили 24 княз?, причому 35 княж?нь тривало менше року кожне.

Псковсько-Новгородська земля

1136 року, п?сля вигнання з Новгорода м?сцевого князя Всеволода Мстиславича, новгородц? в?дновлюють давн? громадськ? порядки у вигляд? Новгородсько? республ?ки (?Господин Великий Новгород?) з правлячою ол?гарх?чною боярською верх?вкою, де пров?дна роль належить народному самоврядуванню у форм? в?ча, а виконавчу владу зд?йснював посадники. П?сля затвердження боярського управл?ння, запрошення княз?в на новгородський престол на догов?рних началах стало формальною даниною порядку захисту республ?ки в?д заз?хань зовн?шн?х ворог?в ? реального кер?вництва збройними силами. 1142 року ф?ксу?ться перший розб?йний напад швед?в на торгов? судна новгородських купц?в — ?князь шведський ? б?скуп прийшовши в 60 шнеках?, а вже з друго? половини XII стол?ття почина?ться багатостор?чний в?йськовий конфл?кт Новгорода ? Швец?? за контроль над п?вн?чним узбережжям Ф?нсько? затоки та ?жорською землею. 1170 року новгородц? в?дбивають напад суздальц?в на чол? з Андр??м Боголюбським, який через р?к п?сля розорення Ки?ва намагався поживитися ? у Великому Новгород?.

• 
  ?Новгородське торжище?, Апол?нар?й Васн?цов, 1908 р?к
• 
  Новгородськ? ср?бн? гривн?
• 
  Новгородськ? грамоти на берест?
• 
  Полювання ? бортництво новгородц?в, р?зьблення на лав? в Штральзунд?, XIV стол?ття
• 
  Битва новгородц?в ?з суздальцями 1170 року, ?конопис

Приблизно у 1189—1199 роках Новгород уклада? перший достов?рний торговий догов?р з Ганзою (торговим союзом н?мецьких м?ст). У наступн? роки в?н буде п?дтримувати з ними найт?сн?ш? стосунки, у м?ст? була одна з найб?льших ?контор? (н?м. Kontor) союзу — Готський (Гетенхоф) ? Н?мецький двори (Петерхоф). У перш?й половин? XIII стол?тт? в новгородських землях часто лютувала негода, що спричиняла масовий голод, подолати який допомагали торгов? стосунки ?з н?мецькими м?стами.

Одн? просто р?зали живих людей ? ?ли, ?нши обр?зали м'ясо з мертвих людей, коней, собак та к?шок [...] При?здили н?мц? з-за моря ?з житом ? борошном, зробили тим велике добро. Ориг?нальний текст (ст.-слов.) инии простая чадь резаху люди живые и ядяху, а инии мёртвые мяса и трупие обрезаече ядяху, а другие конину, псину, кошки [...] Прибегоша Немьци и-за-мория с житом и мукою и створиша много добра.

П?сля сер?? неврожа?в арх??пископа Арсен?я вигнали з його палат, стався масовий в?дх?д населення в?д церкви ? нове повернення до язичництва ? русал?й, як? повинн? були краще забезпечити врожай, н?ж молитви арх??пископа. 1227 року в м?ст? в?дбувся виступ волхв?в:

Спалено чотири волхви, що чинили огидне, про яке богов? в?домо; спалено на Ярославовому дворищ?. Ориг?нальний текст (ст.-слов.) ?жгоша в'лхви 4, творяхуть е потвор деюще, а бозна; ? сожгоша ?х на Ярославли двор?.

Новообернен? на язичництво люди викупались в князя особливим податком ?забожничем?. На п?втора-два стол?ття русал?? стали ст?йким елементом культурного життя в Новгород?.

Наприк?нц? XI — початку XII стол?ть новгородц? зд?йснили досл?дницьк? подорож? в сх?дну частину Скандинавського п?вострова (Лапланд?я), на Кольський п?востр?в, в Приуралля та дал? в Сиб?р, на узбережжя Б?лого (Поморський ? Терський береги) ? Баренцового мор?в (Мурманський берег), басейнами п?вн?чно?вропейських р?чок та водами П?вн?чного Льодовитого океану. Новгородцям належить основна роль господарського осво?ння великих територ?? на сх?д в?д Ладоги (Обон?жжя) ? Онега (Заон?жжя), дал? до П?вн?чно? Двини, Мезен? та Печори. Надал? помори в?дв?дували Нову Землю ? Шп?цберген.

Ростовсько-Суздальська земля

У ?Х-Х?? стол?ттях володар? Ки?всько? Рус? п?дкорюють земл? кривич?в, словен?в, вес?, мер?, мещери, тобто поширюють св?й вплив на земл?, як? зараз знаходяться у сучасних кордонах Рос??. П?сля розпаду у Х?? стол?тт? ?дино? Ки?всько? Рус? з центром у Ки?в? поста? ряд самост?йних руських княз?вств. Протягом тривалого часу найб?льш могутн?м було Володимиро-Суздальське княз?вство, територ?я якого згодом стала ядром Московського царства (Москов??). На час правл?ння засновника уд?льного княз?вства великого ки?вського князя шостого сина Володимира Мономаха Юр?я Долгорукого (1125—1157) припада? перша л?тописна згадка про Москву (п?д 1147 роком), з приводу запрошення на перемовини союзника, новгород-с?верського князя Святослава Ольговича:

Прийди до мене брате в Москов. Святослав же по?хав до нього ?з сином Олегом. Ориг?нальний текст (ст.-слов.) Приди ко мн? брате въ Московъ. Ст?ославъ же ?ха къ нему съ д?т?темъ своимъ ?лгомъ.

Зг?дно з втраченим л?тописом ?Про зачало Московського княз?вства? у переказ? Василя Татищева, град Москов ?з навколишн?ми землями належав суздальському боярину Кучц?, якого Юр?й стратив ? заволод?в його землями. Топон?м?я Москви збер?гала ?м'я боярина до XVI стол?ття в назв? району м?ж Луб'янкою ? Стр?тенськими воротами Кремля — ?Кучкова поле?.

• 
  Пам'ятна рос?йська монета до 850-р?ччя Москви ?з зображенням пам'ятника Юр?ю Долгорукому в Москв?
• 
  Мемор?альна дошка на м?сц? поховання Юр?я Довгорукого
• 
  Золот? ворота у Владимир?
• 
  Пох?д Андр?я Боголюбського проти вользьких булгар з Радзивил?вського л?топису XV стол?ття
• 
  Залишки укр?плень волзьких булгар XII стол?ття в ?лабуз?, Татарстан
• 
  ?Убивство Андр?я Боголюбського боярами?, Серг?й Кирилов, 2011 р?к

Син Юр?я князь Андр?й Боголюбський (1157—1174) зробив сво?ю столицею Владимир-на-Клязьм? ? невдало 1173 року намагався поширити свою владу на Ки?вське княз?вство, що призвело до боярського заколоту ? його вбивства наступного року. Брат Андр?я Всеволод III Велике Гн?здо (1176—1212) встановив св?й контроль над к?лькома ?ншими княз?вствам, усп?шно воював з половцями та продовжив боротьбу батька й брата з Волзько-Камською Болгар??ю, у становленн? яко? в X стол?тт? важливу роль в?д?грали приазовськ? болгари, частина яких п?сля розпаду Велико? Болгар?? перебралася на Середн? Поволжжя, а ?нша рушила на Балкани. Щоб п?дкреслити свою незалежн?сть в?д Ки?ва ? вищ?сть над ?ншими п?вн?чно-сх?дними княз?вствами, Всеволод прийняв титул великого князя Владимирського.

Муромо-Рязанська земля

Руськ? земл? Поок?в'я перебували на п?вденно-сх?дному рубеж? слов'янсько? експанс??, у т?сному етно-культурному контакт? з ф?но-угорськими етносами — муромою, мещерою та мордвою. Великими м?стами тут були Переяславль-Рязанський та Муром. Власне топон?м ?Рязань? (Резань) вказу? на певну в?др?зан?сть (л?сами, полями, болотами) слов'янських поселень на правому берез? Оки в?д основного масиву розселення слов'ян на п?вн?чному-сход? Сх?дно?вропейсько? р?внини. До 1127 року з перервами Муромсько-Рязанська земля перебувала п?д безпосередньою владою ки?вських, п?зн?ше черн?г?вських княз?в. Лише внасл?док чвар за спадщину у Черн?г?вськ?й земл? Муромо-Рязанське княз?вство отримало незалежн?сть. Центр княз?вства в 1150-т? роки перем?стився з Мурома до Рязан?. У 1160-т? роки в?дбувся под?л на окрем? Муромське ? Рязанське княз?вства, однак в ?стор?ограф?? вони часто розглядаються разом аж до час?в монгольсько? навали.

Монголо-татарське панування (1237—1480)

Монгольська навала

До к?нця XII — початку XIII стол?ття монгольське держава займала велику територ?ю в?д озера Байкал у Сх?дному Сиб?ру ? басейну р?чки Амур на сход? до верх?в'?в ?ртиша та ?н?сею на заход?, в?д Великого китайського муру на п?вдн? до малообжитих район?в Сиб?ру на п?вноч?. Основним заняттям монгол?в було кочове скотарство, тому головним джерелом збагачення служили пост?йн? наб?ги для грабунку та захоплення раб?в, св?жих пасовищ.

В?йсько монгол?в представляло собою потужну орган?зац?ю, що складалося з п?ших дружин ? к?нних во?н?в, що становили к?стяк в?йська. Вс? п?дрозд?ли були скут? жорсткою дисципл?ною, добре була налагоджена розв?дка. У розпорядженн? монгол?в була також техн?ка для облоги м?ст. На початку XIII стол?ття монгольськ? орди завойовують ? розоряють найб?льш? центральноаз?йськ? м?ста — Бухару, Самарканд, Ургенч, Мерв. Пройшовши через П?вденний Кавказ, перетворивши його на ру?ни, монгольськ? в?йська вийшли до степ?в П?вн?чного Кавказу. Там, розбивши половецьк? племена, вони просунулись до причорноморських степ?в у напрямку руських княз?вств. Проти них виступило об'?днане в?йсько п?вденноруських княз?в п?д проводом Мстислава Романовича ? половц?в, що звернулися за допомогою. У травн? 1223 року у П?вн?чному Приазов'?, на р?чц? Калц? в?дбулась вир?шальна битва в результат? яко? русько-половецьк? в?йська були розбит?, а монголи повернули назад.

По смерт? Чинг?схана його онук, хан Батий взимку 1237 року рушив з в?йськом проти п?вн?чно-сх?дних руських княз?вств. Рязанське княз?вство стало першою жертвою монгол?в, спустошивши його, в?йська Батия рушили на Володимиро-Суздальське княз?вство, були зруйнован? Коломна ? Москву, у лютому 1238 року столиця княз?вства — м?сто Владимир. Зруйнувавши Владимирську землю, монголи рушили на Великий Новгород, але через весняне бездор?жжя, п?сля розорення Торжка, поблизу урочища ?гнач Хрест повернули назад.

Татарове, взяша град Торжок и изсекоша всех марта в 5 день, тогда же гнашася от Торжку серегерским путём, даже до Игнача креста, секуще людей, яко траву, и точно за сто верст до Великого Новагорода не дойдоша.

• 
  Завойовницьк? походи монгол?в у Сх?дн?й ?вроп? (рос.)
• 
  Монгольськ? вершники на близькосх?дн?й м?н?атюр? першо? чверт? XIV стол?ття
• 
  ?Взяття Владимира?, Никон?вський л?топис, XVI стол?ття
• 
  ?Оборона Козельська?, Никон?вський л?топис, XVI стол?ття
• 
  Спис, шолом, сокира золотоординського во?на

Наступного року Батий пов?в сво? в?йська на завоювання п?вденноруських княз?вств. Оволод?вши Ки?вом 1240 року, в?н пройшов через Галицько-Волинське княз?вство до Польщ?, С?лез??, Угорщини ? Морав??. Спустошивши центрально?вропейськ? держави, його в?йська повернули до приволзьких степ?в. 1266 року за хана Менгу-Тимура зах?дна частина Монгольсько? ?мпер?? (Улус Джуч?, або в п?зн?ш?й ?стор?ограф?? Золота Орда) отримав фактичну самост?йн?сть, збер?гши лише формальну залежн?сть в?д ?мперсько? столиц?. Столицею Золото? Орди з 1240 по 1262 роки було м?сто Сарай у нижн?й теч?? Волги, з 1262 року Новий Сарай, трохи вище за теч??ю. В результат? зах?дного походу Батия вс? руськ? княз?вства були п?дкорен? монголами.

Н?мецько-шведська експанс?я

Упродовж 1236—1259 рок?в ?з перервами в Новгород? княжив Олександр Ярославич Невський, який боронив власн? земл? в?д шведсько? колон?зац?? (Невська битва 1240 року) ? продовжив боротьбу руських княз?в за православну в?ру проти хрестоносц?в Л?вонського ордену (Льодове побо?ще 1242 року), за що був п?зн?ше канон?зований Рос?йською православною церквою. Проте сам князь Олександр Невський, т?сно з?йшовшись ?з знаттю монгольсько? держави, використовував ?? в?йська (Неврю?ва рать) заради зм?цнення сво?? влади та в м?жусобн?й боротьб? ?з братами за великокняжий престол, Андр??м ? Ярославом. 1251 року Олександр уклав догов?р з норвезьким королем Хаконом IV Старим про розмежувань збору данини з карел?в ? саам?в, 1254 року було п?дписано ?Розмежувальну грамоту?, що встановила кордони Новгородських земель ? Норвег?? в Карел??.

1260 року в?дбувся пох?д литовського князя М?ндовга на Л?вон?ю з укладанням наступного року м?ж Великим княз?вством Литовським ? Новгородом в?йськового союзу. 1265 року п?д ст?нами фортец? Везенберг (Раковор) в?дбулась Раковорська битва м?ж об'?днаним в?йськом Великого княз?вства Володимирського, Новгородсько? (п?д командуванням Дмитра Олександровича) ? Псковсько? республ?к з силами лицар?в Л?вонського ордену ? Дансько? Естлянд??. Ця знаменна битва на десятил?ття зупинила н?мецько-данську експанс?ю.

• 
  ?кона святого Олександра Невського
• 
  Боротьба руських княз?вств ?з Л?вонським орденом
• 
  Раковорська битва з Лицьового литописного зводу XVI стол?ття
• 
  Фортеця Ор?шек
• 
  Межовий кам?нь Ор?ховського миру

1323 року б?ля виток?в Неви, щоби протистояти шведськ?й експанс??, новгородцями була закладена фортеця Ор?шек ? п?дписано перший догов?р про ?в?чний мир? з? шведами — Ор?ховський мир. Це була перша в?дома м?жнародна угода в рос?йськ?й ?стор?? про дел?м?тац?ю кордон?в. До наших час?в нав?ть збереглися межов? камен? новгородц?в.

Золота Орда

Доба п?дкорення руських княз?вств монголо-татарськ?й держав? в рос?йськ?й ?стор?ограф?? носить назву ?монголо-татарського ярма? (рос. монголо-татарское иго). Особлива його тяжк?сть полягала в тому, що монгольська держава не т?льки використовувала економ?чний потенц?ал п?дкорених земель на власний розсуд, але й м?сцев? княз? використовували його заради виправдання подв?йного навантаження на нижч? верстви населення для збору податей, як для монгол?в, так ? для власного збагачення, у власних ?нтригах ? кровопролитних м?жусобицях. Руськ? княз? мусили одержувати в?д золотоординських хан?в грамоти — ярлики, що надавали ?м право на управл?ння землями. Професор Московського ун?верситету Серг?й Соловйов так опису? тогочасний Ростов та земл?, що лежали на п?вн?ч в?д нього:

Занепало стародавн? в?чове м?сто ? на п?вноч? встановилося одноман?ття: вс? м?ста нов?, незначн?; Ростов занедбаний, Владимир не встиг ?ще п?днятись як столиця великого княз?вства, коли був розгромлений татарами ? також занедбаний; велик? княз? живуть у сво?х опричинах, у сво?х спадко?мних м?стах... М?ста ? тут переважно великими обгородженими селами...

• 
  Територ?я Золото? Орди, 1300 р?к
• 
  ?Баскаки?, Серг?й ?ванов, 1909 р?к
• 
  Оздоблення палац?в чинг?зид?в у Старому Сара?
• 
  Золотоординська керам?ка
• 
  ?Чвари руських княз?в за ярлик на велике князювання?, Борис Чориков, 1836 р?к
• 
  Ярлик на князювання (коп?я) в?д 1397 року

Пол?тика Золото? Орди перетворила п?дкорен? руськ? княз?вства ?на складову частину вельми сво?р?дного державного об'?днання?.

	Колискою Москов?? було криваве болото монгольського рабства, а не сувора слава доби норман?в. […] Татарське ?го тривало з 1237 по 1462, понад два стол?ття. Воно не т?льки пригн?чувало, але ображало ? висушувало саму душу народу […] встановили режим систематичного терору; спустошення ? масова р?занина стали неодм?нною його приналежн?стю. З огляду на те, що чисельн?сть татар у пор?внянн? з величезними розм?рами ?х завоювань була невелика, вони прагнули, оточуючи себе ореолом жаху, зб?льшити сво? сили ? скоротити шляхом масових убивств чисельн?сть населення, яке могло п?дняти повстання у них в тилу. […] Перш н?ж Москов?я вийшла з безв?сност?, татарське ярмо вже тривало ц?лих сто рок?в. Щоб п?дтримувати м?жусобиц? рос?йських княз?в ? забезпечити ?х рабську пок?рн?сть, монголи в?дновили значення титулу великого князя. Боротьба м?ж рос?йськими князями за цей титул була ?п?длою боротьбою, боротьбою раб?в, головною збро?ю яких був наклеп […] вони сварилися за престол, що занепав, ? могли його досягти т?льки як граб?жники ? батьковбивц?, з руками, повними золота ? заплямованими кров'ю; вони насм?лювалися вступити на престол, лише плазуючи, ? могли утримати його, т?льки стоячи на кол?нах, розпростершись ? тремтячи п?д загрозою криво? шабл? хана […] Саме в ц?й ганебн?й боротьб? московська л?н?я княз?в зрештою здобула верх.
— Карл Маркс ?Викриття дипломатично? ?стор?? XVIII стол?ття?

П?днесення Москви

Наприк?нц? XIII стол?ття Володимиро-Суздальське княз?вство почало занепадати, а пров?дну роль у п?вн?чно-сх?дних княз?вствах почали перебирати на себе конкуруюч? м?ж собою Тверське ? Московське княз?вства (в останньому правили нащадки Олександра Невського). Самост?йне Тверське княз?вство було утворено в 1230—1240-т? роки, а вже з 1260-х рок?в його правител? займали володимирський великокняжий престол. 1263 року молодший син Олександра Невського, Данило заснував уд?льне Московське княз?вство. 1301 року в?н уперше розширив св?й уд?л, розбивши рязанського князя Костянтина Романовича ? захопивши Коломну, тим самим започаткувавши московську експанс?ю на ?нш? руськ? земл?. 1317 року княз?вство здобуло статус ?великого?. П?сля перемоги Москви над Твер'ю 1328 року, за допомоги 50-тисячного в?йська золотоординського хана Узбека яке зруйнувало Твер, Кашин ? Торжок, великокняжий титул перейшов до московського князя ?вана Калити (1328—1340), сина Данила. ?ван Калита заклав основи могутност? Москви, захопивши ряд сус?дн?х княз?вств. З метою утвердження сво?х пол?тичних план?в за допомогою митрополита Феогноста перен?с ?з Владимира до Москви центр митропол?? ?вс??? Рус??. Наступник Феогноста митрополит Олекс?й Бяконт використовував св?й церковний авторитет для нац?онального ?днання п?д зверхн?стю Москви.

• 
  П?вн?чно-сх?дн? княз?вства у XIII стол?тт? (рос.)
• 
  Данило Олександрович, портрет з Царського титулярника
• 
  ?ван I Данилович Калита
• 
  Пайцза в?д хана Узбека (по центру)
• 
  ?Московський кремль за ?вана Калити?, Аполл?нар?й Васн?цов, 1921 р?к
• 
  Експанс?я Московського княз?вства у 1300—1462 роках (рос.)

Ще б?льше зм?цнив авторитет ? вплив Москви онук ?вана Калити Дмитр?й ?ванович Донськой (1359-1389), якому вдалося п?дкорити ряд княз?вств ?, скориставшись пер?одом анарх?? у Золот?й Орд? (Велика зам'ятня), розбити темника Мамая у битв? на Куликовому пол? 1380 року. Це був початок в?йськово? боротьби ?з золотоординцями, яка в?дразу розпочалась з перемоги. Новообраний хан Тохтамиша того ж року остаточно розбив в?йська Мамая на Калц? ? зм?цнив владу в Орд?. 1382 року в?н п?дкорю? ? розоря? Москву, боронити яку допомагав литовський князь Остей, поки Дмитро Донськой переховувався в Костром?. П?сля двор?чно? незалежност? п?вн?чноруськ? княз? знов змушен? були отримувати ярлики на княж?ння ? виплачувати данину золотоординським ханам.

• 
  Дмитро Донськой на пам'ятнику ?Тисячол?ття Рос???
• 
  ?Мама?во побо?ще?, московський лубок, 1890-т? роки
• 
  ?Б?й Пересвета з Чолубе?м?, поштова марка СРСР, 1968 р?к
• 
  ?Спалення Москви Тохтамишем?, Василь Смирнов
• 
  Василь I Дмитрович ? Соф?я В?товт?вна
• 
  ?Велика княгиня Соф?я В?товт?вна на вес?лл? великого князя Василя Темного?, Карл Гун, 1861 р?к

З середини XIV стол?ття ярлик на велике княж?ння владимирське отримували переважно московськ? княз?, як? виступали посередниками м?ж уд?льними князями та ханом (?царем?) ? збирачами данини. За правл?ння Василя ? Дмитровича (1389–1425), що був одружений на ?дин?й донц? великого литовського князя В?товта Соф?? В?товт?вн?, ? ?нього сина Василя II Васильовича Темного (1425-1462) кордони Московсько? держави значно розширились за рахунок анекс?? Нижньогородського, Муромського та ?нших уд?льних княз?вств. У середин? XV стол?ття в?дбувся конфл?кт м?ж двома г?лками нащадк?в Дмитра Донського, Василем II Темним та князем звенигородським ? галицьким Юр??м Дмитровичем з синами Василем Косим ? Дмитром Шемякою. 1449 року Василь II Темний уклав мирний догов?р з польським королем Казимиром IV, за яким Литва в?дмовлялася в?д претенз?й на Новгород, а 1453 року через сво?х людей отру?в Шемяку в Новгород?. Перемога Василя II у багатор?чн?й м?жусобн?й в?йн? п?дготувала необх?дн? передумови для завершення процесу об'?днання п?вн?чно-сх?дних земель навколо Москви й утворення централ?зовано? держави. За правл?ння Васил?я II Московське княз?вство перестало сплачувати Золот?й Орд? щор?чну данину. 1439 року Василь ?? в?дхилив Флорент?йську ун?ю, через що в?дбулося в?докремлення рос?йсько? церкви в?д грецько?.

У друг?й половин? XV стол?ття московськ? княз? п?дкорили ? скасували б?льш?сть уд?льних княз?вств П?вн?чно-Сх?дно? Руси. 1463 року було захоплене Ярославське, 1474 року Ростовське княз?вства. За ?вана III Васильовича (1462—1505) в?дбулось найб?льше територ?альне зростання. 1456 року Московське в?йсько розбило новгородц?в п?д Руссою, проте Новгород зум?в в?дкупитись ? зберегти незалежн?сть, п?дписавши Яжелбицький мир. 1471 року новгородськ? бояри на чол? з Марфою Борецькою та за п?дтримки княз?в Шуйських виступили за зближення з Литвою та вих?д з-п?д московсько? протекц??. ?ван III Васильович ухвалив р?шення зд?йснити ?хрестовий пох?д? на Новгород проти ?рес? жид?вствуючих. Московське в?йсько завдало поразки новгородському ополченню п?д час Шелонсько? битви, посадник Дмитро Борецький був страчений. 1478 року в результат? зимово? кампан?? Новгородська земля була остаточно п?дкорена, в?чевий дзв?н був в?двезений до Москви, п?сля чого великий князь московський почав титулуватись ?государем ? великим князем вс??? Рус??. Марфа-посадниця була пострижена в черниц?, земл? новгородського ?пископа ? 6 великих монастир?в були конф?скован?, в?чевий дзв?н був в?двезений до Москви, багато бояр було страчено, частина переселена (так у Москв? з'явля?ться Луб'янка), а на ?хн? земл? переселен? московськ? служив? люди.

1480 року, скориставшись дестаб?л?зац??ю ? розпадом Золото? Орди, п?сля стояння на р?чц? Угр?, коли хан ?Велико? Орди? Ахмат не наважився на битву з московським в?йськом, утвердили свою незалежн?сть. 1485 року було анексовано Велике княз?вство Тверське княз?вство, у зв'язку з чим ?ван III почав використовувати титул ?великий князь ус??? Рус??. П?сля об'?днання п?вн?чно-сх?дних земель Московська держава розпочала боротьбу з Великим княз?вством Литовським за подн?провськ? земл?, претендуючи на спадщину Ки?всько? Рус?. У ц?й боротьб? союзником Москви виступало Кримське ханство, якому 1502 року вдалося остаточно розгромити Золоту Орду. 1503 року Москва здобула Черн?гово-С?верськ? земл? Подесення. П?д час невдало? Л?вонсько? в?йни року Москва намагалась оволод?ти торговими портами на Балтиц?.

• 
  ?ван III Васильович на пам'ятнику ?Тисячол?ття Рос???
• 
  Московсько-новгородська в?йна з книги ?Записок? З?гмунда Герберштейна
• 
  ?Марфа Посадниця. Знищення новгородського в?ча?, Клавд?й Лебед?в, 1889 р?к
• 
  Московський кремль за час?в ?вана III Васильовича
• 
  ?Судебник?
• 
  ?Стояння на Угр??, Лицевий л?тописний зв?д

Шлюб ?вана III ?з плем?нницею останнього в?зант?йського ?мператора Соф??ю Палеолог сприяв впровадженню грецько? пол?тично? традиц??, форму?ться майбутня рос?йська ?деолог?я. Це проявлялось в еп?зодичному використанн? князем титул?в ?цар? (в?д цезар) та ?самодержець? (калька слова автократор), появ? державного герба ?з двоглавим орлом, аналог?чним в?зант?йському, поширенн? у церковних колах ?дей за авторства чернеця Ф?лофея спадковост? Москви ? В?зант?? як християнських православних ?мпер?й — Трет?й Рим. В?д 1480 року утверджу?ться ?дея Йосипа Волокаламського про мес?анське в?дчуття московського народу та його правителя, котрого православна церква уславлю? як нам?сника Бога. Проте вона в?дразу отримала опонент?в серед приб?чник?в руху ?Безкорисливого? Н?ла Сорського, що в?дстоювали м?стичне сприйняття церкви. Активне ?збирання земель? великими князями привело до формування з колишн?х уд?льних княз?в та м?сцевого боярства служило? знат?, що склала нову ел?ту. Сформувалися пом?сна система умовного землеволод?ння та органи управл?ння (?прикази?). 1497 року в?дбулась ун?ф?кац?я правово? системи держави в ?Судебнику?. Традиц?? зах?дних аристократичних республ?к в Новгород? та Псков? були скасован?. Пол?тичн? традиц?? московсько? держави насл?дували принципи управл?ння, устален? за час?в ординського панування з абсолютною владою князя. У цей час ?тал?йськ? (?фрязинськ??) арх?тектори розбудовують Московський кремль як резиденц?ю царя ?вана. Утверджу?ться пишний придворний церемон?ал, виразного в?зант?йського походження.

Московська держава (1480—1721)

Доба к?нця XV стол?ття в рос?йськ?й ?стор?ограф?? вважа?ться початком рос?йсько? державност?, коли на основ? Великого княз?вства Московського сформувалася ?Рос?йська держава? (паралельно вживаються прикметники ?российский? ? ?русский?, терм?ни ?Рос?йська централ?зована держава?, ?Рос?йська нац?ональна держава?, ?Рос?йська багатонац?ональна держава?, ?Рос?я?). Саме елл?н?зоване написання слова ?Русь? як ?Рос?я? набуло вжитку щодо рос?йських земель лише у друг?й половин? XVI стол?ття, п?сля масово? м?грац?? православно? ?нтел?генц?? та церковних д?яч?в з? зруйнованих под?ями Ру?ни земель центрального Подн?пров'я до Москви. Процес утвердження он?му Рос?я в?дбувався одночасно з? впровадженням розр?знювальних — Мала (для земель навколо Ки?ва) та Велика Русь (для п?вн?чно-сх?дних земель, або в?дразу вс?х) за тою самою грецькою традиц??ю Надал? збер?галися назви-синон?ми рос. Московское царство, Московское государство. У Зах?дн?й ?вроп? паралельно вживалися дв? латин?зован? назви лат. Moscovia ? Russia, у Центральн?й ?вроп? лише перша, бо правонаступництво Москви заперечувалось князями Великого княз?вства Литовського. Укра?нська ?стор?ограф?я насл?ду? ?вропейську ?стор?ограф?ю ? для пер?оду до 1721 року (проголошення Рос?сько? ?мпер?? Петром I) для назви рос?йсько? держави використову? ?Московська?, або просто ?Москов?я?.

Правл?ння Василя III (1505—1533)

За царювання Василя III ?вановича (1505—1533), який першим почав одноос?бно носити титул ?господар всея Руси?, розвивалися тенденц?? пол?тичного розвитку, що набули поширення за його попередника ?вана III. Продовжують формуватись органи управл?ння державою, зокрема Боярська дума, яка стала пост?йно д?ючим органом при великому княз?. Прив?ле? боярства обмежувалися, княз?вська влада зм?цнювалася ? все б?льше починала спиратися на пом?сне дворянство. Московська держава захопила Псковську (1510) та Вятську земл?, Смоленське (1514) ? Рязанське княз?вства (1521). Розгорнулась боротьба з Кримським ханством за вплив на Казанське. Завершився процес становлення зверхност? великих княз?в московських над ус?ма п?вн?чно-сх?дними землями Руси, перетворення Московсько? держави на потужну силу на у Сх?дн?й ?вроп?.

• 
  Печатка ?вана III Васильовича, 1504 р?к
• 
  Василь III та ?лена Глинська 1526 року
• 
  Василь III зустр?ча? посл?в ?мператора Карла V п?д Можайськом
• 
  ?У Московському кремл??, Аполл?нар?й Васн?цов

Культурний розвиток Московсько? держави того часу характеризу?ться поступовим виходом ?з занепаду ? стагнац?? XIV—XV стол?ть, в?дновленням контакт?в ?з зах?дноруським та зах?дно?вропейським св?том. Проте ц? зв'язки позначилися передовс?м в ?деолог?чн?й (?дея Третього Риму) та монументальн?й сферах (Московський кремль), пов'язаних ?з новим державним статусом. В ?нших царинах дом?нували консервативн? традиц?йн? жанри церковнослов'янсько? культури: жит?йна л?тература, л?тописн? своди, ?конопис, систематизац?я традиц?йних соц?ально-рел?г?йних уявлень в таких працях, як ?Велик? Четь?-М?не??, ?Домострой? та ?нших. Основн? св?тоглядн? суперечност? вт?лювалися переважно в конфл?ктах р?зних угруповань рос?йського православ'я (йосифляни та нестяжател?).

Правл?ння ?вана IV Грозного (1533—1584)

П?сля смерт? Василя III на престол вступив його трир?чний син ?ван IV. Через його малол?тство фактичним правителем (регентом) була оголошена його мати Олена Глинська. Так почався пер?од сумнозв?сного ?боярського правл?ння? — час пост?йних боярських змов, дворянських хвилювань, м?ських повстань. Участь ?вана IV в державн?й д?яльност? почина?ться з? створення Обрано? ради — особливо? ради при молодому цар?, в склад? якого були представники найб?льшо? знат?. 1547 року великий московський князь ?ван IV був помазаний на царство ? прийняв титул ?великий государ ? великий князь всея Рус???. Царський титул одн??ю з перших 1554 року було визнано королевою Англ??, бо 1553 року англ?йський кап?тан Ричард Ченслор в?дкрив морський шлях до Московського царства через Б?ле море ? були встановлен? торговельн? зв'язки. ?мператор Священно? Римсько? ?мпер?? германсько? нац?? Максим?л?ан II Габсбург визнав його 1574 року. ?деолог?чно, окр?м в?зант?йсько? традиц??, титул спирався на традиц?ю називати хан?в Золото? Орди ?царями?, отже декларував права на поволзьк? та сиб?рськ? держави, що утворились на уламках Золото? Орди, давало можлив?сть б?льш активно втрутитися в боротьбу за них. Було проведено ряд реформ: виданий новий ?Судебник?, п?д кер?вництвом князя Андр?я Курбського проведено в?йськову реформу (стр?льц?), 1549 року вперше скликано представницький орган — Земський собор, хоч в?н виконував лише службово-дорадч? функц?? ? скликався скор?ше для лег?тимац?? р?шень царя. 1551 року був проведений реформ?стський собор митрополита Макар?я, був запроваджений календаря святих (святц?) ? оновлено церковне право (Стоглав).

Попри ?снування Обрано? ради, загострення з певними колами боярства стало назр?вати з 1550-х рок?в, особливо п?сля проголошення в?йни за Л?вон?ю. Деяк? члени уряду вважали в?йну передчасною ? вимагали направити вс? сили на осво?ння п?вденнио-сх?дних рубеж?в Рос??. Розкол з ?ваном IV штовхнув бояр на виступи проти нового пол?тичного курсу, а самого царя до р?шучих д?й з л?кв?дац?? боярсько? опозиц?? ? створення особливих каральних орган?в. Новий порядок управл?ння, уведений наприк?нц? 1564 року, отримав назву опричнини. Кра?на була розд?лена на дв? частини: опричнину (економ?чно розвинен? райони ? стратег?чно важлив? пункти) ? земщину. Боярство виселялось з опричних територ?й, де земл? роздавались опричникам ? в?йськовим, створювалася паралельна система управл?ння державою п?д деспотичним головуванням ?вана IV. Прагнучи знищити залишки феодального дроблення в Рос??, ?ван Грозний не зупинявся н? перед якою жорсток?стю — опричний терор, страти ? свав?лля. Особливо жорстокого погрому зазнали центр ? п?вн?чний зах?д рос?йсько? земл?, де боярство було особливо сильним. ?ван Грозний з? сво?м в?йськом взимку 1569—1570 рок?в зд?йснив погром Новгорода. Дорогою в?д Москви до Новгорода були пограбован? вс? м?ста та монастир?, опричник Малюта Скуратов особисто удавив у тверському Отроч Успенському монастир? митрополита Пилипа II, коли той не дав свого благословення на цей пох?д. П?сля Новгорода ?ван Грозний в?дправився з в?йськом до Пскова, де власноруч убив ?гумена Псково-Печерського монастиря Корн?л?я. Ц? зв?рства проти церковних д?яч?в надал? стали причиною опали ?сторично? постат? царя в рос?йськ?й ?стор?ограф??. У залишку до 1572 року, коли опричнина скасована через ?? в?йськову небо?здатн?сть п?д час татарських наб?г?в, пол?тична роль боярсько? аристократ??, яка виступала проти пол?тики централ?зац??, була п?д?рвана остаточно, сильно пог?ршилось становище селян, в?дбулось масове закр?пачення, м?грац?? на сх?д та п?вдень. Опричн? установи продовжували ?снувати ? п?сля 1572 року п?д назвою Государевого двору.

• 
  ??ван IV Грозний?, В?ктор Васнецов, 1897 р?к
• 
  ?Московськ? в?тяз??, Зи?мунд Герберштайн, 1556 р?к
• 
  Московськ? стр?льц?, малюнок XIX стол?ття
• 
  ?Заст?нок Московського кремля?, Апол?нар?й Васн?цов, 1912 р?к
• 
  ?Вступ ?оана IV до Казан??, Петро Шамшин, 1894 р?к
• 
  ?На сторожовому кордон? Московсько? держави?, Серг?й ?ванов, 1907 р?к

За царювання ?вано Грозного Московська держава ?стотно розширила сво? волод?ння. 1552 року було взято Казань, знищено Казанське ханство ? анексовано Середн? Поволжя та мордву. 1556 року ?з здобуттям Астрахан? ? знищенням Астраханського ханства — анексовано Нижн? Поволжя, здобуто вих?д до Касп?йського моря для торгових контакт?в з Перс??ю, Кавказом ? Центральною Аз??ю. Велика водна артер?я р?чка Волга, обжита з ус?х берег?в мусульманськими народами стала нев?д'?мною складовою рос?йсько? нац?онально? територ??. Поволзьк? та сиб?рськ? татари, мордва, чуваш?, башкири та ?нш? народи остаточно перетворили Московське царство на пол?етн?чну державу. Почала формуватись подальша модель ?нац?онально? пол?тики?. Там, де соц?альне становище нерос?йсько? верх?вки було под?бним до рос?йсько? знат?, ?? визнавали як р?вну ? кооптували до дворянства, рел?г?йний чинник не в?д?гравав сутт?вого значення. У випадку несхожост? (родоплем?нн? в?дносини, кочування) з м?сцевою ел?тою сп?впрацювали, але не включали до рос?йського дворянства (?нородц?). Важливу роль в асим?ляц?? п?дкорених народ?в в?д?гравала мес?анська д?яльн?сть Рос?йсько? православно? церкви.

П?сля усп?х?в на сход?, ?ван IV розпочав Л?вонську в?йну 1558–1583 рок?в, внасл?док яко? Л?вонський орден було розгромлено, а Велике княз?вство Литовське зазнало сутт?вих втрат. Однак надал?, внасл?док Любл?нсько? ун?? 1569 року ? утворення Реч? Посполито?, баланс сил зм?нився, рос?йськ? в?йська зазнали поразок в?д польського короля Стефана Батор?я. Нов? завоювання р?зко пог?ршили в?дносини з Османською ?мпер??ю через ?? васала Кримське ханство, володар? якого ?ера? заявляли сво? права на золотоординську спадщину. Це вилилось в тривал? в?йськов? конфл?кти у п?вденнорос?йських степах з ногайцями, черкесами, походи кримських в?йськ (Муравським, Кальм?уський та ?зюмським шляхи) на Москву за викупом (1552, 1555, 1570–1572, 1589, 1591, 1593 рок?в), буд?вництво укр?плених захисних л?н?й на п?вденно-сх?дних рубежах (Зас?чн? черти). У ц?й боротьб? Московське царство було п?дтримано запор?зькими козаками п?д проводом волинського магната Дмитра Байди Вишневецького. 1557 року було окуповано кабардинськ? ? черкеськ? княз?вства на П?вн?чному Кавказ?, охрещено м?сцеве населення. 1559 року козаки з московськими ратними людьми п?д проводом во?води Данили Адашева зд?йснили висадку в Зах?дному Криму. Наступного 1560 року козаки Вишневецького заснували на Дону станицю Черкаську, майбутню столицю Донського в?йська. Найусп?шн?шою битвою для Москви в цьому конфл?кт? була перемога п?д Молодями 1572 року, що в?дбулась наступного року по походу Девлет I ?ерая, що зруйнував Москву вщент (збер?гся лише кам'яний кремль). Пох?д 1591 року, коли кримськ? в?йська були розбит? на м?ст? зведеного п?зн?ше на пам'ять про перемогу Донського монастиря, став останн?м для татар, коли вони зум?ли д?йти безпосередньо до Москви.

1564 року заснову?ться Архангельський морський порт, головн? морськ? ворота кра?ни на наступн? п?втора стол?ття. Нечисленний заг?н козак?в ?рмака Тимоф?йовича, найнятий уральськими промисловцями Строгановими для захисту в?д наб?г?в сиб?рських татар, розбив в?йсько сиб?рського хана Кучума ? здобув 1582 року його столицю Кашлик. П?сля чого Сиб?рське ханство розпалось ? почалося поступове осво?ння рос?янами Сиб?ру, яке зд?йснювали козаки ? мисливц? за хутром. Протягом наступних десятил?ть почали виникати остроги ? торгов? поселення: Тобольськ, Верхотур'?, Мангазея, ?н?сейськ, Братськ та ?нш?.

• 
  Кримський пох?д Адашева 1559 року з Лицевого л?тописного зводу
• 
  ?П?дкорення Сиб?ру ?рмаком?, Василь Суриков, 1895 р?к
• 
  ?Посланц? ?рмака перед ?ваном Грозним?, Стан?слав Ростворовський, 1884 р?к
• 
  ?Апостол? ?вана Федорова, 1564 р?к
• 
  ?Зв?рства московського в?йська п?д час Л?вонсько? в?йни?, Дар?уш Куп?ш, 1581 р?к
• 
  ??ван Грозний ? син його ?ван?, ?лля Р?п?н, 1885 р?к

?ван Грозний з?брав багату колекц?ю книг, яка була втрачена. На його пер?од правл?ння припада? перша спроба книгодрукування в Московськ?й держав?, коли першопечатник ?вана Федоровича сп?льно з Петром Мстиславцем видав 1564 року в Москв? свою першу книгу — ?Апостол?. Невдовз? в?н був змушений вт?кати до Львова у Реч? Посполит?й, де 1574 року зум?в видати перший сх?днослов'янський пос?бник ?Буквар?. Арх?тектура насл?дувала традиц?йн? м?сцев? форми попередн?х час?в; вершиною ?шатрового стилю? став московський Собор Васил?я Блаженного, зведений впродовж 1555—1561 рок?в. Драматичн? под?? час?в ?вана IV Грозного сприяли актив?зац?? сусп?льно? думки, щоправда, на ?пол?тичному р?вн?? ?диним критиком царя виступив князь-ем?грант Андр?й Курбський, що полем?зував з царем у листуванн?.

Невдала Л?вонська в?йна за вих?д до Балт?йського моря вкрай виснажили кра?ну ? призвели до наростання незадоволення серед населення. За XVI стол?ття територ?я Московсько? держави зб?льшилась до 5,5 млн км2, а ?? населення сягнуло 9-10 млн чолов?к, тобто зб?льшилось майже в 10 раз?в. Швидке територ?альне зростання Москов?? зумовлене слабк?стю сус?д?в та в?ддален?стю в?д основних центр?в ?вропейського пол?тичного життя. Правл?ння ?вана IV Грозного визначило подальш? под?? — встановлення кр?посного права в державному масштаб? ? так зван? ?смутн? часи? на рубеж? XVI—XVII стол?ть.

Смута (1598—1613)

На к?нець XVI стол?ття припада? Поруха, спричинена Л?вонською в?йною. У боротьб? за спадок боярин з татарського роду Чет?в Борис Годунов (1598–1605) став спочатку 1588 року регентом, а через десять рок?в, п?сля загадково? смерт? царевича Дмитра ?вановича 1591 року ? смерт? сина ?вана IV Федора I ?вановича (1584—1598), був обраний царем. З? смертю Федора завершилось правл?ння у Московськ?й держав? династ?? Юр?йович?в (молодша г?лка роду Мономахович?в). Проте чутки про ?чудовий порятунок? царевича Дмитра супроводжували правл?ння Бориса Годунова ? дестаб?л?зували обстановку в кра?н?. 1589 року Рос?йська православна церква, полонивши Вселенського патр?арха, отримала статус патр?архату (Московський патр?архат).

Москов?я внасл?док боротьби за владу м?ж боярством ? дворянством пережила глибоку соц?ально-економ?чну та пол?тичну кризу, яку поглибили неврожа? наприк?нц? XVI — початку XVII стол?ття. Впродовж 1601–1603 рок?в в Москов?? в?дбулися великий голод ? заворушення, що допомогли Дмитру ?оановичу (Лжедмитр?ю), який залучився в?йськовою п?дтримкою Реч? Посполито? ? був визнаний родичами та деякими магнатами врятованим царевичем Дмитром, зайняти по смерт? Бориса Годунова 1605 року Москву. Проте пол?тична криза, спричинена сумн?вною лег?тимн?стю нового царя, лише посилилася. Впродовж 1606–1607 рок?в п?д приводом ?вана Болотн?кова виру? перше козацько-селянське повстання, завдяки якому вивищу?ться Лжедмитр?й II, так званий ?Тушинський злод?й?. Лжедмитр?й був убитий п?д час м?ського повстання, ?н?ц?йованого ворожим боярським угрупованням. Новий московський цар Василь IV Шуйський (1606—1610), останн?й з династ?? Рюрикович?в, що допом?г воцарись Лжедмитру, придушив повстання Болотн?кова. 1609 року в?н уклав з? Швец??ю Виборзький мир, в?дмовившись в?д заз?хань на Л?вон?ю.

Поразка в?йськ Дмитра Шуйського п?д Клушиним в?д арм?? польського короля Сиг?змунда 1610 року ? повстання в Москв? призвели до пад?ння Василя Шуйського через змову пров?нц?йного дворянства (Семибоярщина). Шляхта Реч? Посполито? намагалась посадити на престол Лжедмитра II, а згодом королевича Владислава Ваза, сина короля Сиг?змунда III, якому присягнула частина московсько? знат?. 1610 року польське короне в?йсько п?д поводом ки?вського во?води Стан?слава Жолкевського зайняли Москву. Однак восени 1612 року земське ополчення п?д проводом Костянтина М?н?на ? князя Дмитра Пожарського облягло ?х у московському кремл? та примусило до кап?туляц??. 3 березня 1613 року Земський собор обрав на царство Михайла I Романова (1613—1645), який розпочав нову династ?ю Романових ? поклав край Смутним часам.

• 
  ?Цар Фед?р ?оаннович надяга? на Бориса Годунова золотий ланцюг?, Олекс?й К?вшенко
• 
  Лжедмитро I, портрет 1606 року
• 
  ?Полонений рос?йський цар Василь IV Шуйський перед польським королем Сиг?змундом III Вазою?, Ян Матейко, 1892 р?к
• 
  ?Тушинський таб?р?, Серг?й ?ванов, 1908 р?к
• 
  ?М?н?н ? Пожарський?, Михайло Скотт?, 1850 р?к
• 
  ?Вигнання поляк?в з Кремля Пожарським?, Ернст Л?сснер, 1938 р?к

Польсько-московська в?йна за участ? укра?нських козак?в гетмана Петра Конашевича-Сагайдачного тривала до 1618 року (Деул?нське перемир'я). За час Смути Рос?я зазнала значних людських та економ?чних втрат, часом держава як така просто переставала ?снувати, що й обумовило зовн?шньопол?тичну слабк?сть до середини XVII стол?ття. Уряд Москов?? був змушений в?дмовитись в?д захоплених ран?ше земель, балт?йських на користь Швец??, а Смоленщини та Черн?гово-С?верщини на користь Реч? Посполито?.

Перш? Романови (1613—1682)

Наступн? роки п?сля Земського собору в Москв? 1613 року, що поклав к?нець Смут? та початок для ново? династ?? Романових, ознаменувалися в?дновленням економ?ки та державного управл?ння. П?д час невдало? Смоленсько? в?йни 1632—1634 рок?в Михайло Федорович (1613—1645) намагався повернути Смоленськ. В?йна зак?нчилась Поляновським миром. Експанс?я на сх?д, до Сх?дного Сиб?ру та узбережжя Тихого океану була б?льш вдалою.

За правл?ння Олекс?я Михайловича (1645—1676) внутр?шн? становище в кра?н? стаб?л?зувалось, посилилось самодержавство, закр?пилось кр?посне право — Соборне уложення 1649 року. 1648 року на подн?провських землях Реч? Посполито? п?сля спок?йного золотого десятил?ття спалахнула визвольна в?йна п?д проводом Богдана Хмельницького. Скрутним становищем повсталих козак?в В?йська Запорозького скористались в Москв?, коли п?сля р?шення Переяславсько? ради 1654 року про перех?д п?д московський протекторат Земський собор затвердив його (Березнев? статт?) ? втрутився у в?йну проти Реч? Посполито?. Гетьманщина ? Москов?я сп?льно вели во?нн? д?? за зв?льнення б?лоруських та укра?нських земель. Тривалий конфл?кт завершився Андрус?вським перемир'ям 1667 року.

За час?в царя Федора Олекс?йовича (1676—1682) з Османською ?мпер??ю в суперечц? за Наддн?прянську Укра?ну (под??, пов'язан? з д?яльн?сть Петра Дорошенка та Чигиринськими походами) вдалось замиритись п?дписанням Бахчисарайського миру 1681 року.

П?д час адм?н?стративно? реформи на основ? колишн?х уд?льних княз?вств утворювались нов? адм?н?стративн? одиниц? централ?зовано? держави — пов?ти (у?зди), як? д?лились на волост? ? стани. На середину XVII стол?ття було утворено б?льше 250 пов?т?в р?зного розм?ру та населеност?. На прикордонних територ?ях почали створюватися велик? в?йськово-адм?н?стративн? райони — розряди. Першим став Укра?нний розряд, який п?зн?ше отримав назву Тульського. Рос?я долуча?ться до планом?рного осво?ння родючих л?сотепових ? степових земель Дикого поля на сво?х п?вденних рубежах.

1686 року Ки?вська митропол?я була п?дпорядкована Московському патр?архату, що сутт?во посилило вплив московського православ'я на землях Зах?дно? Рус?. Одночасно, приплив п?вденноруських церковних д?яч?в до Москви спричинив важлив? зрушення в церковному житт? та реформи патр?арха Никона, що викликали оп?р серед велико? частини населення ? церковного розколу. Старов?ри, що не прийняли реформи Никона, пересл?дувались за в?ру державою, багато з них м?грувало на П?вн?ч, колон?зувало Сиб?р та Великий Степ, м?грувало до ?вропейських держав. Бунти та втеч? селян на окра?ни держави, зокрема в приволзьк? та придонськ? кра?, призводили до таких значних соц?альних конфл?кт?в, як повстання Степана Раз?на 1670—1671 рок?в та ?нших под?й ?бунташного стол?ття?. XVII стол?ття територ?я Московсько? держави значно розширилась за рахунок завоювання Сиб?ру та колон?зац?? цих земель. Рос?йськ? землепроходц? д?стались берег?в П?вн?чного Льодовитого ? Тихого океан?в, р?чки Амур, а 1697 року заснували перше поселення на Камчатц?. Культурний процес XVII стол?ття в Руському царств? характеризу?ться низкою поступових модерн?зац?йних зрушень, як? врешт? привели до багатопланових реформ Петра I.

• 
  ?Коронування царя Михайла Федоровича в Успенському собор??, л?тограф?я з гравюри XVII стол?ття
• 
  ?Цар Олекс?й Михайлович ? патр?арх Никон б?ля труни святого Ф?л?па?, Олександр Литовченко
• 
  Поштова марка СРСР ?300-р?ччя воз'?днання Укра?ни з Рос??ю?, 1954 р?к
• 
  Цар Фед?р Олекс?йович
• 
  Розширення територ?й Рос?йсько? держави за Романових
• 
  Сувен?рний ср?бний карбованець до ?Трьохсотл?ття царювання дому Романових?

П?сля смерт? 1682 року царя Федора Олекс?йовича патр?архом ?оакимом на царство були помазан? ?ван та Петро за регентства ?хньо? сестри Соф?? Олекс??вни (1682—1689). З поляками було укладено ?В?чний мир? 1686 року, за яким зах?дний кордон Московського царства стаб?л?зувався приблизно по Дн?пру. За умовами ?В?чного миру? Московщина при?дналася до ?Священно? л?ги? — антиосмансько? коал?ц?? ?вропейських держав, що складалась п?д час розпочато? 1683 року Велико? турецько? в?йни. За цей пер?од було зд?йснено два невдалих московсько-укра?нських походи проти Кримського ханства 1687 ? 1689 рок?в, на згадку про як? було викарбовано ?угорськ? златники?. 1689 року з китайською ?мпер??ю Ц?н було укладено Нерчинський догов?р, який визначив кордон м?ж двома державами по р?чц? Аргун ? дал? Становим хребтом до берега Охотського моря. Того ж року Петро I перебрав на себе всю повноту влади а цар?вна Соф?я була в?дправлена спочатку до Святодух?вського монастиря у Путивл?, п?зн?ше переведена до Новод?вичого монастиря в Москв?. П?сля придушення повстання стр?льц?в 1698 року, що мали нам?р покликати ?? на царство, пострижена в черниц?.

Рос?йська ?мпер?я

Рос?йська ?мпер?я — держава у П?вн?чн?й ?враз??, що про?снувала з 1721 року до Лютнево? революц?? 1917 року ? проголошення Рос?йсько? республ?ки. ?? столицею був новозбудований на берегах Ф?нсько? затоки Санкт-Петербург, з короткочасним переведенням столиц? до Москви у пер?од 1728—1730 рок?в. 1914 року, з початком в?йни з Н?меччиною н?мецька назва столиц? Петербург була русиф?кована як Петроград.

Рос?йська ?мпер?я була третьою за площею з ус?х держав, що коли-небудь ?снували в ?стор?? людства (п?сля Британсько? ? Монгольсько?). Рос?йська держава простягалася на теренах ?враз?? в?д берег?в П?вн?чного Льодовитого океану на п?вноч? до Чорного моря на п?вдн?, в?д Балт?йського моря на заход? до Тихого океану на сход?, волод?ючи певний час ? частиною п?вн?чноамериканського континенту (Аляска ? Алеутськ? острови, форти на Гаваях ? в Кал?форн??). Рос?йська ?мпер?я була яскравим прикладом абсолютистсько? монарх??, очолювано? самодержцями ?мператорами всерос?йськими, як? користувалися н?чим не обмеженою владою в?д 1721 по 1905 роки.

Правл?ння Петра ? (1682—1725)

П?сля смерт? 1682 року сина Олекс?я Михайловича Федора Олекс?йовича правили його брати Петро та ?ван за регентства ?хньо? сестри Соф?? Олекс??вни. В?д 1689 року розпочалося одноос?бне царювання Петра I. Який, п?сля тривало? мандр?вки кра?нами Зах?дно? ?вропи, 1698 року розпочав масштабн? державницьк? реформи, процес вестерн?зац?? Рос?? властивий ? подальшим пер?одам правл?ння Романових. Цей процес проявлявся як у зовн?шн?х формах зм?ни звича?в та моди, так ? в модерн?зац?? в?йська, державного управл?ння та економ?ки, актив?зац?? зовн?шньо? експанс?? у б?к ?вропейських держав. Полярн? оц?нки д?яльност? неординарно? особистост? Петра I в сусп?льн?й думц? та ?стор?ограф?? Рос?? пов'язан? з тим, що зовн?шн? форми модерн?зац?? зд?йснювалися традиц?йними для Московщини арха?чними та деспотичними методами, зовн?шньопол?тична та в?йськова потуга досягалася за рахунок виснаження внутр?шн?х ресурс?в сусп?льства. До к?нця XVII стол?ття Московське царство ?снувало фактично ?зольовано в?д ?нших ?вропейських кра?н, що негативно позначалося на ?? економ?чному, культурному ? пол?тичному розвитку. Розвиток промисловост? та торг?вл?, ?н?ц?йований Петром I, не супроводжувався тими соц?альними зм?нами, що в?дбувалися в кра?нах Зах?дно? ?вроп?. Модерн?зац?я спиралася на кр?посницьку аграрну економ?ку, котра гальмувала соц?альну моб?льн?сть населення ? технолог?чн? ?нновац??.

У пол?тичному сенс? реформи Петра I лише зм?цнили абсолютну владу царя та прибрали останн? рудименти станового представництва, знищили основн? осередки пол?тичного та ?деолог?чного впливу, як? могли протистояти влад? царя (боярська дума ? патр?аршество). Рос?йський абсолютизм ц??? доби становив собою м?нливий, залежний в?д внутр?шньо- та зовн?шньопол?тично? кон'юнктури, симб?оз деяких зах?дно?вропейських адм?н?стративних ?нститут?в, ?деолог?чно? риторики, рац?ональних принцип?в орган?зац?? державного управл?ння, арм?? та територ?ального устрою, адаптованих до властивих Московщин? арха?чних ? сво?р?дних норм пол?тико-правово? культури, соц?ально? структури та характеру економ?ки. З огляду на цю особлив?сть до сьогодн? дискус?йними в ?стор?ограф?? залишаються питання сутност? та особливостей рос?йського абсолютизму, характер його системност? та об'?ктивност?, чи доречно взагал? вживати цей терм?н до тогочасно? пол?тично? системи Рос??.

Основною опорою монарх?? стали дворяни, ??рарх?чно орган?зован? в?дпов?дно до ?Табеля про ранги? 1722 року. 1721 року Рос?йська православна церква була поставлена п?д контроль державного Священного синоду. Впроваджувалася ун?ф?кована система адм?н?страц??, колег?? як м?н?стерства та Сенат як дорадчо-законодавчий орган, що заступила попередн? строкат? владн? органи й територ?альн? утворення. 1708 року кра?на була розд?лена на 8 губерн?й, що складалися з менших пров?нц?й: Московську, ?нгерманландську, Архангелогородську, Ки?вську, Смоленську, Казанську, Азовську ? Сиб?рську. Метою реформ Петра I культурн?й сфер? стали модерн?зац?я ? вестерн?зац?я Рос??.

Приведение нашего Отечества в сравнение с прочими.

Це проявилося в низц? крок?в в?д створення св?тських осв?тн?х та наукових установ до регламентац?? звича?в при двор? та, нав?ть, зовн?шнього вигляду рос?ян. Под?? Смути та церковного розколу, спричиненого реформами Никона, послабили авторитет православно? церкви, а поява в Рос?? значного числа зах?дноруських та грецьких ченц?в, священник?в, ??рарх?в, проникнення публ?кац?й ?з ки?всько-могилянського культурного кола сприяли актив?зац?? зах?дно?вропейських та св?тських вплив?в у церковному житт?. Серед видатних мислител?в петровсько? доби укра?нськ? богослови ? гуман?сти Феофан Прокопович та Стефан Яворський. Створювались навчальн? заклади ?вропейсько? осв?тньо? традиц??, найвизначн?шим з яких стала московська Слов'яно-греко-латинська академ?я, заснована 1687 року; техн?чн? навчальн? заклади, переважно для в?йськових та г?рничих фах?в за н?мецьким вз?рцем. Було створено перший музей (Кунсткамера), заснована перша Академ?я наук ? Академ?чний ун?верситет. Петро ? надавав величезного значення розвитков? промисловост?, металург??, суднобудуванню та торг?вл?. Було запроваджено нове л?точислення з 1700 року за юл?анським календарем (новий р?к якого починався не 1 вересня, а 1 с?чня), новий обрахунок годин доби, новий кириличний шрифт та арабськ? цифри. 1703 року стала виходити перша рос?йська друкована газета ?Ведомости?.

• 
  ?Стр?лецький бунт в Москв? 1682 року?, Олекс?й Корзух?н, 1882 р?к
• 
  ?Петро I в Дептфорде 1698 року?, Дан?ел Макл?з, XVIII стол?ття
• 
  ?Утро стр?лецько? страти?, Василь Суриков, 1881 р?к
• 
  ?Нарвська битва 1700 року?, Отто Манкель
• 
  ?Перемога (швед?в) п?д Нарвою?, Густав Цедерстрьом, 1905 р?к
• 
  ?Петро ??, Поль Деларош, 1838 р?к

У зовн?шн?й пол?тиц? спочатку Петро I зд?йснив вдалу спробу п?д час Азовсько-Дн?провських поход?в 1695—1696 рок?в завоювати вих?д до Азовського моря (фортеця Азак в гирл? Дону), але пот?м його основна увага була сконцентрована на боротьбу з? Швец??ю заради здобуття виходу до Балт?йського моря. Велика П?вн?чна в?йна 1700—1721 рок?в стала тим зовн?шньопол?тичним кроком, який врешт? вив?в Рос?ю до числа пров?дних ?вропейських великих держав. Невдач? початкового етапу в?йни мали насл?дком створення регулярно? арм?? ? флоту, переор??нтац?ю вс??? економ?ки кра?ни на досягнення во?нних ц?лей та розвиток ново? засновано? 1703 року на берегах Неви столиц? — Санкт-Петербурга. 1708 року бойов? д?? перем?стилися на укра?нськ? земл?, де гетьман ?ван Мазепа перейшов на б?к шведського короля Карла XII. Полтавська битва 1709 року принесла перемогу рос?йським в?йськам, але спричинила вступ у конфл?кт Османсько? ?мпер??. Прутський пох?д 1711 року виявився невдалим, через що ус? приазовськ? завоювання були втрачен?, в?дведен? в?йська з Правобережно? Укра?ни. Проте д?? союзник?в проти Швец?? на п?вноч? дали св?й результат. Ништадтський мир 1721 року закр?пив за Рос??ю ?нгерманланд?? (?жори), Карел??, Естлянд??, Л?флянд??, п?вденно? частини Ф?нлянд??, дав можлив?сть морського сполучення ?з зах?дно?вропейськими державами.

По зак?нченн? Велико? П?вн?чно? в?йни Московська держава була проголошена ?мпер??ю. Перейменування ?Руського царства? (рос. Русского царства) на ?Рос?йську ?мпер?ю? (рос. Российскую империю) можна вважати вагомою декларативною формальн?стю, оск?льки цей акт ф?ксував не як?сь фундаментальн? зм?ни державного устрою, а радше сутт?ве зростання зовн?шньопол?тичних амб?ц?й рос?йських монарх??. Така зм?на статусу мусила сприяти сприйняттю Рос?? ?вропейськими державами не стереотипно, як перифер?йно? ?варварсько?? чи ?аз?йсько?? кра?ни, а як р?вно? ?ншим. Статус ??мпер??? надавався в ?вропейськ?й пол?тичн?й традиц?? державам-претендентам на ун?версальну владу, оперту на римсько-в?зант?йський спадок. Назва держави спиралась на грецький екв?валент етнон?ма ?Рос?я? (грец. Ρωσ?α), поширений у православн?й традиц??. Прусс?я ? Голланд?я майже в?дразу визнали новий титул рос?йського царя, Швец?я — 1723 року, Османська ?мпер?я — 1739 року, Велика Британ?я ? Австр?я — 1742 року, Франц?я та ?спан?я — 1745 року, останньою з великих ?вропейських держав його визнала Р?ч Посполита — 1764 року.

• 
  ?Тут м?сто ми заложемо?, Микола Добровольский, 1880 р?к
• 
  ?Флот Петра Великого?, ?вген Лансере, 1909 р?к
• 
  ?Полтавська битва?, П'?р-Ден? Март?н, 1726 р?к
• 
  ?Петро допиту? свого сина, цесаревича Олекс?я у Петергоф??, Микола ?е, 1871 р?к
• 
  Сдача Дербента Петру I

Петро ? продовжував проводити пол?тику сво?х попередник?в, спрямовану на гноблення нерос?йських народ?в. На початку XVIII стол?ття територ?ю Рос?? прокотився ряд соц?альних ? нац?онально-визвольних повстань, як? були жорстоко придушен? урядовими в?йськами: Астраханське повстання 1705—1706 рок?в на Нижн?й Волз?, повстання К?ндрата Булав?на 1707—1708 рок?в на п?вдн? Рос??, Башкирське повстання 1717—1718 рок?в на п?вденному Урал?. П?сля укладення ?ваном Мазепою ? Карлом XII в?йськово-пол?тичного союзу 1708 року пол?тика Петра ? щодо Укра?ни набула колон?ально-репресивного характеру. Вже у листопад? 1708 року було зруйновано гетьманську столицю Батурин, а вс?х ?? жител?в знищено; у травн? розорено Запорозьку С?ч. Для нагляду за новообраним гетьманом ?ваном Скоропадським призначили царського резидента, а п?сля його смерт? не було дозволено обирати наступника. 1720 року було видано заборону друку укра?нською мовою. 1723 року вчинено розправу над наказним гетьманом Павлом Полуботком та ?ншими представниками козацько? старшини. Ус?ма державними справами в Укра?н? з 1722 року зд?йснювала Малорос?йська колег?я. Проводилась в?дверта пол?тична л?н?я на л?кв?дац?ю Укра?нсько? держави та ?? повну ?нкорпорац?ю до Рос?йсько?; русиф?кац?ю ? культурну асим?ляц?ю укра?нського народу.

Правл?ння ?мператриць (1725—1801)

П?сля смерт? 1725 року Петра I в Рос?? почалася доба ?палацових переворот?в?, коли всевладдя ?мператора по?днувалося з? збройним втручанням у ?високу пол?тику? ел?тних дворянських гвард?йських полк?в та жорсткою конкуренц??ю палацових угруповань. Залежно в?д особист?сних якостей чергового монарха та пол?тичних ? соц?альних компром?с?в, на яких трималася його влада, внутр?шн?й контроль держави та ?? зовн?шня експанс?я пер?одично то скорочувалися, то актив?зувалися. Насл?дком одного з них було встановлення п?д час правл?ння плем?нниц? Петра ? Анни ?ван?вни (1730—1740) пол?тичного режиму б?рон?вщини (фаворита, курляндського дворянина Ернста Б?рона), за якого панувало повсюдне шпигунство, доноси ? пересл?дування незадоволених.

Низка зовн?шн?х чинник?в забезпечила стаб?льн?сть тогочасно? Рос?йсько? ?мпер??. Убезпеченню п?вн?чно-зах?дних кордон?в сприяли припинення експанс?? Швец??, пом?тне послаблення Реч? Посполито?, яка з середини XVIII стол?ття перетворилася на суб'?кт пол?тичних ман?пуляц?й та заз?хань з боку сус?дн?х ?мпер?й, австр?йсько?, рос?йсько? та пруссько?. На п?вденно-зах?дному напрямку Османська ?мпер?я та ?? васал Кримське ханство становили потенц?йну загрозу вже лише прикордонним рег?онам. В?дсутн?сть небезпечних противник?в та в?дсутн?сть колон?альних амб?ц?й в заморських напрямках зм?цнила впливовий м?жнародний статус та самодостатн?й характер внутр?шньопол?тичного розвитку рос?йсько? держави в XVIII стол?тт?.

Коливання пол?тично? ситуац?? та початок пост?йних рос?йсько-турецьких в?йн позначався на статус? укра?нських автономних утворень — Гетьманщини та вольностей В?йська Запорозького низового, спричиняючи то в?дновлення ?нституту гетьманства за Данила Апостола та Кирила Розумовського за час?в правл?ння ?лизавети Петр?вни (1741—1762), то його скасування ? зам?ну на колег?альн? органи — Правл?ння гетьманського уряду та другу Малорос?йську колег?ю. Запорозька С?ч за одних обставин отримувала ?вольност??, за ?нших втрачала. 1764 року було остаточно скасовано ?нститут гетьманства, а 1781 року полково-сотенний устр?й, козацьк? полки були перетворен? на гусарськ?. П?сля перемоги над Туреччиною, керуючись в?дпов?дним наказом Катерини II, князь Григор?й Потьомк?н у червн? 1775 наказав генералу Петру Текел? знищити Запорозьку С?ч. Частина козак?в переселилась за Дунай (Задунайська С?ч) п?д протекторат османського султана. Решта ?нте?рована до рос?йсько? арм?? у вигляд? Чорноморського козачого в?йська, яке 1792 року було переселене за Азовське море на Кубань.

Мы восхот?ли чрезъ с?е объявить во всей Нашей Импер?и къ общему изв?ст?ю Нашимъ вс?мъ в?рноподданнымъ, что С?чь Запорожская въ конецъ уже разрушена, со истреблен?емъ на будущее время и самаго назван?я Запорожскихъ Козаковъ… сочли Мы себя нын? обязянными предъ Богомъ, предъ Импер?ею Нашею и предъ самымъ вообще челов?чествомъ разрушить С?чу Запорожскую и имя Козаковъ, отъ оной заимствованное [...] н?тъ теперь бол?е С?чи Запорожской въ политическомъ ея уродств?, сл?довательно же и Козаковъ сего имени.

Систему кр?пацтва було поширено на земл? Л?вобережно? Укра?ни 1783 року, а 1796 ? на П?вденну (Новорос?я, Таврида). Загальна пол?тика щодо укра?нських земель в?дпов?дала загальним ?мперським тенденц?ям щодо адм?н?стративно-правово? ун?ф?кац?? земель. Така ун?ф?кац?я ставала усп?шною завдяки ?нкорпорац?? ел?ти анексованих територ?й до рос?йського дворянства з його значними прив?леями ? можливостями кар'?ри. Тому, попри очевидне спирання на ?деолог?чну традиц?ю моноетн?чного Великого княз?вства Московського, внутр?шньопол?тична стаб?льн?сть Рос?йсько? ?мпер?? ?рунтувалася на лояльност? пол?етн?чно? ел?ти вс?х волод?нь до правлячо? династ?? Романових. Завдяки цьому ?повноправними розбудовниками? Рос?йсько? ?мпер??, окр?м етн?чних рос?ян ? татар Рос?йського царства, можна також вважати укра?нц?в, остзейських н?мц?в, поляк?в, кавказьку знать та численних шляхетних ем?грант?в (н?мц?в, француз?в, ?тал?йц?в тощо), котр? несли цив?льну та в?йськову службу в?д столиц? та вищих урядових посад до в?ддалених гарн?зон?в.

• 
  ?Анна ?ван?вна?, Лу? Каравак, 1730 р?к
• 
  ?Петро II та цесар?вна ?лизавета на полюванн? з хортами?, Валентин Серов, 1900 р?к
• 
  ?Царевна ?лизавета Петр?вна в кордегард?? Зимового палацу?, ?вген Лансере, 1906 р?к
• 
  Портрет Катерини II на банкнот? в 100 рос?йських рубл?в
• 
  ?Пад?ння Реч? Посполито??, Ян Матейко, 1866 р?к
• 
  ?Павло I?, Володимир Боровиковський, 1796 р?к

П?сля палацового перевороту й усуненн? з престолу ?вана VI на престол з?йшла ?лизавета Петр?вна (1741—1761). За ?? правл?ння 1755 року в Москв? було в?дкрито перший рос?йський ун?верситет, наступного року почав д?яти перший нац?ональний театр.

1762 року внасл?док чергового перевороту й усунення в?д влади (1761—1762) до влади прийшла його дружина Катерина II (1762—1796), на правл?ння яко? припав вагомий етап зм?цнення ? розширення Рос?йсько? ?мпер??. У результат? рос?йсько-турецьких в?йн 1768—1791 рок?в земл? Кримського ханства у П?вн?чному Причорномор'? до Дн?стра були анексован? Рос??ю, а Кримське ханство 1783 року припинило сво? ?снування. Внасл?док трьох под?л?в Реч? Посполито? 1772, 1793 ? 1795 рок?в б?льша ?? частина (Литва, Б?лорусь, Правобережна Укра?на) д?стались також Рос??. У результат? цих под?л?в частина польсько? шляхти отримала прив?ле? рос?йського дворянства, а населення ?мпер?? збагатилось значною к?льк?стю ?вре?в, пересування яких обмежувалося ?смугою ос?лост??. ?нтереси на П?вденному Кавказ? з?ткнулись з ?нтересами Перс?? та Османсько? ?мпер??. 1783 року було п?дписано Георг??вський трактат, який розпочав тривалий процес окупац?? грузинсько? держави.

Впродовж 1773–1775 рок?в на Поволжж? та Приуралл? вирувало масштабне козацько-селянське повстання п?д проводом Омеляна Пугачова. До к?нця XVII стол?ття Московське царство ?снувало фактично ?зольовано в?д ?нших ?вропейських кра?н, що негативно позначалося на ?? економ?чному, культурному ? пол?тичному розвитку. Розвиток промисловост? та торг?вл?, ?н?ц?йований Петром I, не супроводжувався тими соц?альними зм?нами, що в?дбувалися в кра?нах Зах?дно? ?вроп?. Модерн?зац?я спиралася на кр?посницьку аграрну економ?ку, котра гальмувала соц?альну моб?льн?сть населення ? технолог?чн? ?нновац??, який видавав себе за загиблого царя Петра III. Повстання стало приводом для посилення адм?н?стративно-репресивних заход?в. 1785 року були зб?льшен? прив?ле? дворянства з? збереженням кр?пацтва (Жалувана грамота дворянству) та проведена ун?ф?кац?я стан?в м?ського населення, що обмежувала соц?альну моб?льн?сть та перех?д з одного до ?ншого (Жалувана грамота м?стам). Це стало одним ?з чинник?в економ?чного в?дставання Рос?? в?д ?вропейських кра?н, зменшення в?йськово-технолог?чного потенц?алу ?мпер??. В т?м за цей час у Рос?? стали з'являтися елементи ?ндустр?ального розвитку, що засв?дчив р?ст товарно-грошових в?дносин, виникнення мануфактур ?з використанням в?льнонаймано? прац? тощо. Доба правл?ння Катерини II в рос?йськ?й ?стор?ограф?? опису?ться як ?осв?чений абсолютизм?, який сво?р?дно по?днував загальн? гасла ? риторику ?вропейського Просв?тництва щодо адм?н?стративного рац?онал?зму, але без соц?ально-реформ?стсько? складово?. Це принципова в?дм?нн?сть в?д ?однойменно?? пол?тики австр?йського ?мператора Йосифа II Габсбурга. У рос?йському пол?тичному житт? було накладено сво?р?дне табу на соц?альну критику, впровадження представницьких орган?в, соц?ально-пол?тичну думку взагал?, особливо п?сля Французько? революц??.

З друго? половини XVIII стол?ття спостер?галося п?днесення рос?йсько? культури, пов'язане у значн?й м?р? з вих?дцями з Укра?ни. Середня та вища осв?та мала вузький становий дворянський характер. Значною ? роль Михайла Ломоносова в цьому питанн?, як одного з фундатор?в Московського ун?верситету для вих?дц?в з р?зних стан?в. Важлива його роль ? у формуванн? сучасно? рос?йсько? мови, поряд з ?ншими класиками поетичного жанру того часу — Василем Тред?аковським, Василем Капн?стом, князем Ант?охом Кантем?ром. Тод? як пом?тний розвиток ?менш високого мистецтва?, прози припав уже на першу половину XIX стол?ття — ?золотий в?к рос?йсько? культури?. У галуз? л?тератури багато творили Гаврило Держав?н, Денис Фонв?з?н, Микола Карамз?н, Олександр Радищев та ?нш?. Водночас бурхливий розвиток у 1770–1780-х роках публ?цистики, книгодрукування та перекладу обмежувався репрес?ями в?д влади. Найвизначн?шими представниками ново? рос?йсько? ?стор?ограф?? ц??? доби стали Михайло Ломоносов, Василь Татищев та згодом Микола Карамз?н. Велику просв?тницьку д?яльн?сть проводили видавець, письменник ? журнал?ст Микола Новиков, юрист Семен Десницький, ф?лософ Як?в Козельський. Серед найвидатн?ших вчених того часу Михайло Ломоносов, ?ван Ползунов, ?ван Кул?б?н, Козьма Фролов та ?н. У галуз? скульптури творили — Федот Шуб?н та Михайло Козловський. Велике значення для розвитку рос?йсько? музики у Рос?? мала д?яльн?сть видатних укра?нських композитор?в Максим Березовського ? Дмитра Бортнянського. Образотворче мистецтво представляли Олекс?й Антропов, Антон Лосенко, Дмитро Левицький та Володимир Боровиковський. У царин? арх?тектури до 1760-х рок?в дом?нував стиль ?вропейського бароко, видатним представником якого був Бартоломео Растрелл?, який до середини XIX стол?ття заступив класицизм. В останньому творили Василь Баженов, Матв?й Казаков, ?ван Старов, Карло д? Джованн? Росс? та ?нш?. Св?доцтвом розвитку живопису, скульптури та арх?тектури стало утворення 1757 року Академ?? красних мистецтв.

Правл?ння Олександра I (1801—1825)

П?сля нетривалого правл?ння ? вбивства змовниками 1801 року ?мператора Павла I, який був схильним до авантюрних зовн?шньопол?тичних план?в (?нд?йський пох?д рос?йських в?йськ) та намагався скасувати наявн? компром?си з дворянством, укладен? його мат?р'ю Катериною II, ?мператором став Олександр I (1801—1825). Зовн?шня експанс?я, зм?цнення самодержавства ? кр?посництва були основними тенденц?ями, як? панували у державному житт? Рос?? наприк?нц? XVII стол?ття. Вони суперечили загальним процесам сусп?льно? л?берал?зац?? ? демократ??, як? складали зм?ст ?вропейського Просв?тництва ? знайшли яскраве в?дображення у Велик?й Французьк?й революц??.

Царювання Олександра I позначилося важливими усп?хами в зовн?шн?й пол?тиц? та суперечливими заходами у внутр?шн?й. Б?льше н?ж 10 рок?в ?вропейсько? пол?тики Рос?йсько? ?мпер?? п?шли на участь в антифранцузьких коал?ц?ях (1805, 1806—1807), що завершились поразкою ? п?дписанням Т?льзитського миру 1807 року. Виконуючи умови миру Олександр ? розпочав в?йну з? Швец??ю 1808–1809 рок?в, у результат? яко? за Фр?др?хсгамським миром до складу Рос?йсько? ?мпер?? було включено Велике княз?вство Ф?нляндське, в якому було збережено станове представництво. Подальш? дипломатичн? ?нтриги завершилися нападом в?йськ французького ?мператора Наполеона I Бонапарта на Рос?ю 1812 року. П?д час т??? в?йни, в?домо? в рос?йськ?й ?стор?ограф?? п?д назвою ?В?тчизняно??, французька арм?я, хоч ? виграла вс? битви та зайняла Москву, остаточно зазнала нищ?вно? поразки через д?? партизанських загон?в та сувор? зимов? морози до яких вона не була готова. Впродовж кампан?? 1813—1814 рок?в рос?йськ? в?йська д?йшли до французько? столиц? — Парижа. В?денський конгрес 1814—1815 рок?в встановив новий порядок в ?вроп?, скасувавши попередню систему, засновану на дом?нуванн? Франц??. У Центральн?й та Сх?дн?й ?вроп? постало тривале дом?нування трьох абсолютистських багатонац?ональних ?мпер?й ?п?д проводом н?мецьких нац?й? — Рос??, Австр?? та Прусс?? (Священний союз). Роль Рос?йсько? ?мпер?? у вир?шенн? справ ?вропейських держав сутт?во зросла, вона стала одним ?з гарант?в дотримання на континент? принцип?в лег?тим?зму та опору революц?йним рухам. Територ?альним надбанням Рос?? стала б?льша частина етн?чно? територ?? поляк?в (?Царство Польське?). Комплекс пол?тичних прав жител?в анексованих територ?й був пом?тно б?льшим, ан?ж у решти населення Рос?йсько? ?мпер??, а сам? вони мали автономний статус.

Здобут? територ?? в Закавказз? внасл?док в?йни з Перс??ю 1804—1813 рок?в ? Османською ?мпер??ю 1806—1812 рок?в (Сх?дна (1801) ? Зах?дна Груз?я (1810), П?вн?чний Азербайджан) були в?др?заними в?д Центрально? Рос?? повсталими народами П?вн?чного Кавказу, що спричинило тривалу п?встол?тню Кавказьку в?йну 1817–1864 рок?в. Антиосманську спрямован?сть мала п?дтримка першого (1805—1813) ? другого (1815) сербських повстань, нац?онально-визвольно? боротьби грецького народу. На п?вдн? Рос?йська ?мпер?я набула максимального розширення в Причорномор'? ?з набуттям 1812 року Бессараб?? за результатами Бухарестського мирного договору, а Молдова ? Валах?я отримали певну автоном?ю у склад? Османсько? ?мпер??. Надал? зах?дн? кордони держави сутт?во не зм?нювалися до Першо? св?тово? в?йни.

• 
  ?Портрет Олександра I верхи на кон??, Франц Крюгер, 1837 р?к
• 
  ?Московський пожар 1812 року?, Франческо Вендрам?н?, 1812 р?к
• 
  ?Втеча Наполеона з Москви?, Адольф Нортен, 1851 р?к
• 
  ?Вступ рос?йських в?йськ до Парижа 1814 року?, Олекс?й К?вшенко, 1880 р?к
• 
  ?Горц? залишають аул з наближенням рос?йських в?йськ?, Петро Грузинський, 1872 р?к
• 
  ?Сенатська площа 14 грудня 1825 року?, Карл Кольман, 1830-т? роки

У внутр?шн?й пол?тиц? Олександр I по?днував ?нтерес до л?беральних реформ ? адм?н?стративних реорган?зац?й, конституц?йних експеримент?в (у Польщ? та Ф?нлянд??) ?з половинчаст?стю вт?лення таких про?кт?в у сам?й Рос??, часом в?дверто консервативними кроками. Так 1801 року в?н скасував практику роздач? казенних селян у приватне волод?ння; 1802 року зам?нив систему колег?й на уряд з м?н?стерствами; 1803 року видав ?Указ про в?льних хл?бороб?в? — дозв?л пом?щикам зв?льняти власних селян в?д кр?посництва; упродовж 1803—1811 рок?в розглядав про?кти ?стотно? л?берал?зац?? державного управл?ння (Реформи Михайла Сперанського) ? перетворення абсолютистсько? монарх?? на конституц?йну; 1818 року розглядалися, але не були реал?зован? про?кти скасування кр?посного права. П?д час реформ було створено шк?льн? округи, реорган?зовано Сенат. Натом?сть у 1810—1817 роках розпочалася орган?зац?я в?йськових поселень п?д кер?вництвом Олекс?я Аракче?ва, як? були скасован? лише 1857 року. Через жорстоке поводження з родинами поселенц?в у них упродовж 1819—1820 рок?в в?дбувались масов? бунти. Це призвело до посилення абсолютистських тенденц?й. Майже одночасно розпочалися ?брод?ння? в арм??, актив?зувалася д?яльн?сть та?мних товариств у оф?церському середовищ?. Драматичн? под?? в?йни 1812 року та закордонного походу рос?йсько? арм?? сприяли пол?тичн?й актив?зац?? ел?тних прошарк?в рос?йсько? гвард??, як? спод?валися на конституц?йн? реформи просв?тницького характеру. 1816 року був створений та?мний ?Союз порятунку?, 1818 року — ?Союз благоденства?, як? переросли в П?вденне (1821) та П?вн?чне товариство (1822). П?зн?ше це буде назван рухом декабрист?в. За Олександра I ?хня д?яльн?сть була в?домою влад?, але ц?леспрямовано не пересл?дувалась. Раптова смерть ?мператора у грудн? 1825 року в Таганроз? п?дштовхнула декабрист?в на неп?дготовлен? збройн? виступи у Санкт-Петербурз? та Черн?г?вського полку на Ки?вщин?, як? були придушен?, а пров?дники руху згодом страчен?.

Правл?ння Миколи I (1825—1855)

На царюванн? Миколи I (1825—1855) позначився його драматичний початок, ? надал? цей самодержець украй стримано ставився до можливих сусп?льних перетворень. Проте, всупереч поширеним стереотипам, в?н не був антитезою ?л?беральному? Олександров? I. Практичн? пол?тичн? кроки обох монарх?в були обережними, вкрай поступовими, не налаштованими на д?алог ?з сусп?льством ? спрямованими передовс?м на стаб?л?зац?ю режиму самодержавно? монарх??. Подолання насл?дк?в виступу декабрист?в спричинило утворення 1826 року Третього в?дд?лу Його ?мператорсько? Величност? канцеляр?? — та?мно? пол?ц??, що мала на мет? контроль сусп?льних настро?в. Загальною ?деолог??ю царювання Миколи I вважа?ться ?теор?я оф?ц?йно? народност?? м?н?стра народно? осв?ти Серг?я Уварова — ?православ'я, самодержавство, народн?сть?. У н?й наголошувалося на одв?чн?й в?рност? рос?йського народу православн?й в?р? та монарх??, а ?народн?сть? була лише евфем?змом, який позначав самодостатн?сть рос?йського народу всупереч ?ноземним впливам.

Наступною пом?тною кризою стало польське повстання 1830—1831 рок?в, яке було жорстоко придушене. П?сля чого було скасовано конституц?ю Царства Польського, також закрит? В?ленський ун?верситет та Кременецький л?цей, зам?сть яких було засновано Ки?вський ун?верситет Святого Володимира. Мужн?й оп?р г?рських народ?в завойовникам змусив рос?йський ?мпер?ал?зм вести тривалу рос?йсько-кавказьку в?йну впродовж 1817—1864 рок?в, яка перетворилась на теренах Чечн? ? Дагестану в мусульманський нац?онально-визвольний рух-мюридизм. Найб?льшого розмаху боротьба г?рських народ?в набула за ?мама Шам?ля, котрому вдалось утворити м?цну теократичну державу — ?мамат ? до 1859 року усп?шно в?дбивати наступ рос?йсько? арм?? п?д командуванням генерала Олекс?я ?рмолова. Оп?р революц?йним та нац?ональним рухам не обмежувався кордонами держави. 1849 року рос?йськ? в?йська в?д?грали пров?дну роль у придушенн? угорського повстання проти правл?ння Габсбург?в. З ?ншого боку, низка адм?н?стративних р?шень щодо зм?ни становища державних селян, унормування в?дносин пом?щик?в ? кр?пак?в, припинення процесу роздач? державних селян привела до пом?тного скорочення частки кр?пак?в у структур? населення Рос??. У кра?н? продовжувався розвиток мануфактурного ? в?дбувалося зародження фабрично-заводського виробництва та створення багатогалузево? промисловост?, тривало зростання обсяг?в внутр?шньо? ? зовн?шньо? торг?вл? — йшов процес становлення ринкових в?дносин. Однак ц? процеси сутт?во гальмувалися ?снуванням системи кр?посництва.

• 
  ?Портрет Миколи I?, Володимир Св?рчков, 1856 р?к
• 
  Буд?вля Третього в?дд?лу на Фонтанц? в Санкт-Петербурз?
• 
  Рос?йськ? в?йська в турецькому Адр?анопол?, 1829 р?к
• 
  ?Штурм Варшави рос?йськими в?йськами 1831 року?, Валер?ан Галям?н, 1831 р?к
• 
  ?Здобуття Малахового кургану?, Орас Верне, 1858 р?к
• 
  ?Розс?чена рос?йська ворона в Криму?, плакат 1855 року

Франко-рос?йська в?йна 1812 року, внутр?шня ? зовн?шня пол?тика самодержавства, впливи просв?тницьких ?дей сприяли формуванню ново-часно? рос?йсько? нац??, що знаходило в?дбиття у бурхливому розвитку нац?онально? культури (Микола Карамз?н, Олександр Грибоедов, В?ссар?он Б?л?нський). У цей час висока рос?йська культура стала одн??ю з найб?льш розвинутих у св?т? ? здобула свого внутр?шнього ?споживача? у сформованому прошарку ??вропейсько? культури?. Позначила завершення формування л?тературно? рос?йсько? мови творч?сть Олександра Пушк?на, Михайла Лермонтова та Миколи Гоголя. Сусп?льн? суперечност? в?добразились в ?дейно-пол?тичн?й боротьб?, що охопила осв?чен? верстви ? вилилась у широку л?тературну полем?ку, обмежену жорсткою цензурою ? утисками. Прихильники посл?довно? демократ?? (Олександр Герцен, Микола Огарьов, В?ссар?он Б?л?нський, петрашевц?) змушен? були ем?грувати або висловлювати сво? думки у завуальован?й форм?. Л?беральна ?нтел?генц?я виступала за проведення пом?ркованих реформ зверху, под?лившись на два табори: ?зах?дник?в?, як? в?дстоювали необх?дн?сть розвитку кра?ни зах?дно?вропейським кап?тал?стичним шляхом (Петро Чаада?в, Михайло Катков, ?ван Турген?в, Микола Мельгунов, Серг?й Соловйов, Костянтин Кавел?н), ? ?слов'яноф?л?в?, що об?рунтовували особливий, в?дм?нний шлях розвитку для Рос?? (Олекс?й Хом'яков, ?ван К?р??вський, ?ван Аксаков). Слов'яноф?льськ? ?де? послужили ?рунтом для формування ? поширення оф?ц?йно? великодержавно? ?деолог?? рос?йського ?мпер?ал?зму, головними засадами яко? були ?самодержавство, православ'я, народн?сть?.

У зовн?шн?й пол?тиц? чергов? здобутки Рос?? в п?вденних ? сх?дних напрямках (рос?йсько-турецька в?йна 1828—1829 рок?в, зростання впливу на Балканах через визнання Портою за Адр?анопольським миром 1829 року автоном?? Грец??, Серб?? ? Дунайських княз?вств) виявили очевидне послаблення Османсько? ?мпер??. ?Сх?дне питання? загострило суперечност? м?ж Рос??ю та пров?дними державами Зах?дно? ?вропи — Великою Британ??ю та Франц??ю. Насл?дком конфл?кту стала невдала Кримська в?йна 1853—1856 рок?в, в як?й на боц? Османсько? ?мпер?? проти Рос?? виступили британськ?, сардинськ? та французьк? в?йська ? яка засв?дчила в?йськове та технолог?чне в?дставання Рос?йсько? ?мпер??. Попри геро?чн? зусилля захисник?в Севастополя, усп?шн? д?? на кавказькому фронт?, Рос?я зазнала поразки ? за Паризьким миром 1856 року втратила вплив у Чорноморському басейн?. Поразка стала приводом для зд?йснення масштабних внутр?шн?х реформ сина Миколи I — ?царя-визволителя? Олександра II.

Правл?ння Олександра II (1855—1881)

За правл?ння ?царя-визволителя? Олександра II (1855—1881) сина Миколи I в?дбулись важлив? державн? соц?ально-економ?чн? реформи. Поразка у Кримськ?й в?йн? з Османською, Британською ? Французькою ?мпер?ями змусила самодержавство шукати нових шлях?в для модерн?зац?? кра?ни, подолання економ?чно? та соц?ально? в?дсталост? в?д зах?дно?вропейських кра?н. ?Велика реформа? 1861 року запускала механ?зм поступового в?дходу в?д кр?пацтва ? мала сво? в?дм?нност? у р?зних рег?онах. Реформа проводилась поступово, протягом к?лькох рок?в пом?щицьких селян переводили спочатку в становище ?тимчасовозобов'язаних?, а пот?м ?викупних?. Селяни отримували особисту свободу та громадянськ? права. Земельний над?л, яким вони користувались, ставав ?хньою власн?стю лише п?сля завершення викупно? операц??, що проводилась в ?нтересах пом?щик?в. Порядок зд?йснення викупно? операц??, збереження численних переваг за пом?щиками (в?др?зки, в?дробки) розтягнули процес скасування кр?пацтва на десятил?ття (стягнення викупних платеж?в було припинено лише 1907 року п?сля першо? рос?йсько? революц??), зумовили зубож?ння основно? маси селянського населення ? спричинили численн? селянськ? виступи ? заворушення.

1864 року була проведена судова реформа, що зр?вняла перед законом вс? верстви населення. Того ж року була проведена осв?тня реформа та земська реформа м?сцевого самоуправл?ння. 1870 року було проведено м?ську реформу. Земська ? м?ська реформи пересл?дували ц?ль децентрал?зац?? управл?ння на локальному р?вн? через створення виборних орган?в та передач? ?м питань оподаткування, ?нфраструктури ? просв?ти; ??рарх?я виборних орган?в не п?дн?малася вище губерн??. Але реально земства залишались лише осередками громадсько? активност?. В?йськов? реформи 1860–1870-х рок?в торкалися комплектування, орган?зац?? та озбро?ння арм??.

Актив?зац?я сусп?льно? полем?ки за загально? л?берал?зац?? привела до актив?зац?? публ?цистики, формування сусп?льно-пол?тичних теч?й, проникнення з ?вропи модерних, зокрема радикальних, пол?тичних ?деолог?й. Утворюються протестн? та революц?йн? групи (народники, анарх?сти, марксисти), як? прагнули радикально? зм?ни сусп?льного устрою. Вони сформували рос?йську революц?йну традиц?ю. ?з середини 1860-х рок?в поширю?ться терористична д?яльн?сть проти вищих урядовц?в та чиновник?в, монарха. Парадокс соц?ально-пол?тичного розвитку ?мпер?? полягав у тому, що п?дтримання стаб?льност? та статусу велико? держави вимагало навздог?нно? модерн?зац?? за зразком пров?дних зах?дних держав. Одночасно так? трансформац?? вимагали в?д держави ?н?ц?ювати так? соц?альн? зм?ни, як? об'?ктивно зм?нювали сво?р?дну соц?альну структуру рос?йського сусп?льства.

• 
  Олександр II
• 
  ?Зб?р недо?мок на сел??, Олекс?й Корзух?н, 1868 р?к
• 
  ?Рос?йськ? в?йська здобувають Самарканд?, Микола Караз?н, 1868 р?к
• 
  ?Придбання Аляски?, Емануель Лойце, 1868 р?к
• 
  Донецький металург?йний завод, заснований Джоном Юзом 1872 року
• 
  Храм ?Спаса на кров?? на м?сц? вбивства Олександра II

Внасл?док ?золяц?? на Заход?, Рос?я спрямувала свою експанс?ю на п?вденному та сх?дному напрямках: 1864 року було остаточно придушено тривалий оп?р п?вн?чнокавказьких народ?в; до 1865 року була завойована б?льша частина Туркестану (Кокандське та Х?винське ханства, Бухарський ем?рат). 1867 року Олександр II через нездатн?сть контролювати ? захищати надто в?ддалену територ?ю продав п?вн?чноамериканськ? волод?ння народов? США. Це був ?диний приклад в ?стор?? св?домого скорочення територ?? Рос?йсько? держави. П?сля зм?ни пол?тично? ситуац?? в ?вроп? внасл?док утворення Н?мецько? ?мпер?? 1871 року Рос?я в?дновила во?нно-пол?тичну активн?сть в ?вроп?. Д?яльн?сть Рос?? була спрямована на перегляд р?шень Паризького договору 1856 року. Обережна ? вм?ла пол?тика м?н?стра закордонних справ Олександра Горчакова дозволила Рос?я вийти з пол?тично? ?золяц?? ? посилити св?й вплив на Балканах. Усп?шна рос?йсько-турецька в?йна 1877—1878 рок?в в?дновила впливову роль Рос?йсько? ?мпер?? в м?жнародних в?дносинах. Османська ?мпер?я визнала незалежн?сть Румун??, Серб??, Чорногор?? та надала автоном?ю Болгар??. Однак Берл?нський трактат 1878 року обмежив вплив Рос?? на Балканах, а зближення Австро-Угорщини з Н?меччиною спонукало шукати союзу з Франц??ю та Великою Британ??ю.

У середин? кра?н? в?дбувалось розширення мереж? осв?ти, формування р?зночинно? ?нтел?генц??, ?в?льних профес?й? та техн?чних фах?вц?в, розпочалась урбан?зац?я, зростання буржуазних прошарк?в, актив?зац?я внутр?шньо? м?грац?й населення. Усе це п?ддавало випробуванню ?нститути традиц?йного сусп?льства — самодержавство, дворянсько-чиновничу систему ? Рос?йську православну церкву. За час?в Олександра II культурно-мовн? прояви укра?нскост? були обмежен? Валу?вським циркуляром 1863 року та Емським актом 1876 року. Основна загроза укра?нського нац?онального руху полягала в запереченн? концепц?? три?динства пан?вно? нац??. Спираючись на державну п?дтримку ? приплив ?ноземного кап?талу, високими темпами розвивалась промислов?сть, формувались нов? промислов? райони на п?вдн? (Донбас, Кривбас), створювались передов? галуз? металург??, машинобудування, х?м?чно? промисловост?, швидко зростала мережа зал?зниць та розвивались морськ? порти. Економ?чне п?днесення призвело до початку формування системи рос?йського кап?тал?зму, особливостями якого були сп?в?снування передово? промисловост? ? монопольних об'?днань з нап?вфеодальними в?дносинами на сел? та самодержавною пол?тичною системою, що позбавляла 170 млн громадян величезно? ?мпер?? демократичних прав.

У цей час л?тературн? твори Льва Толстого ? Федора Досто?вського отримують м?жнародне визнання. У центр? сусп?льно-пол?тичного руху стояли найболюч?ш? питання ?земл? ? вол??. Невир?шен?сть яких викликали поляризац?ю у середовищ? р?зночинно? ?нтел?генц??. Серед студентства ширились радикально-демократичн? ?де?, як? пропонували розв'язувати сусп?льно-пол?тичн? проблеми шляхом народного повстання. ?деологами цього напряму були Микола Чернишевський, Микола Добролюбов, Олександр Герцен, Микола Огарьов та ?нш?. Виникали та?мн? орган?зац??, серед яких найвпливов?шою була ?Земля ? воля?. Сприйнявши ?з Заходу соц?ал?стичн? ?де?, рос?йськ? ?деологи орган?зац?? ?Народна воля? (народовольц?) створили власну теор?ю переходу до соц?ал?зму через народне повстання, селянську общину ? просв?ту через ?ход?ння в народ?. Його теоретиками стали Михайло Бакун?н, Петро Лавров та ?нш?.

Олександр II загинув 1 березня 1881 року у Санкт-Петербурз? внасл?док вдалого теракту орган?зац?? ?Народна воля?.

Правл?ння Олександра III (1881—1894)

Загибель Олександра II дала прив?д його спадко?мцю Олександру III (1881—1894) та консервативн?й частин? вищого чиновництва припинити процес реформ, частину впроваджених сутт?во обмежити. Уряд посилював пол?цейський контроль ? цензуру, зб?льшував дворянськ? прив?ле?, провадив протекц?он?стський захист внутр?шнього ринку. Було закрито л?беральн? видання, обмежено доступ до осв?ти д?тей з нижчих верств (циркуляри 1887 року про ?кухарчиних д?тей?), посилено адм?н?стративний контроль за земствами ? м?ським самоуправл?нням. В?дбува?ться посилення консервативних тенденц?й, актив?зац?я рел?г?йно? православно? пол?тики, загострення нац?онального питання (зокрема ?врейського), з одночасним послабленням протестних настро?в ? припиненням терористично? активност? до початку XX стол?ття.

З?ткнувшись у Центральн?й Аз?? з ?нтересами Британсько? ?мпер?я, Рос?йська ?мпер?я змушена була 1887 року п?дписати протокол про рос?йсько-британське розмежування, який зупинив подальше просування на п?вдень. Олександра III було прозвано Миротворцем, бо за його правл?ння Рос?я не вела жодно? в?йни, сконцентрувавшись на русиф?кац?? нац?ональних окра?н та укладанн? двосторонн?х угод (франко-рос?йський союз). За його правл?ння було розпочато буд?вництво Транссиб?рсько? зал?зниц?, що по?днала Москву з Владивостоком.

• 
  ?Прийом волосних старшин Олександром III?, ?лля Р?п?н, 1885 р?к
• 
  Алегор?я Три?дино? Рос??
• 
  М?ст Александра III через Сену в Париж?
• 
  Карта Транссиб?рсько? маг?страл? 1903 року
• 
  Територ?альне зростання Рос?йсько? держави в?д ?вана Грозного до Олександра III

Упродовж 1860–1870-х рок?в одним ?з чинник?в, що потенц?йно дестаб?л?зували ?мпер?ю, разом ?з зростанням радикал?зму, стало поширення модерного етн?чного нац?онал?зму, в?дбувалась актив?зац?я ?нац?онального питання?. Таким системно нерозв'язним для Рос?? було ?польське питання?, коли ?нкорпорац?я частини кра?ни з ?сторичною державн?стю, попри вс? можлив? поступки для ?? ел?ти, не принесла оч?кувано? лояльност? та призвела до двох масштабних повстань (1830–1831 ? 1863–1864 рок?в). Розвиток польського сепаратизму був прикладом для насл?дування ?ншим народам (ф?нам, укра?нцям, литовцям, латишам, естонцям, грузинам, в?рменам, кримським ? волзьким татарам) в процес? ?хнього широкого нац?онально-визвольного руху. Нац?ональний принцип ламав звичну станову структуру, на яку спирався ?мперський консенсус Романових, заперечував адм?н?стративн? меж? губерн?й. Конфес?йна та традиц?йно-звича?ва ?дентичн?сть для багатьох народ?в Кавказу, Поволжя та Середньо? Аз?? зам?няли принципи ?вропейського нац?онал?зму. Специф?чне положення ?вре?в у ?смуз? ос?лост?? та поза нею спричиняла чимало м?жетн?чних конфл?кт?в. Дисперсний характер розселення робив ?вре?в меншиною за будь-яких обставин, зручним об'?ктом для прояв?в ксенофоб?? та антисем?тизму, яскравим образом становлення рос?йського шов?н?зму та ставлення до ??нородц?в? за правл?ння Романових. Саме в цю добу зароджу?ться ?деолог?я етн?чност? рос?йського самодержавства як протиставлення нац?ональним рухам етн?чних меншин, як спроба зам?ни пол?етн?чно? династично? феодально? держави на модерну нац?ональну державу три?диного ?рос?йського народу? (великорос?в, малорос?в та б?лорус?в). Ось як характеризував нац?ональн? особливост? Рос?? Володимир Ульянов:

…Чи ? у нас тяж?ння ??нородц?в? до об'?днання з великорусами п?д загрозою г?ршого нац?онального гн?ту? [...] Рос?я — держава з ?диним нац?ональним центром, великоруським. Великоруси займають г?гантську суц?льну територ?ю, досягаючи за чисельн?стю приблизно 70 м?льйон?в чолов?к. Особлив?сть ц??? нац?онально? держави, по-перше, та, що ??нородц?? (як? становлять у ц?лому б?льш?сть населення — 57 %) населяють саме окра?ни; по-друге, та, що пригноблення цих ?нородц?в значно сильн?ше, н?ж у сус?дн?х державах (? нав?ть не т?льки в ?вропейських); по-трет?, та, що в ц?лому ряд? випадк?в пригноблен? народност?, як? живуть на окра?нах, мають сво?х сородич?в по той б?к кордону, як? користуються б?льшою нац?ональною незалежн?стю (досить згадати хоча б по зах?дному ? п?вденному кордону держави — ф?н?в, швед?в, поляк?в, укра?нц?в, румун?в); по-четверте, та, що розвиток кап?тал?зму ? загальний р?вень культури нер?дко вищ? в ??нородницьких? окра?нах, н?ж в центр? держави.

У сусп?льн?й думц? розгорталась полем?ка м?ж консерватизмом ? реформаторством, ?почвенничеством? и ?западничеством?, коли актив?зувалася конкуренц?я м?ж ?вропейськими великими державами-?мпер?ями. ?деолог?чний кл?мат доби ?мпер?ал?зму лише сприяв п?дживленню нац?онал?стичних рух?в. Сво?р?дн?стю Рос?йсько? та Австро-Угорсько? ?мпер?й була в?дсутн?сть заморських колон?й ? ц?льн?сть ?хн?х територ?й, що ускладнювало локал?зац?ю ?метропол??? в них. Ця ситуац?я поясню?, наприклад, ставлення до ?укра?нського питання?, яке через вузьку соц?альну базу укра?нського нац?онального руху до часу не несло пом?тно? загрози.

Правл?ння Миколи II (1894—1917)

1894 року ?мператорський престол пос?в Микола II (1894—1917) — останн?й представник династ?? Романових. Його уряд продовжував пол?тику зм?цнення самодержавства. На початку XX стол?ття Рос?я все ще залишалася переважно традиц?йною, аграрною, селянською кра?ною. 1901—1903 року соц?альна стаб?льн?сть в держав? порушилась внасл?док економ?чно? кризи, актив?зувався роб?тничий рух, поширилися селянськ? заворушення. Поступово пров?дн? позиц?? здобула радикально-пол?тична теч?я, що ставила сво?м завданням революц?йне захоплення влади ? створення соц?ал?стичного сусп?льства з допомогою державних важел?в. Теоретиком рос?йського пролетарського руху виступив Володимир Ульянов-Лен?н (1870—1924). За його ?н?ц?ативою 1898 року була створена нелегальна Рос?йська соц?ал-демократична роб?тнича парт?я (РСДРП). На ?? другому з'?зд? 1903 року в?дбувся розкол на фракц?ю прихильник?в радикальних заход?в (б?льшовики) ? приб?чник?в реформ?стського шляху розбудови соц?ал?стично? держави (меншовики). 1901 року за кордоном утворю?ться пол?тична парт?я соц?ал?ст?в-революц?онер?в (есери), яка взяла на озбро?ння народницьку ?деолог?ю. Л?беральний земський рух, що виступав за встановлення конституц?йного устрою, оформився 1905 року в Конституц?йно-демократичну парт?ю (кадети).

Експанс?я на Далекому Сход? та в китайськ?й Манчжур?? призвела до невдало? для Рос?? рос?йсько-японсько? в?йни 1904—1905 рок?в. За умовами Портсмутського миру були втрачен? Курильськ? острови та п?вденна частина Сахал?ну. Це призвело до Першо? рос?йсько? революц?? 1905—1907 рок?в. Революц?я почалась розстр?лом мирно? демонстрац?? роб?тник?в Санкт-Петербурга 9 с?чня ? вилилась у бурхлив? виступи по вс?й кра?н?. 14 червня в одеському порту вибухнуло повстання на панцернику ?Потьомк?н?. У жовтн? в?дбувся всерос?йський страйк. 17 жовтня Микола II був змушений проголосити сво?м ?Ман?фестом? запровадження конституц?йно? монарх??, дозволити пол?тичн? парт?? та скликати перший парламент — Державну думу. Стих?йно почали виникати Ради роб?тничих депутат?в, проводились численн? м?тинги ? демонстрац??, виходили демократичн? пер?одичн? видання, утворювались пол?тичн? парт??, профсп?лки, громадськ? орган?зац??. Б?льшовики, як? намагались шляхом радикал?зац?? соц?ального руху захопити владу, у листопад?-грудн? вони п?дняли збройн? повстання в Москв?, Харков?, Катеринослав? та Горл?вц? та ?нших м?стах, як? було придушене урядовими в?йськами. Державна дума першого скликання пропрацювала 72 дн?, з 27 кв?тня по 9 липня 1906 року, ? була розпущена Миколою ?? за нам?ри скасувати приватне землеволод?ння. Дума другого скликання працювала з 20 лютого по 2 червня 1907 року лише одну сес?ю ? була також розпущена ?мператорським указом п?сля звинувачень глави уряду Петра Столип?на в змов? 55 депутат?в проти царсько? с?м'?. Дума третього скликання працювала з 1 листопада 1907 по червень 1912 року. Дума четвертого скликання працювала до 25 лютого 1917 року, коли ?? зас?дання були тимчасово призупинен? ?мператорським указом.

Поразка революц?? викликала ?дейну кризу в сусп?льно-пол?тичному рус?, насл?дком яко? було посилення великоруського шов?н?зму (виникнення чорносотенних орган?зац?й) ? в?дмова в?д радикальних форм сусп?льних зм?н. Восени 1912 року п?д контролем уряду була обрана IV Державна дума. Попри перевагу в н?й консервативних сил, п?д час сво?х зас?дань вона зум?ла поставити (за ?н?ц?ативи кадет?в) на розгляд ряд питань щодо оновлення сусп?льного життя. З метою подолати аграрне перенаселення, малоземелля та сприяти кап?тал?стичним перетворенням на сел? 1906 року була започаткована Столип?нська аграрна реформа. Реформа сприяла виходу селян ?з общини, закр?пленню земл? у приватну власн?сть, чим значно прискорила кап?тал?стичний розвиток села. На в?льн? земл? у Сиб?р (С?рий) ? на Далекий Сх?д (Зелений клин) в наступн? роки ви?хало 2,5 млн переселенц?в, серед яких було 1 млн укра?нц?в. Через невм?ло орган?зоване переселення, в?дсутн?сть продукт?в ? медичного обслуговування та неп?дготовлен?сть м?сць для переселенц?в частина з них померла, а частина (до 70 %) повернулась.

• 
  Микола II, 1898 р?к
• 
  Японська пол?тична карикатура час?в японсько-рос?йсько? в?йни
• 
  Барикади на вулицях Москви 1905 року
• 
  ?Ман?фестац?я 17 жовтня 1905 року?, ?лля Р?п?н, 1907 р?к
• 
  Перша св?това в?йна як Друга в?тчизняна на рос?йських плакатах, 1914 р?к
• 
  Спроба зупинити рос?йських дезертир?в на фронт?, л?то 1917 року

1914 року в?дбулось останн? територ?альне розширення Рос?йсько? ?мпер?? — протекторатом став Урянхайський край.

У зовн?шн?й пол?тиц? упродовж 1904—1907 рок?в в?дбулось оформлення ?вропейських коал?ц?й — Рос?я, Франц?я та Велика Британ?я утворили во?нно-пол?тичний союз Антанту, аби протистояти Тро?стому союзу Н?меччини, Австро-Угорщини та ?тал??, утвореному 1882 року. 1914 року розпочався в?йськовий конфл?кт м?ж ними — Перша св?това в?йна. Рос?я мала плани анекс?? етн?чних земель поляк?в та укра?нц?в, що перебували поза ?? юрисдикц??ю; встановити сво? дом?нування на Балканах; завоювати Чорноморськ? протоки. Переб?г во?нних д?й засв?дчив обмежен?сть рос?йського во?нного потенц?алу. П?сля перемоги в Галицьк?й битв? ? одночасно? поразки у Сх?днопрусському прорив? 1914 року, поразка у Горлицьк?й битв? 1915 року, частково усп?шний Брусиловський прорив 1916 року стаб?л?зував Сх?дний фронт. Рос?йськ? в?йська тимчасово на територ?? зайнятих австро-угорських земель Галичини ? Буковини створили Галицько-Буковинське генерал-губернаторство. В?йна призвела до крайнього напруження сил ус?х воюючих держав. До к?нця 1916 року внасл?док величезних в?йськових витрат ? моб?л?зац?? м?льйон?в селян до арм?? в Рос?? р?зко загострилося продовольче питання, особливо в столиц?. Микола II невдало намагався стаб?л?зувати ситуац?ю частою зм?ною м?н?стр?в. Хл?бн? бунти ? невдоволення вс?х верств населення призвели до под?й революц?йного 1917 року ? припиненню 300-р?чного династичного правл?ння дому Романових. Микола II зр?кся престолу, влада перейшла до створеного Державною Думою 3 березня 1917 року Тимчасового уряду на чол? з князем Георг??м Львовим.

Рос?йська наука XIX — початку XX стол?ття позначилася низкою фундаментальних здобутк?в у х?м?? (Олександр Бутлеров та Дмитро Мендел??в, що став першим рос?йським Нобелевським лауреатом), медицин? та ф?з?олог?? (Серг?й Ботк?н, Микола Пирогов, ?ван Павлов), ф?зиц? (Олександр Стол?тов), ?нженер?? та електротехн?ц? (Павло Яблочков, Олександр Можайський, Олександр Попов).

Громадянська в?йна (1918—1920)

П?сля зречення ?мператора Миколи II 2 березня (15 березня за новим стилем) 1917 року Рос?я де-факто стала республ?кою, в як?й Лютнева революц?я поклала край самодержавн?й багатонац?ональн?й ?мпер??, пробудивши до пол?тично? активност? поневолен? народи та найширш? верстви сусп?льства. Де-юре Рос?йську республ?ку було проголошено постановою Тимчасового уряду в?д 14 (1) вересня. Тимчасовий уряд, як вищий орган виконавчо? та законодавчо? влади на той час, до складу новоутвореного уряду ув?йшли представники кадет?в, октябрист?в, прогресист?в ? есер?в, був покликаний керувати кра?ною до скликання Всерос?йських Установчих збор?в. Уряд спочатку був сформований князем Георг??м Львовим, п?зн?ше його очолив Олександр Керенський. Його представниками на м?сцях були ком?сари. Тимчасовим урядом було утворено окремий тимчасовий парламент (передпарламент) — Тимчасова рада, який фактично виконував функц?? дорадчого органу. Ця рада була розпущена Радою народних ком?сар?в. Одночасно в?дбувалось формування представницьких орган?в багатьох поневолених народ?в, як? в?дстоювали сво? нац?ональн? та демократичн? права. В Укра?н? з березня таким представницьким органом стала новоутворена Укра?нська Центральна Рада, що в?дстоювала принцип нац?онально-територ?ально? автоном??.

Нестаб?льн?сть Тимчасового уряду в столиц? обумовлювалася ?двовладдям?, або паралельною активн?стю Петроградсько? ради роб?тничих ? солдатських депутат?в, яка переп?дпорядкувала соб? в?йська петроградського гарн?зону. На м?сцях паралельно ком?сарам тимчасового уряду на м?сцях розгортали свою д?яльн?сть ради, утворен? радикальними л?вими парт?ями. Загальна демократизац?я, амн?ст?я ? спалах злочинност?, через скасування пол?ц?? спричинили бурхливу громадянську активн?сть, радикал?зац?ю сусп?льних настро?в, занепад дисципл?ни в арм?? ? масове дезертирство, утворення локальних осередк?в влади та крайового представництва, зокрема на ?нац?ональних окра?нах?, серед яких була ? Укра?нська Центральна Рада. В?дбулася швидка пол?тична поляризац?я, яка спричинила низку криз: у кв?тн?, внасл?док урядово? кризи, в?дбулось утворення коал?ц?? меншовик?в та есер?в; у червн? спалахнув конфл?кт з анарх?стами в Петроград?; у липн? в?дбувся збройний виступ б?льшовик?в, в Укра?н? п?д?ймались питання про автоном?ю та укра?н?зац?ю в арм?? (Ун?версали ЦР); у серпн?–вересн? в?дбувся збройний виступ генерала Лавра Корн?лова та чергова зм?на урядово? коал?ц?? з утворенням так звано? ?Директор???. Тимчасовий уряд виявився неспроможним контролювати ситуац?ю в кра?н?.

П?сля ос?нньо? ?б?льшовизац?? рад? у столиц? та найб?льших м?стах для представник?в РСДРП(б) на чол? з Володимиром Лен?ним склались сприятлив? обставни. Якими вони скористались 25 жовтня (7 листопада) 1917 року ? зд?йснили в Петроград? Жовтневий переворот (?Велика Жовтнева соц?ал?стична революц?я?), в результат? якого Тимчасовий уряд було повалено. В?дразу на II Всерос?йському з'?зд? Рад роб?тничих ? солдатських депутат?в було створено новий уряд — Раду народних ком?сар?в (РНК) на чол? з Лен?ним. З'?зд схвалив ряд декларативних революц?йних документ?в: Декрет про мир, Декрет про землю, Декларац?я прав народ?в Рос?? та ?нш?. Не здобувши б?льшост? на Всерос?йських установчих зборах, б?льшовики розпустили ?х та в тому ж с?чн? 1918 року провели III Всерос?йський з'?зд Рад, на якому була схвалено ?Декларац?ю прав трудящого ? експлуатованого народу?. Було проголошено Рос?йську Радянську Республ?ку, в?д липня 1918 року РСФРР. Це була перша у св?т? спроба реал?зац?? про?кту побудови комун?стичного сусп?льства в масштабах ц?ло? кра?ни.

У пер?од до лютого–березня 1918 радянську владу було встановлено на б?льш?й частин? територ?? колишньо? ?мпер??. До 12 березня 1918 року столицею був Петроград, пот?м уряд було переведено вглиб кра?ни до Москви. Уряд б?льшовик?в пров?в нац?онал?зац?ю промисловост?, ф?нанс?в, транспорту, земель, як? перейшли п?д контроль держави. РСДРП(б) була перейменована на Рос?йську комун?стичну парт?ю (б?льшовик?в), проголошено гасло утвердження диктатури пролетар?ату як головно? умови перемоги соц?ал?стично? революц??. 3 березня 1918 року з кра?нами Четвертного союзу було укладено сепаратний Брестський мирний догов?р, за яким п?д контроль н?мецьких ? австро-угорських в?йськ переходили територ?? на зах?д приблизно в?д умовно? л?н?? Рига — Ростов-на-Дону. Лише п?сля того б?льшовики взялись за розбудову власно? держави. 20 кв?тня 1918 року було затверджено державний прапор, вл?тку конституц?ю ? державний герб. За Конституц??ю 19 липня 1918 року Рос?я з ун?тарно? держави перетворювалась на федеративну. Посилився нац?ональний рух, окрем? губерн?? чи нац?ональн? област? проголошували себе незалежними ?радянськими республ?ками?. У н?ч з 16 на 17 липня 1918 року в ?катеринбурз? б?льшовики Уральсько? обласно? ради розстр?ляли родину останнього рос?йського ?мператора Миколи II. Ц? под?? посилили розгортання опору б?льшовицькому режиму ? призвели до початку Громадянсько? в?йни.

• 
  Перший склад Тимчасового уряду Рос??
• 
  Лен?н на м?тингу
• 
  Б?льшовики на броневику поблизу Смольного в Петроград?
• 
  Солдати Добровольчо? арм?? поруч з англ?йським танком Mark V
• 
  Антиб?льшовицький аг?тац?йний плакат
• 
  Пол?тична ситуац?я на теренах колишньо? Рос?йсько? ?мпер?? у вересн? 1918 року

Основна збройна боротьба за владу в пер?од Громадянсько? в?йни велася м?ж Роб?тничо-селянською Червоною арм??ю б?льшовик?в (?червоними?) ? збройними силами Б?лого руху (?б?лими?). Обидв? сторони зд?йснювали пол?тичну владу через диктатуру (Во?нний комун?зм) ? терор (б?лий, червоний). Червон? ставили соб? за мету розбудову комун?стичного сусп?льства в Рос?? та поза нею (пожежа ?Св?тово? революц???). Б?л? пересл?дували ц?л? скликання нових Установчих збор?в, з передачею на ?хн?й розсуд вир?шення питання про пол?тичний устр?й Рос??. Складовою частиною загально? Громадянсько? в?йни були збройна боротьба нац?ональних менших за свою незалежн?сть, серед яких були й укра?нц?. Так? спроби викликали р?шучу в?дс?ч як з боку ?б?лих? генерал?в Михайла Алекс??ва, Олександра Колчака, Антона Ден?к?на ? Петра Врангеля, як? воювали за ??дину ? нед?лиму Рос?ю?, так ? з боку ?червоних?, що бачили в зростанн? нац?онал?зму загрозу завоюванням революц??. Внутр?шня боротьба супроводжувалася в?йськовою ?нтервенц??ю не лише кра?н Четверного союзу 1918 року, але й в?йськ Антанти, як? з 1919 року допомагали в?дстояти лег?тимн?сть переходу влади.

В?йна велася ? на територ?ях сус?дн?х держав, в?дновлених Ф?нлянд?? та Польщ? (Польсько-радянська в?йна), ?рану, Монгол?? та Китаю. Користуючись прийомами соц?ально? демагог??, б?льшовики зум?ли залучити на св?й б?к найб?дн?ш? прошарки населення м?ст ? сел. Застосовуючи систему надзвичайних заход?в, терор ? репрес?? проти реальних ? потенц?йних пол?тичних противник?в (середн? селянство, велик? землевласники, ?нтел?генц?я, духовенство), найжорсток?ш? засоби боротьби проти в?дкритих ворог?в, розгромивши оп?р внутр?шньо? во?нно-пол?тично? опозиц?? та л?кв?дувавши зовн?шню загрозу сво?й влад?, вони утвердили в кра?н? св?й тотал?тарний режим. За п?дсумками в?йни б?льшовики захопили владу на б?льшост? земель колишньо? Рос?йсько? ?мпер??, визнали незалежн?сть Польщ?, Литви, Латв??, Естон?? та Ф?нлянд??, втратили Карську область у В?рмен?? та Бессараб?ю, як? повернули соб? Туреччина та Румун?я, в?дпов?дно. На окремих територ?ях були створен? нац?ональн? радянськ? республ?ки Далекосх?дна, Укра?нська, Б?лоруська та Закавказька, що утворили в?йськово-пол?тичний союз. У склад? РСФРР нараховувалось 9 автономних республ?к (Башкирська, Татарська, Карельська, Киргизька, Горська, Дагестанська, Кримська, Бурят-Монгольська, Якутська) ? 9 автономних областей.

СРСР (1922—1991)

Рос?йська Радянська Федеративна Соц?ал?стична Республ?ка в?д 1918 по 1991 р?к входила спочатку до складу во?нно-пол?тичного союзу радянських республ?к, який досить швидко 1922 року було перетворено на федеративне державно-пол?тичне утворення на м?жнародн?й арен? — Союз Радянських Соц?ал?стичних Республ?к (Радянський Союз, СРСР), що за десяток рок?в завоював м?жнародне визнання як суверенна держава. Рос?я, маючи статус одн??? з союзних республ?к, була найб?льшою за площею (? територ?? Союзу), населенням (б?льше половини) та економ?чною потужн?стю (? промислового та близько ? с?льськогосподарського потенц?алу) серед ус?х ?нших радянських республ?к, перевершуючи ?х нав?ть сукупно за б?льш?стю статистичних показник?в.

Утворення ? формування

?Нац?ональн? радянськ? республ?ки? проголошувалися п?д впливом пол?тично? кон'юнктури на територ?ях, зайнятих Червоною арм??ю, зг?дно р?шень кер?вництва РКП(б). Так само утворювались ? ?нац?ональн? компарт???. ?Во?нно-пол?тичний союз радянських республ?к? можна вважати юридичною формальн?стю, необх?дн?сть дотримання яко? вичерпала себе внасл?док завершення Громадянсько? в?йни й ?ноземно? ?нтервенц?? та стаб?л?зац?? б?льшовицького режиму. Дискус?я серед парт?йного кер?вництва стосовно подальшого ?снування у вигляд? ?союзно? держави? чи звичайно? федерац??, заради наочного засв?дчення розв'язання ?нац?онального питання? завершилась на користь першо?. Однак сама РРФСР не отримала окремо? парт?йно? орган?зац?? на зразок тих, що були створен? в союзних республ?ках, п?дпорядковуючись безпосередньо центральним органам РКП(б), з 1925 року Всерос?йськ?й комун?стичн?й парт?? (ВКП(б)). Тому ?нац?ональн? республ?ки? можна розглядати як декоративн? утворення в завуальован?й колон?альн?й пол?тиц? Москви. Яка на св?й розсуд перекроювала ?хн? територ??, утворювала, або й повн?стю скасовувала. Суто формальн? чинники обумовлювали й адм?н?стративно незручн? кордони м?ж республ?ками, наявн?сть ?нап?ванкла?в? ? ?ексклав?в? (переважно в Середн?й Аз?? та на Кавказ?). Рос?йськими ексклавами були Крим ? Кал?н?нградська область. Упродовж 1924—1925 рок?в було проведено ?нац?онально-державне розмежування? в Середн?й Аз??, в результат? якого з Туркестансько? АСРР РСФРР, Бухарсько? ? Хорезмсько? СРР були утворен? Узбецька ? Туркменська СРР, Таджицька (1937 року отримала союзний статус) ? Кара-Калпакська АСРР у склад? РСФРР (1937 року отримала автономний статус у склад? Узбецько? РСР). Згодом були утворен? Казакська ? Киргизька АСРР (1936 року отримали статус союзних республ?к) ? сформувався сучасний п?вденний кордон Рос?? в Аз??. П?д час численних зм?н к?лькост? суб'?кт?в Рос?йсько? федерац??, ??рарх?? звичайних та нац?ональних адм?н?стративних одиниць усталилися: автономн? республ?ки (АСРР) — Кримська, Якутська, Н?мц?в Поволжя, Чуваська, Карельська, Татарська, Башкирська, Дагестанська, Калмицька, Бурят-Монгольська, Казакська; кра? — Нижньогородський, Середньоволзький, Нижньоволзький, П?вн?чнокавказький, Сиб?рський, П?вн?чний, Далекосх?дний; 6 звичайних областей; 14 автономних; 3 нац?ональн? округи. Автономн? област? та нацокруги входили до складу кра?в та областей. Упродовж 1930–х рок?в в?дбулось ?розукрупнення? рег?он?в, чимало кра?в було перетворено на област?, утворено нов? АРСР.

• 
  Територ?я РСФРР 1922 року
• 
  П?дписи п?д декларац??ю про утворення Радянського Союзу
• 
  Стих?йн? повстання в Рос?? у перш?й половин? ХХ стол?ття
• 
  Лен?н ? Стал?н, 1922 р?к
• 
  Територ?я РРФСР 1956 року

Правл?ння Стал?на (1922—1953)

П?сля завершення Громадянсько? в?йни кер?вництво РКП(б) зосередилось на в?дновленн? економ?ки. Для цього воно в?дмовилось в?д пол?тики ?во?нного комун?зму? ? з 1921 року запровадило елементи ринково? Ново? економ?чно? пол?тики (НЕП), що дало певн? результати. П?сля смерт? Володимира Лен?на 1924 року розгорнулася гостра пол?тична боротьба за владу. Утверджувались авторитарн? методи кер?вництва, як? використав Йосип Стал?н (1922—1953) для встановлення режиму одноос?бно? влади. З середини 1920-х рок?в почалося згортання НЕПу ? розпочалось проведення стал?нсько? модерн?зац?? у форм? форсовано? ?ндустр?ал?зац?? ? колектив?зац?? с?льського господарства. Жорсток? соц?альн? експерименти призвели до под?й Голодомору 1932—1933 рок?в. До початку 1920-х рок?в у кра?н? було встановлено тотал?тарний, суворо централ?зований пол?тичний режим (стал?н?зм), який зд?йснював пол?тику жорсткого ?деолог?чного контролю та масових репрес?й 1930-х рок?в, насаджував ?деолог?чн? стереотипи у св?домост? народ?в. Особливо масовими вони стали п?сля вбивства 1 грудня 1934 року Серг?я К?рова. У сусп?льств? нагн?тався масовий психоз навколо пошуку ?ворог?в народу? та ?шк?дник?в?. Жертвами пол?тичних репрес?й ставали парт?йн?, державн? та в?йськов? д?яч?, кер?вники союзних республ?к, ?нтел?генц?я, службовц?, роб?тники ? селяни. Сотн? тисяч людей загинули у кат?внях НКВС, а дармова праця м?льйон?в, кинутих у розгалужену систему табор?в ГУЛАГу за найменшу провину або просто за п?дозрою, використовувалась для розбудови комун?зму.

У культурному сенс? союзне кер?вництво спочатку вдалось до пол?тики розвитку етн?чно? самосв?домост? (корен?зац?я), п?сля чого зм?нила вектор у б?к жорстких репрес?й проти нац?ональних ?нтел?генц?й ? стратег?? всеб?чно? русиф?кац??. Свободу творчост?, властиву п?сляреволюц?йним рокам (бурхливий розвиток р?зних форм художньо? творчост?, модерн?стських напрям?в, в?льних творчих об'?днань), заступили цензура ? прагнення контролювати митц?в через мережу творчих сп?лок, догматизац?я культурно? сфери через просування пан?вного стилю ?соц?ал?стичного реал?зму? та придушенн? альтернативних форм творчост?.

• 
  Серго Орджон?к?дзе, Йосип Стал?н та Анастас М?коян, 1925 р?к
• 
  Буд?вництво Дн?прогесу, 1930 р?к
• 
  Пошуки зерна на селянському подв?р'? п?д час колектив?зац??, Донецька область
• 
  Жертви Голодомору 1932—1933 рок?в на вулицях ?кв?тучого? Харкова
• 
  Мережа табор?в ГУЛАГу як ?будмайданчик?в комун?зму? (англ.)
• 
  ??ноземц? в Лен?нград??, ?ван Владимиров, 1937 р?к

У зовн?шн?й пол?тиц? СРСР скористався з кризи Версальсько? системи м?жнародних в?дносин п?сля под?лу Чехословаччини 1938 року, ? взяв активну участь у перерозпод?л? сфер впливу в ?вроп?. 1939 року були укладен? радянсько-н?мецьк? договори (серед яких Пакт Молотова — Р?ббентропа про перерозпод?л сфер впливу у Сх?дн?й ?вроп?). Друга св?това в?йна восени 1939 року розпочалась з розд?лу територ?? Польщ? м?ж нацистським Трет?м Рейхом ? комун?стичним СРСР, внасл?док якого останньому в?д?йшли зах?дн? частини сучасних Укра?ни ? Б?лорус?. Розв'язана СРСР невдала радянсько-ф?нляндська в?йна взимку 1939 року викреслила СРСР з кра?н-член?в Л?ги Нац?й. 31 березня 1940 року з Карельсько? АРСР ? анексованих у Ф?нлянд?? територ?й була утворена Карело-Ф?нська РСР, ш?стнадцятий ? останн?й член Радянського Союзу (союзний статус л?кв?дований 1956 року, територ?ю при?днано до РРФСР знов на правах автоном??). 1940 року СРСР анексував Естон?ю, Латв?ю та Литву через ?проголошенням радянсько? влади?, румунськ? Бессараб?ю та П?вн?чну Буковину як ?добров?льне входження?. Були створен? в?дпов?дн? радянськ? республ?ки: Естонська, Латв?йська, Литовська ? Молдавська. До останньо? при?днано територ?ю укра?нсько? автоном?? — Молдавську АРСР (сучасне Придн?стров'я).

22 червня 1941 року Н?меччина, порушивши догов?р про ненапад, розпочала в?йну проти СРСР. Ця н?мецько-радянська в?йна в рос?йськ?й ?стор?ограф?? отримала назву Велико? в?тчизняно?. Наприк?нц? осен? 1941 року радянським в?йськам за п?дтримки нових союзник?в по антиг?тлер?вськ?й коал?ц?? ? суворих мороз?в вдалося зупинити вторгнення та вже в грудн? перейти у контрнаступ (Битва за Москву). М?льйони людей ? тисяч? промислових п?дпри?мств були евакуйован? у центральн? та сх?дн? рег?они кра?ни, де була створена нова могутня ?ндустр?альна база ? зосереджен? кадри з ус?х ?вропейських республ?к СРСР. П?сля невдалих спроб бездарного кер?вництва розгорнути контрнаступ ?на вс?х фронтах?, що обернувся новими численними втратами, н?мецьк? в?йська вл?тку 1942 року розгорнули масштабний наступ до Волги ? Кавказьких г?р. У грудн? 1942 року п?д час Стал?нградсько? битви стався кор?нний перелом у в?йн?, який був закр?плений наступного року п?д час найб?льшо? танково? битви в ?стор?? — Курсько?. До травня 1945 року радянськ? в?йська зв?льнили в?д н?мц?в всю окуповану територ?ю СРСР та кра?н Центрально-Сх?дно? ?вропи. В?йна в ?вроп? завершилася 7 травня п?дписанням Акта про кап?туляц?ю Н?меччини. В?йна завдала величезних матер?альних та людських втрат, лише в СРСР 26,6 млн громадян. П?д час в?йни комун?стична влада вдавалась до репрес?й та депортац?й ц?лих народ?в та етн?чних груп, представники яких були пом?чен? в масовому колаборац?он?зм?, або п?дозрювались в неблагонад?йност? (н?мц?, кримськ? татари, греки, чеченц? та ?нгуш?, калмики, балкарц?, карача?вц? та ?нш?). У серпн? 1945 року СРСР, зг?дно зобов'язань перед антиг?тлер?вською коал?ц??ю, роз?рвав догов?р про нейтрал?тет ? об'явив в?йну Япон??. Було розгромлене найб?льше угруповання Япон?? в Манчжур?? — Квантунська арм?я. За результатами в?йни територ?я СРСР доповнилась землями Тувинсько? Народно? Республ?ки (1944 року утворено Тувинську АРСР), частиною Сх?дно? Прусс?? (Кал?н?нградська область), Печенгою (ув?йшла до складу Мурмансько? област?), П?вденним Сахал?ном ? Курильськими островами (утворили Южносахал?нську область у склад? Хабаровського краю), Закарпаттям (Закарпатська область УРСР). Одночасно Б?лостоцька, частини Гродненсько? та Брестсько? областей Б?лорусько? РСР, а також частини Льв?всько? та Дрогобицько? областей Укра?нсько? РСР були передан? новостворен?й Польськ?й Народн?й Республ?ц?. З 1944 року укра?нське населення переселялось до сх?дних областей Укра?ни, а 1947 року з? сх?дних рег?он?в Польщ? до ?? зах?дних кордон?в (операц?я ?В?сла?).

• 
  Н?мецько-радянський перерозпод?л кра?н Сх?дно? ?вропи на початку Друго? св?тово? в?йни (англ.)
• 
  Зустр?ч н?мецьких ? радянських союзних в?йськ у Польщ?, 1939 р?к
• 
  Рос?йський поштовий блок присвячений 60-р?ччю битв? п?д Москвою
• 
  Ру?на Стал?нграда п?сля Стал?нградсько? битви
• 
  В?нстон Черчиль, Франкл?н Рузвельт ? Йосип Стал?н на Ялтинськ?й конференц??, 1945 р?к
• 
  Пово?нн? радянськ? сател?ти в ?вроп? (англ.)

П?сля перемоги у в?йн? була зд?йснена дем?л?таризац?я та в?дновлення економ?ки СРСР, до 1950 року промислове виробництво зб?льшилося на 73 % у пор?внянн? з дово?нним. С?льське господарство в?дновлювалося пов?льн?шими темпами, з величезними прорахунками (Голодомор 1946—1947 рок?в). Проте вже 1947 року ситуац?я пол?пшилася, були скасован? картки, проведена грошова реформа. Паралельно продовжувалася практика масових репрес?й, депортац?й, ?деолог?чних кампан?й (?ждановщина?, ?лисенк?вщина?, боротьба з ?космопол?тизмом?), придушення повстанського руху в Зах?дн?й Укра?н? (УПА) та Прибалтиц? (Л?сов? брати). Доба стал?н?зму проявилася в репрес?ях щодо науковц?в гуман?тарно? та природничо? сфери, що призводило до знищення ц?лих перспективних наукових напрям?в (генетика, к?бернетика) та стагнац?? (ф?лософ?я, економ?ка, ?стор?я, мовознавство). Пр?оритет надавався п?дтримц? прикладних, технолог?чних напрям?в, зор??нтованих на п?дтримку обороноспроможност? та ВПК (техн?ка, космонавтика, ф?зика, х?м?я). Подальше впровадження досягнень науково-техн?чно? революц?? було пов?льним ? не в?дпов?дало потребам сусп?льства, що проявлялось у неспроможност? наздогнати передов? кра?ни Заходу.

П?сля зак?нчення Друго? св?тово? в?йни, попри створення глобально? пол?тично? Орган?зац?? Об'?днаних Нац?й (ООН) почався пер?од глобально? пол?тично? та ?деолог?чно? конфронтац?? м?ж кра?нами соц?ал?стичного табору ? кра?нами Заходу, що супроводжувався гонкою озбро?нь ? локальними збройними конфл?ктами — Холодна в?йна. В?дпов?дно до р?шень Ялтинсько? та Потсдамсько? конференц?й 1945 року СРСР установив контроль над в?дпов?дними окупац?йними зонами в Н?меччин? та Австр??. У ряд? кра?н Центрально-Сх?дно? ?вропи були встановлен? мар?онетков? комун?стичн? режими, у в?дпов?дь на створення в?йськово-пол?тичного блоку НАТО, 1955 року кра?нами соц?ал?стичного табору було укладено Варшавський догов?р.

Правл?ння Хрущова (1953—1964)

П?сля смерт? Стал?на внасл?док боротьби угруповань парт?йного кер?вництва до влади прийшов Микита Хрущов (1953—1964). 1956 року на XX з'?зд? КПРС в?н виступив ?з критикою культу особи Стал?на, розпочалась реаб?л?тац?я жертв репрес?й, процес повернення депортованих народ?в на батьк?вщину, л?кв?дац?я системи ГУЛАГу. У цей час стали б?льше прид?ляти уваги соц?альн?й сфер?, розвитков? с?льського господарства, щоб ?наздогнати ? перегнати Америку? (осво?ння ц?линних земель Казахстану). Проте в?дверт? афери в продовольч?й пол?тиц? обернулось зривами план?в, п?двищенням ц?н ?голодними бунтами? (Новочеркаськ). В?дносна л?берал?зац?я (?в?длига?) актив?зувала творчий процес в ус?х сферах мистецтва (доба ?ш?стдесятництва?), з'явився ?самвидав?, виникали дисидентськ? рухи. Концентрац?я ресурс?в на окремих напрямах науки ? техн?ки дала змогу досягти значних усп?х?в: 1954 р?к — перша у св?т? Обн?нська АЕС, 1957 р?к — перший штучний супутник Земл?, 1961 р?к — Юр?й Гагар?н, перша людина в космос?.

У цей пер?од територ?я Рос?? сформувалась в сьогодн?шньому вигляд?. 1954 року Кримську область РРФСР передали до складу УРСР без уточнення статусу Севастополя, який був закр?плений в Конституц?? УРСР 1978 року як м?сто республ?канського п?дпорядкування. Наступного 1955 року до складу РРФСР повернули Клухорський район Груз??; 1956 року п?вденну частину Джан?бецького району Зах?дноказахстансько? област? Казахстану, того ж року в?дновлено Карельську АРСР; 1957 року в?дновлено Чечено-?нгушську АРСР з поверненням г?рських територ?й, переданих п?д час ?? розформування 1944 року до складу Груз??, а в?д Естон?? передано Печорський зал?зничний вузол в обм?н на 2 села Псковсько? област?. Того ж року було розформовано к?лька областей, п?сля чого у склад? РРФСР залишилось 16 АРСР, 5 автономних областей, 49 областей, 6 кра?в ? 10 автономних округ?в.

• 
  Указ про передачу Криму, 1954 р?к
• 
  ?П?дкорювачам ц?лини?, поштова марка СРСР
• 
  Угорське повстання 1956 року
• 
  Радянськ? космонавти Гагар?н, Попович, Терешкова разом з Хрущовим на трибун? Мавзолею
• 
  Микита Хрущов ? Джон Кеннед?, 1961 р?к
• 
  Зас?дання Ради безпеки ООН з приводу Карибсько? кризи, 1962 р?к

У зовн?шн?й пол?тиц? СРСР п?дтримував виг?дн? йому пол?тичн? режими в р?зних кра?нах. 1956 року в?йська СРСР взяли участь у придушенн? антикомун?стичного повстання в Угорщин?. 1960 року через конфронтац?ю з мао?стським кер?вництвом КНР комун?стичний таб?р розколовся навп?л. 1962 року м?ж СРСР ? США через розм?щення радянських ядерних ракет на Куб? ледь не розпочалася ядерна в?йна (Карибська криза).

Правл?ння Брежн?ва (1964—1983)

1964 року Хрущова, звинуваченого у ?волюнтаризм??, було усунуто в?д влади, ? КПРС очолив Леон?д Брежн?в (1964—1983). Доба його урядування традиц?йно характеризу?ться як ?доба застою?, тод? як сучасна ?деолог?я називала його епохою ?розвинутого соц?ал?зму?. У цей час актив?зувалося осво?ння Сиб?ру, Крайньо? П?вноч? та Далекого Сходу (буд?вництво Байкало-Амурсько? маг?страл?, розробка великих поклад?в нафти ? газу у Зах?дному Сиб?ру), в обм?н на труби та залучення н?мецьких технолог?й, сп?вроб?тництво з кра?нами Ради економ?чно? вза?модопомоги, розпочався активний експорт енергоресурс?в до ?вропи. Були збудован? турбопроводи (?Дружба?, Уренгой — Ужгород та ?нш?). Усп?хи в осво?нн? космосу, розвитку ав?ац??, атомно? енергетики, фундаментальних ? прикладних наук, в систем? соц?ального забезпечення, культур? та спорт? в?дбувалися на тл? упов?льнення темп?в розвитку економ?ки екстенсивного характеру, превалювання галузей ВПК. Неефективна модель командно? економ?ки призвела до очевидного в?дставання у високотехнолог?чних ? науковом?стких галузях в?д пров?дних кра?н Заходу. У внутр?шн?й пол?тиц? в?дбувся р?шучий розворот ? згортання залишк?в ?в?длиги?. Органи державно? безпеки посилили боротьбу з ?накомисленням та дисидентством. Ун?таризац?я ? бюрократизац?я вс?х д?лянок життя СРСР мали на мет? прискорити процеси ?нтеграц?? республ?к в ?дину державу ? на основ? рос?йсько? мови ? культури витворити нову ??сторичну сп?льн?сть людей — радянський народ?. Масова пропаганда формувала ? небезусп?шно утверджувала у сусп?льн?й св?домост? вс?х народ?в СРСР, а передус?м рос?йського, вищ?сть рос?йсько? культури над культурами ?нших народ?в. 1977 року було прийнято нову Конституц?ю СРСР (через р?к Конституц?ю РРФСР), яка мала стати парадним фасадом сусп?льства ?розвинутого соц?ал?зму?.

• 
  Празьк? барикади у полум'? серпня 1968 року
• 
  Поштова марка СРСР присвячена орган?зац?? РЕВ
• 
  Буд?вництво нафто- й газогон?в до ?вропи
• 
  В?дкриття XVIII з'?зду ВЛКСМ 1978 року
• 
  Леон?д Брежн?в ? Джимм? Картер п?дписують догов?р ОСО-2, 1979 р?к
• 
  Московська л?тня ол?мп?ада 1980 року

1968 року радянськ? в?йська придушили л?беральн? пол?тичн? реформи в Чехословаччин? (операц?я ?Дунай?). Вт?м наступного десятил?ття в?дбулось значне пол?пшення у м?жнародних в?дносинах, внутр?шньон?мецьких, американсько-китайських, американсько-радянських (договори про обмеження стратег?чних наступальних озбро?нь). 1975 року в Гельс?нк? було п?дписано Заключний акт Наради з безпеки ? сп?вроб?тництва в ?вроп?. Край ?пол?тиц? розрядки напруження? поклав СРСР 1979 року, коли зд?йснив в?йськовий переворот в Афган?стан? й ув?в в?йська на п?дтримку мар?онеткового уряду Бабрака Кармаля, що призвело до тривалого збройного протистояння ? в?дновлення ?Холодно? в?йни?, яку президент США Рональд Рейган вив?в на новий р?вень ?Зоряних в?йн?. Кра?на опиня?ться в м?жнародн?й ?золяц?? на фон? пад?ння св?тових ц?н на вуглеводн?, дох?д в?д продажу яких дозволяв покривати проблеми в неефективн?й економ?ц? впав на половину, що яскраво засв?дчив бойкот Ол?мп?йських ?гор 1980 року з боку пров?дних зах?дних кра?н.

Правл?ння Горбачова (1985—1991)

П?сля нетривалого кер?вництва Юр?я Андропова (1983—1984) та Костянтина Черненка (1984—1985), 1985 року генеральним секретарем ЦК КПРС став Михайло Горбачов (1985—1991). В?н розпочав пол?тику прискорення соц?ально-економ?чного розвитку, пров?в антиалкогольну кампан?ю, ?боротьбу з нетрудовими доходами?, впровадив держприйомку, як механ?зм боротьби з масовим браком. 1987 року розпочались масштабн?ш? перетворення — ?Перебудова?, яка дуже швидко зайшла в глухий кут. Вт?м в?дбулась л?берал?зац?я сусп?льно-пол?тичного життя, запроваджувались принципи свободи слова, в?дбувались спроби демократизац?? КПРС (плюрал?зм думок, гласн?сть). Послаблення пол?тичного та ?деолог?чного диктату КПРС призвело до виникнення пол?тичних парт?й, орган?зац?й ? рух?в, як? виступили проти тотал?тарного режиму та ун?тарно? держави. П?сля I з'?зду народних депутат?в СРСР 1989 року р?зко загострилося протистояння пол?тичних сил, розпочалися суперечки з питань майбутнього устрою держави, у союзних республ?ках виникли ? ширились нац?онально-демократичн? рухи, в Прибалтиц? розпочались виступи за вих?д з? складу СРСР та в?дновлення незалежност?. Таб?р рос?йських реформатор?в очолив один з колишн?х кер?вник?в КПРС Борис ?льцин. 11 березня 1990 року Литва першою з радянських республ?к проголосила про свою незалежн?сть, спроба придушити яку вилилась в кровав? под?? с?чня 1991 року у В?льнюс?. Литву насл?дували Латв?я й Естон?я. На Кавказ? та в Середн?й Аз?? спалахнули збройн? м?жнац?ональн? конфл?кти.

• 
  Коштовност?, вилучен? в узбецьких держслужбовц?в-хабарник?в
• 
  Михайло Горбачов ? Джордж Буш
• 
  Вив?д радянських в?йськ з Афган?стану, 1989 р?к
• 
  С?чнев? под?? 1991 року у В?льнюс?
• 
  Декларац?я про державний суверен?тет Рос??
• 
  П?дписання Б?ловезьких угод

12 червня 1990 року Верховна Рада РРФСР на чол? з Борисом ?льциним, за прикладом прибалт?йських республ?к, видала Декларац?ю про державний суверен?тет РРФСР, яка спричинила ефект дом?но ? аналог?чн? декларац?? були прийнят? в ?нших республ?ках. 12 червня 1991 року на перших всенародних виборах президентом РРФСР було обрано Бориса ?льцина (1991—1999). 19–21 серпня 1991 року в Москв? в?дбулась невдала спроба в?йськового заколоту, який фактично позбавив Горбачова важел?в влади, як? перехопили союзн? республ?ки. 24 серпня 1991 року Верховна Рада УРСР, другого за пол?тичною вагою члена Радянського Союзу, ухвалила Акт проголошення незалежност?, п?дтверджений всенародним референдумом 1 грудня того ж року. 8 грудня 1991 року л?дери Рос?? (Борис ?льцин), Укра?ни (Леон?д Кравчук) та Б?лорус? (Стан?слав Шушкевич) п?дписали Б?ловезьк? угоди про припинення ?снування СРСР, як суб'?кта м?жнародного права, та домовились про утворення Сп?вдружност? Незалежних Держав. 12 грудня 1991 року Верховна Рада РРФСР ратиф?кувала цю угоду ? денонсувала Догов?р про утворення СРСР. 25 грудня 1991 року Михайло Горбачов оголосив про свою в?дставку з посади президента СРСР, усю повноту влади в Рос?? отримав Борис ?льцин. 26 грудня Рада Союзу Верховно? ради СРСР визнала, що СРСР припинив ?снування.

Рос?йська Федерац?я

Правл?ння ?льцина (1991—1999)

Самост?йний розвиток Рос?йсько? Федерац?? на пол?тичн?й арен? розпочався з утвердження правонаступництва СРСР як суб'?кта м?жнародного права. Таким чином Рос?я автоматично перебрала на себе членство в ус?х м?жнародних орган?зац?ях в яких перебував СРСР на момент його розпаду, у тому числ? ? м?сце пост?йного члена Ради Безпеки ООН. У внутр?шн?й пол?тиц? в?дразу розпочалось узгодження конституц?йних засад федеративного устрою держави. 31 березня 1992 року вс? республ?ки та ?нш? автономн? й адм?н?стративн? утворення (надал? суб'?кти федерац??), за винятком Татарстану, ?чкер?? (Чечня) та ?нгушет??, для врегулювання конфл?кт?в м?ж загальнорос?йським законодавством ? м?сцевими декларац?ями про державний суверен?тет, п?дписали ?Федеративний догов?р?, що запровадив основн? принципи федерал?зму в Рос??.

Перех?д в?д командно? до ринково? економ?ки в?дзначився радикальними економ?чними реформами, що незабаром дали сво? плоди. Новосформований уряд Рос??, що складався з радикально настро?них учених-реформатор?в на чол? з ?гором Гайдаром, проголосив курс на проведення глибоких економ?чних перетворень з метою створення у кра?н? ринково? економ?ки. 1 с?чня 1992 року було скасовано державне регулювання ц?н, внасл?док чого було подолано деф?цит споживчих товар?в ?з одночасним запуском г?пер?нфляц?? та пад?ння житт?вого р?вня населення. Впродовж 1990-х рок?в в?дбувалось масштабне роздержавлення (приватизац?я) ? перерозпод?л засоб?в виробництва, р?зка поляризац?я доход?в; 1993 року проведена конф?скац?йна грошова реформа, радянськ? карбованц? були зам?нен? на рос?йськ? рубл?.

Безкомпром?сн? ринков? реформи, як? почав зд?йснювати уряд, зумовили значне пог?ршення матер?ального становища основно? маси населення та зростання соц?ально? напруженост? у рос?йському сусп?льств?. Проти радикальних економ?чних зм?н виступили л?в? сили та стара номенклатура, як?, використовуючи лозунг захисту ?нтерес?в ?трудящих мас?, п?ддали р?зк?й критиц? пол?тику президента ? уряду. Це було використано консервативною б?льш?стю Верховно? Ради, до яко? при?днались численн? нац?онально-патр?отичн? групи, що мр?яли про в?дродження ?велико? Рос???. Парламент блокував реформи уряду, який п?сля вимушено? в?дставки ?гора Гайдара очолив В?ктор Черномирд?н. У жовтн? 1993 року в?дбувся конституц?йний конфл?кт м?ж президентом та кер?вництвом Верховно? Ради на чол? з Русланом Хасбулатовим за п?дтримки в?це-президента Олександра Руцького. Парламент був розпущений ?з застосуванням в?йськ, ради народних депутат?в були розпущен? або перетворен? на рег?ональн? та мун?ципальн? парламенти. 12 грудня 1993 року прийнято чинну Конституц?ю РФ, в?дбувся остаточний демонтаж радянсько? пол?тично? системи ? централ?зац?я влади. На нових парламентських виборах демократичн? парт?? не змогли домовитись ? виступити ?диним виборчим блоком, тож зазнали в?дчутно? поразки.

Аби змусити владу ?чкер?? на чол? з генералом Джохаром Дуда?вим при?днатись до федеративного договору у грудн? 1994 року на територ?ю республ?ки було уведено в?йська, розпочалась Перша рос?йсько-чеченська в?йна. Во?нн? д?? забрали десятки тисяч жертв мирного населення (лише за оф?ц?йними даними загинуло 6 тис. рос?йських в?йськовослужбовц?в), засв?дчили слабку лег?тимн?сть столично? влади серед мусульманських громад П?вн?чного Кавказу, п?дживили рел?г?йний екстрем?зм та застосування терористичних акт?в поза зоною бойових д?й. 1996 року передвиборча президентська кампан?я ? невдал? д?? федеральних в?йськ змусили за посередництва ОБС? вдатись до п?дписання тимчасових Хасав'юрт?вських угод ? фактичного визнання влади ?чкер??.

• 
  Борис ?льцин у серпн? 1991 року
• 
  Рос?йськ? рег?они, 1990-т? роки
• 
  Буд?вля Верховно? Ради РФ (?Б?лий д?м?) п?сля штурму у жовтн? 1993 року
• 
  Бо? за президентський палац у Грозному, грудень 1995 року
• 
  Масове поховання загиблих в ?чкер??, лютий 2000 року
• В?деозвернення Бориса ?льцина з приводу власно? в?дставки

У липн? 1996 року Борис ?льцин перем?г у другому тур? президентських вибор?в л?дера Компарт?? РФ Геннад?я Зюганова ? був переобраний президентом на другий терм?н. Зовн?шня пол?тика ц??? доби була спрямована на встановлення р?вноправних стосунк?в ?з зах?дними кра?нами, ?нтеграц?ю у ?вропейське сп?втовариство при збереженн? впливових позиц?й, як? пос?дав СРСР. Тому Рос?я чинила на м?жнародн?й арен? оп?р прийому до НАТО нових член?в з числа кра?н Центрально-Сх?дно? ?вропи (Польщ?, Чех??, Угорщини та ?нших). У пол?тичн?й криз? на Балканах, пов'язан?й з розпадом Югослав??, Рос?я активно п?дтримувала Серб?ю у ?? намаганнях зберегти пан?вне становище в рег?он?, зберегти територ?альну ц?л?сн?сть у Косов? (Приштинський марш-кидок 1999 року). У в?дносинах Рос?? з колишн?ми республ?ками СРСР виникла напружен?сть у зв'язку з проблемами закордонних рос?ян та ?рос?йськомовного населення? на етн?чному п?д?рунт?; розм?щення ? майна Збройних сил СРСР; розпод?лу майна колишнього СРСР. Наприк?нц? березня 1996 року президенти Рос??, Казахстану, Киргизстану та Б?лорус? п?дписали Догов?р щодо поглиблення ?нтеграц?? м?ж ?хн?ми кра?нами — Митний союз. 1997 року було оформлено Союз Рос?? та Б?лорус? (яку на той час очолював Олександр Лукашенко), з 8 грудня 1999 — Союзна держава. Навесн? 1997 уклала з НАТО Угоду про особлив? в?дносини, яка встановлювала партнерськ? стосунки м?ж обома сторонами.

У серпн? 1998 року стався обвал конвертац?йного курсу рубля, тому 17 серпня уряд Рос?? оголосив про припинення платеж?в за низкою зобов'язань — дефолт. Це призвело до економ?чно? кризи ? пог?ршення становища громадян, обвальне пад?ння курсу допомогло втримати конкурентоспроможн?сть рос?йсько? економ?ки. Наприк?нц? 1999 року п?сля низки терористичних акт?в, зокрема в Москв?, у Чечн? розпочалась Друга рос?йсько-чеченська в?йна. Жорсткий курс сприяв популярност? новопризначеного голови уряду Володимира Пут?на, колишнього голови ФСБ.

Через незадов?льний стан здоров'я, насл?дки економ?чно? кризи та в?йну на Кавказ? 31 грудня 1999 року Борис ?льцин подав у в?дставку, призначивши Пут?на виконувачем обов'язк?в президента кра?ни. На п?дтримку передвиборчо? кампан?? у лютому 2000 року в?дбувся штурм Грозного, згодом федеральн? сили встановили контроль над ?чкер??ю. Замирення в?дбулось силою ? ставкою Москви на одного з чеченських л?дер?в (Ахмата Кадирова).

Правл?ння Пут?на (2000—2008)

6 травня 2000 року Володимир Пут?н був обраний другим президентом незалежно? Рос??, 14 березня 2004 року переобраний на другий терм?н. На початку 2000-х рок?в ним була проведена низка реформ: податкова, земельна, пенс?йна, банк?вська, монетизац?я п?льг, реформи трудових в?дносин, електроенергетики ? зал?зничного транспорту. Одним з основних проголошених пр?оритет?в внутр?шньо? пол?тики став п?дйом економ?ки ? р?вня життя населення. У вересн? 2005 року запускаються так зван? ?Нац?ональн? про?кти?, жоден з яки не досяг сво?? мети через корупц?ю ? в?дсутн?сть ефективних механ?зм?в вт?лення ? контролю. Одночасно зд?йснювалися кроки у напрямку зм?цнення центрально? ? ослаблення рег?онально? влади: було запроваджено систему федеральних округ?в, керованих представниками президента; було скасовано виборн?сть губернатор?в. В?д 2003 року парламентську б?льш?сть в кра?н? склада? пропрезидентська парт?я ??дина Рос?я?. В?дбулось значне посилення авторитаризму, надм?ру зр?с вплив силових в?домств (МВС, МНС, ЗС, СК), спецслужб (ФСБ, ФСО, ФПС та ?нших), обмеження д?яльност? громадських орган?зац?й та свободи слова шляхом перехоплення контролю за пров?дними ЗМ?, пересл?дування незгодних б?знесмен?в (Михайло Ходорковський) та ?прихована? нац?онал?зац?я ?хн?х п?дпри?мств (справа ЮКОСа). Усе це призвело до бурхливого росту корупц?? ? поглиблення майнового розшарування населення. Соц?альне невдоволення стримувалося п?дйомом пенс?й та бюджетних зарплат, масивною пропагандою д?й президента ? його уряду. Св?тове здорожчання енергонос??в дало можлив?сть достроково сплатити державн? борги та перетворити енергетичний чинник на один ?з вагомих ?нструмент?в зовн?шньо? пол?тики на пострадянському та ?вропейському напрямках. У цей час форсовано стверджу?ться оф?ц?йна ?деолог?я ?суверенно? демократ???, сформована Владиславом Сурковим ? загалом п?дтримана населенням завдяки економ?чн?й та пол?тичн?й стаб?л?зац?? в кра?н?.

• 
  Володимир Пут?н ? Михайло Ходорковський в травн? 2001 року
• 
  Володимир Пут?н ? рос?йський контингент KFOR у Косов?
• 
  Федеральн? округи Рос?йсько? Федерац??
• 
  Рос?йсько-грузинська в?йна 2008 року
• 
  XII з'?зд парт?? ??дина Рос?я?, 2011 р?к

У зовн?шн?й пол?тиц? проводився курс на конфронтац?ю ?з сус?дн?ми державами з метою в?дновлення сфер впливу, встановлення в них ?пок?рливих режим?в? та в?двернення уваги населення Рос?? в?д внутр?шн?х проблем. Прокламований курс на конфронтац?ю з кра?нами НАТО ? насамперед США носив демонстрац?йний характер, призваний показати ?зростання велич? Рос???. Насправд? д?? Рос?? у напрямку цих кра?н через значну економ?чну залежн?сть були скор?ше дружн?ми.

Правл?ння Медвед?ва (2008—2012)

На чергових президентських виборах, аби уникнути конституц?йно? кол?з??, в?дбулась ?пол?тична рок?ровка?, 8 травня 2008 року прем'?р-м?н?стра Дмитра Медвед?ва було обрано президентом, який в?дразу призначив Володимира Пут?на на посаду голови уряду. У перш? м?сяц? свого правл?ння Медвед?в не виходив з т?н? прем'?р-м?н?стра. На цей час основними напрямками роботи влади було подолання насл?дк?в економ?чно? кризи 2008—2010 рок?в. У серпн? 2008 року Рос?я втрутилась у збройний конфл?кт на територ?? Груз?? на боц? П?вденно? Осет?? та Абхаз??. Як? фактично були окупован? ?? в?йськами та визнан? де-юре московською владою незалежними кра?нами.

Друге правл?ння Пут?на (з 2012)

На президентських виборах 4 березня 2012 року, завдяки внесеним поправкам до конституц??, президентом втрет? було обрано Володимира Пут?на. Переб?г виборчо? кампан?? засв?дчив широкомасштабне зростання опозиц?йних настро?в, як? вилились в масов? демонстрац?? на Болотн?й площ? в Москв? 2011—2013 рок?в та пошуку владою застосування пропагандистсько? машини з приводу розбурхання патр?отичних настро?в та любов?в до нац?онального л?дера. Ними стали Зимова Ол?мп?ада в Соч? взимку 2014 року та окупац?я з подальшою анекс??ю Кримського п?вострова навесн?, збройний конфл?кт на сход? Укра?ни — Рос?йська весна. За посередництва л?дер?в Франц?? (Франсуа Олланд) та Н?меччини (Ангела Меркель), так званий ?нормандський формат?, в?йну намагались зупинити п?дписанням М?нських угод, перш? з яких були п?дписан? 5 вересня 2014 року.

• 
  Демонстрац?? в Москв?, 2011 р?к
• 
  XXII Зимов? Ол?мп?йськ? ?гри в Соч?, 2014 р?к
• 
  Рос?йськ? ?ув?члив? чолов?чки? захоплюють в Укра?н? аеропорт С?мферополя
• 
  Збройна агрес?я Рос?? на п?вденно-зах?дному напрямку
• 
  Дмитро Медвед?в, Володимир Пут?н ? В'ячеслав Волод?н, 2018 р?к

Укра?нсько-рос?йськ? в?дносини

П?сля 1991 року

Наприк?нц? 1991 року укра?нське та рос?йське кер?вництво, перебуваючи в конфл?кт? ?з союзним центром у Кремл?, разом виступили ?н?ц?аторами розпуску СРСР. Угоду про припинення союзного договору ? новий догов?р про утворення Сп?вдружност? Незалежних Держав було п?дписано 8 грудня 1991 року в Б?ловезьк?й Пущ? у Б?лорус?. Проте надал? основним чинником, що визначав м?ждержавн? стосунки, став розпод?л матер?альних, ф?нансових актив?в та ?ншо? спадщини СРСР, зокрема в?йськово?, промислово? та енергетично? ?нфраструктури. Рос?я стала основним правонаступником СРСР, однак при розпод?л? загальносоюзно? власност? траплялося чимало правових кол?з?й, посилених кризовим станом економ?к обох кра?н.

1994 року за умовами Будапештського меморандуму Укра?на в?дмовилася в?д ядерно? збро? (яка передавалась до Рос??), в обм?н на це Рос?я разом ?з США та Великою Британ??ю надавала гарант?? безпеки.

Основн? протир?ччя на початковому етап? м?ждержавних в?дносин були подолан? 1997 року, коли п?д час оф?ц?йного в?зиту Бориса ?льцина до Ки?ва 31 травня було п?дписано ?Догов?р про дружбу, сп?вроб?тництво ? партнерство м?ж Укра?ною ? Рос?йською Федерац??ю?. Уперше було задекларовано встановлення р?вноправних, вза?мовиг?дних ? дружн?х м?ждержавних стосунк?в, як? ?рунтуються на нормах м?жнародного права. Тод?, на тл? визнання в?дсутност? вза?мних територ?альних претенз?й, фактично визначили як основн? чинники подальших економ?чних в?дносин розрахунки Укра?ни за постачання рос?йських енергонос??в, оплату за ?х транзит територ??ю Укра?ни до Зах?дно? ?вропи та умови перебування Чорноморського флоту Рос?? на територ?? Укра?ни (переважно на Кримському п?востров?) до 2017 року. Водночас не була остаточно розв'язана проблема дел?м?тац?? державного кордону та виключних економ?чних зон в акватор?ях Азовського моря та Керченсько? протоки, контролю над цив?льною ? технолог?чною ?нфраструктурою Чорноморського флоту Рос??.

На тл? загально? оф?ц?йно? стаб?л?зац?? укра?нсько-рос?йських вза?мин час?в президентства Леон?да Кучми виключенням став м?ждержавний конфл?кт 2003 року навколо сп?рного острова Коса Тузла в Керченськ?й протоц?. Розпочате з рос?йського боку буд?вництво захисно? дамби для портових споруд Порт-Кавказу могло з'?днати остр?в наново з Краснодарським кра?м. Уряд Рос?? п?ддав сумн?ву його приналежн?сть Укра?н?. Конфл?кт був зупинений жорсткою позиц??ю укра?нського кер?вництва ? фактичним припиненням буд?вництва. Статус Тузли та питання морського кордону не було врегульовано н? на м?жнародному, н? на м?ждержавному р?внях.

• 
  П?дписання Б?ловезько? угоди, 1991 р?к
• 
  П?дписання Будапештського меморандуму, 1994 р?к
• 
  Остр?в Тузла, 2008 р?к, до побудови Керченського мосту
• 
  Акц?я проти сп?льних укра?нсько-нат?вських в?йськових навчань у Феодос??, 2006 р?к
• 
  П?дписання Харк?вських угод, 2010 р?к

На тл? охолодження в?дносин пол?тичного естебл?шменту ?вропейського Союзу та США впродовж 2002–2004 рок?в, спричиненого пол?тичними скандалами навколо вбивств журнал?ста Георг?я Гонгадзе, пол?тика В'ячеслава Чорновола, пол?тичними репрес?ями проти учасник?в руху ?Укра?на без Кучми?, пол?тичний вплив Рос?? в Укра?н? зр?с. Його метою було сприяти переор??нтац?? план?в зовн?шньо-економ?чно? та пол?тично? ?нтеграц?? Укра?ни ?з зах?дного вектора в б?к м?жнародних про?кт?в Рос?? (СНД, ?диний економ?чний прост?р). П?сля Помаранчево? революц?? пол?тика новообраного президента В?ктора Ющенка позначилася актив?зац??ю ?вро?нтеграц?йних крок?в, пропозиц?ями вступу Укра?ни до П?вн?чноатлантичного альянсу (НАТО) та скороченням участ? Укра?ни в д?яльност? структур СНД. Конфл?кт ?нтерес?в призв?в до ?газових криз? 2005—2006 та 2008 рок?в з приводу умов укладення чергових енергетичних контракт?в ?з Рос??ю, орган?зац??ю антинат?вських акц?й.

П?сля обрання 2010 року Президентом Укра?ни В?ктора Януковича, м?ж ним ? президентом Рос?йсько? Федерац?? Дмитром Медвед?вим було укладено Харк?вськ? угоди, як? позначили зближення у стосунках м?ж обома державами. Терм?н перебування Чорноморського флоту Рос?? на територ?? Укра?ни був продовжений до 2042 року в обм?н на корекц?ю рос?йсько? ц?ново? пол?тики щодо постачання енергонос??в. Але загальний оф?ц?йний курс Укра?ни п?сля того передбачав продовження ?нтеграц?? до ?вропейського Союзу та диверсиф?кац?ю джерел енергопостачання.

Фальсиф?кац?я ?стор?? держави

2014 року в?дбулася масштабна виставка ?Моя ?стор?я — Рюрикович?? з фальсиф?кац??ю хронолог?? ?стор?? Рос??, в?дбулося оф?ц?йне творення ?сторичного м?ту. Орган?заторами ?? стали Адм?н?страц?я президента Рос?йсько? Федерац??, М?н?стерство культури Рос?йсько? Федерац??, Уряд Москви. Цю виставку в?дкрив патр?арх Рос?йсько? православно? церкви Кирил. Разом з цим президент Рос?? Володимир Пут?н з?брав ?сторик?в Рос?? на ?нструктаж з метою пол?тично заангажованого переписування ?стор?? Рос??. Шк?льний п?дручник Н. Заглад?на ??стор?я Рос?? та св?ту у 20 стол?тт??, що за завданням Володимира Пут?на повинен був викладати ?стор?ю ?патр?отичн?ше?, навмисно замовчу? чи одноб?чно ?нтерпрету? багато темних стор?нок ?стор?? Рос?? — стал?нськ? репрес??, голодомори, чеченськ? в?йни тощо.

Фальшивування ?стор?? власно? держави часто в?дбува?ться ? на побутовому р?вн?. Це ? приписування соб? чужих перемог, як у випадку з Грюнвальдською битвою, про участь в як?й смоленських полк?в (зрос?йщено? б?лорусько? земл?, що на той час перебувала у склад? Великого княз?вства Литовського) згадують в п?дручниках ?стор?? та на патр?отичних б?гбордах рос?йських м?ст 2017 року, ? нав?ть анекдотична в?дсилка до сюжет?в р?зноман?тних пропагандистських художн?х ф?льм?в (в?д ?Олександра Невського? Серг?я Ейзенштейна до ?Орди? Андр?я Прошк?на ? ?В?к?нга? Андр?я Кравчука) як до ?сторичних джерел.

Див. також

• ?нститут рос?йсько? ?стор?? РАН
• Адм?н?стративна реформа в Рос?йськ?й Федерац??
• Рос?яни
• Рос?яни Укра?ни
• Укра?нц? Рос??
• ?стор?я держави Рос?йсько?
• Истор?я Росс?и съ древн?йшихъ временъ
• Русиф?кац?я
• Список в?йн за участю Рос??

Джерела

• (рос.) Национальный атлас России : [в 4-х т.] / Глав. ред. тома Ю. А. Веденин. — М. : Роскартография, 2009. — Т. 4 : История. Культура. — 500 с. — 3000 прим.
• (укр.) Едвард К?нан. Рос?йськ? ?сторичн? м?ти / Переклад В?ктора Шовкуна та Павла Гречки. — К. : Критика, 2001. — 284 с. — ISBN 966-7679-17-9.
• (укр.) К?ндер Г., Х?льгеман В. Всесв?тня ?стор?я: dtv-Atlas / Пер. з н?м. — К. : Знання-Прес, 2001.
• (фр.) Pauli Theodore de. Description ethnographique des peuples de la Russie. — Saint-Pétersbourg : Imprimerie de F. Bellizard, 1862. — 436 с.
• (фр.) Vogt, Albert. Russes et Scythes // Basile Ier, empereur de Byzance (867-886) : et la civilisation byzantine à la fin du IX siècle. — P. : Picard, 1908. — 445 с.

Л?тература

Загальна

• (укр.) Мордв?нцев В. ?стор?я Рос?? (з найдавн?ших час?в до к?нця XVIII ст.): Дов?дник студента. — К., 2006.
• (укр.) Нариси ?стор?? Рос??. — К., 2007.
• (англ.) Encyclopedia of Russian history. — N. Y., 2004.
• (англ.) Bartlett R. a History of Russia. — N. Y., 2005.
• (англ.) Freeze G. L. Russia: a History. — Oxf.-N. Y., 2009.
• (англ.) Poe M. The Russian Moment in World History. — Princeton, New Jersey, 2003.
• (англ.) Ziegler Ch. E. The History of Russia. — Santa Barbara, California, 2009.
• (н?м.) Nolte H.-H. Kleine Geschichte Russlands. — Stuttgart, 2003.
• (рос.) Беловинский Л. В. Энциклопедический словарь российской жизни и истории. — М., 2003.
• (рос.) Гумилёв Л. Н. От Руси до России. — М. : ООО ?Издательство АСТ?, 2016. — 368 с. — ISBN 978-5-17-096061-3.
• (рос.) Ильин В., Ахиезер А. Российская государственность: Истоки, традиции, перспективы. — М., 1997.
• (рос.) Ионов И. Российская цивилизация: IX — начало XX вв. — М., 1995.
• (рос.) История Отечества в лицах (с древнейших времен до конца XVII в.): Биографическая энциклопедия. — М., 1993.
• (рос.) Карамзин Н. М. История государства Российского: в 12 томах. — СПб. : Тип. Н. Греча, 1816—1829.
• (рос.) Отечественная история: Энциклопедия [в 3-х тт.]. — М., 1994–2000.
• (рос.) Пчелов Е. В. Правители России от Юрия Долгорукого до наших дней. — М., 1997.
• (рос.) Цветков С. Э. Русская история [в 3-х книгах]. — М., 2003–2006.

IX—XIII стол?ття

• (англ.) Arrignon J.-P. La Russie médiévale. — P., 2003.
• (англ.) Plokhy S. The Origins of the Slavic Nations: Premodern Identities in Russia, Ukraine and Belarus. — Cambr., 2006.
• (рос.) Гумилёв Л. Н. Древняя Русь и Великая степь. — М. : ООО ?Издательство АСТ?, 2019. — 960 с. — ISBN 978-5-17-100425-5.
• (рос.) Кучкин В. А. Формирование государственной территории Северо-Восточной Руси в Х–XIV вв. — М., 1984.

XIII—XVIII стол?ття

• (англ.) The Military and Society in Russia: 1450–1917. — Leiden, 2002.
• (рос.) Альшиц Д. Н. Начало самодержавия в России: Государство Ивана Грозного. — Л., 1988.
• (рос.) Борисов Н. С. Церковные деятели средневековой Руси XIII–XVII вв. — М., 1988.
• (рос.) Волков В. А. Войны и войска Московского государства. — М., 2004.
• (рос.) Греков И. Б. Восточная Европа и упадок Золотой Орды (на рубеже XIV–XV вв.). — М., 1975.
• (рос.) Зимин А. А. Витязь на распутье: феодальная война в России XV в. — М., 1991.
• (рос.) Зимин А. А. Россия на пороге Нового времени. — М., 1972.
• (рос.) Кобрин В. Б. Власть и собственность в средневековой России (XV–XVI вв.). — М., 1985.
• (рос.) Кобрин В. Б., Юрганов А. Л. Становление деспотического самодержавия в средневековой Руси // История СССР. — 1991. — № 4.
• (рос.) Платонов С. Ф. Очерки по истории Смуты в Московском государстве XVI–XVII вв. — М., 1937.
• (рос.) Похлебкин В. В. Татары и Русь: 360 лет отношений Руси с татарскими государствами в XIII–XVI вв.: 1238–1598 гг. — М., 2000.
• (рос.) Сахаров А. Н. и др. История внешней политики России: Конец XV – XVII век (от свержения ордынского ига до Северной войны). — М., 1999.
• (рос.) Хорошкевич А. Л. Русское государство в системе международных отношений конца XV – начала XVI в. — М., 1980.
• (рос.) Черепнин Л. В. Образование Русского централизованного государства в XIV–XV вв. — М.-Л., 1960.

XVIII—XIX стол?ття

• (англ.) Hosking G. Russia: People and Empire, 1552–1917. — Cambr., 1999.
• (англ.) LeDonne J. P. The Russian Empire and the World, 1700–1917. — Oxf., 1997.
• (англ.) Seton-Watson H. The Russian Empire, 1801–1917. — Oxf., 1967.
• (рос.) Власть, общество и реформы в России в XIX – начале XX века: Исследования, историография, источниковедение. — СПб., 2009.
• (рос.) Геллер М. Я. История Российской империи [в 2-х тт.]. — М., 2001.
• (рос.) Губернии Российской империи: История и руководители: 1708–1917. — М., 2003.
• (рос.) Дворцовые перевороты в России 1725–1825. — Ростов-на-Дону, 1998
• (рос.) Золотухин М. Ю. и др. История внешней политики России: Вторая половина XIX века. — М., 1999.
• (рос.) История России XIX – начала XX в.: Учебник для исторических факультетов университетов. — М., 1998.
• (рос.) История внешней политики России: XVIII век. — М., 1998.
• (рос.) Коняев Н. М. Первые Романовы: Загадки и мифы династии. — М., 2002.
• (рос.) Ливен Д. Российская империя и ее враги с XVI века до наших дней. — М., 2007.
• (рос.) Орлик О. В. и др. История внешней политики России: Первая половина XIX века. — М., 1999.
• (рос.) Павленко Н. И. Анна Иоанновна (немцы при дворе). — М., 2002.
• (рос.) Романовы: Исторические портреты: 1762–1917. — М., 1997.
• (рос.) Черкасов П., Чернышевский Д. История императорской России. — М., 1994.
• (рос.) Широкорад А. Б. Утерянные земли. От Петра I до Гражданской войны. — М. : Вече, 2006. — 464 с.

XX стол?ття

• (англ.) Andrle V. a Social History of Twentieth-Century Russia. — L.-N. Y., 1994.
• (англ.) D'agostino A. The Russian Revolution, 1917–1945. — Santa Barbara, California, 2011.
• (англ.) Service R. a History of Twentieth-Century Russia. — Cambr., 1998.
• (рос.) XX век в российской истории: Проблемы, поиски, решения. — М., 2010.
• (рос.) Андреев Е. и др. Население Советского Союза: 1922–1991. — М., 1992.
• (рос.) Арбатов Г. А. Затянувшееся выздоровление (1953–1985). — М., 1991.
• (рос.) Безыменский Л. А. Гитлер и Сталин перед схваткой. — М., 2000.
• (рос.) Боффа Д. История Советского Союза. — М., 1994.
• (рос.) Буровский А. Крах империи: Курс неизвестной истории. — М., 2004.
• (рос.) Верт Н. История советского государства, 1900–1991. — М., 1992.
• (рос.) Гайдар Е. Т. Гибель империи: Уроки для современной России. — М., 2006.
• (рос.) Горбачев М. С. Жизнь и реформы. — М., 1995.
• (рос.) Деникин А. И. Очерки русской смуты. — М., 1991.
• (рос.) Карр Э. История Советской России. — М., 1990. — Т. 1: Большевистская революция: 1917–1923.
• (рос.) Керенский А. Ф. Россия на историческом повороте. — М., 1993.
• (рос.) Курскова Г. Тоталитарная система в СССР: Истоки и пути преодоления. — М., 2000.
• (рос.) Медведев Р. Советский Союз: Последние годы жизни. — М., 2010.
• (рос.) НЭП: Приобретения и потери. — М., 1994.
• (рос.) Орлов И. Советская повседневность: Исторический и социологический аспекты становления. — М., 2010.
• (рос.) Пайпс Р. Русская революция. — М., 1994.
• (рос.) Панарин А. С. Российская интеллигенция в мировых войнах и революциях ХХ в. — М., 1998.
• (рос.) Троцкий Л. Д. К истории русской революции. — М., 1990.
• (рос.) Хоскинг Дж. История Советского Союза (1917–1991). — Смоленск, 2001.
• (рос.) Шахназаров Г. Х. С вождями и без них. — М., 2001.

Сучасна Рос?я

• (англ.) Clowes E. W. Russia on the Edge: Imagined Geographies and Post-Soviet Identity. — Ithaca, New York, 2011.
• (англ.) Confino M. Russia Before the ?Radiant Future?: Essays in Modern History, Culture and Society. — N. Y., 2011.
• (англ.) Remington T. F. Politics in Russia. — Boston, 2012.
• (рос.) Батурин Ю. М., Ильин А. Л., Кадацкий В. Ф. и др. Эпоха Ельцина : Очерки политической истории. — М. : Вагриус, 2001. — 815 с. — ISBN 5-264-00393-9.
• (рос.) Внешняя политика России: От Ельцина к Путину. — К., 2002.
• (рос.) Согрин В. В. Политическая история современной России (1985–2001). — М., 2001.
• (рос.) Хоффман Д. Олигархи: Богатство и власть в новой России. — М., 2010.
• (рос.) Шевцова Л. Ф. Режим Бориса Ельцина. — М., 1999.

Спец?альн? теми

• (укр.) Каппелер А. Рос?я як пол?етн?чна ?мпер?я: Виникнення, ?стор?я, розпад / Перекл. з н?мецько? X. Назаркевич, наук. ред. М. Крикун. — Л. : УКУ, 2005. — 360 с. — ISBN 966-8197-06-2.
• (укр.) Гришко В. ?сторично-правне п?д?рунтя теор?? III Риму. — Мюнхен, 1953
• (н?м.) Lehmann-Carli G. Russland Zwischen Ost und West?: Gratwanderungen Nationaler Identit?t. — B., 2011.
• (рос.) Гуц А. К. Многовариантная история России. — М.-СПб., 2000.
• (рос.) Морозов В. Россия и Другие: Идентичность и границы политического сообщества. — М., 2009.
• (рос.) Пихоя Р. Москва. Кремль. Власть. — М., 2007.
• (рос.) Похлебкин В. В. Внешняя политика Руси, России и СССР за 1000 лет в именах, датах и фактах, вып. 2: Войны и мирные договоры: Справочник. — М., 1995.

Укра?нсько-рос?йськ? в?дносини

• (англ.) Kohut Z. E. Russian Centralism and Ukrainian autonomy: Imperial absorption of the Hetmanate, 1760's – 1830's. — Cambr., 1988.
• (англ.) Velychenko S. Shaping Identity in Eastern Europe and Russia: Soviet-Russian and Polish accounts of Ukrainian History 1914—1991. — N. Y., 1993.
• (укр.) Верстюк В. Ф. та ?н. Укра?на ? Рос?я в ?сторичн?й ретроспектив?: Укра?нськ? проекти в Рос?йськ?й ?мпер??. — К., 2004.
• (укр.) Гриневич В. А. та ?н. Укра?на ? Рос?я в ?сторичн?й ретроспектив?: Радянський проект для Укра?ни. — К., 2004.
• (укр.) ?дзьо В. С. Укра?нська д?аспора в Рос??: ?стор?я, наука, рел?г?я. — Л., 2002.
• (укр.) Кот С. ?. Укра?нськ? культурн? ц?нност? в Рос??: Проблема повернення в контекст? ?стор?? ? права. — К., 1996.
• (укр.) Кульчицький С. В. Укра?на ? Рос?я: Переваги ? небезпеки ?особливих в?дносин?: Роздуми ?сторика. — К., 2004.
• (укр.) Кульчицький С. В., Парахонський Б. О. Укра?на ? Рос?я в ?сторичн?й ретроспектив?: Нов?тн?й укра?нський державотворчий процес. — К., 2004.
• (укр.) Кучма Л. Д. Укра?на — не Рос?я. — М., 2004.
• (укр.) Укра?на та Рос?я: Проблеми пол?тичних ? соц?окультурних в?дносин: Зб?рник наукових праць. — К., 2003.
• (укр.) Укра?на ? Рос?я в ?сторичн?й ретроспектив? [в 3-х тт.]. — К., 2004.
• (укр.) Укра?на — Рос?я: 1990–2000 рр.: Документи та матер?али. — К., 2001.
• (укр.) Укра?на — Рос?я: Д?алог ?стор?ограф?й. — К.-Черн?г?в, 2007.
• (укр.) Укра?на — Рос?я: Концептуальн? основи гуман?тарних в?дносин. — К., 2001.
• (рос.) Константинов С., Ушаков А. История после истории: Образы России на постсоветском пространстве. — М., 2001.

Посилання

• (укр.) Додатков? матер?али з ?стор?? Рос?? [Арх?вовано 17 березня 2022 у Wayback Machine.] в електронн?й б?бл?отец? ?Укра?н?ка? Нац?онально? б?бл?отеки Укра?ни ?мен? В. ?. Вернадського.
• (рос.) Библиотекарь. Ру [Арх?вовано 15 липня 2015 у Wayback Machine.] — електронна б?бл?отека нехудожньо? л?тератури з рос?йсько? та св?тово? ?стор??, мистецтва, культури, прикладних наук.
• (рос.) Хронос [Арх?вовано 10 кв?тня 2007 у Wayback Machine.] — портал присвячено ?стор?? Рос?? та сум?жних держав.